Механізми підтримки громади: донори, установи та випадки з реального життя

Масштаби реконструкції: виклики для громад

Повномасштабна війна, розв’язана Росією проти України, призвела до безпрецедентних руйнувань. Відповідно до Оцінка потреб України у відновленні та реконструкції (RDNA 4)потреби у відновленні протягом наступних десяти років оцінюються в 524 мільярди доларів США. Найбільше постраждали сектори ЖКГ, транспортні мережі та енергетика.

Основний тягар відновлення ліг на його плечі. муніципалітети. Незважаючи на обмежені ресурси, місцеві громади стали ключовими виконавцями реставраційних проектів. У цьому процесі міжнародна підтримка відіграє вирішальну роль.

Від хаосу до систематичності: як змінилася міжнародна допомога

У перші місяці повномасштабного вторгнення в країну хлинула допомога. хаотичний – без координації, з дублюванням ініціатив та розпорошенням ресурсів. Щоб виправити ситуацію, Інститут аналітики та адвокації (IAA) створено публічну базу міжнародної підтримки українських громад.

В базі – готово 500 ініціатив від 160+ донорівкласифікуються за напрямком, механізмом, типом і географією. Це був перший крок до національна інформаційна система моніторингу міжнародної допомогищо допоможе уникнути дублювання, підвищить ефективність і зробить процес прозорим.

Хто підтримує українські громади: ключові донори та інституції

• ООН та її агентства (ПРООН, ЮНІСЕФ, ВООЗ, УВКБ ООН, ЮНЕСКО) – відновлення житла, освіта, медицина, підтримка внутрішньо переміщених осіб.
• Іноземні уряди та агентства розвитку (GIZ, UKAid, AFD, Expertise France, SDC, ESTDEV) – національні програми та місцеві ініціативи.
• Міжнародні фінансові установи (Світовий банк, ЄБРР, ЄІБ, IFC, НЕФКО) – кредити, гранти, технічна допомога.
• Благодійні фонди та бізнес (Фонд Говарда Баффета, українські корпорації АТБ, Кернел, Астарта) – розмінування, підтримка переселенців, гуманітарні програми.
• Муніципалітети інших країн (Берн, Цюріх, міста Швейцарії, Литви, Естонії) – технології, транспорт, обладнання, програми Cities4Cities.
• Університети та архітектори (Stanford, KSE, Norman Foster Foundation, Balbec Bureau) – просторове планування, міські проекти.

Ця різноманітність донорів є прикладом глобальна солідарністьале тільки координація може забезпечити ефективне відновлення.

Міжнародні механізми підтримки

Допомога надходить різними каналами:

• агентства розвитку (AFD, Enabel, ESTDEV);
• урядові міністерства (наприклад, BMUV у Німеччині);
• міжмуніципальне партнерство (Cities4Cities, Global Partnership Program);
• масштабні проекти міжнародних інституцій (ПРООН, ЄБРР, ЄІБ, Світовий банк);
• участь у міжнародних програмах (E5P, Механізм цивільного захисту ЄС).

Однак громади часто стикаються з проблемами прозорість і координація. Рішенням може стати єдина інформаційна платформа.

Ключові напрями підтримки громади

Міжнародна допомога охоплює 17 напрямків, серед яких:

• соціальна інфраструктура: школи, лікарні, притулки;
• житло та модульні будинки для внутрішньо переміщених осіб;
• комунальні послуги: водопостачання, каналізація, відходи;
• транспорт: трамваї, автобуси, розвиток електротранспорту;
• цивільний захист: притулки, безпечні школи;
• інклюзивність: цифрові послуги, безбар’єрний доступ;
• зелена енергетика: відновлювані джерела енергії, енергоефективність;
• програми малого бізнесу та гранти («СТВОРИ!»);
• культура та спадщина: Генеральний план Харкова;
• енергетика: генератори, модернізація мереж;
• ветеранські програми: реінтеграція, працевлаштування.

Усі ці сфери потребують системна співпраця та інституційна спроможність спільноти

Географія міжнародних проектів

Відповідно до звіту IAA, допомога розподіляється таким чином:

• Вся Україна: Проекти ООН, цифровізація, енергоефективність.
• Прифронтові регіони: Харківська, Херсонська, Донецька, Луганська області – ЖКГ, медицина, транспорт.
• Західні області: Львівська область, Прикарпаття, Закарпаття – житло, школи, медицина для переселенців.
• Малі громади: Тростянець, Дергачі, Калуш – партнерство з муніципалітетами ЄС.
• Міста-мільйонники: Київ, Харків, Одеса – просторове планування, міська стійкість.

Наступні кроки для громад та донорів

1. Національна інформаційна система міжнародна допомога: моніторинг, пошук партнерів, інтеграція з DREAM.
2. Доступ до знань і партнерства: навчальні програми, інструкції, консультації з фандрейзингу.
3. Координація донорів: прозора карта ініціатив, спільне планування.
4. Зміцнення інституційної спроможності спільноти: навчання, залучення експертів.
5. Регулярне оновлення даних: прозорість, самозвітність проектів.

Україна має безпрецедентний рівень міжнародної підтримки. Наступний крок — перетворити цю допомогу на інфраструктура довгострокової співпраціде громади є не лише одержувачами, а рівноправними партнерами.