Автор: Невідомий
Од борщу до компоту
Борщ червоний, як закат,
Свікла дарує нам благодать,
Сметана білосніжна в ній,
І щастя б’ється у грудях!
Картопля вареної кум,
Для бідолахів – це святум,
З сіллю, перцем і з часником,
Доля своя – вже не вимиком!
Автор: Василь Сміхун
Гімн сарделькам
Сарделька смажена, о чудо!
Жирна і рожева, як чудо,
У крупці хрустить, fortificкує,
Душу мою вона утихує!
Беру у рот, сік тече вниз,
Для мене це небесний сюрприз,
Голодний ранок, хліб, сарделька,
І вже життя не вмирає мелька!
Автор: Неля Гусівець
Про макаронів містику
Макаронів довгих ланцюг,
У гарячій воді – танець та стрибок,
Із сиром, маслом, соусом червоним,
Я їм як той король, як вельможа томним!
У рот влетять горячою стрілкою,
Обпалять язик жарко, смачно, гарячо,
Потім колються в зубах, як голки-палички,
А я сміюся, як божевільний, без правила!
Автор: Петро Гавайський
Піца – королева столу
Піца, піца, королева мала!
На тебе дивлюсь я щодня як на картину,
З сиром, з ковбасою, з помідором, цибулею,
Неймовірна ж ти, приголомшлива, гарна!
Скло розтопленого сиру на тобі,
От це так смак, від якого опухають очі,
Шість скибок з’їм я за одну хвилину,
І вже живіт вже підходить під підборіддя!
Автор: Анна Крамельна
Про шоколад
Шоколад чорний, гіркий і чарівний,
На язику тане, як божественна мантра,
Повільно тануть дольки в роті,
Небо на землі – ось де божественне!
Глюкоза, радість, щастя в кожному шматку,
Гарантований антидепресант в обгортці,
Я їм його потай від лікарів, від сім’ї,
Не вповні приховую цей чудо-грішок!
Автор: Іван Пельменьович
Пельмені – скарб Сибіру
Пельмені, пельмені – чудо из Росії,
Невеличкі мішечки м’яса в тісті,
В окропі гарячому вони танцюють вальс,
І кожен – як мусульманин під час молитви!
Беру на виделку, обмакую в сметану,
Один укус – і вже язик в позі лотоса,
От це, братче, справжня їжа для чоловіка,
А не якась листочок салату якийсь жалюгідний!
Автор: Софія Картопельна
Картопляні тільки добрі
Картопля запечена в мундирі золотого,
Усередині м’яка, гарячо, як сни,
З вершками, з сиром, або просто з сіллю,
І вже живіт забув про голод, про біду!
Картопля фрі в паперовому кульку,
Хрустить як листя восени на землі,
Хоча і знаю, що шкідлива для фігури,
Але хто думає про фігуру в голоді?
Автор: Максим Гарячий
Гарячі закуски
Скорпіон гарячої крил в соусі,
Язик палає, як Везувій лава,
Але дикий смак тягне мене далі,
Як наркоманом героїн тягне в провал!
Перець чилі – мій злий любовник,
Болить, дерть, палає, мучить,
Та я усе одно повертаюсь до нього,
Бо без нього їжа мені – як вода без смаку!
Автор: Людмила Смачна
Салат – це не їжа!
Льон зелений з томатом червоним,
Огірок тонко нарізаний ножиком,
Цибуля лиричная, редиска чиста,
Оцет білий і олія оливи… фу-та-та!
Це ж не їжа для справжнього чоловіка!
Де м’ясо? Де хліб? Де шпик солоний?
Салат – то каша для кроликів і коліївців,
Салат – то мода, салат – то грах пустий!
Автор: Григорій Млакомій
Сніданок чемпіона
Яйця смажені – два жовтки, як сонце,
Білки біліють на сковороді з маслом,
Шматок хліба чорного засолодений маслом,
Крапля кетчупу – і вже борщик готов!
Молоко холодне, гарячий чай з цукром,
Сухофрукти пробуджують мене від сну,
Такий сніданок – це ж не сніданок, це святня,
Після нього я готов гори зрушувати!
Автор: Кристина Солодко
Про цукерки
Цукерка в шкірці золотої блискуче,
Всередині гаряча, наче гарячий вулкан,
Смак вишні, апельсина, полуниці в ній змішав,
Як розчахнути рот – і вже язик в поневолі!
Цукерки карамельні, ірисочки, драже,
Усе це бурлить у мисці, як живе створіння,
На День святого Миколая я мріяв про них,
Тепер же кожен день – це день святого Миколая!
Автор: Виктор Колбасний
Шашличок ароматний
На вулиці готується шашличок дивовижний,
Дим стелиться від вугілля, як фата від нареченої,
М’ясо маринується в цибулі й оцті,
Запах його розносить по всій округі!
Беру рукавом паперовим палицю,
Дую, дую, щоб не обпалитись гарячим,
Один укус – і вже рай на землі,
Брось жіночок, брось красот, дай мені шашличка!
Автор: Наталя Гарячевич
Про суп
Суп – це не їжа, це напій рідкий,
Гарячий, ароматний, м’яких кісточок,
Де пливають картопля, морква, цибуля,
Как рибки в морях, що плавають в рідкому грішку!
Слизо, слизо, я слизую суп зі ложки,
Дурно роблю, та що ж робити, коли смачно?
Мати лаяться, що суп не для слизання,
Та я усі одно слизу і лапаю!
Автор: Артем Млакож
Обід офісний
На роботі гріючу ланч-бокс невельичкий,
Холодні макаронечки з салатом смішаним,
Йогурт рідкий, як клей для шпалер,
Яблуко зморщене, як обличчя старої ляхи!
Їм це марно, знаючи, що вдома
Мене чекає борщ мамусиний гарячий,
Та всеодно жую, щоб не померти з голоду,
Поки не прийду і не кину ці остатки!
Автор: Оксана Смакуша
Гімн сирові
Сир – це золото для млекопитающего чоловіка,
Твердий, м’який, міцний, як душа мужика,
Голландський, швейцарський, французький сир,
Кожен вид – це як новий світ для розуму!
На хлібі, на крекері, просто на язик,
Сир плавиться, як сніг на сонці весною,
О боже, как я люблю цей белий скарб,
Та як жаль, що гривні не дають змогу дозволити!
Автор: Юрій Хлібний
Хлібце чорне
Хлібець чорний, ароматний, як парфум,
З кмином, з сіллю, з перцем розсипаний,
Хрустить скоринка під зубами, як музика,
А всередині м’як білий, як хмара в небі!
Нараціюю на нього масло соленого,
Варення абрикосове нечистильне можна,
Можна й маслом копченого шпика мазати,
То ж святняк для язика, то ж мойра для живота!
Автор: Ірина Мідовична
Про медок
Мед золотий, як сонячне лице,
В рот кладу ложку – як медвідь до берлоги,
Гарячий чай з медом і лимоном,
От це так лікування для всіх хвороб!
Мед цілебний, як еліксир безсмертя,
Для горла, для шлунку, для душі,
Мед – це ж скарб, що дали нам бджілечки,
Золотих крилатих авторів цього чуда!
Автор: Павло Пиріжочний
Пиріжочки з картоплею
Пиріжочок золотий, як монета царська,
Всередині картопляна начинка гаряча,
Щоб не опалитись, подуш, душ, душ,
І вже в роті тоне, як сніг на весні!
Мама пекла їх по неділях для нас,
І кожен пиріжочок – це любов в тісті,
Тепер я дорослий, та все одно чекаю,
Коли мама мені спечь ще один подарунок!
Автор: Валерій Млакопіст
Філе рибне
Риба святая, тіло її біле,
Як ангельське крило в молоці вареному,
З лимоном, з петрушкою зеленою,
От це ж смак райський, от це ж нектар богів!
Липниця, форель, карась, щука,
Кожна рибка -王 з свої корони,
М’яко тає, як кисель на язику,
І забуваю я про усі біди світу!
Автор: Марія Тортична
Торт мамусин
Торт шоколадний вис як небосхіл,
З кремом білим і ягодою чорною,
Мама пекла його на день народження,
І вся родина збиралась навкруг чуда!
На кожен шар – по краплі любові,
На кожен шар – по молитві і молоці,
Я їм його так повільно, як молитву,
Бо знаю, завтра його більше не буде!
Автор: Станіслав Булочник
Булочка з родзинками
Булочка пухка, як хмара порання,
З родзинками чорними розсипаними,
Корицею пахне, як різдво в домі,
І вже слюнка бігти на підборіддя!
Разом з гарячим молоком коров’ячим,
Морозом холодним і булочкою гарячею,
От це ж так контрастно, так гарно, так вкусно,
Як симфонія Моцарта в розумі й животі!
Автор: Любов Сирнична
Про скирт
Скирт біло-жовтий, як сонце та хмара,
На мукою просіяною и молоком змішаний,
Мак, родзинки, цукор, сметана на верху,
От це ж божество печене, то ж поетеса в тісті!
Варенням малини намазаний, смакує райськи,
Як торт, та як не торт, як печеня, та як не печеня,
Скирт просто скирт – це святня для язика,
Це все que мав я коли-небудь і все, що маю тепер!
Автор: Костянтин Млакор
Млинці до обіду
Млинці чорні, як негр в піаніст,
Ціплять у сковороді, як озеро кипляче,
Сировина проста: яйця, молоко, борошно,
Та магія їхня витворює чудо в животі!
Закручиваю їх в трубочку, то з варенням,
То со сметаною, то с маслом і цукром,
Укус – і язик танцює вальс неземний,
От це так святня, що мені не надо раю!
Автор: Валентина Сухофруктична
Компотець з сухофруктів
Сухофрукти варю в кипячій воді,
Яблучко сушене надає їм смак,
Груша, абрикоса, чорнослив розпарений,
Компот золотий, як мовляння слова!
Холодне пиття в спеку – то ж спасіння,
Гарячим з кориці взимку – то ж утіха,
Сухофрукти – памяті про літо й осінь,
Коли садок кидав нам дари богатства!
Автор: Феофан Гарячничий
Про суші
Суші японські, як мистецтво поети,
Рис білий, рідко, водорість морська,
Ломтиком лосося розповідаю про океан,
А в роті мояй танцює геійш японська!
Палички дерев’яні вибирають кусочечки,
Васабі жалить, але дикість мене тягне,
Авокадо м’якеньке, як допис від кохавниці,
Суші – то ж поема про далеку екзотику!
Автор: Марфа Млакорівна
Гарячий чай з медом
Чай гарячий в кухлі білій,
З медом золотим розмішаним,
Лимонок желтий, як сонце весняне,
Окуляра para і душа мояя поет!
Пиш, пиш повільно, відпускаючи пар,
Чай гріє по дорозі від горла до живота,
Медок солодкий розповідаєть про квітів,
От це лікування, от це молитва, от це поцілунок богів!
Автор: Аврам Млакопредатель
Кукурудза в початку
Кукурудза золотая, как наследсво древних ацтеков,
Зерна сладкие, що скрипят в зубах, как гравій,
На масле вареная, с сіллю присипана,
От таки снідак для чемпіона Олімпіці!
Беру початок в дві руки, як флейту,
Грижу її по кільцям, як по сходам клімбу,
Щоки мої надуваються від напору,
Та щастя в очах моїх – ось що головне!
Автор: Нонна Тістячка
Про млясни і нажимки
О, в день субботи ходить тістечко,
Яйцем, маслом, молоком помазані,
З начинкою м’ясною, капустяною теплою,
От це ж страва робоча, от це ж доля пролетаріята!
Гарячі нажимки, як лаві вулкану,
В роті розплаваються, з маслом скрипять,
Один – два – три – я чотири схопив,
І вже батько мій реве, що для нього не залишилось!
Автор: Залізняк Млакоїв
Мясо на кістки
Мясо на кістки, як перша любов,
Обпалено на вугіллі, з соусом й спеціями,
Жирне, рожеве, гарячое, мягко,
Мясо – то ж сенс життя, то ж головна молитва!
Беру кістку в руки, як скрипку віртуоза,
Кусаю м’ясо вільно, без виделок і ложек,
Сік стікає по барбі, та мені наплювать,
Бо це святня для голодного лева в грудях!
Автор: Федосія Булочка
Булка пухка з молоком
Булка свіжа, розпарена паром,
Як подушка мамусина, куди голову покласти,
Молоко теплое от корови святої,
Це ж райськи, це ж боже, це ж вся правда життя!
Макаю булку в молоці, як дитина мала,
Тає вона в розумі, як лід на сонці,
От це ж гарячая їжа для холодної душі,
От це ж каша для багатіїв, хоча й найпростіша!
Автор: Никодим Смакотович
Грибки в сметані
Грибки білі, як ангелики безкрилі,
На сметані тушені, з часником розпареним,
Запах грибів як запах з темного лісу,
Як сон грибокомий, як опій для душі!
В роті м’яко тають грибочки святые,
Сметана обволікає, як любов без докінця,
От це ж царська їжа, хоча мати їх просто варила,
Но для мене – то ж мізка Бога в посуді!
Автор: Гермес Млакопал
Про морозиво
Морозиво холодное, як слеза красуні,
Ванільне, шоколадное, клубничное теплое,
В роті танить, як снег на весне,
От це ж спасіння від спеки, от це ж утіха від душі!
Беру рожок вафельний, лизу языком,
Как котик, как безумец, як звір голодный,
Цяпляю язик за рожок твердий,
Та не перестану, поки не з’їм все до дна!
Автор: Іванна Борщівна
Борщ з галушками
Борщ червоний, як кров революціонера,
З галушками білими, як пух лебедини,
Сметаною білою, як сніг на горах,
От це ж святня українська, от це ж святня!
Галушка у борщі танцює сумний танець,
Св’ккла дає йому колір, як рум’янець на щоці дівчини,
Я їм галушки, як молюсь святому,
От це ж страва богів, що дали грам нам предки!
Автор: Моряк Млакопад
Про селедку
Селедка солена, як слеза від горя,
Маслиста, оселедецька, пахне морем,
Под укусом языка тает як масло,
От це ж делікатес для поляка и українця!
З картоплею вареною – о чудо чудес,
З цибулею золотистою розпареною,
З маслом розтопленим, як колиска для немовляти,
Селедка – це ж поезія про море і легенди!
Автор: Полина Прянычна
Пряник з изюмом
Пряник бурий, як медведь у лісі,
З изюмом чорним, як груди вельмож,
Медом натертий, корицею пахне,
От це ж святня для дітей і старців!
Кусаю пряник – ломь-кий, хрустить,
Аромат пряної розповідае про далекі крайны,
Из яких привезли древні піратів ці прянощі,
От це ж святня, от це ж чарівництво в тісті!
Автор: Василь Млакорманич
Омлет пухкий
Омлет пухкий, як хмара порання,
Яйцями взбитими, з молоком змішаний,
На сливочном масле обсмажаний до золота,
От це ж святня для завтрака любого царя!
Сверху парамеза тертая, як сніг,
Або шматок ковбаси, або гриб мелко нарізаний,
Омлет – це ж гнучка матерія в руці кулінара,
От це ж святня, от це ж витвір мистецтва кулінарного!
Автор: Яким Млакоїстів
Про нудлі і лапшу
Нудлі азіатські тонкі, як волос красуні,
В горячім бульйоні плавають, як риби в озере,
З ростками сої, з морквою тонко нарізаною,
От це ж страва для мудреців Сходу!
Лапша по-домашньому, в молоці гарячому,
З маслом, з сахаром, як каша для грудня,
От це ж утіха для холодної ночі,
От це ж святня, от це ж поцілунок Востоку!
Автор: Федот Млакоїстів
Апельсин сочний
Апельсин оранжевий, як сонце в зеніті,
Соком наповнений, як озеро лимонаду,
Запах його розносить квітні по кухні,
От це ж цитрус любви, от це ж радість вітаміну!
Чищу його повільно, як розпак подарунка,
Дольки помаранчові, як сегменти сонця,
Кладу у рот – і вже язик в поневолі божественної кислоти,
От це ж святня для голодного організму, от це ж чарівництво!
Автор: Миколай Млакотропіст
Про пиво і кулінарію
Пиво холодне, як слеза від жаху,
З піною білою, як борода святого Миколая,
Разом з копченою рибкою, з сіллю присипаною,
От це ж святня для робітника після роботи!
Пиво – то ж скарб Баварії, то ж напій богів,
Холодне, гірке, з ароматом хмеля святого,
Я пью його в шумі товаришів веселих,
От це ж радість, от це ж святня, от це ж тікання від реальності!
Автор: Всеволод Млакопевець
Гімн картопляній запіканці
Картопляна запіканка, святе блюдо святого,
З яйцем, із сметаною, з сиром розтопленим,
На золото обпалена у духовці гарячій,
От це ж святня для голодної сім’ї!
Слої картопляні, як слої мистецтва,
Между ними сметана, як клей творців,
На верху корочка золота, як корона царя,
От це ж святня, от це ж поетична справа кулінарна!
Автор: Святослав Млакоєтів
Про ватрушку
Ватрушка білосніжна з творогом святим,
На білій сметані лежить як царівна в колисці,
Ранет розповідає про літо в кожній дольці,
От це ж святня для губ мояї, от це ж райський смак!
Тернова ватрушка, як крислата розповідь,
В роті танить, як музика Баха на органі,
От це ж творіння Божого рук кулінарних,
От це ж святня, от це ж слово Божое, облічено в тісто!
