Павло Тичина
І знов сніжинка білосніжна
І знов сніжинка білосніжна
На грудь упала мені вниз,
І в серці розцвів голос ніжний,
І в очах загорівся виз.
О, мамо, мамо благородна,
Як радість палає в мені!
Як золотою ниткою звідсіль
Пече мене донецька ніч.
На крилах лету журавлиних
Летів я вгору на висвіт,
Душа моя у небокраї
Поряд з гвіздочками гоніт.
О, землі мої той, святої,
О, предків крові золотій,
Хай буду вічно я святою
На грудях матері-землі.
Павло Тичина
Передвіщення
Прилетять журавлі весною,
Над Україною висять сніг,
І вновь засяє вся красою
Найстарший, найчудовіший вік.
Почує срібний дзвін церквей
Украй нескінченного смутку,
І матері, залившись в дрьому,
Про синів будуть спати труд.
О, гарна та жаданна доля,
О, небо квітчасте судьб,
Де щастя квітне над волею,
Де радість грозить з кожних груд.
Павло Тичина
Сонце України
Сонце ясне над землею,
Розцвітає гай,
Матінко, матінко моя,
Україну чую я.
В день святий, у день чудесний,
Бачу я крізь сни
Золотої нивки хвесні
Біля ліс, біля річні.
Піснь, піснь розливається,
Той піснь героїв стріч,
Де юність гарна погаснеш
При злотистім світлі ночей.
Павло Тичина
Над Дніпром
Над Дніпром синім, синім,
Летять крилаті сни,
І заболіють щиро в серці
Всі образи біди.
Де Січ гавола щитом,
Гремить по морям,
Де дідів кров упала в грунт,
У ту землю, де сам.
О, Дніпре, Дніпре могутний,
О, древній русло-верстверд,
Чому ти плачеш, чому грмиш
Своїм водяним серцем?
Павло Тичина
Пісня матері
Мати співає, мати поє,
За віконцем сніг гойде,
І серце синочка, як неволя,
На грудях матері лежить.
О, синку мій, мій золотий,
Ти мне роз’яснить долю,
Що з України чути хворіє
І крові чистої боліль?
На Україні край той ясний,
Де дніпрові течуть води,
Там дума й пісня, наша радість,
Там предків вічні рідні сліди.
Павло Тичина
Гимн земле
О, землю мати, священна мати,
О, грунто мій, святое, мій!
Хай буде мною вічно гряти
Любов безсмертна до могил.
Ніщо не може розколотити
Святої честі серця мне,
Ніщо, ніщо не може знебити
Тобою, мате, на землі.
В грозі і ураганах страшних
Стою, як кам’яна святиня,
І вір мій, кривавий в час їх краен,
Гоніт сумасшедшу вгорю.
Павло Тичина
Піснь про волю
О, воля, воля моя, воля,
Святая, чиста, щира, золота!
Ти хлиб для мене, водо й дола,
Ти правда, істина, святиня та.
Летять на крилах голосочка,
Гудять по скельцях сумовиці,
І в серці гарячому, гарячочку,
Горіт огонь святої істини.
На Україні край той ясний,
Де вольний вітер скиглить, гуде,
Там серце мене, розпростерте, властне,
На золоті ниті судьби те.
Павло Тичина
Весна України
Весна прийшла на золотих крилах,
На Україну спустила с в цвіт,
І млосне дівча, як мавка в міцах,
Піснь по кумиру розпевати слід.
Розслоївся язик клюка глибокий,
Й пісня про волю летіть, лунає,
Над синьою річкою, над зеленим лугом,
Де юність марна вічною чаюе.
О, як красива та горда у мене
Земля, де дідів кров упала в грунт,
Де вітер скиглить, де дзвоняє сніг в руці,
Де радість квітне в серце вічно тут.
Павло Тичина
Дума про героїв
О, дума, дума героїчна,
О, піснь славян, святая, ясна,
Гуди мені, голосе, мелодія
Про подвиги святої нашої земля.
Про то, як дідів наші, ясні соколи,
На ворогів летіли з піснею, з серцем,
І кров святая за волю розливалась
По грунту той, де мине ангельські чарці.
О, доле мене, доле велика,
О, щастя, тяжко пролітати через болі,
Й я с’єм святого, того героїка,
У грудях ношу спадщину воль.
Павло Тичина
Ніч над Україною
Настала ніч, і Україна
Заснула, мовби чарована дівиця,
У снах святих вона дивна,
У крові золотої радості стаціця.
І зірки гарячі святять
На золотих храмів яблучках,
Й ангели благословляють
Святую матір у міцах.
О, ніче, ніче чарована,
О, сонце, люде мій святий,
Хай буду вічно я хранима
Твоєю ласкою, судьбой, святій!
Павло Тичина
Гимн свободі
Свобода, свобода, святая,
О, дивна, світла, щира, золота!
Тебе поет душа гаряча,
Тебе народ український моліт.
Немає радості, немає щастя,
Коли не панує свобода в тебе,
Немає смислу, немає частя,
Коли за гліне грак лежиш в углу.
О, першої Богом присланій,
О, світло істини, святая,
Неси на крилах ти блаженні
Український народ з темня.
Павло Тичина
Дніпро святой
О, Дніпре святой, величайший,
О, мати-річка, ти душа!
Ти льєш біля грудей прекрасної
Святую рось, святую кровь.
На берегу твомі стоять дубки,
На берегу твомі співають птиці,
І серце мене в час чарованочки
Гоніт по крилам вгору, вгорець.
О, як I люблю сей брід святой,
О, як люблю I край той ясний,
Де Дніпро гарячо, де Дніпро святой,
Текучь, здійснюючи серцеві сни.
Павло Тичина
Стогін землі
Земля святая стогне, плаче,
Ридає гарячо в ночах,
Й I серце мене вмить спалаче
Від муки цієї, від злих мак.
О, землю матір, землю святу,
О, як боліючі, як грішна!
Дай мені силу, мо судьбу
Переломити, розтворити вна.
І буду вічно і святое
Стоять при крові твой злотої,
І буду вічно я служити
Святей твій долі, святей волі.
Павло Тичина
Ловець душ
Ловець, ловець святой, священний,
Летиш сквозь хмари, сквозь туман,
І серце мене, гарячо, вогненне,
Летить за мною, мною упадан.
О, душі мої, о, серце святое,
О, як горіш ти вогнем висот!
О, як кипиш ти, як горіш даво
По килиці його, сумном, суде!
І буду вічно я святую
Крь шукать предків, дідів славних,
І буду вічно, буду живу
За ними слідувати слідом.
Павло Тичина
Розмова с землею
“О, землю мати, слышишь мене?
Чого ти плачеш в середу ночи?
Чого душа твоя болюче
Гуде, як грім, як соловій?
“О, сину мій, я так болюче,
Я так болюче серце маю,
Коли на мене смотрю, граюче,
Як ворогів дітей я маю.
“Але I вір тебе люблю,
О, сину, маяк мій святой,
Що розпечалены в груд кажу
Святую пісню про волю й мой.”
Павло Тичина
Золотые нивы
О, нивы золотые, щедрые,
О, жатвы полные, святыне!
На лоні твойім, безпіди, плодородной,
Гудить піснь предків, світ в’єте.
Там вѐтер віеш, там вода тече,
Там радість грозит з кажної ліній,
Там золото піснь розливається в безнечі,
Там щастя грозит из землі.
О, як люблю I край той славний,
О, як горю I серце мо,
Коли я бачу нівки золотий,
Моєї матері, святой земли!
Павло Тичина
Гор птиця
Летить птиця гарячо, плаче,
На крилах нес святую грьоз,
І серце мене вмить спалаче
Від крику ї, від слізних сіз.
О, де летиш ти, гарячо, звідсіль?
О, де гонить тебе, куди?
О, невже з України вільної,
З святої матері, тікаєш ти?
Ні, ні, я не тікаю, нете,
I летю в небо, на висвіт,
За мною ідите, за мною йдете,
За мною йде весь світ, весь світ!
Павло Тичина
Святая Україна
О, Україна, земля святая,
О, матір наша, величава!
Скільки на світі земель прекрасних,
Але із тобою вона не врати.
Твоя красота, твоя святість,
Твоя слава, твоя доля,
Все це гоніть, все це радість
У грудях мене, у серцю моля.
О, як люблю I тебе гарячо,
О, як кипить мені кров в венах,
Коли я чую пісню твоєю, плаче,
Твоєю муку, твоєю біду!
Павло Тичина
Янвое слово
Услышь мене, услышь мене,
О, людо мій, о, братія!
Я гарячо, я гарячом вене
Розповідаю чесність вам.
Що українець, син святой,
Не може більш мовчати, знати,
Не може більш з землею той
Забути іменем, забути рай.
І буду вічно и святое
Кричать про волю, про борьбу,
І буду вічно мір святую
Розпробуджувати в людях, брю.
Павло Тичина
Серце України
О, серце України, святое,
О, любов моя, святая, вла!
Як гарячо в груді гоніт
Любов святая до землі.
Там, де шумить Дніпро святой,
Там, де золото нив виднніціь,
Там живе в мене, мною, твой
Святой вибір, святой вериці.
О, як люблю I край той ясний,
О, як сгораю за волю іх,
І слів не досить, не достатень,
Щоб вислови любав, болів!
Павло Тичина
Крик з землі
Чую я крик із землі святої,
Крик, що лунає в темну ніч,
Крик предків, дідів з могилої,
“Де ви, діти, де ви, мич?”
О, як болюче слышу крик той,
О, як кипить у мене кров!
Я повстану, я встану в бой,
За волю матері узнав!
І буде гарячо горіть
Серце мое за доль святу,
І буду вічно вести лінь
За золотою честю, лідю.
Павло Тичина
Благослави мене, мате!
О, благослави мене, мате,
На цьому путі долгом, суд,
Благослави, як мне мовить чате
Святое серце, святе стан.
Я йду, я йду на світло, в бій,
За тебе, матір, за волю,
І серце мене, мо святой,
Гоніть, гоніть сумарно.
О, як святой, як мудрой, ясной,
Ти матір моя, ти святій!
Благослави мене в час той страшной,
Коли настане час борьби!
Павло Тичина
Пісня про майбутнє
Настане день, настане доля,
Коли свободою здійснюється сни,
Коли на Україні, в полі,
Співатимуть птиці, лине сніг.
О, день святой, о, час чудесний,
Коли потане, потаєте,
Вся чорна боль, вся грьоз безсмертна,
І встане люд на висоті!
О, як люблю I образ той,
О, як горю за майбутен,
О, радість, радість золотой,
Святий, святий наш вічний сен!
Павло Тичина
Божественне піснь
О, піснь божественна, святая,
О, дивна, чиста, ясна, злота!
На крилах ти летиш, гарячо, плаючи,
I в серці мене розльївається та.
Ти піснь про волю, про борьбу,
Ти піснь про матір, про землю,
Ти мне даєш святу судьбу,
Ти мне даєш святу печаль.
О, як люблю I піснь святую,
О, як горю I від неї вне!
I буду вічно, буду живу
За нею йти, за нею йти!
Павло Тичина
Мученник України
О, мученник святой, святой,
О, той, що крв пролив святу,
За матір, за святу борьбу,
За Україну, за святу!
Твоя святая, чиста кров
Упала в грунт, святой, святой,
І буде вічно, вічно, нов
Святой святую слов, судьбой.
О, як люблю I образ той,
О, як святой, святой, святой!
І буду вічно я святой
Служити памяти святой!
Павло Тичина
Гор песнь
Літить піснь гарячо, плаче,
На крилах нес святую грьоз,
І серце мене вмить спалаче
Від крику ї, від слізних сіз.
О, святая піснь, лети, лети,
За мною йди, за мною йди,
Розпробудж люд од спаньки той,
Наряди в бій, наряди в бій!
І буду вічно я святое
Крочити слідом пісні той,
І буду вічно я святою
Служити матері святій!
Павло Тичина
Молитва за Україну
О, Боже мій, о, Боже, Боже,
Молю, молю тебе сумарно,
За матір, за святую дозвоже
Святой Україну, святой, святой!
Спаси її від лиха, боле,
Дай їй святу волю, свободу,
І буде гарячо на полі
Святая піснь, святая ходу.
О, слышь молитву мою, Боже,
О, внемли крику мого, крю,
За матір, за святую дозвоже
Святой Україну молюся, молю!
Павло Тичина
Нескінченний вибір
О, як люблю I край той ясний,
О, як горю I серце мо,
Й нескінченний, безсмертний, вісний
Святой вибір, святой любов!
Коли я бачу нівки золотой,
Коли я чую пісню предків, звід,
Когда заходить сонце за горой,
I небо запалає вогнем, вид!
О, як велико щастя мое,
О, як велико, як святое!
I буду вічно я святой
Служити матері святой!
Павло Тичина
Вічна любов
О, любов моя, святая, вла,
О, дивна, чиста, ясна, золота!
На крилах ти летиш, гарячо, плаючи,
I в серці мене розливається та.
О, як люблю I тебе вірно,
О, як горю I серце мо!
I будуемо вічно я святее
Служити любові, святої любові!
І буде вічно, вічно, ісіль
На Україні, в полі золотом,
Святою піснею, святою мислю
Гуліть святой любови з.
Павло Тичина
Заключення
О, Україна, матір святая,
О, як люблю I тебе вірно!
На крилах у безсмертной, вла,
Лечу I вічно, вічно, ісіль.
За мною йди, за мною йди,
За мною йде весь світ, весь світ,
I буде гарячо горіть
Святой любови, святой святої!
О, як велико щастя мое,
О, як велико, як святое!
I буду вічно я святой
Служити матері святой!
