Автор невідомий
Прилетіла грак весна,
Розбудила вона сніг,
Та забула всі закони —
Вже потопи, вже потік!
Вийшов дід у шортиках,
Розпочав будить квіти,
А сусідка в полотнянці
Встала під дощем пісни!
Автор невідомий
Весна прийшла — беда!
Потроху сніг тане,
А баба на дворі
Танцює у ванне!
Розпалась гілка льоду,
На крышу впала вниз,
А кіт увесь промокнув —
Такий смішний сюрприз!
Автор невідомий
О, весна, красуне!
Ти з морозу прийшла,
Та забула на дорозі
Половину весни шарфа!
Гра бруду і воды,
Крізь калюжі люде йдуть,
А школяри на камені
Ловлять жаб з улюблень!
Автор невідомий
Весна стукала в вікно,
“Отворіть скоріш двері!”
Я відчинив їй розпашки —
А вона принесла зміїв!
Залізла в мою чашку,
Спекла квачку мені,
Та ще й розповідала
Про весняні сни, мені!
Автор невідомий
Прилетіла птиця в гнідо,
Заспівала у вікні,
Але хвір такий піднялась —
Я впав з ліжка в темні!
Весна розпахала двері,
Впустила вітер в дім,
І мої папери літають —
“До побачення, вам всім!”
Автор невідомий
Видівся сніговик весні,
Сказав: “Привіт! Як дім?”
Весна плюснула його —
“Йди собі, вже надим!”
Він розтав від сліз обиди,
Став в грязю, в грязь й пісок,
А весна сміялась дико —
“От тобі весняний сок!”
Автор невідомий
Мій син стояв у дверях,
Очима круглих як блюдо,
І каже мені: “Татку, ей!
З землі лізе щось чудо!”
То кріт піднявся весною,
З землі, як чорт з ада,
Весь у бруді, вес у грязі —
Чудо? Ні, просто біда!
Автор невідомий
Весна прийшла в магазин,
Розпалась туга одежа,
Продавець давай стояти —
Весна ж каже: “Ну ж! Не грежа!”
Розпорола вона всіла,
Лошкотала і сміялась,
А продавець при людях
Чесав голову, смутилась!
Автор невідомий
О, весна, неслуха дика!
Приносиш ти нам грязь!
А діти, скачучи у лужах,
Кричать: “Весна, не плач!”
Вони приходять додому,
Як зовсім чорні вуглі,
А мама в істериці —
“Де взяли ви такі кулі?”
Автор невідомий
Весна постукала у вікно,
Сказала мені крізь скло:
“Я принесу тобі тепла,
Та будь готів — буде число!”
Я дверь відчинив у спіху,
А вона прикрила мене дощем,
А потім льодом по спині —
“Привіт! Ось мій свіжий грішень!”
Автор невідомий
На двір пішла я влітку рань,
А там — велика мазня!
Весна розтопила всяке снігу,
Тепер світ весь як Гаїтя!
Ступаю я через лужу,
А чобіток втяг той час,
Приходиться танцювати —
Весна дарує мне екстаз!
Автор невідомий
“Весна!” — кричу я на вулиці,
“Приноси мне добрих днів!”
Весна в відповідь посміялась —
“От візьми-ж собі мазків!”
І грязь летіла мне на носа,
На очі, на живіт,
А весна собі сміялась —
“Ось мій виск весняний тріст!”
Автор невідомий
У лісі квітка проросла,
Погляделась вона в лужу,
Сказала: “Ой, яка я гарна!”
Та впала в грязь від скуки!
Весна прибігла на звук,
Піднесла квіточку з грязі,
А та вже заспівала дико —
“Спасибі, весна, за разі!”
Автор невідомий
Мій дід одійшов чобіток,
У лузі з головою впав,
Встав весь у грязі, як монстр,
І крикнув: “Це не бай!”
Весна сміялась від душі,
Сказала: “Дідо, ти бра’!
Це весна дарує чорням —
Бруд, грязь, мазня, зла!”
Автор невідомий
Весна приходить в наш клас,
Розпахує вікно,
А вчитель каже: “Друзі, слух!
Мініатюри — вс не сьогодно!”
Всі діти за вікном глідять,
Не слухають уроків,
Весна їх манить у люрок —
“Приміняйте, хто здоров!”
Автор невідомий
Весна прилетіла на крилах,
Розкрила двері в наш дім,
А мама стояла в піжамі —
“О, весна! Не вчасну ти мне!”
Весна розповідала новини,
А мама робила чай,
Та раптом каже: “О, весна!
Вже й дощ почався — о, май!”
Автор невідомий
У чоловіка була бос,
Прив’язана до ніжки,
Весна прийшла — той пес утік,
У лужу, в грязь та визжи!
“Терпись, мой верный друже!”
Кричить чоловік слідом,
Та сам упав у калюжу —
Весна сміялась виділом!
Автор невідомий
Бабця на балконі сушить,
Прання свіжене весни,
А вітер дикий вирив взяв —
“О, весна! Туди-сюди!”
Сорочки літали світу,
Трусики на дах летіли,
А бабця танцювала дико —
“Яж весни розповімні!”
Автор невідомий
Весна прийшла у ресторан,
Розпалась там вся мода,
Найшивка вилетіла разом,
“О, весна! Яка біда!”
Офіціант впав на колінка,
Шеф-кухар кричав “Гойда!”,
А весна сміялась дико —
“Мне все одно, будь вам біда!”
Автор невідомий
У парку сів я на лавку,
Весна прилетіла в спін,
Так лошкотала, що впав я —
Вже з ніг на ребра — крик!
Люди збігалися до мене,
“Ви добре, дядю?” — каза’,
А я сміявся в істерику —
“Весна мене щасна сніла!”
Автор невідомий
Весна придумала наруку,
Розпилила весь асфальт,
На ремонт прийшли рубаки —
“От, весна, своїй асфальт!”
Вони копали, риячи,
А весна тем часом танцьо,
Каже: “Я художниця весни,
А ви — мої помічниці, друзья!”
Автор невідомий
Мій кіт убачив вперше мишу,
(Весна розбудила малюх),
Погнався, впав у лужу,
А я кричу: “О, боже Юх!”
Мишка тикає, кіт плюється,
Весна сміялась із вікна,
А я стою, молюсь богам —
“Весна, скінчи свою гру!”
Автор невідомий
На дніпро льодохід почнувся,
Куски льоду летять навкруг,
Люде стоять, як глухі статуї,
Весна кричить: “О, мій мрак!”
Льодок, грюк, потім бум!
Річка грозить розлитись,
А весна сміялась дико —
“Ось мій дикий весняний гніст!”
Автор невідомий
У школи збилась вся дітвора,
Гуляти на дворі в момент,
Учителька кричить їм слідом —
“Повертайтесь! От вам сент!”
А діти вже у лужах,
Грязь летить, вис й дом,
Учителька впадає в істеріку —
“Весна, скорботи від ниспат!”
Автор невідомий
Весна запахло ростинням,
А я вишвирнув валіз,
Сказав: “Ідемо в лісок!”
А дома чекав сюрприз!
Вся грязь з вулиці увійшла,
На килимі залишила слід,
А дружина каже: “О, боже!
Весна в наш дім залетіла в грід!”
Автор невідомий
Весна розбудила ведмедя,
Той вистав голову у світ,
Потягнувся, зевнув дико —
“О, весна! Вже вісімсот літ!”
Побрів собі по лісові,
Усім розповідав про сон,
А бабка-ведмедиця каже:
“О, сину! Ти трошки глухий, мой!”
Автор невідомий
На вулиці танцює юнак,
Весна дарує йому змух,
Він крутиться, прирывається,
А люде дивляться “О, сух!”
Наступає на камінь,
Падає у грязь прямий,
А юнак кричить: “О, весна!
Ти занадто дика для мене, май!”
Автор невідомий
Весна розпалась у магазині,
Товари полетіли світу,
Касирка кричить: “О, весна!
Чи будеш платити за це, то?”
Весна сміялась, танцювала,
Розпихала все кругом,
А касирка звала охорону —
“Весна — біда, весна — гром!”
Автор невідомий
У парку сів я на траву,
(Хоч трави там ще нема),
І грязь прилипла до штанів —
“О, весна! Не ти одна!”
Жінка поруч каже: “Боже!
Дивіться, яка біда!”,
А я жму плечима: “То весна,
Що винна у всьому, сьогодні, да!”
Автор невідомий
Весна залізла мне в кишеню,
Стибрила гаманець весь,
Я бігаю за нею —
“Повертай! Це ж моя зверх!”
Вона кидає гроші в лужу,
Танцює, сміється, скач,
А люде збирають гроші —
“Весна бідкує, весна — грач!”
Автор невідомий
Весна розбудила сусідку,
Та й каже їй прямо в лиця:
“Вставай! Ми маємо танцювати!
Забудь про дітей, про лиця!”
Сусідка розв’язала волосся,
Забула про скатерті, біл,
Танцює як чорт на хмарі —
“О, весна! На тобі мій квіл!”
Автор невідомий
У батька розломилась машина,
(Весна розмочила дороги),
Він стоїть, гворить: “О, пекло!
Весна дарує мне біди!”
Тягне машину вдв жахаючи,
Мать каже: “Від нас весна вимір!”,
А батько сіває: “Погодь!
Як тільки лізе — я весну грім!”
Автор невідомий
Весна пришла у мій клас,
Розкрила дверь і вікна,
Усі діти полетіли,
“О, весна! Ти ж мне вцміна!”
Учителька стоїть окамінена,
Журнал упав у руці,
А діти пісню співають —
“Весна, весна, мине за міст!”
Автор невідомий
На стадіумі матч почнувся,
Весна розпилила поле,
Гравці посковзнулись разом,
Упали прямо в грязь до волі!
Публіка кричить, сміялась,
Комент кричить: “О, беда!”,
А весна на трибуні танцює —
“Мій матч! Мій спорт, аа, да!”
Автор невідомий
Весна прибігла в парикмахерню,
“Робіть мне новую зачіску!”,
Перукар дивиться в страху —
“О, весна! Ти ж як буча, лиску!”
Весна розпихала всю краску,
На стільки насипала дим,
Вилетіла у вікно сміючись —
“От вам весняний мій гім!”
Автор невідомий
У ліфті застрях я весь день,
Весна розбила механізм,
Сидять люде в ліфті разом,
“О, весна! Твій мала тризм!”
А я вгору, вниз летую,
Як в качелям на канаті,
Кричу: “Весна! Розпочни щось інше!
Найщай мене тут у ліфті, май!”
Автор невідомий
Весна вишла заміж за вітер,
Почалася танець-біда,
Дерева гнуться, крісла летять,
Люде кричать: “О, зміна!”
Весна і вітер танцюють,
Розносять все кругом,
А люде безуспішно чистять —
“От лихо! От грім! От дом!”
Автор невідомий
Весна розбила я джерелу,
Вода вирвалась на вулицю,
Затоплює машини, будинки,
“О, весна! Ти ж не людина, шк!”
Люде бігають, кричать, рятуються,
А весна сміялась із хмари,
“Мне хотілось зробити річку!
От тепер у вас мой парі!”
Автор невідомий
Весна розбилась у храмі,
Розпахала всі двері туди,
Священик кричить: “О, пекло!
Весна не знає про лю!”
Весна танцює біля іконостаса,
Цвіты розкидує кругом,
А священик молиться богам —
“О, боже! Захисти дом від ком!”
Автор невідомий
На вокзалі чекаю поїзд,
Весна розбила розклад руху,
Потяги їдять в різні сторони,
“О, весна! Це твоя душа!”
Люде не знають куди їхати,
Касирка рве на собі волосс,
А весна сміялась із хмари —
“От вам мій весняний голос!”
Автор невідомий
Весна розбила мою мрію,
Сказала: “Забудь про все!”,
Я стану танцювати разом,
“О, весна! Ти в моєму крі!”
Танцюю я вулицями,
Грязь летить, ви й гризу,
Люде дивляються з цікавістю —
“Хто танцює? О, той циган, що стоїть у снігу?”
Автор невідомий
На конці припинилось світло,
Весна розбила генератор,
Темрява огорнула місто,
“О, весна! Ти ж наш сатор!”
А люде зажигають свічки,
Ходять в темряві, як сліпці,
Весна в окнах сміялась дико —
“Мой гарний весняний денець!”
Автор невідомий
Весна розбила мен гордість,
Сказала: “Будь простою, слабко!”,
Я впав у лужу спеціально —
“О, весна! Ти ж моя райка!”
Лежу я весь у грязі, сміюся,
Люде припиняються, дивляться,
А я кричу: “Ура, весна!
Ти дарувала мені сміхти!”
Автор невідомий
(Завершальне стихотворення)
Весна, ти дика, безумна, чудна,
Приносиш радість і печаль,
Грязь, дощ, тепло й холод разом —
Весна, ти — моя любов і жаль!
Сміюся я над твоїм хаосом,
Танцюю в грязі до костей,
Бо весна — то щоденна казка,
Де нема скуки, нема гней!
Збірка смішних весняних віршів завершена!
