Гіпертензія, більш відома як підвищений артеріальний тиск, є однією з найпоширеніших хронічних захворювань серцево-судинної системи у світі. За даними Всесвітної організації охорони здоров’я, понад 1,13 мільярда людей страждають від цього захворювання. Артеріальний тиск вимірюється у міліметрах ртутного стовпа і складається з двох показників: систолічного (верхнього) та діастолічного (нижнього) тиску. Нормальний артеріальний тиск для дорослої людини становить менше 120/80 мм рт. ст., тоді як підвищений тиск починається з показника 130/80 мм рт. ст. та вище.
Механізм розвитку гіпертензії
Артеріальний тиск залежить від двох основних факторів: об’єму крові, що викидається серцем, та опору периферійних судин цій крові. Коли один або обидва ці фактори збільшуються, артеріальний тиск піднімається. Основні механізми включають підвищену активність симпатичної нервової системи, порушення функції нирок, дисбалан гормонів та патологічні зміни у стінках артерій. За багаторічну медичну практику встановлено, що гіпертензія майже завжди розвивається поступово та часто залишається невиявленою протягом років.
Нирки грають критичну роль у регуляції артеріального тиску, оскільки вони контролюють обсяг рідини та електролітів в організмі. Коли нирки не функціонують оптимально, організм затримує надмірну кількість натрію та води, що призводить до збільшення об’єму крові та, відповідно, до підвищення тиску. Крім того, нирки виробляють гормон ренін, який запускає ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, відповідальну за довгострокову регуляцію артеріального тиску.
Первинні причини підвищеного артеріального тиску
Переважна більшість випадків гіпертензії (близько 90-95%) класифікується як первинна гіпертензія, також відома як есенціальна гіпертензія. Це означає, що конкретна причина захворювання не виявлена, але розвиток захворювання пов’язаний із комбінацією генетичних та екологічних факторів. Розуміння цих факторів допомагає людям приймати обґрунтовані рішення щодо свого здоров’я та запобіганню розвитку ускладнень.
Серед найважливіших модифікованих чинників ризику для розвитку первинної гіпертензії варто виділити:
• Надлишкова вага та ожиріння, оскільки кожний килограм зайвої ваги збільшує тиск на 1 мм рт. ст.
• Високе споживання натрію (солі), адже надмірна кількість солі у раціоні призводить до затримання рідини в організмі
• Мала фізична активність та сидячий спосіб життя, що сприяє ослабленню серцево-судинної системи
• Стрес та психоемоційне напруження, які активують симпатичну нервову систему
Вторинна гіпертензія та її особливості
Вторинна гіпертензія становить лише 5-10% всіх випадків підвищеного артеріального тиску, але характеризується наявністю чітко визначеної причини. На відміну від первинної гіпертензії, вторинна форма часто розвивається раптово та характеризується вищими показниками тиску. Виявлення та лікування основної причини часто призводить до нормалізації артеріального тиску.
До основних причин вторинної гіпертензії відносяться захворювання нирок, ендокринні порушення та судинні аномалії. На практиці було встановлено, що хронічні захворювання нирок є однією з найпоширеніших причин вторинної гіпертензії. До них належать:
- Хронічна хвороба нирок будь-якого ступеня
- Полікістозна хвороба нирок
- Гломерулонефрит та інші запальні захворювання нирок
- Стеноз ниркової артерії
- Нефрит, пов’язаний із системним червоним вовчаком
Ендокринні порушення також часто призводять до розвитку вторинної гіпертензії. Гіпертиреоз, гіперальдостеронізм, феохромоцитома та синдром Кушинга є прикладами ендокринних захворювань, які можуть викликати підвищення артеріального тиску. Гормони щитоподібної залози прискорюють обмін речовин, що збільшує частоту серцевих скорочень та, як наслідок, артеріальний тиск. Гіперальдостеронізм характеризується надмірною виробкою альдостерону, гормону, що регулює рівень натрію та калію в організмі, призводячи до задержки натрію та підвищення артеріального тиску.
Генетичні та екологічні фактори
Генетична схильність грає істотну роль у розвитку гіпертензії. Якщо один або обидва батьки страждають від підвищеного артеріального тиску, ризик розвитку гіпертензії у дітей становить від 25 до 60%. Однак наявність генетичної схильності не означає неминучість розвитку захворювання, оскільки вона взаємодіє з екологічними факторами.
Екологічні та поведінкові фактори, які істотно впливають на розвиток гіпертензії:
• Надмірне споживання алкоголю, особливо регулярне вживання більше двох порцій на день для чоловіків та однієї для жінок
• Куління тютюнопалення, що спричиняє звуження судин та підвищення артеріального тиску
• Недостатній сон та порушення циклу сну-прокидання, адже під час сну організм регулює артеріальний тиск
• Дієта, багата на насичені жири та холестерином, що призводить до атеросклерозу та звуження судин
Роль гормонів у регуляції артеріального тиску
| Гормон | Джерело | Механізм дії | Вплив на тиск |
|---|---|---|---|
| Ренін | Нирки | Запускає ренін-ангіотензин-альдостеронову систему | Підвищує |
| Ангіотензин II | Плазма крові | Звужує артерії та підвищує секрецію альдостерону | Підвищує |
| Альдостерон | Кора надниркових залоз | Збільшує затримання натрію та води нирками | Підвищує |
| Вазопресин | Задня частка гіпофіза | Підвищує затримання води нирками | Підвищує |
| Передсердний натрійуретичний пептид | Передсердя серця | Сприяє виділенню натрію та води нирками | Знижує |
| Простагландини | Клітини організму | Розширюють артерії та збільшують виділення натрію | Знижують |
Симптоми та ускладнення гіпертензії
Гіпертензія часто називають “тихим убивцею” тому що більшість людей з підвищеним артеріальним тиском не відчувають жодних симптомів. Це особливо небезпечно, оскільки людина може мати значно підвищений тиск без будь-яких помітних ознак. Тим не менш, деякі люди можуть відчувати головний біль, задишку, запаморочення та біль у грудях, особливо при дуже високому артеріальному тиску.
Довготривала гіпертензія призводить до серйозних ускладнень:
- Інфаркт міокарда внаслідок атеросклерозу та звуження коронарних артерій
- Інсульт через розрив або закупорку мозкових артерій
- Серцева недостатність через перевтому міокарда
- Хронічна хвороба нирок внаслідок ураження нефронів гіпертензією
- Гіпертензивна енцефалопатія при різко підвищеному тиску
Способи контролю артеріального тиску
Ефективний контроль гіпертензії вимагає комплексного підходу, що включає як немедикаментозні, так і медикаментозні методи лікування. За даними клінічних досліджень, зміни способу життя можуть знизити артеріальний тиск на 20-30 мм рт. ст., що у багатьох випадках усуває необхідність прийому медикаментів.
Основні немедикаментозні способи контролю артеріального тиску включають:
• DASH-дієта (Dietary Approaches to Stop Hypertension), яка містить багато фруктів, овочів, цільнозернових продуктів та нежирного м’яса, та рекомендується американськими кардіологічними організаціями
• Скорочення споживання натрію до 2,3 грама на день (еквівалент 6 грамів солі) або менше на день за рекомендаціями ВООЗ
• Регулярна аеробна фізична активність принаймні 150 хвилин на тиждень середної інтенсивності, яка помітно знижує артеріальний тиск
• Вправи на розслаблення та медитація, включаючи техніки глибокого дихання та прогресивної м’язової релаксації
Медикаментозне лікування гіпертензії
Медикаментозне лікування гіпертензії проводиться за допомогою різних класів антигіпертензивних препаратів, які дія за різними механізмами. Вибір препарату залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, наявності супутніх захворювань та переносимості лікування.
Основні класи антигіпертензивних препаратів:
- Інгібітори ангіотензин-перетворювального ферменту (АПФ) – блокують утворення ангіотензину II, що призводить до розширення артерій
- Антагоністи рецепторів ангіотензину II – не дозволяють ангіотензину II взаємодіяти з його рецепторами
- Антагоністи кальцію – розслабляють гладкі м’язи кровоносних судин та уповільнюють серцебиття
- Бета-блокатори – зменшують частоту та силу серцевих скорочень та знижують вихід крові з серця
- Діуретики – усувають надлишок натрію та води з організму через нирки
Постійний моніторинг та профілактика
Для ефективного контролю гіпертензії необхідно регулярно вимірювати артеріальний тиск. Дорослим людям без гіпертензії рекомендується вимірювати тиск щонайменше один раз на рік, а людям з діагностованою гіпертензією – регулярно, як рекомендує лікар. Домашній моніторинг артеріального тиску дозволяє виявити так звану “гіпертензію білого халата” та отримати більш точні показання поза медичним закладом.
Первинна профілактика гіпертензії спрямована на запобіганню розвитку захворювання у людей без діагностованої гіпертензії. Вторинна профілактика спрямована на запобіганню ускладнень у людей з уже діагностованою гіпертензією. Третинна профілактика спрямована на лікування та управління ускладненнями, які вже виникли внаслідок гіпертензії, таких як інфаркт міокарда або інсульт. Регулярні медичні огляди та дотримання рекомендацій лікаря істотно покращують прогноз та якість життя пацієнтів.
Висновок: гіпертензія є серйозним захворюванням, що вимагає постійного контролю та управління. Розуміння причин розвитку захворювання, регулярний моніторинг артеріального тиску, дотримання здорового способу життя та прийом рекомендованих лікарем медикаментів допомагають людям ефективно контролювати артеріальний тиск та запобігати серйозним ускладненням.
