Національний банк України залишив без змін прогноз зростання реального ВВП на рівні близько 4% у 2021-2023 роках.

Про це вона повідомила прес-служба НБУ, повідомляє Новий уряд.

“Стабільний споживчий попит і сприятливі умови зовнішньої торгівлі компенсують втрати української економіки через посилення карантину взимку і навесні. Незважаючи на це, Національний банк зберіг прогноз зростання реального ВВП у 2021 році на рівні 3,8%”, – йдеться в повідомленні.

Регулятор зазначив, що в майбутньому економіка буде зростати приблизно на 4,0% щорічно. Крім високого приватного споживання, цьому сприятиме значний попит на товари українського експорту, а також пожвавлення інвестиційної активності підприємств.

Варто зазначити, що в січні-квітні цього року ВВП України скоротився на 0,2%.

Зазначається, що у 2021 році поточний рахунок платіжного балансу скоротиться до дефіциту 0,4% ВВП. Це визначатиметься зростанням внутрішнього попиту, відновленням іноземного туризму та зростанням дивідендних виплат.

Ці фактори будуть частково компенсовані сприятливими умовами торгівлі та рекордним урожаєм зерна.

У 2022-2023 роках дефіцит поточного рахунку значно зросте внаслідок подальшого зростання внутрішнього попиту на тлі погіршення умов торгівлі.

У НБУ вважають, що запроваджені карантинні обмеження відібрали приблизно 0,6 процентного пункту від реального рівня ВВП України. Нове посилення карантину є одним із ключових ризиків для макропрогнозу України.

“Нові варіанти коронавірусу, зокрема Дельта, стрімко поширюються світом і можуть завдати нових збитків українській економіці. Водночас, за даними Нацбанку, негативний внесок усіх карантинних обмежень, запроваджених у першому півріччі 2021 року, у річний реальний ВВП склав 0,6 п.п. На відміну від карантинних обмежень навесні минулого року, вони не мали стримувального впливу на інфляцію”, насамперед за рахунок збереження стабільного споживчого попиту», – йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що стабільний споживчий попит і сприятливі умови зовнішньої торгівлі компенсують втрати української економіки через посилення карантину взимку і навесні. Незважаючи на це, Нацбанк зберіг прогноз зростання реального ВВП у 2021 році на рівні 3,8%. У майбутньому економіка зростатиме приблизно на 4,0% щорічно.

Нацбанк погіршив прогноз інфляції на 2021 рік з 8% до 9,6%, враховуючи стрімке зростання світових цін і подальше відновлення попиту.

Водночас Національний банк прогнозує, що найближчим часом інфляція трохи перевищить 10%, але сповільниться наприкінці 2021 року та повернеться до цільового рівня 5% у другому півріччі 2022 року, повідомляє прес-служба регулятора.

Водночас представлений Нацбанком на брифінгу графік прогнозу інфляції свідчить, що НБУ очікує зростання інфляції до 11% у 2021 році.

Відповідно до прогнозу кривої ставок, регулятор очікує уповільнення інфляції з поверненням до цілі 5% у другому півріччі 2022 року. Вказується, що з імовірністю 30% інфляція до другого півріччя 2022 року буде в діапазоні 4-7,5%.

Загалом у Нацбанку зазначають, що в першому півріччі 2021 року інфляція перевищила цільовий діапазон 5% ± 1 процентний пункт, але відхилення було більшим за очікуване через як тимчасові, так і фундаментальні фактори. Зокрема, у червні споживча інфляція в річному вимірі залишилася на рівні попереднього місяця (9,5%), але була вищою за прогноз Нацбанку (9,2%).

“З одного боку, така динаміка значною мірою зумовлена ​​тимчасовими чинниками – зростанням світових цін на продовольство та енергоносії. З іншого боку, істотно посилився фундаментальний інфляційний тиск. Наприклад, базова інфляція в червні прискорилася до 7,3% р/р і значно перевищила квітневий прогноз (6,8% р/р), насамперед через збереження високого споживчого попиту та зростання собівартості підприємств”, – йдеться у звіті.

Надалі НБУ прогнозує, що після досягнення піку восени цього року інфляція почне сповільнюватися через надходження нового врожаю та корекцію світових цін на енергоносії.

“Посилення монетарної політики Національного банку, зокрема підвищення облікової ставки та згортання антикризових монетарних заходів, також дозволить утримувати інфляційні очікування під контролем і поступово впливатиме на послаблення фундаментального інфляційного тиску. У результаті в другій половині наступного року інфляція повернеться до цільового рівня 5% і буде залишатися в цьому діапазоні надалі”, – йдеться в повідомленні.

З 1 серпня до кінця 2021 року НБУ має намір викуповувати на міжбанківському валютному ринку до $5 млн щодня для збільшення міжнародних резервів, що вчетверо менше попереднього показника в $20 млн, який діяв з квітня 2020 року.

Тепер такі інтервенції будуть проводитися лише за умови зміцнення курсу гривні порівняно з попереднім торговим днем.

У Нацбанку зазначають, що перегляд показника відповідає характеру монетарної політики регулятора, спрямованої на подолання інфляційного тиску, та сприятиме вдосконаленню механізму монетарної трансмісії через валютний канал.

“Міжнародні резерви України зараз знаходяться на високому рівні – понад $28 млрд. Враховуючи це, правління НБУ вирішило зменшити запланований обсяг інтервенцій з купівлі валюти в резерви”.– пояснив далі брифінг Заступник Голови НБУ Юрій Гелетій.

Він уточнив, що індикативний обсяг купівлі валюти на суму $5 млн становить трохи більше 1% від середньодобового обсягу операцій на міжбанківському валютному ринку, а тому не заважатиме формуванню ринкового курсу.

НБУ прогнозує розмір міжнародних резервів України на кінець 2021 року на рівні $31,3 млрд. Це на $1,5 млрд більше квітневого прогнозу.

Згідно з оновленим прогнозом НБУ, у 2022 році резерви зростуть до $31,6 млрд (раніше очікувалося $29,3 млрд). У 2023 році резерви складуть $31,7 млрд (раніше очікувалося $29,1 млрд).

У НБУ нагадали, що ще однією метою валютних інтервенцій Національного банку є згладжування надмірних коливань на валютному ринку. Відповідно, у разі потреби центробанк продовжуватиме втручатися в купівлю чи продаж валюти в дні, коли на ринку спостерігається значний дисбаланс між попитом і пропозицією.

“Водночас ситуація на валютному ринку цього року покращилася. Ринок розвивається, поглиблюється та стає більш ліквідним. Відповідно, зростає його здатність до самобалансування та зменшується участь Національного банку”, – констатують у НБУ.

Таким чином, у січні-липні 2021 року валютний ринок залишався збалансованим зі зменшенням інтервенцій регулятора втричі порівняно з відповідним періодом 2020 року.

“Наша політика залишається незмінною, тобто ми, як і раніше, будемо лише згладжувати надмірні коливання курсу. Ми не маємо наміру змінювати нашу стратегію валютних інтервенцій, а тим більше відступати від режиму плаваючого курсу. Баланс попиту та пропозиції на валюту з боку учасників валютного ринку й надалі визначатиме курс гривні”.– підкреслив голова НБУ. Кирило Шевченко.

Водночас НБУ вніс зміни до операційної структури монетарної політики та посилив умови рефінансування кредитів для банків.

Такі заходи вживаються у зв'язку з поступовим відновленням економіки та нормалізацією умов функціонування фінансової системи.

Крім того, коригування операційної структури сприятиме зміцненню монетарної трансмісії через процентний канал і розвитку міжбанківського кредитного ринку.

Зокрема, з 23 липня Національний банк підвищив вартість кредитів рефінансування, наданих через тендери, зокрема:

• Процентна ставка за кредитами рефінансування на строк до 90 днів, що надаються на кількісному тендері, встановлюється на рівні «облікова ставка + 1 процентний пункт». (раніше вона дорівнювала обліковій ставці);
• процентна ставка за кредитами рефінансування на строк до 3 років, наданими на процентному конкурсі, буде не нижчою за «облікову ставку + 1 процентний пункт». (раніше вона була не нижче облікової ставки).

“Для зниження інфляції на горизонті грошово-кредитної політики Національний банк цього року вже тричі підвищував облікову ставку. Водночас для посилення впливу монетарної політики правління ЦБ ухвалило рішення додатково підвищити процентну ставку за кредитами рефінансування на 1 процентний пункт”, – йдеться в повідомленні.– сказав голова Нацбанку Кирило Шевченко.

Крім того, враховуючи збереження високої ліквідності банківської системи (станом на 22 липня вона перевищує 200 млрд грн), розміщення депозитних сертифікатів на строк до 14 днів визначено основною операцією НБУ з регулювання ліквідності. Як і раніше, під час таких кількісних торгів процентна ставка за депозитними сертифікатами буде встановлена ​​на рівні дисконту.

Продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом є основним припущенням макропрогнозу Нацбанку.

“Основним припущенням, яке враховує правління Нацбанку, є продовження співпраці з МВФ. Ми очікуємо прогресу в переговорах України з МВФ. Тривала затримка виконання угоди про співпрацю з МВФ створює ризики для фінансування дефіциту держбюджету, особливо в найближчі роки”.– сказав голова НБУ.

Інші можливі наслідки включають погіршення інфляції та обмінного курсу, що, як очікується, змусить центральний банк проводити більш жорстку монетарну політику, сказав він.

“Як наслідок, реалізація програми співпраці з МВФ дасть змогу залучити встановлений обсяг офіційного фінансування та здешевити інші запозичення на зовнішньому та внутрішньому ринках. Це підвищить здатність України підтримувати міжнародні резерви на рівні 29-31 млрд доларів США у 2021-2023 роках”, – йдеться в повідомленні. – резюмував Шевченко.

Нагадаємо, НБУ вирішив підвищити облікову ставку з 7,5% до 8,0% річних з 23 липня 2021 року.