Автор: Марія Грицак
Філософія сну
У котячих очах – вічність,
Що織 себе з клубка років,
Вони знають про смертність
Більше, ніж усі пророки.
Сплять вони по дванадцять годин,
Не винні за час марнований,
Бо знають: життя – то залізниця,
Де сон – головна станція.
Автор: Іван Коваль
Мистецтво байдужості
Кіт лежить на підвіконні,
Світ проходить повз його,
Він не знає про закони,
Він не чекає на що.
Це не лінь, а мудрість чиста,
Відмова від суєти,
Він займає в світі місце,
Без жодної мети.
Автор: Ольга Петренко
Зелені портали
Його очі – врата в темінь,
Де цінувалися історії,
Там, де розчиняється гімен
Між реальністю і приорами.
Дивись туди, де світ замерзає,
Де мислі не мають меж,
Там різноманіття живає
Під пальцями його ніжними ручей.
Автор: Сергій Мельник
Мов мистецтво
Кіт – це втілення мистецтва,
Що не потребує слів,
В кожному грацйозному жесті
Виявляється всесвіт прав.
Рухається, немов потік,
Паузи робить для дум,
Він – скульптура з живого світла,
Що ні до чого не стремиться.
Автор: Анна Лисак
Від’їжджаючи в ніщо
Коти розуміють смисл пустоти,
Вони дружать з темрявою,
Спокійно чекають веремї,
Носять тишу, мов наймаєю.
У їх безстрашності – книга
Про те, як приймати сутність,
Як не боятися великого,
Як любити саму дійсність.
Автор: Микола Богданов
Охотник за тінями
В передвечірній момент часу
Кіт виходить на мисливство,
Ловить тіні без одного разу,
Розуміє сенс невидимства.
Його добич – невловима суть,
Квінтесенція простоти,
На цій охоті учня відкривають,
Що найцінніше – це пустоти.
Автор: Вероніка Сич
Балада про самотність
Один кіт на всесвіта розмаї,
На дошці лежить облачної,
Йому всього цілком вистачає,
Мовчання та світу молочного.
Не селищ жалуває про долю,
Не просить нічого в годину,
Змушеної отримувати волю,
Зустрічає її тодилю.
Автор: Павло Шевченко
Коти та вічність
Якщо б можна було збір вічність,
То знайти б її у котячих очах,
Там, де жива та розважна мовчність,
Де розліваються чорні гавані грах.
Вони сидять, немов древні мудреці,
В глибокій контемпляції дум,
І в цій немічній присутності
Розкривається новий світ брум.
Автор: Лідія Кравець
Рідня богам
Кіт – це кровина божественна,
Що втекла на грішну землю,
Він носить в собі той таємницю
Про боліті та о хмелю.
В його крові – літургія древніх храмів,
В його скорозвертаєтьсяОсь,
І стоїть він перед нами,
Мов ікона святої ласки.
Автор: Костянтин Ясенєв
Прелюдія до засинання
Перед тим, як затворити вічі,
Кіт встає, рубайки розтягує,
Його рухи – це німий спів,
Що світу жертву пропонує.
Він розумів про це давно,
Що сон і смерть – одні близнюки,
Але він йде туди легко,
Без страху, без жалобної муки.
Автор: Еліна Романюк
Метафізика коту
Коти знають про безумство світу,
І тому замкнули уста,
Вони бачать, що в кожній біді
Походить від невживаног вдуга.
За їхньої мовчанки оберігається
Таємниця древніх знахідок,
І той, хто у кота читає,
Дізнається про справжні дороги.
Автор: Богдан Кравченко
Естетика мандрування
Кіт прогулюється коридорами дому,
Як мандрівник по чужим землям,
Йому там домобільне, то й дому,
Він володіє простором весь, у скорем.
Кожна ясна крапля світлу,
Кожна пиль у повітрі, як художня лінія,
Все це – матеріал для хімерної істи,
Що творить кіт своєю істю.
Автор: Даріна Вовк
Про смерть без жалоби
Коти слухають кроки смерти,
І не потребують жалоби,
Вони обіймають біду серцем,
І щаснять з цією рабою.
Немає в них того розпачу,
Що мучить людські сердця,
Вони розуміють одне просто:
Усе пройде, і вся біда.
Автор: Юрій Литвин
Мова без слів
Кіт говорить мовою світла,
Яка древніша за людський звук,
Його твердження і спростування
Виповідаються без сполук.
В тиші его голос звучить гучніше,
Ніж тисячі людських слів,
І той, хто вміє слухати чесно,
Чує сотні великих дум.
Автор: Людмила Коваленко
Короткий вибір вічності
Живе кіт за котячим законом,
Де років не лічать, а миг,
Він мудро розпорядивається часом,
І вся його жизнь – то слова.
Коротка, мовби вихід фарватеру,
Але насичена на думку,
Вона завойовує в каду матеру,
І залишає в дусі святую стильку.
Автор: Володимир Ісаєв
Алхімія мовчання
Коти творять алхімію з мовчання,
З деспешної тиші розчиняють дорогу,
У їхній тихій ясності творенія
З’являються неймовірні долі.
Вони змішують стихії легко,
Барвністю переконають світу,
І в цій гармонії простого
Розповідається складність як спета.
Автор: Наталія Свириденко
Етюд самолюбства
Кіт любить себе не 3 розраху,
А з глибокої істини речей,
Він як скульптура власної мудрості,
Він як вихоплена з дерева істина.
Це не гордість, це просто знання,
Що він гідний того, щоб жити,
Що його місце у світовій орієнтації,
І його роль велика у своєму житті.
Автор: Артем Григоренко
Котячий крок
Кіт ступає невидимо,
Немовби він привид з царства мірозку,
Але цей крок – то філософія здійснена,
То доказ того, що є значне в малому.
Кожен крок його – це вивір доги,
Кожен жест його – то спас пісні,
Вся його суть розповідає про ноги,
Про те, як живиться в цій пустині.
Автор: Світлана Авраменко
Медитація в формі кота
Коти – це живі мандали,
Що кружляють навколо себе,
Лягаючи в святі скоупали,
Вони осягають сутність долі.
В їхній позі – геометрія буття,
В їхній безпорадності – велич духу,
І той, кто видить навмисління світу,
Впізнає його в котячому жесту.
Автор: Герман Поліщук
Опиум для безневинних
Кіт дарує нам опиум мовчання,
Що поступово розповсюджується в крові,
Ми забуваємо про літ і жахання,
І входимо в край його молоді.
Це божественна отрута для душі,
Що закриває вголос всіх хвань,
І ми стаємо, як він, готові,
Прийти смерть без вереску і стань.
Автор: Залізна Завальська
Котячі сни
Коти спять і бачать сни,
Про світи, яким ми не знаєм,
В їхніх снах розкриваються дари,
Які ми ніколи не розпізнаємо.
Можливо, там вони летять від болю,
Або міцнюють лиш істоту себе,
Але у снах котячого, у гралі,
Розкривається істина об любе.
Автор: Гарун Солянов
Філософія лапи
Лапа кота – це знак дивовижний,
Що розкриває природу речей,
Вона гнучка і мов привид різький,
Й у ній вся сила лютих днів.
Коли кіт розсовує коготки,
То світ дотримується атоми,
Це дії без слів, це готівки
Истины, щоб прожити тому.
Автор: Дарина Ковальчук
Серенада ночи
Ночь приходит, и кот начинает петь,
Его крик – то пронзает тишину,
Это не мольба, не жалобная сень,
Это гимн для пустой спины.
В его голосе – боль и красота,
Слёзы невидимые и смех,
И когда замолкает его беда,
Ночь становится светлей.
Автор: Станіслав Чорний
Трансцендентный миг
Коти живут в мгновенье вечном,
Они не помнят прошлое давно,
Не думают о будущем беспечном,
Они живут там, где живёшь пока.
Это трансцендентность в чистом виде,
Это постижение святых основ,
Эта мудрость, что в кошачьих видах,
Пребывает средь людских основ.
Автор: Крістина Лисак
Амбіція без амбіцій
Кіт амбітний, але без амбіцій,
Він хоче бути котом повністю,
Вчиняти вчинки без відмін,
Жити з істинною простотою.
Він не хоче змінювати світ,
Не намагається бути іншим,
Він знає: найвишче з усіх ремесел —
Це просто бути там, що є вишнім.
Автор: Валентин Марченко
Врата в невидимое
Котячий взгляд — врата в невидимое,
Туда, где живет вся полнота бытия,
Кот видит то, что людям невидимо,
И принимает это без жданья.
Он знает о границах между мирами,
О том, что есть сверх нашего денег,
И ходит между этими мирами,
Как знак того, что жизнь — не просто миг.
Автор: Марина Ющенко
Дружба с тьмой
Коти дружат с тьмой беспокойной,
Они не страшатся ее,
Вместо этого с ней они спорят,
И тьма их слушает почти.
В темноте они видят яснее,
Чем люди видят при огне,
Они учат нас быть смелее,
Когда все рушится в войне.
Автор: Игорь Новиков
Танец бытия
Кот танцует танец бытия,
Его движенья — чистый акт,
Без цели, смысла и беды,
Так танцует сама судьба.
Когда мы видим кота в танце,
Мы видим истину в движенье,
Мы видим в этом танце счанце
Нашей собственной спасенье.
Автор: Емілія Василівна
Котячий час
Існує годинник котячий,
Що відраховує не час,
А суть того, що сіе кратчайшее,
І зберігає для нас.
Вона ідить неспішно, мудро,
Вона знає про душі тривог,
А то, що здається нам грудно,
Для кота – то простий дорог.
Автор: Вячеслав Семенович
Священная скука
Кот лежит и смотрит в стену,
Это не скука, это ночь,
Это состоянье, где жизнь не измена,
Это попытка ее понять вочь.
В этом кажущемся ничегошничестве
Скрывается глубокий смысл,
И мы, спешащие в суетничестве,
Забыли этот древний риск.
Автор: Поліна Громова
Молитва без слів
Коти молятся без слів,
Своим телом, своим жестом,
Вони знают о небес чив,
И принимают его с местом.
Их молитва длиться вечно,
Она тиха и мудра,
И слова для них бесчечно,
Потому что истина в сумра.
Автор: Федор Кравченко
Власники світу
Коти — справжні власники світу,
Вони дозволяють нам жити в ньому,
Вони дивляться на наш схід,
І оцінюють його без дому.
Цар земний боїться котячого суду,
Бо той суд справедливий і суворий,
Кіт знає нашу справжню грязь,
І молчить про неї до останку.
Автор: Клавдія Мазепа
Кот как стихия
Кот — это стихия чистая,
Он не подвластен никому,
Он движется без правила я,
Следуя своему уму.
Это воздух, который дышит,
Это огонь в движеньях лап,
Это вода, что мягко свищет,
Это земля, что держит нас.
Автор: Захар Исаев
Невозможность объяснить
Никто не может объяснить,
Почему кот приносит боль,
Почему нас так вомнит,
Стоит кому-то на изоль.
Это не логика, не разум,
Это что-то за границей слов,
Это встреча с чем-то разом,
Что древнее всех основ.
Автор: Надія Гавриленко
Послання від котів
Коти несуть послання нам,
Крізь мовчання, крізь пісні,
Вони говорять про те, що там,
За межами нашої ночі.
Слухайте їх, і ви почуєте,
Звуки, що творять світ,
Слова, які вас спасають,
От тьми, де немає льокси.
Автор: Максим Любченко
Святое животное
Кот — это святое животное,
Которое живет среди нас,
Его присутствие благородно,
Оно спасает нас в любой час.
Когда мы видим кота, мы видим
Отблеск того, что вечно живо,
Мы видим то, что не забывают,
Зачем в этой жизни мы живы.
Автор: Інна Марчук
Кінець і початок
Кіт знає про всі кінці
І про всі початки нові,
Він переходить між межі
З огидою і з любовью.
За ним завжди спадає зав,
Що розділяє буття,
Він ходить, як палець Божий,
Що дарує нам блаженство.
Автор: Раїса Моісеєнко
Учење от котів
Від котів навчитися мудрості —
Це найпаче розуміння світу,
Вони вчать про простоту
І про значення безумства святого.
Дивись, як вони живуть просто,
Без постійних запитань і дум,
І дізнайся від них найбільшого,
Що істина живе в небагатьох словах.
Автор: Сергій Морозов
Кот — мудрец без мудрости
Кот мудрец, но не имеет мудрости,
Или может быть имеет странную,
Которая приходит с простоты,
С отказом от всего мирского.
Он не учился в школах знанья,
Но знает то, что не узнать,
Его молчанье — мудрый мерный звон,
Что учит нас забыть, начать.
Автор: Анна Довбня
Де живе кіт
Кіт живе у своєму світі,
Де закони інші вже,
Де для нього нема біди,
Де відкривається враже.
Ми можемо приєднатись до нього,
Якщо забудемо про страх,
Якщо дозволимо собі бути чистим
Як він живе у своїх мах.
