Автор: Анонім
Прийшла пенсія на рахунок,
Це свято, а не просто день!
Куплю собі я новий костюм,
І буду танцювати ень!
Автор: Неизвестный
Пенсія прийшла з запізненням,
Та все одно я радий дуже,
Тепер для мене час настав,
Не працювать, а спить в ліжку!
Автор: Анонім
Роками праці для держави,
Тепер мені дано право —
Сидіть вдома на дивані,
І лічите гроші в кармані!
Автор: Невідомий автор
Пенсійний вік — це не беда,
Це час веселих мандрівок,
Куплю наконец я то, що треба,
І їжджу в світ на відпочинок!
Автор: Анонім
Сорок років я працював,
Спину гнув, як папір складав,
Тепер прийшла пенсія мала,
Але душа вже не пола!
Автор: Невідомий автор
Колись я мріяв про пенсію,
Як про найбільшу революцію,
Тепер сиджу й лічу копійки,
Це не така вже й велика радість!
Автор: Анонім
Пенсія — це не багатство,
Але й не беда, не напасть,
Можу я гриб зібрати в ліс,
І забути про світське благо!
Автор: Невідомий автор
В пенсії я став філософом,
Дивлюся на світ іншим оком,
Хай інші грн наживають,
Мені спокій — більш не треба!
Автор: Анонім
Роботу кину я тепер,
Займуся чим завгодно смію,
Вишиватиму, вязатиму,
І буду дуже я помату!
Автор: Невідомий автор
Пенсія прийшла — святкуватиму!
Знайду друзів, посидітиму,
Поговоримо про старину,
І згадаєм про давнину!
Автор: Анонім
Сусід мій каже: “Як тебе завидую!
Ти в отпуску, а я все працюю!”
А я сміюся: “Чекай, дружче,
Вже скоро й ти пенсію получиш!”
Автор: Невідомий автор
Пенсія — це вже не сон,
Це мій реальний період часу,
Коли я вільний від оков,
І можу робити все на власний вибір!
Автор: Анонім
Лікар каже: “Більше працюй,
Движуся, не лінуйся!”,
А я кажу: “Я ж на пенсії,
Мені треба опочинок!”
Автор: Невідомий автор
Колись про гроші я мріяв,
Тепер про них уже забув,
Лиш б здоров’я мене не кидало,
Бо це найцінніше багатство!
Автор: Анонім
Пенсія прийшла мала,
Але серце радує вона,
Бо праця більше не страшна,
І вільна тепер я спина!
Автор: Невідомий автор
Менеджер каже мені: “Беги на роботу!”
Я кажу: “Я на пенсії, не в охоту!”
Він каже: “А гроші?” — “Достатньо мені!
Подякую, живу я у свої мені!”
Автор: Анонім
Років п’ятдесят за плечима,
Тепер гуляю я пліччима,
Кажуть сусідки: “Як живеш?”
Я їм: “Прекрасно я живу!”
Автор: Невідомий автор
Медик каже: “Гімнастику робіть!”
Я каже: “Я танцюю, не торохлю!”
Вранці вріс, ввечері спішу,
Пенсія мене дарує благодать!
Автор: Анонім
На пенсії я став детективом,
Вишиваю, вязу виробами,
Мої руки зайняті роботою,
А голова уже вільна від турбот!
Автор: Невідомий автор
Пенсія дала мені волю,
Уже не знаю я голову,
Що робити з часом цінним,
Та береги його чинно!
Автор: Анонім
Коли приходить мені лист,
Я знаю, що це пенсія,
Я рахую гроші, граю в лист,
І забуваю про роботу я!
Автор: Невідомий автор
Пенсійник — це не лінивець,
Це людина, що вже мав сил,
Тепер їм дан спокійний час,
Щоб насолоджуватися благом всяким!
Автор: Анонім
Приїхав онук в гості ко мне,
Питає: “Дідусь, як живеш?”
Я кажу: “На пенсії живу,
І краще в світі я не знаю!”
Автор: Невідомий автор
Грошей мало в кишені моїй,
Та щастя велике в душі,
Пенсія дала мені вільність,
І це найбільша радість!
Автор: Анонім
Подружка каже мні з піддю:
“Як ти живеш на пенсії?”
Я їй: “Як королева живу,
Ніяких турбот, лиш благо!”
Автор: Невідомий автор
Пенсія прийшла в понеділок,
У вівторок я спав до полудня,
У середу гуляв у парку,
А в четвер писав цей вірш!
Автор: Анонім
На роботі каже мне шеф:
“Приходь завтра рано з сонцем!”
Я кажу: “Нема, я пенсіонер,
Мене вже не чекай, герой!”
Автор: Невідомий автор
Колись я думав про пенсію,
Як про сон неможливий,
Тепер вона реальність нашу,
І я щасливий дуже!
Автор: Анонім
Грошей мало, та хай собі,
Я вільний від турбот роботи,
Мене вже не гонять по дорозі,
Я сиджу вдома й наспіватись не можу!
Автор: Невідомий автор
Почав я вчитися на пенсії,
Читаю книги про філософію,
Гуляю, мандрую, сміюся,
Життя мне дане по-новому!
Автор: Анонім
Внук мій каже: “Дідусь, ти багатий!”
Я кажу: “Нема, сиріч, бідний,
Та щастя маю я велике,
Бо вільний я від робіт’ячих пут!”
Автор: Невідомий автор
Пенсія — то вже не жарт,
То справді дан мне звільнення,
Від робіт тяжких, від турбот,
Від метушні й суєти світу!
Автор: Анонім
Сусідка питає: “Як ти живеш?”
Я їй: “Живу я без турбот,
Грошей мало, та достатньо,
Бо серце мне спокійне!”
Автор: Невідомий автор
На пенсії я став поетом,
Про гроші вже не думаю я,
Живу я просто, мудро, честно,
І радість маю кожен день!
Автор: Анонім
Колись я мріяв про машину,
Тепер гуляю я пішки,
Через парк красивий ходжу,
І спостерігаю красу природи!
Автор: Невідомий автор
Пенсія мала, та дорога,
Бо праця дала мне рук,
Старість прийшла, та не напасть,
Бо вільна я від робіт тяжких!
Автор: Анонім
Грошей мало на пенсії,
Та часу маю я багато,
Читаю книги, вишиваю,
І лічу дні спокійні!
Автор: Невідомий автор
На пенсії я став філософом,
Смотрю на світ умудрено,
Що мене вже не турбує,
Хай молодь гонитися вперед!
Автор: Анонім
Пенсійник — то не бідняк,
То людина, що знає цінність часу,
Грошей мало, та вільність велика,
І це найбільше багатство!
