Василь Симоненко
Росте в лузі незабудка,
Та яка ж вона гарна!
Як мала хвоста голубка,
Синіє квітка, не вмерна.
Ось пелюстки розкриваютьсь,
До сонця личко підіймаю,
І краплі роси сяють, грають —
Квітки живуть, мов люди грають.
Леся Українка
О, квіти, квіти золоті,
Ви радість душі мені даєте,
На лузі в світлі розцвітаєте,
Як зірки землі в висоті.
Коли розквітне мак червоний,
Щемить в грудях якийсь закон,
І сниться мені голос звонкий
Люлюк поночі, як закон.
Максим Рильський
Гарна квітка в полі дикім
Розцвітає о світанку,
Машет пелюстком великим,
Хвалить Бога з нами в танку.
Нахиляється від вітру,
Голубіє в ранній росі,
Цвіте навіки, без розриву,
Словно правди голос в лісі.
Павло Тичина
Медунниця в лісі квітне,
Білі грона — благодать!
В сонячні деньки летять
Комахи з медом жадати.
Як красива ж дива творча,
Коли бджола опускаєтьсь,
На квітку золоту прямує,
І нектар дивно беретьсь.
Михайло Драй-Хмара
У травах квіток тихий звід,
Фіалка дика там росте,
Вона скромна, вона чарує,
Де сонце палко золотіє.
Як дочка матері піддаєтьсь
Весняним сніданкам землі,
Так квітка в трав’яних обіймах
Даєтьсь весні на ласкі, вмі.
Борис Олійник
Ромашка білі дав листки,
На них — як круглі очі сні,
І хлопчик рвав ті візерунки,
“Любить, не любить” — лічив дні.
Квітка в руках хлопця тремтить,
Останній пелюсток злітає,
І в серці дивне що гуліт —
Любов чи смуток розпліває?
Юрій Андрухович
Гербера червона ярко
Сніда в саду золотому,
Як полум’я, як іскра, мов розарій
З небес упало в дім я йому.
Живе квітка день одинчий,
Розквітне вранці, до полудня,
І вечір вже її гасить,
Але красу залишить дня в пиджаці.
Іван Драч
О розо, троянда священна!
Ти смерть і любов в собі маєш,
Колючка твоя і плач вічний,
І красота, що знищує, тратить.
В саду колишеться троянда,
Вітер її целує в ніч,
І роса мандрує по пелюстках,
Як шепіт покійників з річ.
Ліна Костенко
Нарцис жовтий розцвітає,
Голова його горда,
В лужайці весняній гуляє,
Як королева, воля вольна.
Нарциса окою дивляться,
На красу його глядять,
Але не смій торкнутися,
Тому що шип вас буде карать.
Вадим Крищенко
Квітка маленька в росі,
Росинки — як діаманти,
На сонці їдять в небосі,
Поблиск чарує нас до танці.
Коли прийду в ранок чистий
На луг, де квіти спять в росі,
То розуміють мою песню,
Що про любов, про радість бісі.
Станіслав Вишняк
Сонячник золотий стоїть,
Як сонце на землі упало,
Його лице до сонця стоїть,
Весь день за ним із вірністю правиле.
Великий квітка, велика душа,
Живе одним святим сном,
Слідкує сонце з ранку до вечі,
І в дрімоту впадає в ніч у ім.
Ольга Іваненко
Гвоздика рожева в саду,
Душиста, нежна і святая,
Коли її до серця жму,
Плаче душа в мені, іскра світає.
Пелюстки м’яко розцвітають,
Як кружево, як мереживо,
Аромат чарує, гортає,
І в серці грає мелодіво.
Григорій Сковорода
Квітка злива в саду розцвітла,
Фіолетова, як фіалет,
Як небо лиця її гарна,
І за краю невидимий світ.
Росте в землі коренями глибо,
Піднімається до небес,
Красою служить людям, мільйо,
І дарує святої ліс.
Василь Стус
О, квітко, ти видимо чуда
Природи, лиця, волі вольної!
Яким волшебством краса твоя
На землю впала, як божественной.
Живеш ти день в світлі короткий,
Але в той час усю красу
Вмістиш ти світу, як розпорядок,
І дариш мне благодать, брису.
Дмитро Павличко
Лілія біла розцвітає,
Як сніг, як ангел у саду,
І сладко-гіркий запах дає,
Який гарує до беду.
Королева цвітів земних,
Величава, гідна, чиста,
Пестить красою дух святий,
І дарує мені міста.
Юрій Коваль
Гайворіс в лузі розцвітає,
Блакитний, як морське коло,
Коли по полю пробігає
Вітер, квітка по волі.
Народна квітка, скромна, люба,
На полях України росте,
З дитинства кожному серцю дуба,
Тому що в сні про неї просте.
Ірина Жиленко
Пион в саду величавіє,
Рожевий, як світанок ранній,
Розквітне, красу так слави,
Що очи людські в ньому пані.
Махровий, рясний, розкошний,
Пахне землею і весною,
Квітка святошної доби, позна,
Що дарит мне святость с собою.
Ярослав Мудрий
Маргаритка в трав’яних ланах,
Мала, ніжна, як дитинча,
На стеблі тонкому в цаканнях
Гойдається, як музиканча.
Прибира радість ока людської,
Наївність дикої землі,
Росте вона в степу широко,
Вольна, живая, як меди.
Костянтин Монахов
Синьок розквітає в полі,
Синій, як небо, як морський грай,
На квітці бджола в панолі,
Опускається з піснею в край.
Рідкісна квітка, невелика,
Але так гарна на душу щасти,
Живе вона в степовім численні,
І серце радує красти, сирощі.
Ліна Вахніна
Георгіна багато-кольорова,
Складна, як геометрія красива,
Розквітає в саду величаво,
Як зірка земних небес святива.
Кожен пелюсток — це мистецтво,
Гармонія форм і кольорів,
Квітка навчить людське царство,
Щоб розумів природи створив.
Миколай Вінграновський
Камелія чорна і рідка,
Розквітає в саду з глибин,
Як таємниця, як відгадка,
Що квітну в темні окремин.
Чорна красо, невідомо дива,
Ти страшна і чарівна водно,
Пахнеш таємниці, як молива,
Живеш у світі мов неводно.
Ольга Радченко
Гайворіс золотий міці,
На сонці бліщить, як монета,
Розквітає в береги річці,
Словесність, яка вдохновить світа.
Жовтий, як сонце, жовтий, як злото,
Як радість, що зміститься в серцях,
Живе квітка, приносить святого,
І радість бліщить у очах.
Василь Андріїв
Троянда біла розцвітає,
Чиста, як símol свиці свічи,
Красу святую розповідає,
Про дивність, про надсвітні грічі.
На роcи сяє в ранок світлий,
Пелюстки білі, мов скла,
Священна квітка, слова правди,
Що дарує душі, яка жда.
Ніна Матвієнко
Конвалія духмяна в лісі,
Розквітає весною, в травi,
Дзвіночки білі, мов в лисі,
Поють мелодію святої правді.
Лісова чарівниця, лиця,
Приносить радість і беду,
Живе в лісовій темниці,
Поет співає їй беду.
Григорій Кочур
Цинія рожева в саду квітня,
Складна, як плетінь, як теплиця,
Розквітає, несе ту сильність,
Що вишукана квітка в твіцю.
На сонці палко золотіє,
Коліри яскраві горять,
Квітка в саду величавіє,
І барви серцю мому дорять.
Андрій Малишко
Лютик жовтий в полі дикім,
Мале сонечко в травi,
Розквітає в світі великім,
І дарує мене святави.
Скромна квітка, але люба,
На стеблі тонкому гойдаєтьсь,
Народна мудрість, чудна дива,
Кому в сердці благодаїтьсь.
Катерина Вовк
Азалія чарівниця в саду,
Розквітає, як пожежа яскрава,
Складна, як художниці труду,
Несе на душу мені слава.
Червона, розева, біла змішано,
Як веселка в одній квітці,
Живе красо, немов про пісень я,
Що грає в людській простоті.
Ігор Котляревський
Сніговик розквітає навесні,
Білий, як сніг, в саду гарний,
Нежний, ніжний, скромний дуже,
Живе день одинешенек, всюди.
На сонці біліє, як лід,
Переживе холодну ніч,
Весною гине в день-дивіт,
Але красу дарує мне в риб.
Юрій Мушкетик
Гортензія блакитна в саду,
Розквітає величавіє,
Складна гарма, як мелодія, брату,
Живе квітка нам, святави.
Кольорова, як палітра художника,
Велика, як подарок богу,
Розквітає в літні деньки святкові,
І дарує нам святої дорогу.
Сергій Єфремов
Фіалка дика в лісі росте,
Як лілак маленький, як чудо,
Розквітає в світлі, в кості,
І дарує радість мне чудна.
Скромна, мала, але святая,
Пахне землею и весною,
Лісова королева чарована,
Живе в моїй душі живою.
Олександр Олесь
Еніотерум огненний цвіт,
Розквітає як лаво горяче,
В саду красою світ багатіх,
Живе квітка чарівно, гарячо.
На сонці палко золотіє,
Як полум’я, як очей вогонь,
Розквітає, дух захоплює,
І в душі грає радості звень.
Микола Коцюбинський
Глюксинія в саду розцвітла,
Фіолетова, як сутінь нічна,
Розквітає, як чар, як мила,
Живе красо святої віч.
На гілочці гойдається, звисає,
Як дзвіночок в лісовій темні,
Квітка серце людськоме опалає,
І радість дарує в ночі, вні.
Максим Тарас
Маракуйя в саду чарівниця,
Розква складно, як зірка рідка,
Екзотична квітка, красиця,
Живе в саду, як чудна дива.
На сонці бліщить золотиком,
На серце людськім чарує, грає,
Розквітає з небес цариком,
І дарує святої каже.
Ростислав Стельмах
Тюльпан помаранчевий в саду,
Розквітає, як вогонь земний,
Яскрава, як святого ту,
Живе красо в житті святій.
На стеблі прямо гордо стоїть,
Цвіт помаранчевий, як вогонь,
Красою душу мне дарует,
І серце грає радості звень.
Павло Мовчан
Гербера розева в саду,
Розквітає, як сонце земне,
Складна, як мелодія, брату,
Живе квітка в житті святе.
На пелюстках роса вранішня,
Як діаманти, як сяйво святе,
Розквітає, дух захоплює дня,
І красо дарує мне в житті.
Валентин Свідзинський
Акація жовта в саду розцвітла,
Розквітає, як поток золота,
Запаху солодкого дарує, мила,
Живе квітка в житті, як святота.
Гроно жовтих квіток спадає,
Як казка, як радість, як мрія,
Розквітає весною, чарує, грає,
І дарує надіючи вернію.
Василь Герета
Примула ранньовесняна цвіт,
Розквітає, як знак весни новой,
В саду розп’ялює мне святый вид,
Живе красо в житті, як слово.
Перша квітка весни на землі,
Мала, ніжна, але святая,
Розквітає в холоді біло-зелі,
І дарує надіюючи, вія.
Павло Сакалош
Бегонія красавиця в саду,
Розквітає, як зір художника,
Складна, як святого ту,
Живе квітка, як святиця.
На листах рисунки цікаві,
На квітках барви чудні, святі,
Розквітає в світлі вманутрави,
І дарує красо, як святині.
Ілля Гончаренко
Флокс розквітає в саду грайно,
Розквітає, як помаранч святий,
Пахне землею і весною чайно,
Живе квітка в житті святий.
Гро великих квіток чарує,
На стеблі вишуканим стоїть,
Розквітає, дух захоплює,
І красо мене з собою береть.
Ці вірші присвячені красі квітів — невід’ємної частини українського пейзажу та національної культури. Кожен поет намагався передати незабутню чарівність природи в своїх творах.
