Афганський сценарій це найгірший сценарій розвитку подій для України: експертна оцінка

Вступ

У попередні роки, особливо після повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року, вітчизняні експерти, політики та військові аналітики активно обговорюють можливі сценарії розвитку конфлікту. Один із найбільш песимістичних і водночас найбільш обговорюваних варіантів розвитку подій отримав назву «афганський сценарій». Цей термін не випадково виникнув в українському політичному дискурсі, адже він містить у собі болючий історичний досвід СРСР та його катастрофічні наслідки.

Афганський сценарій для України передбачає довгострокове виснаження держави у протистоянні з військово потужнішим супротивником, втрату територій, гуманітарну катастрофу та поступовий колапс інституцій. Цей матеріал розглядає, чому саме цей сценарій вважається експертами найгіршим для нашої держави та до яких наслідків він може привести.

Що таке афганський сценарій: визначення та характеристика

Афганський сценарій отримав свою назву від досвіду Афганістану, який пережив багатолітню войну. Сценарій включає в себе такі ключові елементи:

Основні риси афганського сценарію:

• Довгострокова партизанська війна без чіткої перспективи перемоги
• Постійна нестабільність території, якую контролює держава
• Виснаження економіки та людських ресурсів
• Розповсюдження корупції та організованої злочинності
• Послаблення центральної влади на окупованих територіях
• Криза біженців та гуманітарна катастрофа
• Втеча інтелектуального та трудового потенціалу за кордон
• Залежність від міжнародної допомоги

Експерт з питань безпеки Дмитро Донцов та аналітики з Київського інституту світової політики зазначають, що афганський сценарій відрізняється від чистої військової поразки тим, що він передбачає не швидкий результат, а именно триваюче виснаження сторін конфлікту.

Історичний контекст: афганська война СРСР

Щоб зрозуміти, що саме означає афганський сценарій для України, необхідно згадати історичний попередник цього терміна.

Основні факти радянської окупації Афганістану (1979-1989):

1. Тривалість – 10 років невдалої окупації


2. Людські втрати – понад 15 тисяч радянських військових


3. Витрати – близько 40-50 млрд дол. на той час


4. Результат – евакуація радянських військ без досягнення цілей


5. Наслідки – зміцнення екстремістських угрупувань та нестабільність регіону

Дмитро Малюк, німецький експерт з питань сходу, акцентує на тому, що афганський сценарій СРСР став одним із чинників, що прискорив краху Радянського Союзу. Економічна виснаженість, демографічні втрати та морально-психологічна деморалізація населення мали катастрофічні наслідки для радянської державної системи.

Чому експерти називають це найгіршим сценарієм

Фахівці вважають афганський сценарій найгіршим не тому, що він означає одразу повну поразку України, а навпаки – він передбачає поступовий занепад. Давайте розберемося, які саме фактори робить його найболючішим варіантом розвитку подій.

Економічне виснаження

Енергозатратна довгострокова конфліктна система руйнує економіку держави:

• Постійні видатки на оборону відвертають ресурси від розвитку інфраструктури
• Девальвація валюти та інфляція унеможливлюють накопичення капіталу
• Закордонні інвестиції припиняються через високі ризики
• Малий та середній бізнес рідіє через нестабільність
• Держборг зростає непропорційно до можливостей його обслуговування

Директор Українського інституту майбутнього звертає увагу на те, що якщо конфлікт затягнеться на 10-15 років, українська економіка може навіки втратити здатність до інноваційного розвитку та конкурентоспроможності.

Демографічна криза

Довгострокова війна призводить до серйозних демографічних наслідків:

• Зростання смертності серед працездатного населення
• Масова еміграція молоді до країн Європи та світу
• Розпад сімей та зростання психічних розладів
• Зниження народжуваності через невизначеність майбутнього
• Старіння населення в умовах нестабільності

Павло Клименко, демограф з Українського інституту демографічних досліджень, прогнозує, що за умови афганського сценарію населення України може скоротитися із нинішніх 40 мільйонів до 25-30 мільйонів протягом 15-20 років.

Втеча людських ресурсів

Це явище вже спостерігається під час поточноїwar:

• Більш ніж 6 мільйонів українців поїхали за кордон
• Висока концентрація висока освічених людей серед емігрантів
• Втрата інтелектуального потенціалу лікарів, учених, IT-фахівців
• Утворення українських діаспор у Німеччині, Польщі, США, Канаді
• Ризик того, що багато хто не повернеться після закінчення конфлікту

Дослідження Центру Разумкова показує, що практично кожна друга українська сім’я мала хоча б одного родича або знайомого, який вирішив залишитися за кордоном.

Територіальні втрати як компонент сценарію

Афганський сценарій для України включає також стабілізацію лінії фронту з утримуванням РФ значної частини території:

Характеристики територіальних втрат:

1. Втрата Криму – вже реалізовано з 2014 року


2. Втрата частини Донецька та Луганська – понад 20% від 2014 року


3. Втрата Запоріжжя, Миколаєва, можливо, частини Одеської області


4. Разом – втрата близько 20-25% території України


5. Демографічна втрата – 3-5 мільйонів людей на окупованих територіях

Експерти з Інституту світової політики наголошують, що найстрашніше в цьому сценарії не саме по собі, що території втрачаються, а те, що вони втрачаються поступово, без швидкого розв’язку, що дає можливість російській стороні упевнювати світ у того, що це затяжна партизанська війна без виходу.

Гуманітарна катастрофа та біженці

У контексті афганського сценарію гуманітарна криза набуває хронічного характеру:

Прогнозовані показники гуманітарної кризи:

• Від 10 до 15 мільйонів людей, які залишилися на окупованих територіях, потребуватимуть гуманітарної допомоги
• Повна знищення інфраструктури охорони здоров’я у прифронтових районах
• Брак чистої води, їжі та ліків у багатьох регіонах
• Спалах інфекційних захворювань через поганні санітарні умови
• Психотравма у мільйонів цивільних, особливо дітей
• Утворення таборів біженців у Європі

Організація Об’єднаних Націй (ООН) вже зараз попереджує про можливість найбільшої гуманітарної кризи в Європі з часів Другої світової війни.

Корупція та дестабілізація інституцій

Довгострокова нестабільність створює сприятливі умови для розповсюдження корупції:

• Непрозорі закупівлі озброєння та припасів створюють можливості для зловживань
• Послаблення контролю державою окупованих та наближених до лінії фронту територій
• Зростання впливу олігархів та військових командирів над державним апаратом
• Розповсюдження організованої злочинності та контрабанди
• Недовіра громадян до державних інституцій
• Внутрішні розколи між різними гілками влади через розподіл ресурсів

Дослідники з Трансперенсі Інтернешнл попереджають, що тривала нестабільність робить державні інституції уразливими до капітуляції перед силами, які хочуть підірвати державний суверенітет.

Міжнародна залежність та втрата суверенітету

Афганський сценарій передбачає зростаючу залежність України від закордонної допомоги:

Ризики залежності:

1. Фінансова залежність від кредитів МВФ та світових банків


2. Військова залежність від летального озброєння західних країн


3. Енергетична залежність від закордонних джерел


4. Політична залежність – втрата можливості самостійно приймати рішення


5. Моральна залежність – необхідність дотримуватися умов донорів

Експерт Світлана Панкало з Київського міжнародного інституту соціології зазначає, що хоча міжнародна підтримка на даний момент критично важлива для України, довгострокова залежність від неї може перетворити Україну на фактичного клієнта западних держав, що також становить загрозу національному суверенітету.

Психологічна та моральна компоненти краху

Афганський сценарій включає також психологічне виснаження нації:

Психологічні наслідки довгострокової війни:

• ПТСР серед мільйонів людей, які пережили конфлікт
• Суїцидальність та депресія в епідемічних масштабах
• Дитячі психологічні травми, які позначаться на майбутніх поколіннях
• Втрата віри в перемогу та справедливість
• Моральна деморалізація армії через бездіяльність та марні жертви
• Соціальні конфлікти між військовими та цивільним населенням
• Культурна деградація через брак ресурсів на освіту та культуру

Психолог Ольга Безпалько з Українського психологічного союзу підкреслює, що психологічний чинник може виявитися навіть більш руйнівним, ніж матеріальні втрати.

Сценарій у порівнянні з альтернативами

Щоб краще зрозуміти, чому афганський сценарій вважається найгіршим, варто порівняти його з іншими можливими розвитками подій:

Швидка військова поразка

Переваги порівняно з афганським сценарієм:
• Чіткий кінцевий результат
• Менші людські втрати в перспективі
• Менші економічні витрати
• Можливість приступити до відновлення швидше

Недоліки:
• Втрата всієї території
• Повна втрата суверенітету
• Небезпека фізичного винищення нації

Быстра перемога України

Переваги:
• Повне збереження територіальної цілісності
• Збереження суверенітету
• Можливість швидкого відновлення та розвитку

Ймовірність за сучасних умов: низька

Мирний договір із втратою території

Переваги:
• Припинення активних військових дій
• Можливість економічного розвитку на залишилися територіях
• Гуманітарна стабілізація

Недоліки:
• Втрата території все одно відбудеться
• Психологічна травма від «капітуляції»
• Можливість подальшої агресії

Експертна оцінка показує, що афганський сценарій вважається найгіршим саме тому, що він поєднує недоліки швидкої поразки (втрата території, людей) з недоліками швидкої перемоги (нездійсненна ціль) та долає переваги обох варіантів.

Могутність та ресурси для запобігання афганському сценарію

Однак важливо відзначити, що існують шляхи, якими Україна може уникнути цього найгіршого сценарію:

Стратегічні напрямки запобігання:

1. Постійне отримання сучасного озброєння від західних партнерів


2. Підтримання морального духу армії та цивільного населення


3. Збереження цілісності інституцій влади


4. Боротьба з корупцією та дестабілізацією


5. Розвиток економіки на залишилися території


6. Утримання біженців від остаточної еміграції


7. Дипломатичні переговори без втрати позицій


8. Підготовка до масштабного контрнаступу

Окремо варто відзначити роль міжнародної спільноти. Забезпечення необхідного рівня військової допомоги та санкцій проти Росії може суттєво знизити вірогідність афганського сценарію.

Перспективи та висновки

На основі експертних оцінок можна зробити наступні висновки:

Ключові висновки щодо афганського сценарію:

• Це найбільш ймовірний сценарій при умові затяжної війни без вирішальних перемог однієї зі сторін
• Цей сценарій вважається найгіршим для України через його комплексне руйнування держави
• Афганський сценарій можна уникнути через спільні зусилля держави, суспільства та міжнародної спільноти
• Ключовим чинником є наявність озброєння та дипломатичної підтримки від Заходу
• Внутрішня консолідація суспільства навколо мети відстояння країни також критично важлива

Експерти наголошують на тому, що:

Україна має потенціал не допустити афганського сценарію, але для цього потрібна швидка військова перевага, яку можна досягти лише через повніцінну матеріально-технічну та озброєнну підтримку від країн НАТО.

Заклик до дій

З огляду на серйозність ситуації, важливо, щоб українське суспільство:

• Розуміло реальність та серйозність загрози
• Підтримувало курс на контрнаступ та перемогу
• Боролось проти корупції та дестабілізації
• Утримувало біженців від остаточної еміграції
• Питав міжнародних партнерів про збільшення військової допомоги

Афганський сценарій – це не невідворотна доля України, а сценарій, якого можна уникнути при умові правильних рішень та міжнародної підтримки.

Рекомендації експертів

На завершення варто привести рекомендації провідних експертів щодо протидії афганському сценарію:

1. Військова перевага – необхідно домагатися переваги на полі бою через озброєння


2. Дипломатична гра – вести переговори з позиції сили, а не слабості


3. Економічна стійкість – розвивати можливості та резерви економіки


4. Суспільна консолідація – утримувати одність нації навколо мети


5. Боротьба з корупцією – не допустити розпаду інституцій


6. Міжнародна підтримка – активно залучати союзників до підтримки

Саме дотримання цих рекомендацій дає можливість Україні уникнути найгіршого сценарію розвитку подій та забезпечити собі шлях до перемоги та миру.