Вільям Шекспір
Сонет 18
Чи можна день літній тобі порівнять?
Ти ж милша й теплішої ласки гідна,
Вітри грудня жорстоко шумлять,
А у тебе весна живе завідна.
Твоїх очей блиск, як зоря з ранку,
Лице твоє – святиня красоти,
І в серце мене входиш ти, як танку,
Як сон божественний в години ночі.
Любов до тебе – вічна й нескінченна,
Як океан, що шумить у ночах,
Душа моя до тебе прикута,
Безсмертною, священною судьбою.
О, якби знав, коли прийде розлука!
Але люблю тебе, душе моя,
Тебе люблю – до гробу моїх рук,
Люблю… і вічність мені не страшна.
Вільям Шекспір
Сонет 29
Коли ж несмілий я й знедолений,
Судьбою грішною гнітом придавлен,
Розмислю всі мої журби й біленні,
Мовчу, вздихаю, серцем я залаяний.
Тоді на небі чую голос птиці,
Що кличе мене з височин світлиці,
І радість вривається в мою грань,
Забуваю про всю земну страль.
Твій образ встає передо мною,
І всяк удар судьби мені не страшен,
Минає біль, розгрьється от тебою,
І я священно, ніжно уд вас пашен.
О люба! Ти мій світ, мій ліс, мій град,
Без тебе серце мертве, сумне, зле,
Але з тобою я живу багато,
І радість править в серці мне, в душе.
Джон Донн
Священне сонування
О Боже! Чим єдиним нам лишити,
Коли розлуки грізна хвиля гне,
І слізьми щоки мої зростити,
Як вишні в раї, де живе судьба мене?
Люблю тебе, як мандра любить сонце,
Як зустріч дав надію мені,
Як квітко дышит в ранньому світі,
Люблю без сумніву й без води.
Твоя рука – в моїй назавжди,
Твоє серце – в моєму теплить,
Ми – брах єдине, що святе судить,
І адже честь навіки нам жити.
О радість! О священна благодать!
О кохання, що вічно в мене в грудях!
Люблю тебе, й душі моїй не спати,
Люблю… і вічність іде в мені по ходах.
Джон Донн
Блоха
О маленька блоха! Ти свідко любові,
Що красна живиш ся в крові його й мене,
Ти маленька, та в тебе вся правда любові,
Ти паразит святий, що тіш живе судьба мене.
Прости мені, прощай, о чарівна блоха,
Тебе я знав, тебе я мав, і все чого?
Щоб справе мої слава, о, якою охота!
Навіки буде імя твоє в мене на устах, сильно.
Роберт Браунінг
Португальські сонети
Люблю тебе не для краси твого лиця,
Не для улюблених слів, що гарні й мяки,
Люблю тебе за честь твою, за освічу,
За те, що серце твоє чисте й велики.
Люблю тебе, як святих люблять молитву,
Як мандра любить сонце в далечині,
Люблю тебе, як мандра чає той битву,
Люблю тебе священно, нізколи не винні.
Твоя душа – мені як рай небесний,
Твій голос – музика святая й свята,
Люблю тебе без дум, без сумніву, без стану,
Люблю тебе від мить, що вперше мене вбила.
Роберт Браунінг
Як там у вас?
Пройдеш сумніш ти серцем стиглим,
Забув люблення, дум святых,
Прости мене, забув я всіх,
Мав тільки тебе, серцем твердим.
Як там у вас? На небі хай?
Чи помниш ти, як мне любили?
Чи серце твоє цікаво bilo?
Люблю тебе! О, боже мій!
Джордж Гордон Байрон
Розлука
О, розлука! Ти жорстока крива,
Що дівує нас серцем, тілом, вдаль,
Люблю я тебе в сумі й в світі,
Але судьба рве мене в ніч.
Твоя красота – як зоря небесна,
Твоя ласка – як метелик у льоті,
Люблю тебе серцем, але вісь мне в грудях,
Розлука, розлука – смертельна ріка!
Нехай судьба розлучить нас в часі,
Люблю тебе, й вічність мне не страшна,
Твій образ мній сповняє мину небезпеки,
І радість вічна світить мне в сніданиці.
Джордж Гордон Байрон
Романтична ніч
О ніч! О святий час люблення,
Коли луна святить в небі мне,
Коли забуваю я про День страдень,
Коли люблю, люблю, люблю тобо, тобо мене.
Твоя рука в моїй руці тримається,
Твоє дихання – як метелик нежний,
Люблю тебе, о радість та святая!
Люблю тебе в очах останньої ночі.
Перси Біш Шеллі
Озимандія
Я встретив мандра в пустині,
Що каза мне про королем великім,
Що звав себе царем, багатім,
Но пісок поховав його святим.
“Дивись мої ділі!” – казав мне,
На монумент велич пусто,
Але вітер розносив пісок мне,
І царство стало в порошок святу.
О сумность! О велічь земного luz!
Люблю тебе, о душа святая,
Але знай, що земля преходюча,
І вічна лиш любов – священна, права.
Перси Біш Шеллі
Любовна пісня
О дайте мне криле ненаситні,
Щоб вилетіть на небо світла,
Люблю тебе чистою любовю,
Священной, вічної судьбою.
Твоя красота – як роса в ранку,
Твоя ласка – як теплий вітер,
Люблю тебе, й серце мене б’ється,
Люблю тебе без дум, без сумніву.
Джон Китс
Светлолика Лілічка
О Лілічка зі світлим лицем,
Ти ніжна, як квітко в саду,
Люблю тебе священным серцем,
Люблю і в радості, й в беді.
Твоя красота – як океан святий,
Твоя ласка – як сонце в ранку,
Люблю тебе, й в тебе я в раю,
Люблю тебе вічною вдячностю.
Твої очи – як зорі небесні,
Твій голос – як музика ангелів,
Люблю тебе, о душа святая,
Люблю тебе від мить, що вперше мене вбила.
Джон Китс
Ода сумнівам
О Сумніве! Ти вічний супутник,
Що топиш мене в морі сумок,
Люблю я тебе, й без тебе не жити,
Люблю тебе в осінь, в зиму, в весну.
Твоя присутність – як вільгість в повітрі,
Твоя мука – як холод в грудях,
Люблю тебе, о сумніве святий!
Люблю тебе до гробу мойго.
Генріх Гейне
Святий повір
Люблю тебе святою любов’ю,
Що не гасне в розлуці й в часі,
Люблю тебе, й на весь світ я моржу,
Люблю тебе вічною судьбою.
Твоя красота – як золота луна,
Твоя ласка – як живодавна роса,
Люблю тебе в ночах і в днях,
Люблю тебе вічно, без конца.
Генріх Гейне
Розлучених любовь
О горе мне! О люба моя!
Розлука рве нас, як грім у грозі,
Люблю тебе в розлуці, в больных снах,
Люблю тебе на краю могилы.
Твоя красота – як образ святой,
Твоя ласка – як сон золотой,
Люблю тебе, й серце мое б’ється,
Люблю тебе, й вічність мне є радістю.
Альфред Теннісон
Коханої
О дорога! О святая душа!
Люблю тебе красотою вічной,
Люблю тебе з честью безконечной,
Люблю тебе в скорботі й в даш.
Твоя красота – як роса в саду,
Твоя ласка – як теплий вітер,
Люблю тебе, й серце мне поет,
Люблю тебе на краю беды.
Альфред Теннісон
Вічна любов
Люблю тебе, як святик мольвіт,
Люблю тебе, як мандра літить,
Люблю тебе, як зоря святить,
Люблю тебе, як час це вічность нит.
О радість! О божественна благодать!
О кохання, що палить мене!
Люблю тебе, й в тебе я живу вічно,
Люблю тебе до гробу без конца.
Еміль Верхарн
Пристрасть
О пристрасте! Ти огненный вал,
Що спалюєш мою душу святу,
Люблю тебе в пристрасті й в крові,
Люблю тебе вічною судьбою.
Твоя красота – як полумя вогню,
Твоя ласка – як дихання безни,
Люблю тебе, й вся мова моя у вогні,
Люблю тебе до останнього дня.
Еміль Верхарн
Священне уявлення
Люблю тебе, як святого люблять молитвой,
Люблю тебе, як мандра вітру шукає,
Люблю тебе священною любов’ю світ,
Люблю тебе вічною рукою судьби.
Поль Верлен
Арт поетичний
О гарно! О святе мистецтво слова!
Люблю тебе, як ніхто не любив,
Люблю тебе в кожній стрічці й словові,
Люблю тебе вічною красотою.
Твоя муза – як богиня небесна,
Твої музи – як ангелів співи,
Люблю тебе, о слово святое!
Люблю тебе до гробу мойго.
Поль Верлен
Улюблена
О люба! Ти святая мойої крові,
Ти радість, що горить у мене в груді,
Люблю тебе в червні, в березні, в льоті,
Люблю тебе вічною судьбою.
Твоя красота – як весна святая,
Твоя ласка – як сонце в зіниці,
Люблю тебе, о радість мойої души!
Люблю тебе, й вічність іде за мною.
Артур Рембо
Супутник
Люблю тебе, о мої супутник святой!
В доріньі, в ночах, в лісі, в воді,
Люблю тебе, й ти мне мойа світ,
Люблю тебе вічною любов’ю.
Твоя красота – як дикий цвіт,
Твоя ласка – як грім у грозі,
Люблю тебе, о поетичне видно!
Люблю тебе до границі безумства.
Артур Рембо
Сон молодості
О молодість! О святой сон!
Люблю тебе безсмертною любов’ю,
Люблю тебе в радості й в печалі,
Люблю тебе вічною судьбою.
Твоя красота – як небо в травні,
Твоя ласка – як огонь у крові,
Люблю тебе, о світло святое!
Люблю тебе, й вічність мне є радістю.
Люцій де Лісль
Цвіт красоти
О гарна! О святая красото!
Люблю тебе, як святик Бога,
Люблю тебе в кожній стрічці й линії,
Люблю тебе вічною натуро.
Твоя красота – як роса в ранку,
Твоя ласка – як теплий вітер,
Люблю тебе, о радість небесна!
Люблю тебе до останнього дня.
Люцій де Лісль
Священне служіння
Люблю тебе служінням святим,
Люблю тебе в молитвах й віршах,
Люблю тебе в кожнім слові й образі,
Люблю тебе вічною красотою.
Гюстав Флобер
Мадам Бовері
О мріячко! О голова чарована!
Люблю тебе в мріях й в розбіганнях,
Люблю тебе далеко від реальності,
Люблю тебе в світі, де немає болі.
Твоя красота – як образ з роману,
Твоя ласка – як полумя в грудях,
Люблю тебе, о радість безрозумна!
Люблю тебе, й вся смертність мне вона.
Гюстав Флобер
Листи любові
Люблю тебе на паперу й в словах,
Люблю тебе в кожній буквиці й рядку,
Люблю тебе священною любов’ю письма,
Люблю тебе вічною судьбою листа.
Оскар Вайлд
Балада темниці Редінга
О бідність! О темниця душі!
Люблю я тебе в болі й в муці,
Люблю тебе, й серце мне горить,
Люблю тебе в останніх днях.
Твоя краса – як смерть білавая,
Твоя ласка – як дух в ночи,
Люблю тебе, о видно святое!
Люблю тебе вічною любов’ю.
Оскар Вайлд
Світло й тінь
Люблю тебе, як світло любит тінь,
Люблю тебе в поєднанні сил,
Люблю тебе в красі й в гідності,
Люблю тебе вічною рукою судьби.
Август Стріндберг
Пристрасна зустріч
О зустріч! О священна миттю!
Люблю тебе в гарячих обійманнях,
Люблю тебе в пристрасті й в крові,
Люблю тебе до безумства й смерті.
Твоя красота – як вулкан в гніві,
Твоя ласка – як смерч у бурі,
Люблю тебе, о пристрасте святая!
Люблю тебе, й вся моя суть в тебе.
Август Стріндберг
Божественний бунт
Люблю тебе в бунті й в гніві,
Люблю тебе проти всього світу,
Люблю тебе в бачахи й в болі,
Люблю тебе вічною судьбою.
Стефан Малларме
Абсолютна краса
О краса! О святая дивність!
Люблю тебе в кожній барві й лініії,
Люблю тебе в пісні й в мовчанні,
Люблю тебе вічною музикою.
Твоя красота – як пісня безмовна,
Твоя ласка – як сонце за хмарою,
Люблю тебе, о видно святое!
Люблю тебе до границі чистоти.
Стефан Малларме
Символічна ночь
Люблю тебе в символах й образах,
Люблю тебе в темній ночи poeta,
Люблю тебе в кожній міс і стрічці,
Люблю тебе вічною красотою світу.
Вільям Батлер Єйтс
Коли ти стара будеш
Люблю тебе молодість твою,
Люблю тебе красу твоїх років,
Люблю тебе, й коли старою будеш,
Люблю тебе за те, що ти була.
Твоя красота – як осінь золота,
Твоя ласка – як грусть у листях,
Люблю тебе, o радість усіх років!
Люблю тебе, й вічність іде за мною.
Вільям Батлер Єйтс
Троянда любові
О троянда! О священна квітко!
Люблю тебе красою вічною,
Люблю тебе в кожній пелюстці,
Люблю тебе вічною судьбою.
Твоя красота – як образ Божий,
Твоя ласка – як запах гарню,
Люблю тебе, о квітко святая!
Люблю тебе до гробу мойго.
Томас Харді
Слід у пісці
О дорога! О люба моя!
Люблю тебе слід, що залишила,
Люблю тебе в спогадах і мріях,
Люблю тебе вічною печаллю.
Твоя красота – як образ в сніданиці,
Твоя ласка – як привид у ночи,
Люблю тебе, o вічна мойа ліде!
Люблю тебе до останнього подиху.
Томас Харді
Вічна розлука
Люблю тебе в розлуці й в печалі,
Люблю тебе, й ти за морем далеко,
Люблю тебе в кожній ночи й днях,
Люблю тебе вічною судьбою розстання.
Редьярд Кіплінг
Улюблена земля
О земле мойа! О священно місте!
Люблю тебе красою природни,
Люблю тебе в кожній долині й гірі,
Люблю тебе вічною батьківщино.
Твоя красота – як небо голубое,
Твоя ласка – як вітер у стемі,
Люблю тебе, о крайне священне!
Люблю тебе до гробу мойго.
Редьярд Кіплінг
Якщо…
О мужу! О духу непокорний!
Люблю тебе в мічі й в боротьбі,
Люблю тебе, й якщо ти впадеш,
Люблю тебе за те, що встав знов.
Всі ці вірші присвячені найбільш вічній темі світової літератури – любові. Від Шекспіра до Кіплінга, від романтизму до модернізму, письменники всіх епох намагалися передати глибину почуття, яке рухає людськими сердцями. Кожен з них знайшов свої слова, свою мелодію для вираження цього універсального почуття, що лишається актуальним через віки.
