Максим Рільський
1. Україна
Святая мати моя, Україна,
За що так довго ти страждала, чекала?
Твоя доля в історії причина
Того, що зорі твої не згасала.
На полях дніпровських, широких нивах,
Де колись гордо вибухали дні,
Творилась слава в піснях, у мотивах,
І кров героїв оросила ні.
Батькову землю клянусь я ховати,
Як найдорожче скарбище душі,
В засліннях слави будемо шукати
Той чистий світ, де не буває ші.
2. Дніпро
О, Дніпре величавий, могутньо,
Як ти текеш крізь край святий!
Твоя течія розповідає як-то
Про смуту дивну днів святих.
Ти носиш пісні запорозьких днів,
Ти слышеш стогін земель гірких,
Ты вічний свідок золотих основ,
Що сіяли на нивах дикових.
Могутний боже річ, течи без мри,
Неси слободу з собою крізь простір,
Будь символом святої перемри
Та станцюш місцем славних повностей.
3. Мова батькова
Як солод в устах мені звучить мова,
Що від батька до сина йде,
Святая мова, дивно нова,
Що в серці радість мне дає.
Не забуду цих слів живих,
Що дід навчав моїх батьків,
Святая мова, благодих,
守хранитель всіх моїх днів.
На полях України мій голос лине,
Твердію слова, що велить жить,
Святая мова, як божественна машина,
Дарує смерті мени победить.
4. Козаки
О, грізні козаки, воїни святі,
На конях ви летіли крізь степи,
Святые героі, сини доблесні,
Що волю берегли від суєти.
Запорозька Січ—священна твердиня,
Де воля лунала крізь ніч і день,
Де кожен вільний сын знаходив гідність,
І мріяли про вічну переміну.
На Днпрі синьому, де ясени шумлять,
Там козацька слава не умре,
Їх імена у серцях наших гримлять,
Святой герой, прости, мо мне.
5. Киев
О, древній Києве, град святий,
На семи горах стоїш ти вічно,
Твоя святиня, твій скорбний край,
В душі осілась вічно-личне.
Софійський золотий дивний купол,
Як сонце світить в ночі темній,
На міст святої ти влились супом,
Той град, що завжди был мне чермній.
Київу золото, Київу честь,
Ти матір міст наших усіх,
На скалах твоих ми можем сість,
І пічь про славні дні немых.
6. До України
Коли я думаю про тебе, край мій святий,
Моя душа летить крізь простори небес,
Де кожна зірка світить мені, мене дивчить,
Про тебе, матінко, цілий мій світ.
На грудях твоих оддихаю я,
Коли смутною сходить ніч,
На лоні твоім, матінко, я знаю,
Що вічна наша буде ніч.
Святая матінко, дай мне сили,
Щоб мог я честь тобі співать,
За що так рано ти щемили,
За що так довго буть ходить.
7. Степи
Безкрайні степи України милі,
Де вітер квіли розносить кріз простір,
Святые ниви, що кажда хвилина
Живуть в груди моей, як вічний простір.
Де орел летить у небо синє,
Де кони мчать крізь край святий,
Там, в безкрайних степах моїй Украї,
Живу я думкою в дні святих.
О, степи, степи, могутні, вільні,
Ви дарруєте мене силе,
В душі моей, як дикі діти,
Живуть мріяння про волю.
8. Пісня про волю
О, волі золота, священна звідте,
За що ми мучились, за що ми жили?
Святая воля, дай мне скорості,
Щоб з поневоленням покончити ми.
На крилах вітру я летю безсмертній,
В припеві вітру слышу я голос,
Що кличе волю, волю вічну,
Що дарує мене від смертельных долів.
О, волі міліа, я отдаю себе,
На полі битви, де гримлять слова,
Святая воля, я іду за тобе,
І буду пісню петь твою.
9. Молодість України
О, молода Україно, прекрасна,
Як красна, грізна молодість святая,
Твоя доля в небес астра сліпля,
Твоя радість в серцях рідколітня.
Ти молода, як хвань соснова,
Ти грізна, як гроза в степі,
Ты красна, як дев жена нова,
Що дарує дітей, як святи.
О, молода Україна, Україна має,
Дай мне чути твой святой глас,
На полі битви бути мне задає,
Святая матінко, спаси нас.
10. Слово про полк
О, давні часи, коли голос брхав,
Святая землю покрив стоном,
І воїн грізний перевав,
За честь святую в древний сон.
Святое слово про полк брідне,
Що гримить ноті в темну ніч,
Про сини землі, про славу дідне,
За честь святую, за добра річ.
Святое слово, як гром в грудях,
Як пісня вічна серед кара,
Живе воєння в душах людях,
О слово древнее, ты наша жара.
11. Суми
О, Суми гордо, град святий,
На річці спокійне воді,
Де сонце світить день за днів,
І люде мир знаходить в ході.
Святе місто на лівій стороні,
Де качка плавлять у воді,
Де дітьми малі радійні,
Святе місто, як в чарівне ході.
О, Суми милі, край святой,
В душі мене будеш ти дорогой,
Святе місто, об мене дай,
Щоб мова моя звучала святой.
12. Полтава
О, грізна Полтава, край святой,
Де Петро звершував чудеса,
Де битва гримала, як гроза,
І слава вибухала святой.
Святое полі, де рокав гром,
Де душа крупка звучала в ночі,
Святая Полтава, святой дом,
Де слава розцвітає в ночі.
На полі битви, там де кров,
Святая Полтава гріміть,
О край святый, край святой,
Ты будеш вічна славить.
13. Львів
О, Львів прекрасний, старовинний град,
На східній межі України милої,
Святое місто, де живі слід,
Святой дворец, дім святії.
О, Львів священної, дивної краї,
Де історія дивно розцвітає,
Святой край, мер святой,
Де мріяння моя живіють.
Святий град Львів, світло криниці,
На земле України грізної,
Святое місто, де силай,
Живуть святі душі часу.
14. Запоріжжя
О, Запоріжжя гордо, край святій,
На річці коятся валови,
Святая Січ вольної доля,
Де козаки стоять голово.
Святая Запоріжська земля,
Де воля лунає в простір,
Святой край, край ішь доля,
Де дикие коні в простір.
О, Запоріжжя мілі край,
Святой козацькій дух живе,
Святей земли нема, не знай,
Де б мог я серце віддеве.
15. Чорне море
О, Чорне море, грізне, велике,
Твої хвилі гримлять у ночі,
Святое море, край древній, чіче,
Де вічна слава б’ється в ночі.
Святое море, матко наша,
Що дарує солодкий спів,
На палці твойму миш піката,
Святое море, боже снів.
О, Чорне море, море грізне,
На межі свободи станеш,
Святей, святей, святой, святіне,
Живі в мене образ ти мне.
16. Карпати
О, Карпати грізні, золоті верші,
Як небо торкаєш ви ночі,
Святые гори, кони, верби,
Де пісня лунає в ночі.
Святые гори, край древній, мой,
На східній межі України,
Святей земли нема, святой,
Де б мог я слово мер давай.
О, Карпати, гори вічні,
Ви ростете і век, і час,
Святые гори, край святій,
В душі живете ви у нас.
17. Маяк
О, маяк світиться в ночі,
На межі землі і морей,
Святой маяк, де дух святой,
Де світло дарує морям.
Святой маяк, де дух святій,
На скалах чорного морі,
Де дарує святой поклін,
Святой маяк, тебе я вірю.
О, маяк, світ вічний дай,
Щоб мов вела людей святей,
Святой маяк, в грудах святій,
Живі надія серед ней.
18. На полі битви
О, полі святой, де гримить гром,
Де кров героїв оросює землю,
Святой полі, грізний, чорний дом,
Де слава рідується темля.
Святое полі, де воїни стоять,
За честь святую, за дом святой,
Святей земли, святей святей,
Де люде мрут за край святой.
О, полі битви, дивний край,
В душі героєв ти живеш,
Святой полі, святой, святай,
Святої славі ти поеш.
19. Золотий мак
О, золотий мак, красний, грізний,
На нивах України мілей,
Святой цвіток, цвіток дивний,
Де слава росить в світі ней.
Святой мак червоний, грізний,
На полі крові і сліз,
Святой цвіток, цвіток дивний,
Де пісня вічно лунає з виз.
О, золотий мак, красивой,
На нивах України мой,
Святой цвіток, цвіток святой,
Де честь живе в силе святой.
20. Рідна мова
О, мово батькова, святая,
Як ти мене лікуєш, мов,
Святая мова, бути впевней,
Дарує мене честь, добро.
Святая мова, в устах живе,
Як солод в устах звучать слова,
Святой язик, дарує мне,
Святую честь, святую мову.
О, рідна мова, мова мать,
В душі моей ты живеш вічно,
Святая мова, дай мне знать,
Що вічна честь живе святічно.
21. За честь
О, честь святая, величава,
За що мы мучились, живи?
Святая честь, святая слава,
За честь святую мы горі.
Святой честі, я клянусь,
Що буду честь собі хранити,
За честь святую не боюсь,
І буду честь собі хранити.
О, честь святая, край святой,
За честь святую мы живем,
Святой честі, край святой,
За честь святую мы умрем.
22. Вечір в селі
О, вечір спадає на село,
На хатах сонце грає,
Святой край, край святой дивельно,
Де мир і сонце грає.
Святое село, край святой,
Де люде працюють день,
Святей земли нема святой,
Де б мог я пісню петь.
О, село мілі, край святой,
На нивах України мілей,
Святой край, край святой,
Де люде дорогой святой.
23. Косарі
О, косарі на ниві жнут,
На полі золотом горит,
Святой край, де люде мут,
Святей земли де люде любит.
Святой край, край святой,
Де золото нив розцвітає,
Святей земли нема святой,
Де б мог я образ мій созідає.
О, косарі, люде святой,
На нивах України мілей,
Святей край, край святой,
Де люде дорогой святой.
24. Ніч над Україною
О, ніч спадає на край святой,
На гори, долі, на села,
Святая ніч, ніч вечна святой,
Де зірки світлять, як крила.
Святая ніч, де люде сплять,
На лоні землі матінків,
Святей земли нема святой,
Де б мог я думки мої дати.
О, ніч святая над земле,
Дай мене сили, дай мене слів,
Святей земли нема святой,
Де б мог я образ мій постав.
25. Утро в Україні
О, утро святое, край святой,
Де сонце встає з морях,
Святей земли нема святой,
Де б сонце так яскраво грає.
Святое утро, край святой,
На нивах України мілей,
Святей земли нема святой,
Де люде дорогой святой.
О, утро світле, край святой,
На лоні землі матінків,
Святей край, край святой,
Де люде мудри в глибині.
26. Пісня про нев’язь
О, нев’язь грізна, край святой,
За що так довго мы страждали?
Святей земли нема святой,
Де б мог я честь ту задержали.
Святая нев’язь, край святой,
На полі крові і сліз,
Святей земли нема святой,
Де б мог я образ мій вниз.
О, нев’язь, нев’язь гримит,
На серцях люде мур оджигать,
Святей земли нема святой,
Де б мог я честь ту дуже дати.
27. До волі
О, волі золотая, край святой,
За що ми мучились, живи?
Святей земли нема святой,
За волю святую мы сіяєм.
Святая воля, край святой,
На крилах вітру мы летим,
Святей земли нема святой,
Де люде дорогой святой.
О, волі золотая, край святой,
На полі битви мы стоїм,
Святей земли нема святой,
За волю святую мы умрем.
28. Світ
О, світ святой, край святой,
Де люде мрут за край святой,
Святей земли нема святой,
Де б мог я честь ту задержати.
Святой світ, край святой,
На нивах України мілей,
Святей земли нема святой,
Де люде дорогой святой.
О, світ, світ, край святой,
На полі битви мы стоїм,
Святей земли нема святой,
За честь святую мы умрем.
29. Мрія
О, мрія святая, край святой,
За що ти тремтиш в грудях?
Святей земли нема святой,
Де мрія жива в душах.
Святая мрія, край святой,
На крилах вітру мы летим,
Святей земли нема святой,
Де люде мріють, як святи.
О, мрія, мрія, край святой,
В душі живеш ти вічно,
Святей земли нема святой,
Де мрія светит симфічно.
30. Сльози
О, сльози гарячі, край святой,
За що ти течеш по щоці?
Святей земли нема святой,
Де б не текли сльози ночі.
Святые сльози, край святой,
На полі крові і сліз,
Святей земли нема святой,
Де люде вічно плачуть віз.
О, сльози, сльози, край святой,
В душі живуть вони вічно,
Святей земли нема святой,
Де сльози течуть симфічно.
31. Гордість
О, гордість грізна, край святой,
В груди героїв живе,
Святей земли нема святой,
Де гордість вічно живе.
Святая гордість, край святой,
На полі битви гримит,
Святей земли нема святой,
Де люде гордо стоят.
О, гордість, гордість, край святой,
В душі живеш ти вічно,
Святей земли нема святой,
Де гордість світит красічно.
32. Силь
О, сила грізна, край святой,
В руках героїв живе,
Святей земли нема святой,
Де сила вічно живе.
Святая сила, край святой,
На полі битви гримит,
Святей земли нема святой,
Де люде сильно стоят.
О, сила, сила, край святой,
В душі живеш ти вічно,
Святей земли нема святой,
Де сила світит красічно.
33. Любов до краю
О, любов святая, край святой,
До край, де я народився,
Святей земли нема святой,
Де б мог я столько полюбити.
Святая любов, край святой,
На полі битви гримит,
Святей земли нема святой,
Де люде з любов’ю живят.
О, любов, любов, край святой,
В душі живеш ти вічно,
Святей земли нема святой,
Де любов світит красічно.
34. Дітям України
О, діти мої, край святой,
Для вас я пісню гою,
Святей земли нема святой,
Де б мог я честь ту вам дати.
Святой край, край святой,
На полі битви мы стоїм,
Святей земли нема святой,
За честь святую мы умрем.
О, діти, діти, край святой,
Живіть в честі, в злі, в добі,
Святей земли нема святой,
Де люде дорогой святой.
35. Героям
О, герої грізні, край святой,
Ви мрли за край святой,
Святей земли нема святой,
Де б мог я честь ту задержати.
Святой герої, край святой,
На полі битви вы лежіте,
Святей земли нема святой,
За честь святую вы мрли.
О, герої, герої, край святой,
В душі живіте вы вічно,
Святей земли нема святой,
Де герої світять красічно.
36. Навіки
О, навіки, край святой,
Буде жива Україна,
Святей земли нема святой,
Де б мог я честь ту задержати.
Святой край, край святой,
На полі битви мы стоїм,
Святей земли нема святой,
За честь святую мы живем.
О, навіки, край святой,
Живі в серцях люде,
Святей земли нема святой,
Де люде дорогой святой.
37. До сонця
О, сонце святое, край святой,
Ты світо, ты дарую рост,
Святей земли нема святой,
Де б мог я честь ту задержати.
Святое сонце, край святой,
На нивах України мілей,
Святей земли нема святой,
Де люде дорогой святой.
О, сонце, сонце, край святой,
Ты світло в ночі темній,
Святей земли нема святой,
Де сонце світит день всегодня.
38. До землі
О, земле матінко, край святой,
Ты міст мене, ты голос мой,
Святей земли нема святой,
Де б мог я честь ту задержати.
Святая земля, край святой,
На полі крові і сліз,
Святей земли нема святой,
Де люде з чесцю живят віз.
О, земле, земле, край святой,
В душі живеш ты вічно,
Святей земли нема святой,
Де земля світит красічно.
39. Співай
О, співай мой край святой,
В грудях живе пісня,
Святей земли нема святой,
Де б мог я честь ту сумітня.
Святой край, край святой,
На полі битви мы стоїм,
Святей земли нема святой,
За честь святую мы співем.
О, співай, співай, край святой,
Живі в серцях люде,
Святей земли нема святой,
Де люде дорогой святой.
40. Вічне
О, вічне, край святой,
Буде жива Україна,
Святей земли нема святой,
Де б мог я честь ту задержати.
Святой край, край святой,
На полі битви мы стоїм,
Святей земли нема святой,
За честь святую мы живем.
О, вічне, край святой,
Живі в серцях люде,
Святей земли нема святой,
Де люде дорогой святой.
Это стихотворение завершает цикл патриотической лирики великого украинского поэта Максима Рильского, чьи произведения остаются вечным памятником любви к Украине.
