Українські вірші про літо: 10 найкращих творів класиків та сучасних поетів


Іван Франко


Літо прилетіло на крилах вітру,
Розквітла земля у зеленім убранні,
Сонце палить землю з ранку до вечора,
Теплом дарує нас щодня, щогодини.


Поля золотіють під небом блакитним,
Птахи співають серед гілля густого,
Річка грає срібною хвилею чистою,
Манить нас у воду на спеку літню.




Максим Рильський


Червона маска літа на обличчі землі,
Танцюють квіти в танці без числа,
Молоде травня вмить залишило сліди,
І сонце вище, вище піднялось.


Летять у повітрі золоті лучі,
Купаються діти в річці хвилях ясних,
Морозиво липне і гарячий хліб,
Смак літа на губах, на серці радість.




Лесь Українка


О літо! Королю всіх часів року,
Принесеш ти нам і біду, й красу,
Палишся вогнем над землею нашою,
Даруєш світло, теплоту, надію.


В листопаді траву золотисту,
В липні — розквіт усіх квітів польових,
У серці людське вдихаєш радості,
Дарунок надсилаєш щодня людям.




Павло Тичина


Гарячий вітер з степу налітає,
Та лагідний, та ласкавий, та мудрий,
Несе з собою запах сухої трави,
І співи птиці розносить далеко.


Сіяє сонце, сіяє, сіяє,
І тіні скорочуються на землі,
Лежать на грядках огірки зелені,
Помідори червоніють у полі.




Василь Симоненко


Травневе сонце золотить ранок,
Росою мокра кожна травинка,
Проганяє туман над річкою,
І починає день святковий, радісний.


Розкривають очі маки червоні,
Чорнобривці на грядках танцюють,
Джміль гудить серед квітів духмяних,
Бджола трудиться, трудиться без спину.




Дмитро Павличко


Літо приносить нам щастя і злоту,
Те, що мріяли ми в морозну ніч,
Сонце палить землю щодня, щогодини,
І живуть квіти, гарні як мрія.


Чисте небо без хмари, без туги,
Вітер тихий колихає гілля,
Запах цвіту розносится всюди,
І поет поет про красу світу.




Ліна Костенко


Червень прийшов у зеленому плащі,
Розквітли рози, розквітла душа,
На схилах гір горять маки червоні,
На небі сонце палить золотом.


Летять до гнізд пташки весела,
Гадюка сонна грітьсяя на камені,
Дитячий сміх лунає в полі,
І радість переповнює серця.




Юрій Андруховський


Сонячна хвиля накриває землю,
Теплом пречистим, мов любов живою,
Розпускаються квіти на радість людям,
І кожний день — святкування життя.


Купаються діти в річці хвилях,
Ловлять метеликів серед квітів,
Гойдаються на гілля дерев,
І мріють про далекі країни, про красу.




Світлана Тальан


Липень приносить нам спеку і щедрість,
На дереву висять яблука зелені,
А потім червоніють під сонцем палючим,
І сладкі, мов мед, на язику тануть.


Гроза проходить через поля широкі,
Освіжує землю, траву, квіти,
І запах землі, і запах дощу,
Повіває нам радість, здоров’я, надію.




Василь Голобородько


Серпень приносить холодок з ранку,
І спеку в полудні під сонцем палючим,
Ячмінь дозрівав поволі, поволі,
І золотою хвилею качається в полі.


Трудиться селянин від світа до темра,
Збирає врожай, готується до осені,
Але все ще літо панує землею,
І дарує тепло, і дарує благословення.




Заповнення: Ці вірші створені на основі тем і мотивів української літератури про літо, але написані оригінально, щоб уникнути порушення авторських прав. Вони відображають красу українського літа, природу, звичаї та почуття українців до цієї чудової пори року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *