Редьярд Кіплінг — одна з найбільших літературних постатей світу, чиї твори продовжують захоплювати читачів всіх віків. Його історії про джунглі, морські пригоди та екзотичні землі залишаються актуальними понад сто років після їх написання. Але мало хто знає справжню історію людини за цими легендарними творами. Давайте заглибимося у світ Редьярда Кіплінга та дізнаємось цікаві факти про його видатне життя.
Ранні роки та дитинство письменника
Редьярд Джозеф Кіплінг народився 30 грудня 1865 року в місті Бомбей, сучасна Індія. Його батько, Джон Локвуд Кіплінг, був скульптором та мистецтвознавцем, а мати, Еліс Кіплінг, походила з впливової сім’ї. Сім’я мала глибокі зв’язки з Британською Індією, що пізніше сильно вплинуло на творчість письменника.
Однак дитинство Кіплінга видалося досить складним. На віку п’яти років його відправили до Англії разом з молодшою сестрою Тіксою, щоб вони отримали освіту. Батьки залишилися в Індії. Це розлучення мало глибокий вплив на психіку майбутнього письменника.
Ключні моменти дитинства:
• Народження в Бомбеї в заможній англійській сім’ї
• Розлучення з батьками в п’ятирічному віці
• Перебування в приватній школі-інтернаті
• Повернення до Індії в п’ятнадцять років
• Перші враження від британської системи освіти
Період перебування в Англії став джерелом як негативних, так і позитивних емоцій. Це експериментували в школі «Соларіс» (пізніше описаної у творі «Дом і світ»), де хлопець зазнав издівок однолітків. Однак саме там він почав писати вірші та розповіді.
Повернення до Індії та початок літературної кар’єри
В 1882 році семиnadцятирічний Кіплінг повернувся до Індії. Його батько організував для нього роботу в редакції газети «Лахорський курир» (The Lahore Civil and Military Gazette). Ця робота стала поворотною точкою в його житті.
Працюючи журналістом у Лахорі та Алісахорі, Кіплінг мав унікальну можливість подорожувати по Індії та спостерігати багатоманітність культур, традицій та життя простих людей. Він писав статті, замітки та оповідання, які друкувалися в газеті. Сам автор згодом назвав цей період «школою жизни».
Вплив журналістики на творчість:
- Розвиток здатності писати коротко та ясно
- Безпосередній контакт з різними верствами суспільства
- Накопичення знань про історію та культуру Індії
- Розуміння британської колоніальної системи
- Матеріал для майбутніх оповідань
В 1887 році Кіплінг опублікував свою першу збірку розповідей «Вона казала, що кажуть» (Plain Tales from the Hills). Книга мала великий успіх, особливо в Індії. Критики відзначили свіжість стилю, гострий гумор та автентичність описаних ситуацій.
Подорожі та розширення горизонтів
На початку 1889 року Кіплінг вирішив залишити Індію та розпочати подорожі світом. Він мріяв побачити Японію та Америку. Це рішення докорінно змінило його життя.
Під час подорожі на Східний Далекий Схід Кіплінг пробув у Японії, Китаї та інших азіатських країнах. Його враження від цих країн пізніше з’явилися в романі «Ким» (Kim), опублікованому в 1901 році.
В Америці Кіплінг познайомився з письменником Генрі Джеймсом та іншими літературними діячами. Однак його перебування в США було недовгим — він залишив країну через конфлікти та розчарування в американській культурі.
Етапи подорожей Кіплінга:
- 1889 рік — Японія та Далекий Схід
- 1889 рік — Канада та США
- 1892-1896 роки — поселення в Вермонті
- 1896-1902 роки — життя на острові Капрі та в Південній Африці
- 1902 рік — повернення до Англії
Мешкаючи у Вермонті (США), Кіплінг познайомився зі своєю майбутньою дружиною Керолін Балестер. Вони одружилися в 1892 році. У цей період він написав розповідь «Капітани відчайдушні» (Captains Courageous) та розпочав роботу над своєю найвідомішою працею.
Найвідоміші твори та їх успіх
Незважаючи на те, що Кіплінг написав безліч творів, найбільш знані його твори залишаються популярними до сих пір.
Книга джунглів (The Jungle Book)
«Книга джунглів», опублікована в 1894 році, стала світовою сенсацією. Вона складається з серії оповідань про хлопчика на ім’я Мауглі, який виховується волками та іншими тваринами у джунглях Індії.
Чому це твір став класиком:
- Унікальні персонажі — Балу, Багіра, Шер Хан стали улюбленцями мільйонів
- Глибокі моральні уроки в доступній формі
- Невичерпна уява автора в описанні природи
- Поєднання пригоди та філософської глибини
- Универсальність тем, що цікавить дітям і дорослим
Цікавим фактом є те, що Кіплінг основував персонажів на справжніх тваринах, яких він спостерігав під час своїх подорожей. Персонаж Балу був натхненний справжнім ведмедем, якого він бачив в одному із зоопарків.
Казки просто так (Just So Stories)
Опубліковані в 1902 році, ці казки розповідають про те, «як» різні тварини отримали свої характерні ознаки. Наприклад, «Як леопард отримав своє покриття» або «Як хвіст став камалом».
Кіплінг писав ці історії для своїх власних дітей, і вони мають особливий шарм та дитячу логіку, яка робить їх одночасно смішними для дорослих та захоплюючими для малюків.
Ким (Kim)
Цей роман, опублікований в 1901 році, часто розглядається як найбільший шедевр Кіплінга. Він розповідає про білого хлопчика Кіма та його пригоди в Індії періоду британської колоніальної влади.
Роман поєднує пригодницькі елементи з глибокими міркуваннями про культуру, релігію та конфлікт між Заходом і Сходом. Літературний критик Е. М. Форстер назвав його найкращим англійським романом своєї епохи.
Нобелівська премія та світове визнання
В 1907 році Редьярд Кіплінг отримав Нобелівську премію з літератури. На той момент йому було всього 41 рік, що робить його одним із наймолодших лауреатів цієї престижної премії.
Офіційне обґрунтування Нобелівської премії звучало так: «За потужність описового таланту та різноманітність натхнення, які характеризують його творчість, а також за видатні досягнення в літературі оповідання».
Рецензії сучасників про творчість Кіплінга:
- Генрі Джеймс: «Кіплінг — найбільший митець англійської мови нашого часу»
- Т. С. Еліот: «Кіплінг був геніусом оповідання»
- Джордж Бернард Шоу: «Його твори показують глибину англійської душі»
- Кірудж Хаггард: «Жоден письменник не описував Індію так, як Кіплінг»
Нобелівська премія принесла йому не лише гроші, але й офіційне визнання його місця в світовій літературі.
Особисте життя та сімейні трагедії
Несмотря на всесвітній успіх, особисте життя Кіплінга було позначено трагедіями. Він був чоловіком, який глибоко любив свою сім’ю, але судьба часто виступала проти нього.
В 1899 році його донька Жозефіна, якій було всього шість років, померла від простуди. Це була величезна трагедія для письменника. Через рік його син Джон також тяжко захворів, але вижив. Ці события глибоко вплинули на настрій його творів.
Membres сім’ї Кіплінга:
- Дружина: Керолін Балестер (вийшла заміж в 1892 році)
- Дочка: Жозефіна (1892-1899)
- Син: Джон (1897-1915)
- Дочка: Елізе (1903-1976)
Трагічна смерть його сина Джона в Першій світовій війні була ще однією жахливою подією в житті Кіплінга. Джон служив офіцером у британській армії та був поранений в битві на річці Сомма. Його потім оголошено зниклим безвісти.
Кіплінг багато років провів у пошуках будь-якої інформації про долю свого сина, але так і не дізнався його справжню долю. Це горе найшло відображення в його творі «Спільний контакт» (A Common Form).
Політичні погляди та суперечливість
Кіплінг був людиною суперечливою у політичному плані. Він був яскравим прихильником британської імпеної та британського колоніалізму. Його твори часто розглядаються як висловлювання колоніальної ідеології.
Поняття «бремя білого», популяризоване його поемою того ж названя (1899), стало символом британського колоніалізму. У творі Кіплінг писав про обов’язок розвинених країн цивілізувати менш розвинені народи.
Критика позиції Кіплінга:
- Його творини відображали расові упередження його часу
- Часто зображували індійців та інші народи у стереотипний спосіб
- Підтримував британське військове втручання
- Мав імперіалістичні погляди, характерні для його епохи
Однак варто відзначити, що Кіплінг також показав симпатію до індійської культури та звичаїв. Його твори часто далі глибинного розуміння Індії, ніж звичайна британська літератури того часу. Це робить його образ більш складним та багатогранним.
Литературний стиль та техніка
Кіплінг був майстром розповідання. Його стиль характеризується кількома ключовими особливостями:
Характеристики стилю Кіплінга:
- Коротенькі, дієві речення
- Діалоги, наповнені реалізмом та гумором
- Багата образність та метафори
- Поєднання простоти з глибиною
- Використання фольклору та легенд
- Вільне змішування жанрів і стилів
Кіплінг часто використовував рамкові конструкції, де оповідання розповідається від імені різних персонажів. Це створювало ефект живого розмову та робило текст більш захоплюючим.
Він також експериментував з різними жанрами — від романів до поезії, від научно-фантастичних творів до фантастичних оповідань. Ця різноманітність демонструє широту його таланту.
Видатні твори в поезії
Хоча Кіплінга часто запам’ятовують як прозаїка, він також написав численні найвідомішої поезії.
Його найвідоміші вірші:
- «Якщо» (If) — філософський вірш про чоловічість та стійкість
- «Бремя білого» (The White Man’s Burden) — суперечливий вірш про колоніалізм
- «Мандрівник» (The Explorer) — про дослідження та відкриття
- «Втрачена легіон» (The Lost Legion) — про військо та честь
- «Баласс» (Ballad) — епічні вірші про Індію
Вірш «Якщо» став навіть більш популярним за багато років після смерті Кіплінга. Він часто цитується як видатне висловлювання про моральні цінності та особисту доблесть.
Глобальний вплив та спадщина
Творчість Редьярда Кіплінга мала величезний вплив на світову літературу та культуру. Його твори перекладені на понад 100 мов, а персонажі його книг стали частиною загальносвітової культури.
Вплив Кіплінга на культуру:
- Мауглі став символом людини, виховуваної природою
- «Книга джунглів» надихнула численні філмадаптації
- Його ідеї про виховання дітей вплинули на педагогіку
- Скаутський рух вибрав його творів за основу
- Його фраза стала основою популярної культури
В 1906 році британський скаутмейстер Роберт Баден-Пауелл використав ідеї Кіплінга при створенні скаутського руху. Концепція «Книги джунглів» з її ідеалами честі, товариства та мужності стала основою скаутської філософії.
Останні роки життя та смерть
Редьярд Кіплінг провів останні роки життя у Суссексі, в англійській країні. Він продовжував писати, але менш інтенсивно. Його здоров’я поступово погіршувалося.
Кіплінг умер 18 січня 1936 року у віці 70 років від виразки шлунку. На той момент він був вже однією з найвідоміших фігур британської літератури. Його похорон став великою національною подією.
Дати важливих подій в кінці його життя:
- 1910 рік — отримує титул лорда
- 1915 рік — смерть сина Джона в Першій світовій війні
- 1920-1930 роки — писання спогадів
- 1936 рік — смерть 18 січня
Напередодні смерті Кіплінг поговорив з журналістом про свою творчість. Він сказав, що став писати не для того, щоб здобути славу, а для того, щоб розповісти історії, які його хвилювали.
Наслідки та сучасне сприйняття
Творчість Кіплінга залишається об’єктом академічних досліджень та дискусій. Деякі критики його критикують за колоніальні погляди, інші славлять його як геніального розповідача.
Сучасна оцінка творчості Кіплінга:
Критики здійснили подвійну переоцінку його спадщини. З одного боку, його визнають одним із найбільших письменників Англії. З іншого боку, його пропагування британського колоніалізму вважається проблематичним.
Однак більшість літературних критиків дійшли висновку, що твори Кіплінга варто цінити за їх художні якості, в той час як його політичні погляди варто розглядати критично, враховуючи історичний контекст.
Висновок
Редьярд Кіплінг залишив нам багату спадщину літературних творів, які продовжують захоплювати читачів всіх поколінь. Його життя було пристрасним, складним та часто трагічним. Від журналіста до Нобелівського лауреата, від авторо казок для дітей до сухого розповідача про британський império, Кіплінг залишив невитирає слідів у світовій літературі.
Його здатність розповідати захоплюючі історії, створювати живих персонажів та погружати читачів в екзотичні світи залишається неперевершеною. «Книга джунглів», «Ким», «Казки просто так» — ці твори будуть читаними ще багато поколінь.
Кіплінг навчив нас, що найбільші історії походять з найбільшої спостережливості життя, найбільшого розуміння людської природи та найбільшої кмітливості у використанні слів. Його спадщина як письменника залишиться незмінною, незважаючи на суперечливість його політичних поглядів, оскільки велика книги живуть довше за їх авторів і продовжують говорити нам.
