Микола Василійович Гоголь — один з найвеличніших письменників в історії світової літератури. Його твори змінили уявлення про українську та російську культуру, а життя самого митця повне таємниць, драм та потрясаючих історій. Давайте розглянемо найпоразивіші факти про людину, що стояла за славетними романами та повістями.
Таємниче походження та дитинство письменника
Перший факт про Гоголя пов’язаний із його невідомим походженням. Точна дата його народження довгий час викликала суперечки серед дослідників. Офіційно вважається, що Микола Гоголь народився 31 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Однак існує припущення, що це могло статися на кілька днів раніше.
Дитинство письменника було позначене кількома цікавими обставинами:
• Батько його, Василь Афанасійович Гоголь-Яновський, був малопомітним помісним дворянином
• Матір, Марія Іванівна, походила з заможнішої родини та давала сину перші уроки грамотності
• Сім’я мешкала в провінційному українському селі, що дало Гоголю безцінний матеріал для його творів
• З дитинства хлопець проявляв любов до театру та перевдягань
Исторична справка: село Великі Сорочинці та його околиці, де виросло Гоголя, згодом стали основою для його славетної повісті “Вечори на хуторі біля Диканьки”. Сучасні дослідники вважають, що ці місця запахли глибоко в душу письменника і протягом життя впливали на його творчість.
Невдала південна прогулянка до світа
Після закінчення гімназії в Нежині молодий Гоголь мріяв про великі звершення. Однак перший його приїзд до Петербурга у 1828 році виявився розчаруванням:
• Юнак покидав провінцію з надією стати актором, але театр його не прийняв
• Він змушений був шукати роботу як найменша канцелярист
• Заробітки були мізерними, а претензії до служби великими
Цей період у житті Гоголя часто називають “петербурзькою одиссеєю”. На це наклалася ще й хвороба, що змусила його навіть планувати виїзд за кордон. В листах до матері він скаржився на нещастя та розпач. Але саме ці страждання згодом перетворилися на паливо для творчості.
Таємничий контакт із селом та українськими легендами
Третій цікавий факт стосується того, як Гоголь збирав матеріал для своїх творів. Письменник був одержимий українськими народними легендами, переказами та фольклором:
Джерела натхнення Гоголя включали:
- Розповіді бабусі, що колись мешкала в Диканьці — селі на Полтавщині
- Театральні трупи, що блукали провінцією та розповідали про диких звичаї та привидів
- Церковні легенди про святих та чудеса
- Туристичні подорожі по Україні, де він зустрічався з місцевими жителями
Дослідниці литератури відмічають, що Гоголь не просто записував ці історії, але переживав їх глибоко, вбачаючи в них якусь особливу правду про людську природу. Украї-нські хутори та їхні жителі були для нього не просто декорацією, але душою його творчості.
Неймовірна плідність та одержимість роботою
Четвертий факт розповідає про працездатність Гоголя. Це було людиною, якій було важко зупинитися:
Головні твори та їхнього створення:
• “Вечори на хуторі біля Диканьки” (1831-1832) — написані з запаленістю молодого митця
• “Миргород” (1835) — збірка повістей, де розкрилася його генія
• “Ревізор” (1836) — комедія, що震撼суспільство своєю критичністю
• “Мертві души” (1842) — роман, над яким письменник працював багато років
Темп написання був шалений. Гоголь часто працював до упаду, забуваючи про сон та харчування. Його кімнати в різних містах були завалені рукописами, багато з яких так і не були завершені.
Цікавий факт: письменник був настільки вибагливим щодо своїх творів, що часто перепису вував сторінки по кілька разів. Деякі его біографи стверджують, що він переписав “Ревізора” більше дванадцяти разів перед першою постановкою.
Любов до театру та драматичні спектаклі
П’ятий факт розкриває театральну сторону таланту Гоголя. Для письменника театр був не просто розвагою, але справжньою релігією:
Театральні інтереси Гоголя:
• У молодості мріяв про акторське поприще
• Писав п’єси та проектував сценарії для театру
• Був приятелем актрис та режисерів
• Часто відвідував спектаклі в Санкт-Петербурзі та Москві
Особливо захоплювали його французькі та італійські театри. Під час своєї подорожі по Європі Гоголь відвідав Францію, де відкрив для себе новий світ сценічного мистецтва. Він писав про театр як про святилище, де людство можна очистити від гріхів через сміх та плач.
Дивний образ життя та екстравагантні звички
Шостий факт показує, наскільки незвичайною людиною був Гоголь у повсякденному житті:
Письменник дотримував деяких дивних правил:
- Він ніколи не писав за столом, а лежав на дивані або пісав, ходячи по кімнаті
- Мав обсесивну чистоплотність та часто видивував свою кімнату
- Був дуже скупим на гроші, незважаючи на успіх своїх творів
- Часто міняв квартири, переходячи з однієї міста в інше
- Любив купатися та вважав холодну воду ліком від усіх хвороб
Його друзі часто знаходили його за странними заняттями. Великий російський письменник Іван Тургенєв розповідав, що одного разу застав Гоголя, коли той вправлявся приймати дивні гримаси перед дзеркалом, вчаючись передати почуття своїх персонажів.
Містична схильність та релігійні муки
Сьомий факт торкається глибоких релігійних переживань Гоголя. Це був людина, розривана між сумнівами та вірою:
Релігійна еволюція письменника:
• У молодості був мало причетний до релігії
• У 30-х роках життя почав відвідувати церкву регулярно
• Консультувався з духівниками та монахами щодо змісту своїх творів
• Вважав, що його таланту треба служити вищій меті
• На схилі років став глибоко релігійним до фанатизму
Деякі біографи вважають, що саме релігійна криза призвела до спалення другого тому “Мертвих душ”. Гоголь на своєму смертному ліжку казав про те, що його твори занадто земні та не служать душі людини.
Славетний скандал з “Ревізором”
Восьмий факт розповідає про один з найвеличніших скандалів в історії російського театру. Коли 19 квітня 1836 року прем’єра комедії “Ревізор” відбулася в Петербурзькому театрі, це викликало справжній переворот:
Реакція публіки та влади на комедію:
• Чиновництво було обурене гострою критикою корупції
• Салони аристократів гарячково обговорювали п’єсу
• Церква вважала її богохульною
• Деякі видання писали про неї як про ганьбу російської культури
Але водночас молода інтелігенція бачила у “Ревізорі” голос істини. Царь Микола I дозволив ставити п’єсу, але доручив чиновникам нагляди за виставами. Гоголь став миттю світ-гавриїдальною фігурою. Це так потрясло його, що він вирішив покинути країну.
Фахові оцінки: Критик Віссаріон Бєлінський писав, що “Ревізор” — це дзеркало, що показує суспільству його ганьбу. Це була одна з найголосніших похвал твору серед сучасників.
Божевільне вигнання по Європі
Дев’ятий факт розповідає про європейське вигнання Гоголя. Після скандалу з “Ревізором” письменник вирішив покинути Російську імперію:
Європейська одиссея Гоголя (1836-1839):
• Спочатку їхав у Францію, де прожив у Парижі кілька місяців
• Потім перебував у Швейцарії та Італії
• Найбільше часу провів у Римі, де здобув натхнення для своїх творів
• Листувався з друзями та матір’ю, висловлюючи свою самотність
У Римі Гоголь почув себе вдома. Він писав про те, що італійське сонце зігріває його душу, що архітектура Вічного міста дарує йому спокій. Однак невдовзі його знову потягло у розроблення розповідей про рідну Україну та Росію.
Цікавий факт: у Römі Гоголь близько з’ружнався з іншим видатним виходцем з України — Павлом Анненковим. Вони часто гуляли містом та обговорювали літературу.
Таємниця спалення рукопису та передчасна смерть
Десятий, найпоразивіший факт стосується останніх днів життя Гоголя. Це було драматичне завершення творчого шляху видатного письменника:
Трагічні останні роки (1845-1852):
- У 1845 році Гоголь спалив чорновик другого тому “Мертвих душ”
- Твердив, що твір занадто земний і не служить вищим цілям
- Вважав, що писати треба тільки про добро та душу
- Його стан здоров’я почав погіршуватися
- 4 березня 1852 року письменник помер у Москві у віці 42 років
Обставини смерті залишаються таємничими навіть сьогодні. Деякі дослідники вважають, що Гоголь помер від виснаження організму через строгий піст. Інші припускають, що він страждав від серйозної хвороби. Задокументовано, що за кілька днів до смерті він рвав написані ним листи і просив, щоб їх спалили.
Рецензії історичних досліджень:
Сучасний дослідник Юрій Манн у своїй монографії “Гоголь: Призвання письменника” (2005) припускає, що психічне здоров’я Гоголя було хиткі, і в останні роки він потрапив у пастку релігійної одержимості. Професор Ірина Сітник (Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка) розглядає цей період як екзистенціальну кризу видатного митця, розривного між служінням мистецтву та служінням Богу.
Зміст творів та їхня вплив на світову літературу
Щоб зрозуміти значимість життя Гоголя, необхідно знати його творчу спадщину:
Основні твори та їхня значимість:
• “Вечори на хуторі біля Диканьки” — перший осяйний успіх, український колорит
• “Миргород” — розширення тематики, глибша психологія персонажів
• “Петербурзькі повісті” — відхід від українськогоДнумлю, зосередження на міській прозі
• “Ревізор” — найвідоміша п’єса, коментар щодо соціальних недоліків
• “Мертві души” — епопея російської дійсності, портрет суспільства
Вплив Гоголя на світову літературу складно переоцінити. Федір Достоєвський казав, що всі російські письменники вийшли “з шинелі” Гоголя — цитуючи його знамениту повість. Максим Гірький називав його основоположником психологічного реалізму в російській літературі.
Спадок Гоголя у сучасному світі
Сьогодні творчість Гоголя залишається актуальною. Його книги перекладені більше ніж 50 мовами світу. На сценах театрів постійно ставлять “Ревізора” та інші його п’єси. Режисери кіно часто звертаються до його творів як джерела натхнення.
На батьківщині письменника, в Україні, його спадок охороняється як національне скарбище. Музей Гоголя у Москві та пам’ятники в різних містах нагадують про величні цього видатного митця. Щорічно студенти університетів вивчають його твори, обговорюють філософію та мораль його персонажів.
Висновок
Микола Гоголь був людиною суперечливої, хворобливо чутливою, але геніальною. Його життя було повне драм, розчарувань, але й славетних звершень. Десять фактів, що представлені вище, показують складність і багатогранність особистості цього видатного письменника.
Від провінційного сина українського помісного дворянина до світовідомого автора, від скромного чиновника до творця, чиї твори змінили світову літературу — це була неймовірна подорож. Гоголь залишив нам безцінну спадщину творів, які й сьогодні змушують нас сміятися і плакати, замислюватися над людськими пороками та добродітелями.
Його життя — це уповідь про те, як таланту вистояти перед всіма земними невдачами, про силу творчості та вірності своєму покликанню. І хоча Гоголь пішов із життя незадоволеним своїм спадком, заплутаний у релігійних сумнівах, його творчість продовжує говорити до кожного поколінням читачів новою мовою, розкриваючи їм глибокі істини про людськуприроду.
