Лише половина українських біженців, які зараз проживають у Німеччині, Польщі та Чехії, готові повернутися додому, якщо будуть виконані такі умови, як безпека, нормальна робота критичної інфраструктури, наявність житла та припинення повномасштабного вторгнення. Про це свідчать результати опитування Київський міжнародний інститут соціологіїпроведено у квітні. Говорячи про умови, за яких українці готові повернутися додому, відносна більшість респондентів відзначили нормальну роботу критичної інфраструктури (34%) та безпеку (34%). Далі йде будівництво житла (26%) і припинення повномасштабного вторгнення (26%). 16% респондентів наголосили на можливості працевлаштування, а 13% – на можливості дітей відвідувати школу чи дитсадок.
Соціологи проаналізували відповіді українців на питання про задоволеність життям за кордоном, умови повернення в Україну та бажання отримати паспорт іншої країни і дійшли висновку, що ті, хто не мають і не подали документи на отримання громадянства іншої країни, не зовсім задоволені умовами життя в новій країні та висувають певні умови для повернення додому, швидше за все повернуться.
Відповідно до цього підходу, рівно половина респондентів (50%) є тими, хто швидше за все повернеться в Україну. Однак, враховуючи відповіді респондентів на наступні запитання щодо інтересу до України, така оцінка є радше оптимістичним сценарієм у нинішніх умовах», – повідомляє КМІС.
Водночас соціологи наголошують, що поки тривають широкомасштабні бойові дії (з невизначеним результатом), будь-які оцінки носять індикативний характер – відповідно, неможливо точно визначити, скільки українців насправді повернеться.
“Результати опитування, представлені в цьому прес-релізі, свідчать про те, що значна частина українських біженців втрачає (або вже втратила) зв'язок з Україною. На жаль, це було цілком очікувано, і в будь-якому випадку ми б втратили частину громадян. Проте питання, яку частину громадян вдасться повернути і який сенс це робити, залишається відкритим”, – сказав Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС.
За його словами, з одного боку, держава, українське громадянське суспільство та пересічні громадяни повинні підтримувати контакти з громадянами за кордоном, працювати з ними, підтримувати комунікацію та мотивувати їх повертатися. З іншого боку, українці за кордоном також повинні бути мотивовані повертатися та докладати відповідних зусиль для збереження зв’язків з Україною. Дослідження тривало з 20 по 26 квітня. За допомогою онлайн-інтерв’ю за допомогою комп’ютера було опитано 801 респондента (повнолітні громадяни від 18 років), які виїхали з України після 24 лютого 2022 року та на даний момент проживають у Німеччині, Польщі та Чехії. Формально за нормальних умов теоретична статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95) не перевищувала 3,5%. Водночас соціологи наголошують, що на похибку впливає відсутність достовірних статистичних даних щодо кількості та розселення українських біженців, відсутність даних про їх вікову та статеву структуру, вкоріненість окремих українських біженців і, як наслідок, менша зацікавленість в участі в українських опитуваннях, а також особливості методу онлайн-опитування, і фактична похибка буде дещо вищою. Незважаючи на це, КМІС вважає, що отримані результати все ж зберігають значну репрезентативність і дозволяють аналізувати суспільні настрої українських біженців.
Джерело
