Учора, 12 травня, Екологічний комітет ВРУ на засіданні рекомендував ухвалити законопроекти про посилення адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері державного екологічного контролю.

Але бізнес-спільнота стурбована таким рішенням, і вважає, що ці законопроекти мають бути доопрацьовані.

Як повідомила Європейська бізнес-асоціація (ЄБА), ця реформа екологічного контролю та запровадження інтегрованого дозволу у сфері контролю промислового забруднення ще в січні була визначена бізнес-спільнотою як екологічний пріоритет на 2021 рік.

«Але більше півроку минуло з того моменту, як асоціація подала свої пропозиції до законопроектів №3091 та №4167 (ключових у питанні екологічного регулювання)»– повідомляють в асоціації.

В результаті громадськості було представлено документи, які ще більше зарегулюють та ускладнюють майбутню імплементацію цих реформ.

Однак, незважаючи на численні зауваження, зокрема й інших стейкхолдерів, Екокомітет вирішив рекомендувати доопрацьовані законопроекти. №3091 так №4167 до голосування у першому читанні у парламенті

Це вже третя за останні півроку законодавча ініціатива, метою якої є посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства. Втім, на відміну від своїх попередників – законопроектів №4459 так №5204 – проект Закону №5414 вводить двосторонню відповідальність як бізнесу, так контролюючих органів. Так, наприклад, за безпідставне накладення санкцій на підприємство інспектор може отримати штраф від 3400 – 10200 гривень з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на один рік»– Уточнюють в асоціації.

У ЄБА нагадали, що законопроект №3091 замість того, щоб прибирати недоліки чинної системи, фактично створює правові колізії та пропонує свідомо неробочу модель.

«На думку бізнесу, всі питання, пов'язані з контролем діяльності підприємств, мають залишатися в рамках чинного Закону про державний нагляд та контроль у сфері господарської діяльності. А от природоохоронна функція екологічної інспекції справді має бути посилена. Наприклад, шляхом налагодження співпраці з іншими інститутами, посилення вимог до інспекторів та їхньої мотивації, протидії корупції»– зазначили у ЄБА.

Так, законопроект №4167 покликаний запровадити необхідні європейські засади, але за очевидно відсутньої державної підтримки він матиме катастрофічні наслідки для вітчизняної економіки.

Насущний приклад — труднощі з виконанням Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), щодо реалізації якого досі точаться дискусії. У той же час, є й інші фактори, які спотворюють цю важливу євроінтеграційну реформу: невідповідність системи автоматизованого моніторингу викидів нормам ЄС, незалученість бізнесу та профільних органів влади до розробки НДТМ та нереалістичні терміни для їх впровадження, відсутність пілотного періоду для запуску реформ. і т.д. Все це в Директиві 2010/75/ЄС та має бути відображено у проекті Закону.

«Таким чином, ЄБА не підтримує жодного із зазначених законопроектів у поточній редакції і наполягає на їхньому доопрацюванні, щоб бажані прогресивні реформи екологічного контролю та промислового забруднення не перетворилися на тягар для бізнесу»– Підсумували в асоціації.

Водночас у Федерації роботодавців України (ФРУ) відреагували дії Екокомітету.

Це вже третя за останні півроку законодавча ініціатива, метою якої є посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства. Втім, на відміну від своїх попередників – законопроектів №4459 та №5204 – проект Закону №5414 запроваджує двосторонню відповідальність – як для бізнесу, так і для контролюючих органів. Так, наприклад, за безпідставне накладення санкцій на підприємство інспектор може отримати штраф від 3400 – 10200 гривень з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на один рік»– заявили у ФРУ.

У Федерації зазначили, що бізнес упевнений, що механізм притягнення інспекторів до відповідальності за прийняття неправомірних рішень, у тому числі щодо безпідставного проведення перевірок, а також у разі скасування результатів перевірок у судовому порядку, стимулюватиме використання аналітичного підходу до роботи контролюючого органу без надмірного втручання у господарську діяльність підприємств.

Як зазначають у ФРУ, бізнес-спільнота звертає увагу на деякі положення документа, які потребують доопрацювання:

• Проект Закону вносить зміни до Кодексу України про адміністративні порушення у зв'язку з потенційним ухваленням проекту Закону про державний екологічний контроль №3091. Так, зазначений законопроект поки що лише готується до повторного першого читання. Це може створити колізії та прогалини у правозастосуванні деяких норм у КУпАП. Вважаємо за доцільне прив'язати набрання чинності законопроектом до прийняття Закону про державний екологічний контроль.
• Встановлення відповідальності за недопущення інспекторів до проведення перевірки та/або за ненадання інформації на вимогу інспектора суперечить чинному Закону про нагляд та контроль у сфері господарської діяльності №877-V, який гарантує бізнесу таке право у разі порушення контролюючим органом порядку здійснення перевірки. Така відповідальність до посадових осіб підприємства має наступати виключно у разі, якщо відповідні вимоги інспектора законні та повністю ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
• Суперечливим виглядає запровадження відповідальності за вчинення перешкод та інших дій, які можуть перешкоджати інспекторам, тоді як самого визначення того, які дії можуть бути кваліфіковані як перешкоди, у тексті документа немає. Тому, щоб уникнути неоднозначного трактування, доцільно привести це положення у відповідність до визначення поняття «створення перешкод», яке представляється Законом №877-V.
• Пропонована у документі матеріальна відповідальність порушення для державних службовців і підприємств не пропорційна і пропорційна. Адміністративна відповідальність повинна залежати від ступеня суспільної небезпеки та характеру збитків, завданих неправомірними діями. При цьому при встановленні відповідальності для посадових осіб за безпідставне накладення штрафу має бути враховано його розмір і відповідно від цього залежатиме і розмір фінансової відповідальності посадової особи за протиправні дії.

Нагадаємо, проект Закону №4167 має на меті імплементувати в українське законодавство Директиву 2010/75/ЄС про промислові викиди, а саме: об'єднати чотири природоохоронні дозволи в один — інтегрований та запровадити найкращі доступні технології та методи управління (НІТМ).

Проект Закону №3091 спрямований на реформування системи державного екологічного контролю та має на меті створити новий орган екологічного контролю замість Держекоінспекції, вписати принципи екологічного контролю до ієрархії чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, підвищити прозорість роботи контролюючих органів.