Повномасштабна війна в Україні почалася чотири роки тому і за цей час вона стала не лише безпрецедентним викликом для суспільства, а й спорту. Зруйновані бази, вимушена еміграція спортсменів, мобілізація тренерів та атлетів до лав ЗСУ, постійні повітряні тривоги – все це у рази погіршило систему підготовки.
Однак навіть у цих умовах українські спортсмени продовжили виступати на найвищому рівні та здобувати титули, незважаючи на душевний біль за рідних та Батьківщину, повідомив портал Новини.LIVE.
Усік став прикладом для українського спорту
Найгучнішими здобутками цих чотирьох років стали перемоги Олександра Усика. На першій позиції завжди стоїть його здобуття звання абсолютного чемпіона світу у важкій вазі.
Українець після початку повномасштабної війни мобілізував себе та об'єднав головні пояси дивізіону, вперше в історії країни підкоривши “королівську” вагу. Його успіх став не лише спортивною подією року, а й символом національної стійкості. Вусік неодноразово зазначав, що виходить у ринг заради України, а кожна його перемога — це інформаційний удар по країні-агресору.
Варто відзначити, що Вусік став першим абсолютним чемпіоном у важкій вазі в еру чотирьох чемпіонських титулів, а потім зробив це вдруге. Поки що в історії боксу за досягненнями у надважкій вазі йому немає рівних.
Світоліна – не просто легенда, а й велика патріотка
У тенісі знаковим стало повернення Еліни Свєтоліної на корт. Українка перед своєю вагітністю була на спад, і здавалося, що вона йде до завершення кар'єри.
Однак після паузи на вагітність Еліна повернулася, що на той час потрібно не лише їй, а й усій країні. Під час бойових дій в Україні вона почала активніше виступати та займалася ще більшою благодійністю.
2023 року Еліна дійшла до півфіналу Вімблдону і знову закріпилася серед лідерів світового рейтингу. Її перемоги над представницями топ-10 та принципова позиція щодо участі росіян та білорусів у турнірах зробили Світлоліну однією з найпомітніших постатей міжнародного туру.
2026 року після перемоги на турнірі в Окленді українка повернулася до топ-10 світового рейтингу.
Харлан стала прикладом для всіх українських спортсменів
До початку повномасштабного вторгнення в українську фехтувальницю Ольгу Харлан був складний період у кар'єрі. Вона у 2021 році з тріском провалилася на Олімпійських іграх у Токіо та її кар'єра рухалася у невизначеному напрямку.
Після початку російського вторгнення Харлан дуже переживала ці події, оскільки під ударом перебував її рідний Миколаїв. Ймовірно, в українському спорті на той час вона більше писала та говорила про війну, хоч і перебувала весь час в Італії.
Харлан розуміла, що на Олімпійських іграх у Парижі вона не має права виступити так, як у Токіо. Їй треба було повести збірну до перемоги, і це вона зробила. Спочатку виграла бронзову нагороду в індивідуальному змаганні, а у командному турнірі призвела Україну до перемоги — майже самостійно робила ривки, які забезпечували успіх.
Після кращої Олімпіади в кар'єрі Ольга взяла паузу і чекає на народження дитини.
Могучих розпочала у легкій атлетиці нову епоху
Легка атлетика дала Україні титули світового масштабу. Ярослава Магучих підтвердила статус одного із найсильніших стрибків планети, вигравши чемпіонат світу та серію етапів Діамантової ліги. Її стабільність у секторі для стрибків у висоту стала прикладом того, як навіть в умовах війни можна залишатися на вершині світового спорту.
2024 року Ярослава спочатку побила світовий рекорд, стрибнувши на 2,10 м, а потім виграла Олімпійські ігри. Після ОІ Магучих зробила патріотичний жест та віддала заклик на благодійність.
За роки повномасштабної війни український спорт довів, що навіть у найважчих умовах можна мобілізуватись та прогресувати. Медалі, титули та гучні перемоги стали не просто статистикою – вони перетворилися на символ незламності країни для всього світу.
Нагадаємо, англійський “Ліверпуль” уже влітку може підписати одного з найкращих нападників АПЛ.
Колишній тренер львівських “Карпат” став гостем матчу в Італії, але невідомо, як він залишив Україну.
Джерело
