Діастолічна гіпертензія являє собою стійке підвищення нижнього артеріального тиску, що перевищує 90 мм рт. ст., навіть коли систолічний тиск залишається нормальним. Це серйозна патологія, яка потребує уваги лікарів та пацієнтів, оскільки може привести до серйозних ускладнень. За даними ВООЗ, приблизно 1,13 мільярда людей на планеті страждає від гіпертензії, і діастолічна гіпертензія становить значну частку цих випадків. На відміну від систолічної гіпертензії, діастолічна форма часто залишається недооціненою, але вона несе не меншу загрозу для здоров’я серцево-судинної системи.
Розуміння механізму діастолічної гіпертензії
Нижній артеріальний тиск, також відомий як діастолічний тиск, відображає силу тиску крові на стінки артерій під час релаксації серця. На відміну від систолічного тиску, який вимірює силу скорочення серця, діастолічний тиск показує стан судинної системи в період спокою. Нормальний діастолічний тиск не має перевищувати 80 мм рт. ст., але коли він піднімається вище 90 мм рт. ст., то це вказує на проблеми з еластичністю судин та опором судинної системи. Цей показник є особливо важливим для молодих людей, оскільки у них більш часто трапляється ізольована діастолічна гіпертензія.
Механізм розвитку діастолічної гіпертензії грунтується на збільшенні периферійного судинного опору. Коли артеріальні судини втрачають еластичність та навколишні м’язи напружуються, опір кровотоку зростає. Це призводить до того, що під час діастоли (периоду розслаблення) тиск у судинах залишається високим. Така ситуація часто спостерігається у молодих людей, у яких стінки судин ще зберігають здатність до скорочення, але опір периферійних судин суттєво підвищується.
Основні причини високого нижнього тиску
Причини діастолічної гіпертензії можуть бути різноманітними та включати як первинні, так і вторинні фактори. Розуміння цих причин критично важливо для правильної діагностики та вибору лікувального підходу.
Основні етіологічні фактори включають:
• Генетична предиспозиція та спадковість – якщо у батьків або близьких родичів була гіпертензія, ризик розвитку захворювання значно зростає
• Вісцеральне ожиріння та надмірна маса тіла – відкладення жиру навколо органів призводить до активації симпатичної нервової системи
• Гіподинамія та недостатня фізична активність – малоактивний спосіб життя сприяє ригідності судин та підвищенню опору
• Стресові ситуації та психоемоційне напруження – хронічний стрес активує адреналінову систему
• Надмірне споживання кухонної солі – натрій утримує воду та збільшує об’єм циркулюючої крові
Вторинні причини діастолічної гіпертензії
Діастолічна гіпертензія може розвиватися як наслідок інших захворювань та патологічних станів. Вторинна гіпертензія становить приблизно 5-10% всіх випадків, але при її виявленні необхідне негайне лікування основного захворювання.
До вторинних причин належать:
- Захворювання нирок та урологічні патології – пієлонефрит, гломерулонефрит, полікістоз нирок
- Ендокринні розлади – гіпертиреоз, синдром Кушинга, первинний альдостеронізм, феохромоцитома
- Судинні патології – коарктація аорти, атеросклеротичні ураження судин, аневризми
- Неврологічні захворювання – внутрішньочерепна гіпертензія, синдром апное під час сну
- Побічні ефекти медикаментів – гормональні контрацептиви, кортикостероїди, симпатомімітичні препарати
- Вагітність та гестаційна гіпертензія – стан, який розвивається на тлі вагітності
Клінічні прояви та симптоми
Однією з найбільш підступних особливостей діастолічної гіпертензії є те, що вона часто протікає без явних симптомів. Багато людей не підозрюють про наявність у них підвищеного тиску, допоки не проведуть вимірювання або не відчують ускладнень. На ранніх стадіях захворювання симптоми можуть бути мінімальними або взагалі відсутніми, особливо у молодих пацієнтів.
Основні клінічні ознаки, які можуть вказувати на діастолічну гіпертензію:
• Головний біль, особливо в потилічній ділянці та скроні, який виникає незалежно від фізичного навантаження
• Запаморочення та відчуття нестійкості при змінах положення тіла
• Серцебиття та аритмія, відчуття “коління” серця
• Загальна слабкість, швидка стомлюваність та зниження працездатності
• Почервоніння обличчя та шиї, потиличних ділянок
• Поганий сон та порушення ночівлі, сонливість або безсоння
• Ускладнення: гіпертонічні кризи з розвитком невідкладних станів
Чинники ризику та групи ризику
Певні категорії людей мають підвищений ризик розвитку діастолічної гіпертензії. Виділення цих груп дозволяє проводити профілактичні заходи та своєчасне лікування.
| Фактор ризику | Вплив | Рекомендації |
|—|—|—|
| Вік 18-40 років | Найбільш часто діагностується в цьому періоді | Регулярні вимірювання тиску |
| Чоловіча стать | Чоловіки частіше хворіють на гіпертензію | Особлива увага до здоров’я |
| Сімейна історія гіпертензії | Підвищений генетичний ризик | Профілактичні заходи з молоду |
| Надмірна вага (ІМТ >25) | Кожен кг збільшує тиск на 1-2 мм рт.ст. | Зниження маси тіла |
| Малорухливий спосіб життя | Ригідність судинної стінки | Фізичні вправи мінімум 150 хв/тиждень |
| Хронічний стрес | Активація симпатичної системи | Методи релаксації та психотерапія |
| Кількість солі понад 5 г/день | Утримання рідини та збільшення об’єму крові | Обмеження до 3-5 г/день |
Діагностичні методи та вимірювання тиску
Для постановки діагнозу діастолічної гіпертензії необхідне правильне вимірювання артеріального тиску. Діагностика грунтується на повторних вимірюваннях, проведених у стандартизованих умовах.
Основні діагностичні підходи включають:
- Клініко-офісне вимірювання тиску – вимірювання проводиться під час візиту до лікаря в офіці, має виконуватися після 5 хвилин відпочинку сидячи
- Амбулаторне моніторування артеріального тиску (АМАТ) – 24-годинний моніторинг за допомогою портативного приладу, найбільш надійний метод для встановлення діагнозу
- Домашнє моніторування тиску – пацієнт самостійно вимірює тиск вдома з ведення щоденника результатів
- Проведення ЕКГ та ехокардіографії – для оцінки впливу гіпертензії на серце та виявлення гіпертрофії лівого шлуночка
- Лабораторне обстеження – аналіз сечі, визначення рівнів креатиніну, глюкози, ліпідів крові
- Ультразвукове дослідження – УЗД нирок, надниркових залоз, сонних артерій для виявлення вторинних причин
Ускладнення діастолічної гіпертензії
Тривало існуюча діастолічна гіпертензія, якщо не піддається лікуванню, призводить до серйозних ускладнень, які можуть бути життєвої загрози. За дослідженнями, контрольована гіпертензія знижує ризик інсульту на 38% та інфаркту міокарда на 29%.
Основні ускладнення включають:
• Гіпертрофія лівого шлуночка серця – розширення та потовщення м’яза серця, що призводить до серцевої недостатності
• Гостра коронарна патологія – інфаркт міокарда та нестабільна стенокардія унаслідок атеросклеротичних змін
• Гіпертонічні кризи та їх ускладнення – відмовна серцева недостатність, гіпертонічна енцефалопатія
• Цереброваскулярні ускладнення – ішемічний та геморагічний інсульки, транзиторні ішемічні атаки
• Хронічна хвороба нирок та нефропатія – прогресуюче пошкодження нирок та розвиток нирково-кам’яної недостатності
• Судинні ускладнення – атеросклероз, аневризми, периферійна судинна хвороба
• Ретинопатія та офтальмологічні ускладнення – пошкодження судин сітківки ока
Методи лікування діастолічної гіпертензії
Лікування діастолічної гіпертензії включає комплексний підхід, що поєднує немедикаментозні та медикаментозні методи. За сучасними рекомендаціями, початкове лікування у більшості пацієнтів повинно розпочинатися з модифікації способу життя.
Немедикаментозні методи включають наступні заходи:
- Дієтичне харчування – дотримання DASH дієти з обмеженням солі до 3-5 г на день, збільшення вживання фруктів, овочів, цільнозернових продуктів
- Регулярна фізична активність – аеробні тренування мінімум 150 хвилин на тиждень помірної інтенсивності, силові вправи 2-3 рази на тиждень
- Зниження маси тіла – кожні 5 кг зниження ваги знижують тиск на 2-3 мм рт.ст.
- Обмеження алкоголю – не більше 2 стандартних доз на день для чоловіків та 1 дози для жінок
- Припинення паління – відмова від тютюну істотно поліпшує функцію судин
- Техніки релаксації та управління стресом – медитація, йога, глибока дихальна гімнастика
- Нормалізація сну – забезпечення 7-9 годин якісного сну щоночі
Фармакологічне лікування та препарати
Коли немедикаментозні методи виявляються недостатньо ефективними або у випадках тяжкої гіпертензії, використовуються антигіпертензивні препарати. Вибір препарату залежить від індивідуальних особливостей пацієнта та наявних супутніх захворювань.
| Клас препаратів | Механізм дії | Приклади | Рекомендації |
|—|—|—|—|
| АКФ-інгібітори | Блокування утворення ангіотензину II | Еналаприл, ліз-норил, периндоприл | Корисні при діабеті та хворобі нирок |
| Антагоністи рецепторів ангіотензину II | Блокування рецепторів ангіотензину II | Лозартан, вальсартан, іміди сартан | Альтернатива при непереносимості АКФ-інгібіторів |
| Блокатори кальцієвих каналів | Розслаблення судинного гладкого м’яза | Амлодипін, дилтіазем, верапаміл | Особливо ефективні у цьому контексті |
| Бета-блокатори | Зниження частоти серцевих скорочень та виділення ренину | Метопролол, атенолол, карведилол | Рекомендуються при супутньому захворюванні серця |
| Діуретики | Збільшення виведення натрію та рідини | Гідрохлоротіазид, фуросемід, спіронолактон | Доцільні при периферійному набряку |
| Центральні симпатоліміки | Зниження активності симпатичної системи | Клонідин, метилдопа, резерпін | Вибіркове використання при опорі іншим препаратам |
Профілактика діастолічної гіпертензії
Профілактика захворювання є більш ефективною та менш витратною стратегією, ніж його лікування. Особливо важлива первинна профілактика для осіб з генетичною предисположеністю та факторами ризику.
Основні профілактичні заходи включають:
• Підтримання нормальної маси тіла з дитячого віку та протягом усього життя
• Формування звички до регулярної фізичної активності в молодому віці
• Раціональне харчування з обмеженням солі та насичених жирів
• Ранній контроль артеріального тиску у осіб з сімейною історією гіпертензії
• Управління психоемоційним стресом та розвиток навичок релаксації
• Обмеження споживання алкоголю та відмова від паління
• Регулярні медичні огляди та консультації з лікарем
Висновки та рекомендації
Діастолічна гіпертензія являє собою важливу медичну проблему, яка потребує своєчасної діагностики та адекватного лікування. Хоча вона часто протікає без явних симптомів, наслідки невиліченої гіпертензії можуть бути серйозними та навіть смертельними. Комплексний підхід, що включає модифікацію способу життя та за необхідності медикаментозну терапію, дозволяє ефективно контролювати артеріальний тиск та попередити розвиток ускладнень. Пацієнти з діастолічною гіпертензією повинні перебувати під постійним спостереженням лікарів та регулярно вимірювати артеріальний тиск. Раннім виявленням та активним ведіння цього захворювання можна суттєво поліпшити якість життя та збільшити тривалість життя пацієнтів, попередивши серйозні серцево-судинні ускладнення.
