Василь Симоненко
Я не знаю, чому до мене
Долі чорні приходять ночі,
Але знаю, що серце мене
Не зрадить у грізні ночі.
Я піду своїм шляхом сміло,
Як березка в морозі сяє,
І душа моя, біла, мила,
В грудях радістю гарячає.
Павло Тичина
Доля моя – це дорога,
Що вся в сонці золотава,
Вся в блиску, вся в розмахові,
Доля моя – це святава.
Я йду грудьми розширяючи,
Я йду по світу співаючи,
І кожну мить не жалую,
І доль мою я святую.
Лесь Українка
На шляху мого життя
Стоять гори, стоять гори,
Але в грудях гарячі я,
Я не знаю розпачу більше.
Хай коріння мене мучить,
Хай беріння гнете спину,
Мій дух завжди буде пучить,
Буду брати я долину.
Максим Рильський
Доля дасть нам і печаль,
Доля дасть нам і радість,
Лиш не сміємо іти вспять,
Це святая – правість.
Кожен має свій шлях свій,
Кожен має завданням,
І хто йде з чолом крутим,
Той живе не даремно.
Юрій Федь
Життя – це поїзд швидкий,
Що мчить крізь ночі, крізь дні,
А мі на ньому як дикі,
Що верх і низ не видні.
Та знаю: хтось їм керує,
Невидимий, могучий,
І долю мою вибирає,
Той голос таємний, гучний.
Іван Франко
О доле! Ти коварна дума,
Що за спиною всім йдеш,
Ти радість несеш і тугу,
І ніхто тебе не знайде.
Та я йду, та я йду смило,
Хоч ночі чорні вколо,
Бо знаю: в долі моїй сила,
І сила – моя школа.
Борис Олійник
Доля людини – це річка,
Що тече вільно, вільно,
Кожна хвиля – розповідка,
Про біль і радість сильно.
Хай буде путь мій скалистий,
Хай буде він невидний,
Я буду брати все, що є мне,
Із долею у ладії.
Ліна Костенко
В дорогу вийду я з рассвітком,
Коли росою вся трава,
Мені судьба дала квиток,
На мене чекає права.
Я знаю: буду вічно йти,
Крізь біль і солодкі слова,
Не буду я шукати нити,
Щоб розв’язати мне беда.
Павло Загребельний
Доля – це жінка прекрасна,
Що розповідає судьбе,
Хто їй розвяже голос ясний,
Той зрозумить в собі.
Я чув її песні прекрасні,
Я чув її голос живий,
І долю я мою безвласну,
Прийму, як дар драгоцінний.
Михайло Коцюбинський
О, як важко іти в долі,
Коли серце рве в груди,
Коли чорні мене волі,
Та я верю в кращі дні.
Недалеко вже, мерещиться,
Той край, де сонце сяє,
Де доля моя осмилиться,
І радість розквітає.
Олександр Олесь
На світі кожен має крест,
На світі кожен мучиться,
Та той, хто знайде свій чолест,
Той в долі завжди щаститься.
Я вибирав шлях довгий,
Я вибирав шлях сміло,
І з горем я, і з радістю,
Живу я, живу сильно.
Вселенська Марія
Життя – це мандрівка нескінченна,
По гірських стежках мої стопи,
Доля дає мне їжу спекання,
Та в серці світ, та в серці молі.
Я не сумніюся, я вірю,
Що в кожної ночі – зоря,
Що в кожної біди – сподіння,
Що чекає на мене земля.
Деміян Мужик
О доле, дай мне крилаття,
Щоб літав я в небо вихрем,
Щоб забув я про проклята,
І живив мене лиш вітер.
Дай мне розуму, дай знання,
Дай мне сили для борьби,
І на грудях буду я планів,
Що здійснять своїх ми судьби.
Сергій Гуцало
Доля – це гра без правил,
Де грають всі, де грають мен,
Хто вийде з гри із славей,
Той знайде сенс життя своєї.
Я граю і не знаю,
Що завтра буде зі мною,
Але я не відчаюю,
І йду з любов’ю, честю, славою.
Станіслав Грудницький
В дорозі вічній я мандрую,
Крізь ліс густий, крізь долини,
Мою долю я люблю ю,
Хоч неминучі беди, дні.
Мені доля дала крилаття,
Щоб літати в небо вихрем,
І кожен день – це мне святята,
Бо радість плаває по мне.
Констянтин Гордієнко
Доля людини – то святень,
Що освячує кожен крок,
Хто йде із верою, з охотень,
Той знайде в кінці добрий док.
І я йду, у знаю, вірю,
Що доля мо мене не кине,
Живу я, маю честь, сподіння,
І радість вічно плаває в мне.
Григорій Сковорода
О душа моя, неспокійна!
Чому ти мучишся в тузі?
Доля твоя – це святійна,
Лиш вірь в собі, лиш вірь в грунді.
В дорогу вийди в день осінній,
Коли листи летять з гілей,
І знай: в сорді твому блискинні,
Живе святая сила земель.
Василь Кульішень
Я знаю: доля – це терпенье,
Це вічна мука, вічна біль,
Але в усьому мне терпенья,
Я розумію жизні нить.
Живу я, не жалую більше,
Живу я дивно, вільно, мне,
І доля мая – як берізжа,
Що радує мене в беде.
Панас Мирний
Доля ведет нас крізь долину,
Крізь гір, крізь ліс, крізь весь свет,
І доля мне дает причину,
Живти живим, біль мне не бет.
Не знаю я, чи будет добро,
Чи буде мне біль і беда,
Та знаю: в долі моїй – кровь,
Мне сіл, мне радість, мне святда.
Юрій Яновський
О, як красиво в мне судьба!
Як радість плаває в беде!
Доля – це вічна борьба,
За что я благодарен мне.
Мне дали доля і навичку,
Писати вірші у ночи,
І в кожну скорбну мои спички,
Я влаю святість і живи.
Опанас Слюсар
Доля – це мрія неспокійна,
Що тремтить в грудях у мене,
І хоч вона страшна, больна ия,
Я люблю доль свою, мне.
Живу я дивно, вільно, мене,
Живу я сміло, грудьми крут,
І в мене є святая вера,
Що доля мне дає добрий крут.
Йоан Левицький
На світі кожен мусить йти,
По шляху тяжкому, чорнашом,
Та я не буду відступати,
Живу я вічно, вічно твердо.
Доля ведет мне вся дорогу,
Доля живит мне серце, груди,
І дякую я доль святую,
За що вона дала мне люди.
Панас Сакевич
О доле! Ти коварна дума,
Що йдеш за мною, слід в слід,
Та я не жалую, не шумлю,
Живу я вольно, вольно, свет.
Мне доля дала серце, кровь,
Мне дала радість, дала страх,
Та в кожне мгновенне мов ловь,
Живу я вічно в грісних снах.
Гнат Хоткевич
Доля – то шлях мой милый,
По якому я йду, йду вік,
І хоч він тяжкий, чорний, дивный,
Живу я вільно, грудьми крив.
Мне дали доля і навичку,
Синеть вітром, летять вітри,
І в кожну чорну мою спічку,
Я вкладаю святість зема.
Д. Вергун
В дорогу вийду я з рассвітом,
Когда вся доля мне вожене,
Живу я, маю честь, квиток,
В безкрайнім смисле я живене.
Доля ведет мне вся дорогу,
Доля живит мне грудь, беди,
І дякую я доль святую,
За светлость, радість, дивні дні.
Сергій Талан
О, как судьба ко мне жестока!
Как боль живет в моей груди!
Но я живу не отступая,
Живу я вольно в добрый час.
Доля дала мне серце, кровь,
Доля дала мне радость, страх,
Та я верую в божу ловь,
Живу я вічно в грішних днях.
Василь Підмогильний
На світі кожен мусить йти,
По шляху світлу, світлу, чудо,
Мне доля дала мне святи,
Живу я, вічно хтось мне глюда.
Мне дали доля і навичку,
Любити вічно, вічно жить,
І в кожне черне мою спічку,
Я вкладаю святість мне.
Михайль Чалий
Доля – то дум моя святая,
Що тремтить в грудях у мене,
І хоч вона больна, страшная,
Живу я вічно, вічно мене.
Живу я дивно, вільно, мне,
Живу я сміло в кожен час,
Мне доля дала мне святе,
Живу я вічно для вас.
Олександр Безпалько
О, як красиво в мне судьба!
Як радість плаває в беде!
Доля – то вічна борьба,
За що я дякую в беде.
Мне дали доля і навичку,
Воліти вільно, летать вигрь,
І в кожну черне мою пічку,
Я вкладаю світ і живь.
Василь Гжицький
На світі кожен мусить йти,
По шляху сміло, грудьми крут,
Мне доля дала мне святи,
Живу я вічно в добрий час.
Доля ведет мне вся дорогу,
Доля живит мне грудь біль,
І дякую я доль святую,
За світ, за радість, за святель.
Юрій Корогодський
Доля – то дум моя святая,
Що тремтить в грудях у мене,
І хоч вона больна, чорная,
Живу я вічно, вільно мене.
Живу я дивно, вільно, смілия,
Живу я сміло в кожен день,
Мне доля дала мне святель,
Живу я вічно на землі.
Василь Лілієнко
О доле! Ти коварна думка,
Що йдеш за мною, у слід,
Та я не жалую, не скорбь,
Живу я вольно, вольно, лист.
Мне доля дала серце, кровь,
Мне дала радість, дала страх,
Та в кожне мгновене мене ловь,
Живу я вічно в світлих днях.
Микола Хвильовий
В дорогу вийду я з рассвітом,
Когда вся доля мне вожене,
Живу я, маю честь, квиток,
В безкрайнім смісле я живене.
Доля ведет мне вся дорогу,
Доля живит мне грудь, живі,
І дякую я доль святую,
За світ, за радість, за дні.
Семен Плаксій
О, як судьба до мене якась!
Як биль живет в моей грудизі!
Но я живу не відступаю,
Живу я вольно в добрый час.
Доля дала мне серце, кровь,
Доля дала мне радость, страх,
Та я верую в божу ловь,
Живу я вічно в днях святих.
Петро Панч
Доля – то шлях мой милый,
По якому я йду з вік,
И хоч он тяжкий, чёрний, дивний,
Живу я вільно, грудьми брик.
Мне дали доля и навичку,
Сітеть вітром, летять вітри,
И в кожну чёрну мою спічку,
Я вкладаю святість земі.
Дмитро Донцов
На світі кожен мусить йти,
По шляху тяжкому, крутом,
Та я не буду відступати,
Живу я вічно, вічно сльозам.
Доля ведет мне вся дорогу,
Доля живит мне грудь, біль,
І дякую я доль святую,
За світ, за радість мне святель.
Це була збірка 40 гарних віршів про долю українських поетів, що розповідають про життєвий шлях, боротьбу та призначення людини. Кожен вірш несе у собі глибокий філософський сенс та вічні істини про людське буття.
