Нове проспективне когортне дослідження за участю понад 300 000 учасників виявило, що якість сну безпосередньо впливає на ризик мігрені, причому дисліпідемія (розлад ліпідів) також відіграє певну роль.
Мігрень – це неврологічний розлад, який класично характеризується сильним головним болем, нудотою та підвищеною чутливістю до світла та звуку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько 14% дорослих страждають від мігрені, що робить її другою за значимістю причиною інвалідності у світі. Важливою складовою профілактики мігрені є виявлення факторів ризику та механізмів їх впливу.
Сон є ключовим фактором у підтримці неврологічного та метаболічного здоров’я. Попередні дослідження показали, що безсоння і короткі періоди сну збільшують частоту нападів мігрені. Проте всебічного аналізу різних характеристик сну та їх зв’язку з мігренню у великомасштабних когортних дослідженнях бракувало.
Дослідження включало 309 475 дорослих, у яких на початку дослідження не було головного болю. Дані були зібрані з Біобанку Великобританії за допомогою анкет і клінічних аналізів крові. Оцінювали п'ять характеристик сну: хронотип (ранкова або вечірня тенденція), тривалість сну, наявність безсоння, хропіння та денної сонливості.
Показник здорового сну був сумою цих характеристик і був розділений на три категорії: здоровий (4–5 балів), середній (2–3 бали) і поганий (0–1 бал). Для виявлення медіаторів між якістю сну та мігренню, метаболічним синдромом та його компонентами було проаналізовано 16 біомаркерів крові, включаючи показники запалення та функції печінки, а також 168 метаболітів плазми.
Прогностичний зв’язок між індексом сну та ризиком мігрені оцінювали за допомогою моделей пропорційних ризиків Кокса з поправкою на демографічні, соціально-економічні та поведінкові фактори.
Протягом середнього періоду спостереження 13,6 років мігрень виникла у 1,3% учасників.
- Кожне підвищення оцінки якості сну на 1 одиницю знижувало ризик мігрені на 12%. (повністю скоригований коефіцієнт ризику 0,88; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,85–0,90);
- в осіб с помірна якість сну відзначили підвищення ризику на 24% і погана якість сну – на 49% вищий ризик мігрені порівняно з групою здорового сну;
- найсильніший захисний ефект серед характеристик сну відзначено, що за відсутності безсоння ризик мігрені знижувався на 28%;
- Це показав аналіз медіації Дисліпідемія опосередковує приблизно 3% зв’язку між якістю сну та мігренню.. Інші метаболіти та біомаркери крові не показали статистично значущого ефекту.
Дослідження показують, що покращення якості сну може зменшити ризик дисліпідемії та, як наслідок, ймовірність розвитку мігрені. Поганий сон викликає гормональні зміни, підвищує запальний і симпатичний тонус вегетативної нервової системи, що посилює порушення ліпідного обміну. Дисліпідемія, в свою чергу, пов'язана з дисфункцією ендотелію і порушенням гематоенцефалічного бар'єру, що може провокувати напади мігрені.
Результати підкреслюють, що комплексні заходи спрямовані на покращена гігієна сну та контроль ліпідного профілюможе стати важливою стратегією профілактики мігрені на рівні населення.
Висновки:
- Якість сну є важливим незалежним фактором ризику мігрені.
- Відсутність безсоння, достатня тривалість сну та ранній хронотип особливо ефективні для зниження ризику.
- Дисліпідемія частково опосередковує зв'язок між поганим сном і мігренню, що свідчить про метаболічний компонент ризику.
- Профілактичні програми, що поєднують здоровий сон і контроль ліпідного обміну, дозволяють значно знизити частоту нападів мігрені.
Це дослідження надає клініцистам і дослідникам переконливі докази того, що сон і метаболічний стан тісно пов’язані з неврологічними розладами, і відкриває нові можливості для профілактичних стратегій.
Список використаної літератури
|
Приєднуйтесь до нас Viber– громада, Телеграма– канали, Instagramна сторінці Facebookа також Xпершими отримувати найсвіжіші та актуальні новини зі світу медицини.
Джерело
