Автор невідомий
Книга – світ у мініатюрі,
Де живуть герої, мрії.
Кожна сторінка – нова доля,
Кожне слово – людям воля.
Автор невідомий
Листаю сторінки з любов’ю,
Знаходжу мудрість, чарівність.
Книга дарує мені кров’ю
Нові думки, новинки щастя.
Автор невідомий
У книзі таїмниці світу,
Розгадки вічних людських бід.
Прочитаю я їх з запалом,
І душа мене вже гарячить.
Автор невідомий
Сторінки пахнуть давниною,
Слова волають у простір.
Книга моя, моя святиня,
Ти – мій надійний вірний друг.
Автор невідомий
Героїв різних я зустріну,
Їх долі вивчу, их біль, їх страх.
Книга – це мости в дивні землі,
Де думи вільні без оков.
Автор невідомий
Прочитаю в книзі істину,
Про те, як жити і любити.
Мудрість древню і нову химію
Книга мені дарує щиро.
Автор невідомий
Обкладинка книги гарна,
Як квітка в сніговому полі.
Розкрию двері в світ незвичний,
Де панує мудрість і воля.
Автор невідомий
Залізу в книгу з головою,
Забуду про життя земне.
Тут я живу чужою долею,
Тут кожне слово як в чуді.
Автор невідомий
Книга вчить нас бути людьми,
Любити, вірити, творити.
В словах її – священні стежи,
Що душу вводять у святиню.
Автор невідомий
На полиці стоїть, чекаючи,
Книга чарівна і дивна.
Я розкрию їй обличчя,
І світ передо мною вийде.
Автор невідомий
Слова літають, мов пташина,
Крізь осінь, зиму і весну.
Книга – це серце, пульс, святиня,
Де люди дарують душу мне.
Автор невідомий
Коли сумну я, коли втома,
Книга мене до себе кличе.
В її світі я знайду дома,
Де теплим словом вона говорить.
Автор невідомий
Письменники – богів творіння,
Вони творять світи словами.
Книга – це вічне осяяння,
Що світить людям сквозь ночами.
Автор невідомий
Розгортаю нові сторінки,
Мов квітки розкриваються вдень.
Книга наповнює мене гідністю,
Дарує мне безцінну ціль.
Автор невідомий
У книзі маю я прибіжок,
От грому, бурі, лиха дня.
Тут радість, мрія, вічний височок,
Де мене очікує, гадаю, я.
Автор невідомий
Книга – святилище минулого,
Де духи вічні говорять.
Я слухаю їхній напиток чудовий,
І дум моїх хмара летить.
Автор невідомий
Сторінка новая – нова доля,
Нова любов, нова біда.
Книга мене вчить, дає мені волю,
Розкриває двері туди.
Автор невідомий
Голос автора чую в книзі,
Немовби він зі мною бесідує.
Слова його палять, мов криза,
Мою душу вони обуває.
Автор невідомий
Книга вчить мене стійкості,
Вчить ненавидіти неправду.
В її гарячій гордості
Я знаходжу для себе благодать.
Автор невідомий
Літо, зима, осінь, весна,
Книга зі мною в кожне число.
Вона світить мені, вона чарівна,
Вона моя вічна любов, мне дало.
Автор невідомий
У світі шуму і журби,
Книга – мій тихий рідний край.
Вона мене від болю лікує,
Дарує мне крилата мрій.
Автор невідомий
Персонажі живуть в книзі,
Мріють, люблять, вмирають, стражданні.
Я вчуся в них від мудрості,
Як розбирати біль, як його тримати.
Автор невідомий
Закриваю книгу з сумом,
Що світ прекрасний мав закінчитися.
Але знаю я без вибуху,
Що скоро знову буду я листати.
Автор невідомий
Книга – це древо вічного життя,
Що коріння має в минулі дні.
Гілки його простягаються в будуще,
І ми живемо на ньому, мов ми.
Автор невідомий
Кожна книга – це молитва,
Звернена до вічності, до Бога.
Слова писали із запалом святкування,
Щоб вивести нас на вічну дорогу.
Автор невідомий
Прочитав я книгу до кінця,
І стало мене нею змінено.
Голос автора живе в мені,
Як найдорогоцінніший тайник земне.
Автор невідомий
Книга дарує нам безсмертя,
Хоча б на час, хоч на ночі.
В її словах ми знаходимо смертя,
І вічність чуєм в кожній ночі.
Автор невідомий
Відкриваю книгу – світ розкривається,
Як яйце феніксу у вогні.
Новой культурой я насичуюся,
І вечність ввійде ніжно в мене.
Автор невідомий
Книга – це телепорт в простір,
В інші часи, в інші місця.
Я подорожую крізь вату років,
І зустрічаю вічні творця.
Автор невідомий
У книзі знаходжу я себе,
Мою душу, мої мрії.
Письменник знав про мою людне,
І написав про те, що я люблю.
Автор невідомий
Слова – це зерна надії,
Що посіяні в нас письменником.
З часом вони ростуть, як лілії,
І повільно змінюють нас, як атомом.
Автор невідомий
Книга – це компас мого духу,
Що указує мне дорогу.
Коли я втратив віру, слух,
Книга повертає мене в Богу.
Автор невідомий
Коли я старий буду і окаяний,
Книга відтворить мені юність.
Я буду молод знову, освяний,
У світі чуда і хвилю.
Автор невідомий
Книга – це вічна живопис,
Де художник – письменник творець.
Фарбами слова малює мне сніг,
І я парю, як біла птиця.
Автор невідомий
Дякую книзі, дякую щиро,
Що учить мене бути вільним.
Вона зазнакомить мене із миром,
Де кожна душа – це крилина.
Автор невідомий
Книга – це золота клітка,
Де ловиця птиці мого серця.
Чим більше я в ній бібліотека,
Тим більше я люблю вектори.
Автор невідомий
Прощавай, книга, до свідання,
Ти навчив мене так багато.
Твої уроки – мне святиня,
Твої герої – мені брати.
Автор невідомий
Книга живе, дихає, каже,
Хоч папіру всього лист.
Вона бої, бестії, казки режисерує,
І в кожного з нас залишає слід.
Автор невідомий
У книзі сховано крає,
Що відкриває нам двері світу.
Я слідую їхній дорозі,
І знаходжу свою дорогу сміливо.
Автор невідомий
Книга вчить нас любові,
Вчить жити, навіть коли біль.
У її словах – скарб суворий,
Що робить нас вільними, як чайка.
