Інвестиції в сільськогосподарські дослідження (R&D, R&D) і точне землеробство дозволяють у довгостроковій перспективі збільшити інвестиції у ВВП більш ніж у 30 разів, – професор Київської школи економіки (KSE) Олег Нівевський під час панельної дискусії в агентстві Інтерфакс-Україна у четвер, 2 грудня.

“Один долар інвестицій у дослідження сільського господарства створює в середньому 32 долари національного багатства в довгостроковій перспективі. Якщо порівняти їх з інвестиціями в інфраструктуру, то там “вихлоп” становить до 5 доларів з кожного вкладеного в неї долара. Відповідно, потенціал сільськогосподарських досліджень і розробок набагато вищий, ніж може здатися”.– наголосив він.

Крім того, за словами Нів'євського, для українських умов інвестування в аграрні НДДКР з одночасним впровадженням методів точного землеробства цей показник може бути збільшений на 10%.

Президент Української Аграрної Платформи також взяв участь у панельній дискусії щодо розвитку точного землеробства Ольга Трофімцева; Менеджер з розвитку бізнесу компанії Bayer Сергій Сичевський; Керівник служби точного землеробства агрохолдингу Continental Farmers Group Дмитро Зайцев; Керівник відділу точного землеробства та телеметрії в Україні, Молдові, Скандинавії та країнах Балтії CNH Ukraine Микола Чернонос; Директор з інновацій Agrain Кирило Дружинін.

“Якщо технологія відповідає на одне з двох питань: полегшить людині умови праці чи покращить її результати, то є сенс її вивчати. ​​Далі вивчається площа поля, які культури на ньому посіяні, яка у нас технологія і культура виробництва”.— Представник Continental Зайцев пояснив підхід до впровадження точного землеробства.

У свою чергу представник агрохолдингу «Агрейн Дружинін» уточнив, що способи впровадження точного землеробства можуть суттєво відрізнятися для агрохолдингів із тисячами гектарів посівів і для фермерів із земельним банком у десятки гектарів. За його словами, другим трендом у точному землеробстві стане скорочення кількості працівників у сільському господарстві та зміна попиту на професії: наприклад, трактористи в агрохолдингу тепер частіше виконують функції операторів, які контролюють автономну роботу машин.

“Наш технологічний прогрес – це просто космос. Якщо ви дивитеся на технологію як на річ, яка виконує певну операцію за вас, ви не побачите прогресу. Але якщо ми дивимось на неї як на спосіб полегшити роботу та засіб зменшити витрати, тоді ми маємо факт технологічної революції, яка відбувається на наших очах”.– підкреслив Дружинін.

За його словами, наразі «Агрейн» практично завершила передачу технології автономної обробки полів, коли сільгосптехніка зможе самостійно пересуватися по заданих навігаційних лініях не тільки прямолінійно, а й повертати між рядами.

Сергій Сичевський уточнив, що однією з проблем повсюдного впровадження автономних технологій є невелика кількість в Україні інноваційних технологій, здатних генерувати дані про рух, які в майбутньому можуть зчитувати та використовувати технології інших виробників. Він навів оцінки Bayer, згідно з якими в Україні зараз лише близько 20% комбайнів і сівалок можуть генерувати якісні навігаційні дані для автономної роботи.

«Зроблю маленький акцент: на виставці Agritech у Німеччині ми запропонуємо рішення, яке будемо пропонувати і в Україні. Воно збільшить кількість сумісних комбайнів, які можуть генерувати таку інформацію на полях»– зазначив менеджер з розвитку бізнесу Bayera.

Представник CNH Україна Микола Чернонос наголосив на значному дефіциті кадрів, здатних розвивати сферу точного землеробства, а особливо фахівців у сфері аналізу даних та машинного навчання. Під час обговорення учасники підтримали думку про те, що в Україні жоден навчальний заклад не готує спеціалістів у цій галузі; їх навчання здійснюється «з нуля» самими агрокомпаніями.

Він також відзначив необхідність визначення державою стратегічних напрямків розвитку агропромислового комплексу та ініціювання їх розвитку.

“Якщо ви подивіться, то в останні роки спостерігається зростання сервісної орієнтації агропромислового комплексу. Практично всі виробничі компанії переходять на сервісні моделі співпраці зі своїми кінцевими споживачами. Хорошим прикладом цієї трансформації є ринок дронів, який зростає з кожним роком. Цього року, якщо я не помиляюся, їх зростання склало 700%. Де ще таке можна побачити?”– наголосила екс-заступник міністра аграрної політики Ольга Трофімцева.

Незважаючи на такі обсяги зростання ринку, такі компанії поступово переходять на сервісну модель роботи, продаючи не тільки обладнання, а й послуги з його обслуговування.

Нагадаємо, раніше Мінекономіки затвердило перелік української сільгосптехніки, 25% вартості якої відшкодовує держава в рамках бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгоспвиробників».