Наприкінці лютого 2022 року російські війська вторглися в Україну одразу з кількох напрямків, у тому числі з території анексованого Кримського півострова. За першу половину дня окупантам вдалося подолати понад 200 км і опинитися на підступах до Херсона, а потім захопити область і місто. І хоча українським військовим у листопаді 2022 року вдалося звільнити Херсон, частина Херсонської області досі окупована, а на півдні точаться бої. Правоохоронці з'ясовують відповідь на питання, як росіянам вдалося швидко перетнути тамтешній перешийок з Кримом, незважаючи на те, що Чонгарська протока вважалася майже непрохідною. Подробиці цього розслідування – у матеріал Журналісти BBC Україна.

Наразі існує кілька версій, чому ворог міг так швидко просунутися з анексованого Криму в Україну. За першою, мости на перешийку з Кримом не вибухнули, тому що їх розмінували. З іншого боку, мости не підірвали, бо там працювала ворожа ДРГ, яка обрізала дроти, щоб унеможливити детонацію. І третя версія – звичайна недбалість.

Висновок Міноборони та Генштабу

У свою чергу військові вважають, що підрив мостів навряд чи докорінно змінив би ситуацію з наступом противника, адже російські сили на той момент переважали в десятки разів, а крім непідірваних мостів, є ще 10 проходів, що з’єднують землю з Кримом, якими могли скористатися окупанти.

“Всі ті, хто кричить “все пропало, міст не підірваний”, слухайте в першу чергу військових. І вони вам скажуть, що з Криму ще 10 переходів по суші, а не по мостах. Тому підрив мосту ніяк не вплине на можливість росіян просуватися в цьому напрямку. Це відповідально сказав один з військових генералів, який зараз в політичній опозиції, я це від нього чув для перший раз.– заявив екс-міністр оборони Олексій Резніков.

за винятком, Генерал-майор Андрій Соколовякий на той час відповідав за оборону цієї території, в інтерв'ю “Українській правді”. стверджуєщо росіяни могли швидко наступати, бо їхні сили переважали українців у 20-25 разів.

“22-й армійський корпус діяв проти нас у повному складі, не менше дивізії 58-ї Північно-Кавказької армії, найбільш підготовленої, і близько половини 7-ї десантно-штурмової дивізії. Це дуже багато. Це артилерія і всі ці засоби, які у них є. Плюс авіаційна складова до 140 літаків, 60 вертольотів і кораблі Чорноморського флоту”. – сказав він.

Він також додав, що мости, які можна підірвати, знаходяться на Чонгарі, але мостів через Армянськ і Перекопськ на Чаплинку чи Каланчак немає, а туди шлях для російської армії пролягатиме по суші в напрямку того ж Херсона та Нової Каховки.

Що думає Зеленський?

Оточення президента Володимира Зеленського наполягає на детальному з'ясуванні обставин події.

“Ми з вами розуміємо, що якщо хтось покидає місто чи місто, то всі йдуть. Хтось пішов – потрапив у полон або загинув. А хто пішов – треба дивитися, хто пішов і які накази отримали. Це зрадники, чи були накази?” – така думка виражений Президент Зеленський з цього питання.

Навіть більше категоричний Кирило Буданов, начальник Головного управління розвідки: «Якби переправи були підірвані і перші години розвивалися дещо інакше, то російська армія не могла б рухатися з такою швидкістю. Це аксіома».

Секретар Комітету з питань національної безпеки і оборони Роман Костенко Я впевнений, що «за це хтось має відповісти».

“Ми розуміємо, що Південь так швидко захопили неспроста. Це означає, що були певні недоліки. Є конкретні люди, які відповідали за оборону на цій території”, – сказав він у розмові з ВВС. «Є багато питань, які ще належить з’ясувати слідству». – думає він.

Розслідування: хто причетний?

11 квітня минулого року Державне бюро розслідувань відкрило справу про неналежну оборону Херсонської області. У березні 2023 року Державне бюро розслідувань у відповідь на запит українського ВВС повідомило, що справу розслідують за частиною 1 статті 111 та частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу – державна зрада та недбале ставлення до військової служби. Зокрема, йдеться про неналежну організацію мінування мостів і дамб для подальшого підриву.

«Це, в свою чергу, призвело до тяжких наслідків, пов’язаних із тимчасовою окупацією територій Херсонської та Запорізької областей, загибеллю українських захисників і мирних жителів, руйнуванням противником інфраструктури цих регіонів».– пояснює BBC джерело в розслідуванні.

Спочатку ця справа мала безпосереднє відношення до екс-голови ГУ СБУ в Криму Олега Кулініча. Як недавно позначені він в ДБР «заздалегідь знав про плани збройних сил Російської Федерації завдати удару з тимчасово окупованої території АР Крим на материкову частину України, але свідомо приховав цю важливу інформацію від керівництва та заборонив передавати будь-яку документацію з цього приводу до ЦСБУ»“, хоча за даних ВВС, Кулініч не фігурує у справі про окупацію півдня. Зараз Кулініч перебуває під вартою, суд над ним розпочнеться в середині жовтня.

Також у справі фігурував колишній начальник управління СБУ в Херсонській області Сергій Криворучко. У 2022 році його позбавили генеральського звання, але кримінальної справи проти нього досі немає, повідомляє ВВС.

Наразі, як додає видання, слідчі вже допитали цілий список генералів і представників військового командування у цій справі. Серед них командувач Силами оборони Сергій Наєв, колишні командири військового угруповання “Південь” – генерали Андрій Ковальчук і Андрій Соколов, а також низка командирів, які входять до цього угруповання.

Свідчив і генерал колишній начальник Генштабу Віктор Муженко. Як повідомляє BBC, «Він приєднався до вищого військового командування вранці 24 лютого 2022 року та допомагав приймати рішення в штабі».

Як зазначає видання, також допитали ще одну особу Колишній начальник Генштабу генерал Руслан Хомчак. Давали свідчення і колишні керівники Херсонської області, в тому числі екс-голова Херсонської обласної військової адміністрації Геннадій Лагута. Його знайшли мертвим у Києві 16 вересня.

Також ряд джерел ВВС стверджують, що в рамках розслідування цієї справи слідчі прийшли на розмову з командувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Водночас в СБУ та СБУ відмовилися відповідати на запит BBC про те, чи фігурує Залужний у цьому розслідуванні.

Загалом у справі свідками виступили понад півсотні осіб, у тому числі на допиті військовослужбовця Івана Сестріватовського, який мав підірвати мости на Чонгарі, але чомусь не зміг. Згідно з відповіддю на запит BBC, він дав свідчення майже одразу після інтерв’ю про ті події «Українській правді» у липні 2023 року. Досі його жодного разу не допитували.