Як пояснив головний редактор Війська “Нова техніка” Маріуш Сельма в ефірі ТОК FMРішення збивати безпілотники не є суто технічним – воно було правові та політичні наслідки. Про це пише військовий.
“Є певне занепокоєння не тільки на політичному рівні, а й на рівні виконавчої влади. Наслідки страйку можуть бути непередбачуваними”, – зазначив Цельма.
За його словами, основною загрозою є уламки, які можуть впасти на житлові масиви. Польща є густонаселеною країною, тому ризик нещасних випадків дуже реальний.
Журналіст Агнешка Ліхнерович додав, що його часто згадують у розмовах з військовими відповідальність перед законом. Мова йде не лише про можливе засудження, а й про складну процедуру пояснення дій у разі трагедії.
«Не дай Бог, якщо будуть жертви на землі, це ніколи не можна виключати», — підкреслила вона.
На запитання, як діяти в таких ситуаціях, Цельма відповіла:
«Ми молимося, щоб вони (безпілотники) повернулися».
Контекст
Після 2022 року польське законодавство було змінено, і військові отримали більше повноважень реагувати на такі інциденти. Однак навіть з новими повноваженнями рішення про збиття залишається винятком, а не правилом.
Для порівняння, в Румунії набув чинності закон, який дає ЗСУ право збивати ворожі безпілотники на території країни навіть у мирний час. Раніше румунська армія не мала такого права без оголошення надзвичайного стану. Згідно з новим законом, сили НАТО також можуть брати участь в захисті повітряного простору Румунії відповідно до договорів про колективну оборону.
Водночас союзник Росії Білорусь неодноразово збивав російські безпілотники, які порушили її повітряний простір. Наприклад, 29 серпня 2024 року був збитий ВПС Республіки Білорусь. Шахед в Ельському районі Гомельської області, а 5 вересня того ж року білоруський винищувач знищив безпілотник над містом Гомель.
Джерело
