Реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на ринкових умов, які будуть прийнятними й у банків, й у позичальників.

Таку позицію Нацбанку оприлюднено на сайті регулятора, передає Нова Влада.

Зазначається, що Верховна Рада минулого тижня розглянула у першому читанні та ухвалила за базу законопроект №4475, яким передбачено проведення реструктуризації кредитів в іноземній валюті в обов'язковому порядку. Умови реструктуризації мають визначатися на законодавчому рівні. У зв'язку з цим НБУ висловив свою позицію щодо недоцільності проведення примусової реструктуризації кредитів в іноземній валюті.

“Ми наголошуємо, що реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на ринкових, прийнятних і для банків, і для позичальників, збалансованих умов. Механізм для проведення такої реструктуризації вже існує”, – зазначили у Національному банку.

По-перше, нагадує НБУ, механізм реструктуризації боргу фізичної особи, що виник за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири чи житлового будинку, є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначеним Кодексом України щодо процедур банкрутства, які набули чинності в жовтні 2019 року. Протягом п'яти років з дня набрання чинності Кодексом – до 21 жовтня 2024 р. – іпотечні кредити в іноземній валюті можуть бути реструктуризовані за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або за згодою на законодавчо визначених умовах.

У результаті реструктуризації арбітром між боржником і кредитором є суд, який може оцінити обставини справи та становище позичальника. Такий підхід, стверджують у НБУ, дає можливість здійснити реструктуризацію заборгованості на справедливих та збалансованих умовах.

По-друге, банки розробили та пропонують валютним позичальникам свої програми добровільної реструктуризації валютної заборгованості. До 21 квітня 2021 року діє мораторій на стягнення майна за валютними кредитами.

У Нацбанку нагадують, що мораторій було введено у 2014 році для захисту валютних позичальників, які через кризу та різку девальвацію не могли платити за кредитами. Банкам було заборонено звертати стягнення на майно громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Але позичальники в більшості випадків так і не почали виконувати зобов'язання щодо таких кредитів, зазначають у НБУ, що створило ризики для стабільності фінансової системи.

“Ми вважаємо, що продовження дії мораторію на три роки, передбачене законопроектом №4475, знову законсервує, а не вирішить проблему валютних кредитів. Крім того, це нівелює ефективність державних програм щодо стимулювання розвитку іпотеки”, – застерігають у Національному банку.

При цьому НБУ підтримує запропоновані до Податкового кодексу зміни для звільнення від оподаткування суми боргу та інших доходів, які виникають внаслідок реструктуризації кредитів в іноземній валюті. Такі норми передбачені законопроектом №4399, який Верховна Рада також ухвалила за базу минулого тижня.

Такий підхід, на думку фахівців Нацбанку, сприятиме активнішій реструктуризації валютних кредитів. Загалом, упевнені в НБУ, активний процес реструктуризації кредитів в іноземній валюті на ринкових умовах сприятиме очищенню портфелів банків від проблемних кредитів та відновленню іпотечного кредитування.

Нагадаємо, Верховна Рада на засіданні 19 березня ухвалила за основу закон, що пропонує реструктуризувати валютні кредити, взяті під заставу житла.