Автор невідомий
Мамо, ти — світло в темну ніч,
Гарячий поцілунок і добра мова,
Твоя любов — найцінніша річ,
Її не купиш, вона — основа.
Спасибі, що ти є зі мною,
Що кроки дитини ведеш ти,
Тебе благаю чистой молитвою —
Живи, мамуню, вічні літа.
Автор невідомий
У твоїх очах — небес синева,
У голосі — тепло домівки,
Мамо, прости, що я іду в світ,
Але з тобою завжди я в дорозі.
Твоя рука — то якір надійний,
Твій поцілунок — мій талісман,
І хоч далеко я, я вірю й впевнений,
Що ти зі мною, наче талісман.
Автор невідомий
Мамо, спасибі за кожну сльозу,
Що ти пролила для мене з любові,
За те, що крила мені заносила
На дно печалей, в ясні основи.
За те, що щиру радість даруєш,
За те, що в біді не судиш мене,
За те, що мною так дорожуєш —
Хай буде, мамо, радість у тебе.
Автор невідомий
Твоя любов — як сонце ясне,
Як талий струмок весною гарячий,
Мамо, ти даруєш мені спасіння,
Любов твоя — чудесна і значна.
Впізнаю в теплі рук твоїх
Дорогу в серце, де живе надія,
І знаю, що серед біль і криків
Ти завжди будеш біля мене, мамо моя.
Автор невідомий
Мамо, як важко слова вимовити,
Щоб вся любов усім залилась,
Я бажав би тобі подарити
Весь світ, але й того б було мало.
За те, що ты зростила мене,
За те, що учила бути людиною,
За те, що в біді не судиш мене —
Люблю тебе, мамо, нескінченно.
Автор невідомий
Твоя молитва дарує мені силу,
Твоя рука гладить голову мою,
Мамо, ти дала мені дорогу
До честі, правди, доброти земної.
Спасибі, що ти є зі мною,
Що не судиш мене за пройдену путь,
Благаю, пам’ятай — в любові моїй
Твоя любов — вся суть, вся путь.
Автор невідомий
У кожній морщині на чолі,
В сліді піскам від років праці,
Я бачу образ твоєї волі,
Твою любов, твою благодать.
Мамо, прощай за те, що бувши малим,
Приносив горе й туги тобі,
Але тепер, зросла вже, розумію:
Твоя любов — найвища основи.
Автор невідомий
Коли приходить зима холодна,
І вітер виє за вікном,
Я згадую твої слова,
Твій голос, теплий як поклон.
Мамо, спасибі за кожен ранок,
Що просипаюся я в теплі,
За те, що дала мені талісман —
Твою любов, яка живе в душі.
Автор невідомий
Твоя любов — як вода в пустині,
Як промінь сонця в мороз,
Мамо, ти даєш мені впевнення,
Що все гаразд, незважай на слів.
Спасибі за те, що вірила в мене,
Коли й сам я не вірив собі,
За те, що жерла ніколи не згасала,
Надія твоя — промінь в ночі.
Автор невідомий
Мамо, ти — квітка в пустелі сердець,
Ти — зірка в небі холодних ночей,
Ти — якір мій, послідній палець
Надії в жахах наслідків.
Люблю тебе, люблю до болю,
До сліз, що тренькають зі щік,
Будь здорова, мамо, будь по волі,
Живи, не гасни, як світильник.
Автор невідомий
У твоїх руках я був людиною,
У твоїх словах — дорога вперед,
Мамо, спасибі за цю визначину,
За те, що дала мені звіт.
За те, що не суділа мене з висока,
За те, що прощала мене завжди,
За те, що була для мене рока —
Люблю тебе, мамо, любі.
Автор невідомий
Твоя молодість висока, як гора,
Твоя любов — як льоди й вода,
Мамо, ти для мене — вся опора,
Щоб жити, щоб іти в борні завжди.
Спасибі за те, що навчила мене
Любити це світ не як принцеса,
А як людина — скромна і сильна,
Яка живе, дихає й росте тут.
Автор невідомий
Коли я плачу, ти коло мене,
Коли я сумую, ти говориш слів,
Мамо, живи, будь здорова й щасливо,
Твоя любов — моя вся основа.
За те, що є, за те, що ти приносиш,
За те, що ніколи не гасниш в мені,
Люблю тебе, мамо, люблю й ношу
Твою любов як святиню в серці.
Автор невідомий
Мамо, як сонце сходить з-за гір,
Так твоя любов осяває день,
Як запах хліба в холодний час,
Так твоя теплота живе в мені.
Спасибі за те, що ти змужніла,
За те, що дала всю себе мені,
За те, що ніколи не зневіла,
Коли було тяжко робити змін.
Автор невідомий
В твоїх очах — море докорів,
В них — радість, туга, надія й страх,
Мамо, виробити мене скоро
На світ цей повний чудес і чар.
Люблю тебе за те, що хвора
Була, але не сумувала,
Люблю за те, що, мамо, серцем
Завжди людьми мене учила.
Автор невідомий
Твоя рука — то святиня моя,
Твоя молитва — то щит мій,
Мамо, спасибі, що ти є зі мною,
Що даруєш мені життя той день.
За те, що гарячу грудь дала мені,
Де звучить сповід мій, де я живу,
За те, що ніколи не забула мене —
Люблю тебе, мамо, люблю й хвалю.
Автор невідомий
Мамо, ти — образ святості й добра,
Ти — променем сонця в раніціі мені,
Ти — квітка, що росте в пустелі сордей,
Ти — янгел, що охороняє мене.
Спасибі за те, що ти є зі мною,
За те, що любиш мене без мір,
За те, що цілуєш мене на лобі,
Коли приходить ніч, коли тебе жаль.
Автор невідомий
В твоїх руках — моя доля, моя суть,
В твоїх словах — дорога, по якій іду,
Мамо, спасибі за те, що учила мене
Любити цей світ, любити й вірити.
За те, що не суділа мене завжди,
За те, що прощала й забувала біль,
За те, що була для мене як святиня —
Люблю тебе, мамо, люблю й чесню.
Автор невідомий
Твоя любов — як рая в душі,
Як промінь бога в осяганні ночі,
Мамо, ти даєш мені свіжесті,
Даєш мені надію й силу волі.
Спасибі за те, що ти зростила мене,
За те, що дала мені найбільше благо,
За те, що вірила в мене й милувала —
Люблю тебе, мамо, люблю й славлю.
Автор невідомий
Мамо, коли я биття іду
Дорогою сумною й холодною,
Я згадую твою милу дорогу,
Твій голос, що повний божественної ноти.
За те, що не суділа мене з висока,
За те, що прощала й забувала болі,
За те, що любила мене так глибоко —
Люблю тебе, мамо, люблю й чолі.
Автор невідомий
В твоїх руках — священна святиня,
В твоєму серці — весь мій світ,
Мамо, спасибі за цю визначину,
За те, що даруєш мені звіт.
За те, що не гасиш ніколи в мені,
За те, що живеш для мене й для сім’ї,
За те, що люблять усі люди мене
Завдяки тому, що учила мене ти.
Автор невідомий
Твоя молодість, мамо, як гора,
Твоя любов — як істина, як тан,
Мамо, живи, будь здорова й щасливо,
Твоя любов — моя вся стан.
Спасибі за те, що є, за те, що ти даєш,
За те, що ніколи не гасниш у мені,
За те, що люблять люди мене —
Люблю тебе, мамо, люблю й чесню.
Автор невідомий
Коли приходить буря в мою душу,
І вітер виє в розпачі грудях,
Я біжу до тебе, до твоєї суші,
До твоїх рук, що жаль собою гас.
Мамо, прости за те, що біль приносив,
За те, що слови часто були гості,
За те, що плакав, коли серце носив
В собі усю печаль, всю тугу, й кості.
Автор невідомий
Мамо, ти — жизнь моя, моя любов,
Ти — світло в темну ніч, ти — якір мій,
Спасибі за те, що є, спасибі за слов,
За те, що вірилась в мене й чесніший.
За те, що дала мені дорогу,
За те, що учила мене жити,
За те, що молилась за мене богу —
Люблю тебе, мамо, люблю й цінам.
Автор невідомий
Твоя рука — то якір надійний,
Твоя молитва — то щит від біді,
Мамо, спасибі за те, що ти вірна,
Що даруєш мені любов й огні.
За те, що гарячу грудь дала мені,
За те, що прощала й забувала біль,
За те, що люблять люди мене —
Люблю тебе, мамо, люблю й визнаю.
Автор невідомий
В твоїх очах — небес синева,
В них — радість, туга, надія й сум,
Мамо, спасибі за цю дорогу,
За те, що даруєш мені звіт й чум.
За те, що не судиш мене завжди,
За те, що вірилась в мене й виводиш,
За те, що люблять люди мене
Завдяки тому, що люблять твої виводи.
Автор невідомий
Мамо, як сонце сходить з-за гір,
Так твоя любов осяває мене,
Як запах хліба в холодний час,
Так твоя теплота живе в мені й гне.
Спасибі за те, що ти змужніла,
За те, що дала всю себе мені,
За те, що ніколи не зневіла —
Люблю тебе, мамо, люблю й чесню.
Автор невідомий
Твоя любов — як вода в пустині,
Як промінь сонця в мороз й холод,
Мамо, ти даєш мені впевнення,
Що все гаразд, незважай на звід.
За те, що вірила в мене й малюка,
Коли й сам я не вірив собі й долі,
За те, що жерла ніколи не згасала —
Люблю тебе, мамо, люблю й чесню.
Автор невідомий
Мамо, ти — образ добра й святості,
Ти — промінь сонця в раніціі холод,
Ти — квітка, що росте в пустелі,
Ти — янгел, що охороняє мене й голос.
Спасибі за те, що ти є зі мною,
За те, що любиш мене без мір й бід,
За те, що цілуєш мене на лобі —
Люблю тебе, мамо, люблю й ходіш.
Автор невідомий
Коли я падаю, ти мене піднімаєш,
Коли я плачу, ти коло мене,
Мамо, живи, будь здорова й щасливо,
Твоя любов — моя вся основи.
За те, що є, за те, що ти приносиш,
За те, що ніколи не гасниш в мені,
За те, що люблять люди мене —
Люблю тебе, мамо, люблю й чесню.
Автор невідомий
В твоїх руках — моя доля й суть,
В твоїх словах — дорога вперед й назад,
Мамо, спасибі за те, що учила мене
Любити цей світ, любити й вважати.
За те, що не суділа мене завжди,
За те, що прощала й забувала біль,
За те, що була для мене як святиня —
Люблю тебе, мамо, люблю й чесню.
Автор невідомий
Мамо, твоя любов — як рая в душі,
Як промінь бога в осяганні ночі,
Ти даєш мені свіжесті й силу,
Даєш мені надію й волі.
За те, що зростила мене ти,
За те, що дала мені найбільше благо,
За те, що вірила й милувала мене —
Люблю тебе, мамо, люблю й чесню.
Автор невідомий
Твоя молодість, мамо, як вічність,
Твоя любов — як істина й любов,
Мамо, живи, будь здорова й щасливо,
Твоя любов — моя вся основ.
Спасибі за те, що є, за те, що даєш,
За те, що ніколи не гасниш у мені,
За те, що люблять люди мене зовсім —
Люблю тебе, мамо, люблю й чесню.
Автор невідомий
Останній вірш
Мамо, я благаю: пам’ятай,
Що кожен день, коли вставаю я,
Перший мій подих — це твоя молитва,
Перший мій крок — це твоя любов.
Ти — все для мене, ти — вся суть,
Ти — світло в темру, якір в хвилі,
Спасибі, мамо, за все, що даруєш,
Люблю тебе вічно, люблю й чесню.
Для найтеплішої людини на світі — для мами.
