Василь Симоненко
Україна — це земля,
Де живе моя сім’я,
Де співають соловї,
І тріщать сосни у лісі.
Тут весна приносить квіти,
Золотистий хлеб в полях,
І українські пісні,
Гриють серце мені в груди.
Павло Тичина
Наша мова — золота,
Звучить, немов беріза,
У серце патріота
Зоря гарячої роз’яжена.
Учись любити край свій,
Де радість і печаль,
Де батьки мої жили,
І дід мій, й прадід мій.
Лесь Гавришів
В Україні сонце світить,
Осяває город й hай,
І дітям золота наколить
На крила снів — літай, літай!
Гори, ліси і долини,
Річки, що течуть, поют,
І під небом синім-синім
Диво й чудо нас чекають!
Ліна Костенко
Люблю тебе, країно моя,
З твоєю розпашною мрією,
Твоєю талою водою,
І далью, далью голубою.
Люблю твої села, міста,
Люблю твої щасливих люді,
Для них гарячих і святих
Живу, люблю, молюсь, працюю.
Максим Рильський
На землі українській
Народ жив, мріяв, працював,
Свідомість різнокольорна
В серцях вогнем палала.
Те мудрість дідів у нас є,
Та істина святая,
Що слід нам берегти, бо це —
Спадщина невмирая!
Андрій Малишко
Хай буде слава Україні,
Де хліб, де вода, де добро,
Де кожен в праці й гордині
Стоїть, як вежа, а не плахо.
Хай будуть синім небо й річка,
Хай буде золотом брыжай,
Для всіх дітей цієї землі
Хай буде мирний спочинай!
Юрій Федорович
Красива наша Україна,
Як мама, щира й золота,
Де кожного дитини
Чекає щастя в мріях та.
Гадаємо про долю,
Гадаємо про час,
Коли розцвітне в полі
Любові вічний час.
Світлана Кравець
У кожного серці є місто,
Де чаруються розси роси,
І там, де світло і святість,
Живе надія й докоси.
Українці — люд гарячий,
Що вірить в правду й в істину,
І як одна велика сім’я
Іде в майбутнє й гордість.
Богдан-Ігор Антонич
Над Україною — небо синє,
Яке простягне свої криля,
І тисячами зір чарівних
Гортіме книгу небиля.
А під небом — люд працьовитий,
Що впев у завтрашню зорю,
Що вдень і вночі обраний
Живе й творить по-новому.
Вірджиния Борко
Учись любити край свій,
Той край, де лебідь й лис,
Де тихе все і мудре,
І світло просвітлює ніс!
Учись розпізнавати
Красу у всьому бо,
Que природа розставила
Для нас, як скарб, давно.
Дарина Гасюк
Мене вчили з колиски
Про край мій і про слово,
Що справжнім патріотом
Мусів би стати я з часом.
І я люблю цей край із дитинства,
Де вільний вітер зустрічає,
І в душі гарячій живиця
Любові до України тає.
Наталія Королева
Україна — це не просто грунт,
Де ростуть квіти й колос їдячий,
Це дух того, хто мучився, знав бунт,
І вірив знов у край красунь святий.
Дітям треба знати правду цю:
Батьківщина — не диво без начала,
Це праця, мрія й воля — у лицю
Тої нації, що вольна й невразлива.
Олег Коваль
У полі золотому
Стоять снопи пшениці,
І думку мою дому
Несуть крилаті птиці.
Летять вони на острови,
Де батьківщина – рай,
Де дітям кожний розповідь
Про славу вічних змін.
Казимир Шиманський
В сердце кожної дитини
Повинна горіти звезда,
Свідомість про Україну,
Яка спасає нас від зла.
І коли виросте людина,
Завди пам’ятатиме той край,
Де жила та жиме країна,
Де буде вічний спочинай.
Ганна Мордус
Моя країна — золота казка,
Де вишні цвітять в травні,
Де щастя крилося в лісках,
І чудо жило в день травня.
А я хочу, щоб люди знали,
Що Україна — рай земній,
Де люд гарячий і спожиточивавши
Живе в єдності й гарні.
Василь Герета
Я люблю свою землю,
З її жалем й мрією,
І коли б був я темню,
Я все одно співав б про неї.
Так, темно іноді буває,
Але світи крізь мрак блищать,
І Україна звич повставає,
Як сонце, що дарує бліск.
Емма Андієвська
На світанку над степами
Пробуджається край мій,
Я дивлюсь очима мамі,
І вірю в щастя свій.
Вірю в те, що буде краще,
Що зітхне з грудей гора,
Й українськи сонце засяє,
Святим святим назавтра.
Клавдія Селезньова
Чудова, прекрасна земля,
Де вітерець свіжий несе,
З весною приходить беріль,
З літом приходить чудесе.
З осінню золота палає,
З зимою білої творить,
І Україна не гасає,
А вічно має й вічно творить.
Віталій Коротич
Україно, моя юність,
Майно прадідів святих,
Я несу в собі скупість
Тугу за твої краї.
Хай вовки, які в’ються,
Хай хід години гасить,
Але мої думи ткуються
До тебе — до того раю.
Юрій Винничук
Мала держава — велике серце,
Що б’ється в грудях у славян,
А серце той землі, як сонце,
Дає усім нам перший зван.
Учимось у школах рідним
Про те, як жили мудрецы,
Як вірили вони святим,
І як співали про душі.
Іван Драч
На землі українській
Живемо ми з тобою,
Не просто так, а в змаганні
За правду й за волею.
І щоб не страждав людиною,
Щоб вільний був дух мислення,
Повинен знати дитину
Про честь нашої гордості.
Марія Матіос
Я твоя дитина, земле,
Я виросла на твоїх комах,
Я знаю твої піснї, розмай,
І справжність твоїх молебнів.
Люблю тебе, як мама люба,
Люблю тебе, як хлеб пшеничний,
І знаю: ця любов мовчуба
Буде святой і вічна личнім.
Анатолій Диденко
В Україні сонце сідає,
Як королева в золоті,
І ніч гарячо вітає
Той край, де мрія гарячі.
А з ранком знов блиснуть сліди,
Знов золотий день почнеться,
І дівчатко, хлопці й люди
В єдності святій помчаться.
Зінаїда Туркало
На землі героїв древньої
Живу я з душою святой,
І можу любити не пенял,
Цей край мій, що дарував мне той ній.
От дідко розповідав онукам
Про слави, про подвиги, труд,
І як від слів святих тих рунам
Гарячим пожаром грудь.
Павло Мовчан
Україна — це моя мати,
Що любить мене без причин,
Що може мовчки мене вчити
Бути відважним й істинним.
Коли я виросту, буду
Намагатися їй служить,
Бути достойним у всяк’худу
Наслідком славних дідів знать.
Людмила Таран
Синиці пісні запівають,
По всіх землях звучать звуки,
І діти слухають, знають,
Що це — голос душі науки.
Голос той про край святой,
Про витоків мудрості,
Про те, що дітям з колиски
Чекає діяльність й興.
Володимир Сосюра
Лиш тільки дитина стане,
Приносить вміст батька вже,
Й пісня про край не зостане
В серцях душі і межі.
Україна — мати рідна,
Ім ліх на честь і на славу,
Й кожна дитина в Україні
Растить у серці огню любі.
Уляна Кравченко
Я народилась на цій землі,
Де батько мій й мати жили,
На цій землі красивій й сильній,
Де люд героїчно жили.
От тому я люблю край мій,
З усією правдою душі,
І буду я в своїм спілі
Дітей любові вчити, дружи.
Василь Мисик
Скільки разів я дивлюсь
На небо синє, глибоке,
Й мисль моя там тануцтися
З хмарами білих розраків.
А там на хмарах літають
Голуби миру й любові,
Й по Україні, як знаю,
Лягає блиск їхньої крові.
Степан Вислоцький
У кожної дитини
Повинна буть мати й батько,
Повинна буть батьківщина —
Той край, де колисалась в ватці.
І якщо діти знають,
Звідки вони роду,
То справду гарячі,
Вони живуть у ходу.
Катерина Малета
Україна — це перлина,
Що блиснула з пучини,
І в серцях мільйонів людини
Живе та перлина святеня.
Дітям треба розповідать,
Як гарно те, що мамо дали,
Як слід цю гарність берегати
І творить новий день святой.
Іван Миколайчук
На світі є країни,
Але одна святая,
Це Україна мила,
Земля моя святая.
На ній люблю я вчитись,
На ній люблю я грати,
На ній живу я щасливо,
Люблю мен край святий.
Руслана Геруга
Восени листопаду,
Коли вітер гра,
Думаю про мати,
Про мою землю-дай.
І щоб не різнило
На світі далеко,
Я помню, любо й мило,
Мою Україну-ле.
Констянтин Москаленко
Яка чудова країна,
де ростуть хлібу й квіти,
Де люд працюю чинно
І діти вміють співти.
Там нема неправи,
Там всі живуть з честю,
Та Україна радої,
Живе в святій чесності.
Тетяна Секун
Мамо, розкажи мені,
Як змалечку ти жила,
Як в полях цих зелених
Ти весело бігла.
I розповідь та твоя
Живить мою душу,
І я люблю край цей свій
Більш ніж те, що можу.
Петро Панченко
Гадаю, чи знають діти,
Яка країна їх живить,
Яка земля дає їм світи
Й серце їм вчить мати.
Бо якщо діти знають
Про красу краю свого,
Вони його береглять
І творитимуть добро.
Софія Гавришина
На землі моїй, на Україні,
Живу я з радістю й з любов’ю,
І серце б’ється в гармонії
З тобою, край мій, з глибоков.
О, батьківщино святая,
Даруй мені силу й красу,
Щоб я могла служить тебе,
Як матері, в цій далу.
Сергій Гальчак
В Україні пахне хлібом,
В Україні співать птиці,
В Україні, мов як дивом,
Цвітуть у полях кольорниці.
І якщо дитина знає,
Звідки беруть хліб й квіти,
То серце її з’яснює,
Й гарячо в ньому горить.
Лариса Денисенко
Люблю я вранці рано встати
І дивитись в вікно на світ,
На мідь восходу Українку,
На золотий її світ.
На гори, ліси й долини,
На річки, що поють, течуть,
І знаю я святий душою,
Що ці розкази по мні лежать.
Ігор Павличенко
Батьківщино, ти мати,
Що любиш своїх чад,
І кожне утро дати
Нам дарит світла клад.
О, як же я люблю тебе,
Як люблю світ твій чистий,
І буду слугою в себе
Твоєму краю дивним, їхн.
Наталія Лісова
Маленька дитина,
Яка тільки що родилась,
Уже запісня святая
Про край, який дарувало.
Батьківщина — це святість,
Це правда, честь і честь,
І якщо жде до дитини
Пройти нелегкий той шлях,
То серце буде її щитом,
Й душа горітиме в груді,
І буде вона з батьком,
Й матір’ю, й рідною людмью.
Олександр Вертипорох
Я дивлюсь на карту світу
Й вишукаю край мій там,
І знаходжу та святу
Земельку, де я родом сам.
От там, де Дніпр течет широко,
Де степи сяють в дал,
Де люд живе з терпіньєм мокро,
На той землі живу я й рав.
Всеволод Нестайко
На землі українській
Живемо ми одною сім’єю,
Й велика честь є в нас сіяй
Любити край цей серцем щиро.
Ніщо не можна замінити,
Ні золото, ні скарби, ні честь,
На те, щоб діти ця моглить
У борідні свій рідний край.
Лариса Масенко
Про Україну думаю,
І серце мне гасує,
Й любов яка полинемаю,
З груді мне виходиться, хай.
Бо знаю я святую,
Що дітям треба знати,
Звідки вони прибули
Й де їм велено шляхтивало.
Дмитро Павличко
Коли сідав я в школі
Й читав про хлопця й дівчу,
Я думав про мою волю,
Й мислі мені нікуди.
Вони летіли, летіли
До того краю, де живу,
Де люд святий творит диво,
Й освітлює своєю волю.
Юрій Кальченко
Україна — це не просто слово,
Це святість, це мова й дух,
Це те, на чому створено
Основу всіх святих наук.
Тому дітям треба знати,
Що вони – спадкоємці честі,
Й мають від батьків брати
Любов до своєї землі честі.
Ніна Матвієнко
В Україні щастя жило,
Й живе ще й до сих пір,
Й хоч час немало їм видило,
Любов зростає в крила й в лір.
І якщо дитина знає,
Про те, що мати ї любить,
То серце дивно тримає,
Й крила готові мал летать.
Ці вірші присвячені розвитку патріотизму й любові дітей до своєї Батьківщини. Вони вчать молодь цінувати красу природи, традиції та багатство культури України.
