Бій під крутами цікаві факти: одна з найдраматичніших сторінок українського визвольного руху

Вступ

Історія України сповнена драматичних подій, які формували долю нації. Одна з найтрагічніших і водночас найвнушающих сторінок — це бій під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року. Цей день увійшов в історіюкрасивою і горівою легендою про молодість, самопожертву та боротьбу за волю. На невеликій станції неподалік від Київа розгорнулась битва, яка показала дух україинського народу в найтяжчі часи.

Крути — це невеликий населений пункт на Київщині, де відбулась одна з перших військових операцій молодої Української Народної Республіки проти більшовицьких військ. Хоча за масштабами це не була велика битва, але за своїм значенням і трагічністю вона залишилась в пам’яті поколінь.

Історичний контекст: час революцій та занепаду

Початок двадцятого століття став для українців часом великих надій та страшних розчарувань. Російська революція 1917 року докорінно змінила геополітичну ситуацію на території колишньої Російської імперії. Українці, які мали власні революційні рухи та національні прагнення, спробували створити незалежну державу.

Ключові історичні моменти:

• Центральна Рада — найвищий орган Української Народної Республіки, проголошена у вересні 1917 року
• Перша універсалія Центральної Ради — оголошена 23 червня 1917 року, заявляла про автономію України
• Третя універсалія — проголошена 7 листопада 1917 року, оголошувала про незалежність УНР
• Четверта універсалія — видана 25 січня 1918 року, остаточно проголошувала незалежність

На той момент територія України була в хаосі. З одного боку, більшовицькі армії намагались захопити Київ та встановити радянську владу. З другого боку, німецькі та австрійські війська станом на початок 1918 року почали входити на територію України за умовами брестського миру.

Становище у січні 1918 року

На початку січня 1918 року ситуація для молодої Української Народної Республіки була критичною. Червона армія під командуванням Михайла Артем’янцева та Миколи Муралова наступала на Київ. Більшовики займали все більше территорії, наближаючись до столиці України.

Центральна Рада розуміла, що Київ неможливо утримати традиційними військовими методами. Армія УНР була зовсім маленька, погано озброєна і недостатньо підготована. Проте керівництво держави вирішило оборонятись, щоб дати час на евакуацію та реорганізацію.

Бій під Крутами: основні факти

Дата та місцезнаходження

Бій під Крутами розпочався 29 січня 1918 року і тривав до 30 січня включно. Крути знаходяться на залізничній лінії між Київом і Чорноморськом, приблизно в 90 кілометрах на південний схід від столиці.

Командування сторін

Українська сторона:

• Сотник Михайло Січинський — командир українських військ, офіцер колишньої австро-угорської армії


• Юнкери Київської військової школи — складали основу українського гарнізону


• Студенти — багато молодих людей, які мали мало військового досвіду

Більшовицька сторона:

• Командир Михайло Муралов — опытний більшовицький полководець


• Червона армія — військові частини на чолі з революційними комісарами


• Замаховський броньовик — бронетранспортер із кулеметами


• Приблизно 3000-4000 більшовицьких вояків проти 400-800 українців

Чисельність військ та озброєння

Один з найцікавіших аспектів битви — це вражаюча диспропорція в силах:

Українські сили:

1. Близько 400-800 юнкерів та студентів


2. Кілька сотень цивільних добровольців, які мало що розуміли в військовій справі


3. Обмежена артилерія


4. Більшість мали гвинтівки та кілька кулеметів


5. Практично не було боєприпасів в достатній кількості

Більшовицькі сили:

1. Приблизно 3000-4000 вояків


2. Розвинута артилерія


3. Броньовані потяги та броньовики


4. Кулемети


5. Перевага в озброєнні становила приблизно 10:1

Хід битви

Бій під Крутами розпочався рано вранці 29 січня. Українці займали позиції в насипах залізниці та біля станції. Їхня стратегія була простою, але безнадійною — затримати більшовиків якомога довше.

Етапи битви:

• Перший день (29 січня) — початок більшовицького наступу; українці відчайдушно оборонялись; було кілька спроб сторін контратакувати
• Нічна перерва — обидві сторони перегрупувались; українці усвідомлювали безнадійність ситуації
• Другий день (30 січня) — масований більшовицький наступ; украинська лінія оборони розламалась; почалося відступлення
• Розгром — українці розсіялись у всі боки; більшовики захопили стратегічну позицію

Трагічний фінал: символ самопожертви

Загибель юнкерів

Один з найбільш драматичних моментів битви — це загибель українських юнкерів. На відміну від деяких радянських джерел, де говориться про 300-500 загиблих, український та російський істориці мають різні дані. Проте совершенно очевидно, що втрати були жахливими.

Цікаві факти про втрати:

• Загальні втрати українців становили близько 200-400 осіб убитими та пораненими (різні джерела дають різні цифри)


• Більшовики втратили близько 200-300 осіб


• Багато юнкерів були розстріляні після капітуляції або под час відступу


• Деякі наративи говорять про 300 вбитих юнкерів, хоча історики дебатують про точну цифру

Капітуляція та подальша доля полонених

Після розлому лінії оборони, українські командири відійшли з полем бою, залишивши деякі частини без наказу. Те, що сталось потім з полоненими, залишається темною сторінкою історії.

Судьба полонених:

1. Розстріли — деякі літератури припускають, що полонені були розстріляні більшовиками


2. Переговори — були спроби на розумну капітуляцію, але вони не привели до гарного результату


3. Евакуація — деяким вдалось втекти на село або у Київ


4. Полон — деякі потрапили у більшовицький полон

Роль Михайла Січинського

Сотник Михайло Січинський був найважливішою фігурою в битві під Крутами. Він командував українськими силами і став символом мужності й патріотизму.

Біографічні дані

• Народився в 1881 році у галицькій родині
• Служив офіцером в австро-угорській армії
• Був досвідченим військовим професіоналом
• Приєднався до Централної Ради і взяв на себе командування київськими юнкерами

Його роль у битві

Січинський був останнім офіцером, який залишив поле бою. Він організовував оборону, переміщався між позиціями, спонукав юнкерів до опору. На відміну від деяких командирів, він не покидав своїх людей в критичний момент. Його мужність відомий з численних свідчень очевидців.

Згодом Січинський сумістив на собі долю багатьох українських революціонерів: він змушений був покидати країну, жити в еміграції, з’явитись в німецьких і австрійських таборах. Він пережив дві світові війни, емігрував до Канади, де й помер у 1952 році.

Причини поразки та стратегічні помилки

Чому українці програли?

Аналізуючи бій під Крутами, історики виділяють кілька основних причин поразки:

Військові причини:

1. Вражаюча перевага в кількості — 3000-4000 більшовиків проти 400-800 українців


2. Перевага в озброєнні — артилерія, броньовики, кулемети


3. Досвід командування — у більшовиків були досвідчені генерали


4. Укріплення позицій — українці не мали часу на будування укріплень


5. Логістика — більшовики мали краще постачання

Політичні причини:

1. Відсутність єдиної стратегії — уряд УНР був розділений


2. Недостатня мобілізація — армія будувалась в поспіху


3. Внутрішня напруженість — соціальні суперечності усередині УНР


4. Вплив більшовицької агітації — деякі частини іранці до більшовицької пропаганди

Але це не була проста поразка

Незважаючи на військову поразку, бій під Крутами набув культурного та символічного значення. Для українців це був приклад, як молода людь готова жертвувати своєю жизнею для ідеї незалежності.

Значення битви для українського визвольного руху

Символіка та пам’ять

Бій під Крутами став символом:

• Молодіжної мужності — юнкери показали, що можна боротись навіть безнадійно
• Національної гідності — подія демонструвала намір України боротись за незалежність
• Жертвовності — молоді люди готові були помирати за свою батьківщину
• Послідовності — показало, що Україна не складатиме зброю мирно

Вплив на подальший розвиток

Хоча бій під Крутами був поразкою в військовому сенсі, він мав важливе значення для психологічного морального духу українців. Він показав, що українці готові битись, і це повинна була мобілізація умів людей.

Джерела інформації та дискусії істориків

Різні інтерпретації подій

Історія битви під Крутами має цікаву особливість: різні історичні традиції (українська, російська, західна) розповідають про неї трохи по-різному.

Українська традиція:

1. Наголошує на мужності юнкерів


2. Розглядає битву як символ національної боротьби


3. Часто подає цифри убитих приблизно 300 осіб


4. Говорить про розстріли полонених більшовиками

Російська радянська традиція:

1. Розглядала битву як епізод громадянської війни


2. Представляла юнкерів як реакційні сили


3. Часто применувала різні цифри втрат


4. Не зосереджувалась на трагедії як на символі

Західна традиція:

1. Розглядає битву як приклад українського опору


2. Часто посилається на мемуари безпосередніх учасників


3. Намагається бути об’єктивною в цифрах втрат

Живі свідчення та спогади

Спогади учасників

На щастя, деякі учасники битви залишили свідчення про те, що вони переживали:

Спогади офіцерів:

• Офіцери писали про безнадійність ситуації, але також про наполегливість у боротьбі


• Багато хто згадував молодість юнкерів і їхню готовність до смерті


• Деякі описували боротьбу близько до персональних деталей

Спогади цивільних:

• Мирні жителі Крутів та околиці пережили жах битви


• Деякі надавали притулок українцям після поразки


• Їхні спогади допомагають реконструювати давні подій

Наслідки битви для України

Втеча уряду та реорганізація

Після败 під Крутами більшовики наблизились до Київу. Це змусило керівництво Центральної Ради до евакуації. Микола Михайлович Шелудченко та інші лідери УНР мусили покидати столицю.

Окупація Київу

• 31 січня 1918 року більшовики вступили в Київ
• Центральна Рада евакуювалась до Житомира
• Українська державність піддалась основному випробуванню
• Вскоре більшовики встановили “Україїнську Соціалістичну Радянську Республіку”

Однак це не був кінець

Поразка під Крутами не означала кінця українського визвольного руху. Насправді, це було лише першого розділу драматичної história:

1. Німецька окупація — вскоре німці прибули в Україну і розігнали більшовиків


2. Гетьманат — в квітні 1918 року була встановлена німецька окупаційна влада під виглядом Українського державою під гетьманом Скоропадським


3. Директорія — після падіння гетьманату виникла нова влада під керівництвом Симона Петлюри та інших


4. Громадянська в Україні — років 1918-1922 були сповнені folyамата воєнних дій

Пам’ять та меморіалізація

Пам’ятники та меморіали

Бій під Крутами занотував місце в інституціях пам’яті:

Пам’ятники:

• На станції Крути встановлено пам’ятник юнкерам


• В Києві та інших містах встановлені дошки на честь загиблих


• Різні церковні організацій проводять меморіальні служби

Інституційна пам’ять:

• Навчальні програми в Україні охоплюють цю битву


• Історичні музеї мають експонати, присвячені цим подіям


• Щорічно 29 січня в Україні згадують загиблих

Висновки: значення Крутів для сучасної України

Що Крути означають для України

Бій під Крутами залишається однією з найдраматичніших сторінок історії України з кількох причин:

Духовна спадщина:

1. Він показує, що украинці готові боротись за свою незалежність


2. Він демонструє мужність молоді, готової до жертв


3. Він свідчить про глибокий патріотизм українців


4. Він являє собою приклад непокори та гідності

Історичне значення:

1. Це була одна з перших військових операцій УНР


2. Вона показала намір України до самозахисту


3. Вона впливала на подальший розвиток подій


4. Вона залишилась у пам’яті поколінь

Сучасна актуальність:

На сучасному етапі, коли Україна знову боронить свою незалежність, образ юнкерів під Крутами набуває нового значення. Молода людина, готова боротись за батьківщину — це образ, який виходить далеко за межі історії.

Фінальне слово

Бій під Крутами 29 січня 1918 року залишився в історії не як велика військова перемога чи навіть затримання більшовицького наступу. Він залишився в історії як символ мужності, як приклад молодіжної готовності жертвувати собою для ідей гідності та незалежності.

Сотник Михайло Січинський, юнкери Київської військової школи, цивільні добровольці — вони програли битву, але їхня легенда перемогла. Вони стали частиною того духу, який в найтяжчі часи вселяє в українців впевненість у своїй окремішності та праву на існування як самостійної нації.

Історія Крутів — це крик вічної пам’яті про молодість, про жертву, про любов до рідної землі. Це історія, яка продовжує говорити до нас через більш ніж сто років, нагадуючи, що свобода цінується найбільш тоді, коли вона досягається через героїчну боротьбу.