Максим Рильський
Осінній сум
Листя падає, як сльози,
З гілок нагих, сивих, голих,
І земля чекає грози,
Чорних днів, холодних, скорботних.
Смерть приходить в плащі сірім,
З холодом в очах, як льодом,
І поривається вітер,
Вірш про вічний мрій й уходом.
Я розумію тишину,
Що приносить осінь в дому,
І готуюсь я до сну,
Що не має більше дому.
Василь Стус
В очікуванні
Смерть не страшна для тих, хто жив,
Хто знав любов і гарячість крові,
Хто не забув про мудрий сніг,
Що падає на мертвих головах.
Я чекаю її спокійно,
Як чекають весни на морозі,
Адже життя мине невідчутно,
І смерть прийде, як добрий друг.
Припиніть плач надо мною,
Я йду туди, де нема болю,
Де сонце світить без причини,
І тишина живе в грудях.
Леся Українка
Última песня
Коли приходить холодна хвиля,
І серце б’ється все повільніше,
Коли забуває душа причину,
Чому вона була живою.
Я слухаю жаль нічних пісень,
Де кожна нота — це розпач,
Де кожне слово — попрощання,
З тим світом, що залишається вниз.
О, смерте! Темна, мудра мати!
Прийди до мене в ночі сумній,
І забери все, що є в мені,
Усе, що болить, грішить, вмирає.
Павло Тичина
Сум у ночі
Ночі довгі, чорні, холодні,
Зіри гасять свої вогні,
І приходить смерть до дверей,
Як удова в чорному плащі.
Я чую кроки їхні легкі,
Як шепіт листя на землі,
Й розумію, що час мій близький,
Що я про це давно чекав.
Прощайте, люди добрі, живі!
Я йду туди, де спочивають,
Де немає жаль і печалі,
Де золотіє вічна мить.
Дмитро Павличко
Марево
В туманах брежу про забуття,
Що дарує смерть любому жерцю,
І чую в грудях цокання спраги,
Що тримає мене на землі.
Смерть не жалкує про нас з тобою,
Вона приходить, як весна,
І забирає все, що боліло,
Й дає спокій на грудях сон.
Я видів в снах велику брами,
Де тьмавіють чорні тіні,
І там, за тими виднипередами,
Чекають мертві на мене.
Василь Симоненко
Колиска смерті
О, смерте! Матінко надійна!
Приколиш ти мене до сну,
Розкроєш мні перед собою,
Безкрайну вічність і беду.
Коли придушить біль груди,
І серце б’ється в арахметр,
Прийди до мене як й до дюжин,
Збери останній мій вердикт.
Я чув про край, де вічний спокій,
Де не болять уже кості,
Де можна вмерти легко, тихо,
Не знаючи забуття їхнього лиця.
Олександр Олесь
Гарний хлопець
Був гарний хлопець на землі,
Що дивився в небес блакить,
І чув він в серці невеселі,
Що смерть у кожного її слів.
Він виростав в беді й тисняві,
Й дізнався про печаль з малих років,
І смерть не страшила його нікуди,
Вона здавалась йому друзею.
Коли прийшла до нього смерть,
Він посміхнувся їй на зустріч,
І той хлопець умер у ніч,
Як закипає у котлі вода.
Максим Рильський
Напис на надгробку
Тут спочиває людина проста,
Що теплу серце дала в світ,
Що знала радість і беду,
Що вмерла тихо, без забуття.
Не плачьте, люди, припиніть жаль,
Вона живе в душах у вас,
І кожного весною дня,
Усміхається вам з небес.
Смерть звільнила її від мук,
Від болю, гніву й тяжких снів,
Тепер вона спочиває в миру,
У чорній землі, що всіх нас чека.
Леся Українка
Пісня розпачу
Розпач мене обгорнув з усіх сторін,
І вже не вирватись з його обійм,
Я слухаю, як стогне ніч біля вікна,
І знаю, скоро все скінчиться в бідні.
О, смерте! Темна, холодна любове!
Прийди скоріше, забери мене із світу,
Де все обман і непрощена мета,
Де люди вмирають кожного дня в новому.
Я йду у ніч, де тьма вкриває грудь,
І там чекає мене вічна спокій,
Де не здійснюються забуті мрії,
А тільки помирають, як листя з дерев.
Павло Тичина
Божественна тишина
О, як чудесна тишина,
Коли немає ні затвору,
Ні звуку голосу беди,
Ні стогну, ні слізливої нотки!
Смерть дарує таку втіху,
Коли холодне серце спить,
І більше не болить душа,
І більше нічого не болить.
Я довгий час чекаю в муках,
Коли цей світ забуду я,
І в хлюпе земельної води,
Спочину легко і легко.
Дмитро Павличко
Вічне повернення
Все повертається до жерцю,
Все, що було, повернеться вспять,
І смерть, така як у березні,
Приносить нове поновлення.
Але гарячо не питай,
Де знаходиться та земля,
Де вмирають без їхньої ночі,
Люди, що ніколи не жили.
Я чую в світі голос смерті,
Що тихо гавкає у ніч,
І розумію, що це дихання,
Останнього мого послання.
Василь Стус
Ісход
До крайніх меж землі щоди,
Де світ кінчається і мрак,
Де людська тінь уже не ходить,
І смерть приймає свій підняток.
Я йду туди, де чуни спять,
Де похоронені забуття,
Де вічно ночі панують,
І ніхто більше не розуміє світу.
О, як я радий цій дорозі,
Що вводить в край невідомий,
Де больше нема слів про грози,
І смерть дає мені спокій.
Олександр Олесь
Варвана ніч
Ніч упала на землю, як ватра,
Чорна, гугла, холодна ніч,
І в тій ночі приснилась смерть,
Що водила мене за руку в мрак.
Я не боявся її закреслень,
Бо знав, що смерть не враг мені,
Вона розчистить мої шляхи,
Вона дарує мені спокій і зні.
Коли пройде остання ніч,
І сонце не взійде вже більше,
Я буду спати сном безметно,
І більше не прокинусь я.
Максим Рильський
Глас із могили
Я спокійно лежу в землі,
Де мене охороняють корені,
І крізь холод чую запах весни,
Хоча весна вже не доходить мене.
Друзе, не плач! Я не страдаю,
Я спокійно розпочиная сновидіння,
Де нема болю, нема край,
Де панує вічна спокійність.
Смерть забрала все біди мої,
І тепер я вільний від ланцюгів,
Тепер я вільний як вітер у полях,
Що танцює над поховані людьми.
Леся Українка
До землі
Як буде добре мені в землі,
Коли закриються мої очі,
І більше не буду я виділяти біду,
Не буду слухати голосів боючись.
Земля прийме мене в себе,
Як мати обіймає сина,
І там у темряві глибокій,
Я знайду свою справжню батьківщину.
О, земле! Матінко все сущого!
Приви мене своїм тілом,
І дай мені спокій вічний,
Де нема более слова про смерть.
Павло Тичина
Тихий вечір
Вечір спускається на землю,
Як постіль, м’яка й темна,
І в цій постелі буде спати,
Вся живість світу, вся его суть.
Смерть приходить к нам у вечір,
Коли сонце сідає за гору,
І дарує нам спокій вічний,
Забираючи усі наші біди.
Я чекаю цього вечера,
Коли мої очі закроються,
І будуть спати вік вічний,
Не знаючи жалю, не знаючи слез.
Дмитро Павличко
Піс невидимого
Хто слухав свист ночі безліддя?
Хто чув, як кличе смерть?
Хто розумів її мову темну,
Що шепче в кожне вухо людське?
Я чув цей голос мільйон раз,
І кожен раз мене це тримало,
За серце, за душу, за останній вздих,
І повертало мене в миру світу.
Але я знаю, що настане час,
Коли я не зможу більше чути,
І буду спати без тих свистів,
У ненавидному спокою.
Василь Симоненко
Спів на смерть
Співаю я похоронний спів,
Для себе, для своєї смерті,
Що приде в один з холодних днів,
І заберу мене на смерть і в зігрів.
Співаю про любов і біль,
Про те, що так і не збудеться,
І про те, як смерть мне дарує грань,
Де всё закінчується в спокій.
О, як я радий цьому співу!
Як радий я цій мелодії,
Що виводить мене на той світ,
Де нема більше жалю й муки.
Олександр Олесь
В сумраку
В сумраку ночі сидячи сам,
Я роздумував про смерть,
І видилось мені, що світ весь,
Це тільки сон, що вскоре скінчится.
І смерть не страшна мені стала,
Як брат чи сестра, чи друг,
Що прийде помогти мені вийти,
З цього сну в більш невідомий.
Я з нетерпінням жду той день,
Коли закроються мої очі,
І буду спати безтурботно,
В темряві землі, що мене прийме.
Максим Рильський
Листо до смерті
Дорога смерте! Добрий друже!
Як довго я тебе чекав,
Як нетерпіння мене навідував,
Коли ж ти прийдеш і заберш мене?
Я готов до тебе вже давно,
Я розіпрягнув своя плоть,
Я розумію, що час мій прійшов,
Прийди ж і заверши мою грустную пісню.
Я дякую тобі за все,
За боль, за радість, за беду,
За те, що ти припиниш все,
І дасш мені спокій в землі.
Леся Українка
Образ смерті
Вона приходить у ночі,
Як жінка в чорному плащі,
З холодом в очах і в голосі,
З привітом, що звучить як слід.
Вона гарна собою странно,
Вона жестока й добра разом,
Вона берет усе з собою,
І ніхто не может їй спротивиться.
Я не боюсь її приходу,
Я очікую її з надією,
Що вона знесе мої біди,
І дасть мені покій вічний.
Павло Тичина
Знаки смерті
Знаю я знаки смерті,
Що являються предвісниками,
Це нестерпна боль у грудях,
І тяжкий дух, що здавлює дихання.
Це холод в кінцівці рук,
І розпливання голосу,
Це холод в очах, що гасне,
Як свічка в полудні темній.
Я бачив в людях ці знаки,
І знаю, що прийде їх час,
Бо смерть не пропускає нікого,
І приходит до всех поділам.
Дмитро Павличко
В предчуванні
Я чую, що приходит конец,
Хоч день мой ещё не закончен,
Я чую холод в своем сердце,
Как лёд, что никогда не тает.
Я чувствую запах земли,
Той тёмной, влажной земли,
Где мне предстоит лежать,
И больше не видеть небес.
О, как я жду этого часа!
Когда закроются мои очи,
И я засну в земле глубокой,
Забывая про боль и беду.
Василь Стус
Провідальне слово
До свідання, любові мої!
До свідання, світе светлий!
Я йду туди, де чекають мені,
Ті, що пішли до мене раніше.
Я йду туди з легким серцем,
Я йду туди без сумніву,
Бо знаю, що там нема болю,
Там нема більше мук для мене.
Прощайте, люди добрі, живі!
Прощайте, сонце святе!
Я йду спати вічним сном,
У темряві землі, що мене чекає.
Олександр Олесь
Божественна суд
Коли приду я до божественної брами,
І буду стояти перед судом вічним,
Я знаю, що чекает мене,
Розраховуючи за всі мої гріхи.
Я не буду просити прощення,
Я буду стояти гордо, хоч з вином,
Бо я жив, як міг я жити,
Як велико мені душа моя.
І смерть прийме мене в своїй обійм,
І забере мене в край невідомий,
Де буду я судим гарячо,
За все, що я робив в світі.
Максим Рильський
Елегія
Печальный звук елегії розносится,
Через долины и над горами,
И смерть собирает людей к себе,
Как цветы, что вянут в летнюю ночь.
Я слышу этот звук в своем сердце,
И чувствую, что мой час приходит,
Что вскоре буду я в земле лежать,
И слышать буду только стон ветра.
О, как печально слышать эту песнь!
Но я готов к ней с древних дней,
Я знаю, что смерть придет за мною,
И унесет меня в ночи вечные.
Леся Українка
Перед кінцем
Перед кінцем мого світу,
Я хочу сказати вам спасибі,
За те, що жили вони зі мною,
За те, що дали мне крилья для польоту.
Я не жалую про своє життя,
Хоч було воно сумне й похмуре,
Я живий був, я йчув, я страждав,
І це достатньо мне було.
Тепер готов я до смерті,
Готов я до вічного сну,
Готов я залишити цей світ,
І йти туди, де мене чекають.
Павло Тичина
Ніч над миром
Ніч упала на світ як чорна покривало,
И смерть танцює на його краю,
Звызывая к себе живых,
Чтобы унести их в темноту.
Я вижу танец смерти из окна,
И чувствую её ледяное дыхание,
Она красива в своей грозе,
И я готов броситься в её объятия.
О, ночь! О, смерть! О, вечность!
Приди ко мне, унеси меня скорее,
От жизни, что полна страданий,
В край, где царствует спокойствие вечное.
Дмитро Павличко
Голос нічний
В ночи слышу я голос смерти,
Что зовет меня за собою,
И я не в силах ему сопротивляться,
Так сладко звучит его голос.
Я встаю с постели в ночи,
И иду туда, где зовет голос,
Где чернеет земля под ногами,
И небо закрыто облаками.
Там я буду спать вечно,
Где не слышу ни стона, ни плача,
Где забуду обиды и раны,
И обрету я мир и спокойствие.
Василь Симоненко
Божественное служение
Смерть – это божественное служение,
Что даёт нам свободу от цепей,
Что освобождает нас от боли,
И дарует нам вечный мир.
Я поклоняюсь смерти как святой,
Я молюсь ей как святой богородице,
Бо знаю, что она спасит мене,
От мук и страданий жизни земной.
О, смерте святая! Мудрая мать!
Приди скорей и заберегинь мене,
В луче твоей ледяной объятия,
Забуду я про боль и про беду.
Олександр Олесь
Сумна мелодія
Мелодія сумна розносится,
Через долины, через горы,
И каждый, кто ее слышит,
Понимает, что приходит смерть.
Я слышу эту мелодию давно,
И жду я дня, когда она унесет мене,
В край невідомий, в край темный,
Где спят вечным сном люди мертвые.
О, как благословенна эта мелодия!
Как радостна эта песня смерти!
Она дарует нам спасение,
От жизни, что полна забуття и мук.
Максим Рильський
Прощание с миром
Прощаюсь я с красотой этого мира,
С его лесами, с его реками светлыми,
С его небом, полным звезд,
И с людьми, что жили со мною.
Я оставляю вам мой голос,
Что звучал в ночах осенних,
И мою душу, что томилась,
В печали о грядущей смерти.
Теперь иду я в край невідомий,
Где меня не ждут ни боль ни слезы,
Где смерть дарует мне спокойствие,
И вечный сон в земле холодной.
Леся Українка
Послідня молитва
Помоліюсь я перед кінцем,
Помоліюсь богу святому,
Щоб прибрав він мою душу,
На небеса, де живуть святі.
Я молюсь за тих, кого люблю,
Щоб захистив їх від бід,
От смерти, что может прийти,
Неожиданно, в черный час.
И молюсь я за себя,
Щоб смерть пришла ко мне с лаской,
Щоб не было муки в последний час,
Щоб спокойно уснул я вечным сном.
Павло Тичина
Гімн смерті
Слава, слава смерти великой!
Что дарует нам спасение,
От жизни, полной боли,
И дает нам мир вечный.
Она красива в своем могуществе,
Она грозна в своем величии,
Она мудра в своих решеніях,
И справедлива в своем суде.
О, смерте! Помогни мне!
Унеси меня скорей отсюда,
В край, где царствует вечный мир,
И забуття о земных скорбях.
Дмитро Павличко
Образ вічності
В темноте вижу я образ вічності,
Что является мне в снах,
И я понимаю, что это смерть,
Что кличет меня в свои объятия.
Вічність – это пространство без границ,
Без времени, без суда,
Где мы будем спать спокойно,
И больше не будем страдать.
О, как прекрасна эта вічність!
Как радует мое сердце эта мысль!
Что скоро я буду в ней спать,
И забуду про боль и про беду.
Василь Стус
Пісня землі
Земля поет мне песню смерти,
Песню, что несет с собой спокойствие,
И я слушаю эту песню,
С тоской и с радостью в сердце.
Земля – это моя мать,
Что дарует мне пристанище,
Где я буду спать спокойно,
Без снов, без печали, без страху.
О, земля! О, мать священная!
Прими меня в свои объятия,
И дай мне спокойствие вечное,
В твоих недрах холодных и черных.
Олександр Олесь
Завершення
Всё завершается в конце,
Все песни, все скорби, все слезы,
И человек уходит в вечность,
Где забывает про земные беды.
Я видел конец этого мира,
В своих снах, в своих видениях,
И он не страшен мне нисколько,
Бо знаю, что это спасение.
Пусть приходит смерть скорее,
Пусть заберет она мне жизнь,
Я готов встретить её с миром,
И уйти в край, где спят с вечности.
