Невідомий автор
Бабусю, люблю я тебе,
За добро, за ласку, за світ,
Ти даруєш мені долю,
Дарування найсолодший квіт.
Невідомий автор
Твої руки, бабусю, теплі,
Як сонце в морозний день,
Вони ткуть мені стільки казок,
Що тане від них мене ень.
Невідомий автор
Волосся твоє, як снігоньки,
Посріблені часом років,
Але в очах твоїх досі світить
Той шал молодості і сніг квітів.
Невідомий автор
О, бабусе, королево дому,
Ти – серце сім’ї, її основа,
Без тебе світ би став чужим,
Холодним, порожнім, без слова.
Невідомий автор
Твої пісні в ночі звучать,
Як молитви з глибини душі,
Вони дарують мені спокій,
І скорбі все сідають в уші.
Невідомий автор
Бабусю, коли я малий,
Ти мене гойдала на руках,
Пісні чарівні напівала,
Від страхів рятуючи в ночах.
Невідомий автор
Твої піроги, твій борщик,
Готуєш з любов’ю щодня,
Все, що ти робиш, виходить,
Як сонце, як божества воля.
Невідомий автор
Коли печально мені на душі,
До тебе я спішу в сім’ю,
Твій погляд мене виліковує,
І знову я люблю життя, я ю.
Невідомий автор
О, як я люблю твої руки,
Що в’яжуть теплі светри мні,
І варежки, й шапки на зиму,
Дарунки любові, не гроші.
Невідомий автор
Сиділа ти на лаві з мною,
Розказуючи казок неваж,
Про царівичів, про подорож,
Про чуда, що ждуть нас далі.
Невідомий автор
Твоя хутра, що на плечах,
Давала мені теплоту,
Коли б я мерзнув в морозочку,
Ти гріяла б мою спину.
Невідомий автор
Спасибі, бабусю, за все,
За ласку, за добро, за плач,
Коли, як малий я, рідкий,
Скорбів від невдач і невдач.
Невідомий автор
Бабусин дім – це рай земний,
Де сонце світить крізь вікно,
Де запахи печей родючих,
Та чутка душа, то ясно.
Невідомий автор
О, як я люблю твій голос,
Коли гукаєш мене з двору,
«Синку, прийди, готовий борщик!»
Та гарячий чай в доме стоїть на столу.
Невідомий автор
Твої очі, бабусю, сині,
Як небо після грози,
В них мудрість років, радість, болі,
І все, що дарує буття.
Невідомий автор
На лаві в саду сидимо,
Ти розказуєш про давно,
Про молодість, про першу любов,
І слухаю я чарівно.
Невідомий автор
Бабусю, ти мені як сонце,
Що освітлює мій шлях,
Без тебе я залишусь в пітьмі,
У холодолі, в сумних снах.
Невідомий автор
Твої руки в борщику варять,
Варенням солодким страви,
І кожна крупинка, кожний крок,
Виконана з любов’ю й усім браві.
Невідомий автор
Коли я виросту, забуду,
Святкування, свята, дні,
Але твій голос, твій обід,
Живітимуть завжди в мені.
Невідомий автор
О, королево мого серця,
Царице дому, мудрець років,
Спасибі за все, за добро,
За те, що даруєш мені цвіток.
Невідомий автор
Бабусин платочок кольоровий,
Що вишивка на ньому цвіте,
Нагадує мені про минуле,
Про те, як молодість в сім’ї святе.
Невідомий автор
Твої вусики знаходять,
Перший листопаду знак,
На вишневій гілочці стану,
І разом з тобою рву цвіти, та як!
Невідомий автор
О, як мені не забути,
Той день, коли я розумів,
Що бабусю я люблю найбільше,
За те, що вона мне найбільше снив.
Невідомий автор
Бабусю, коли ти сидиш,
І в’яжеш, як павук павутину,
Я дивлюсь на тебе з любов’ю,
І серце моє тане, як ціна.
Невідомий автор
Твоя молитва кожен вечір,
За добро, за здоров’я всіх,
І я слухаю, стоячи позаду,
Як вербиця, як вишневих слів.
Невідомий автор
О, як благословенна я,
Що маю таку бабусю мілу,
Яка дарує мені любов,
І світ розкриває мені крилу.
Невідомий автор
Бабусин сад, малини, груш,
Малиночки, що стиглі хут,
І ти збираєш їх з ласкою,
Даруючи мне солодкий плід.
Невідомий автор
Твої казки про лиса хитрого,
Про колобка, що утік, та як,
Про Бабу-Ягу, про чарівника,
Живуть у серці мому, та як!
Невідомий автор
О, бабусе, ясне сонце,
Тепле, ніжне, святе світло,
Без тебе я б не знав любові,
Не вмів би дарувати цвіти.
Невідомий автор
Бабусин платочок червоний,
На голові вишивний узір,
Коли ходиш ти на базар,
Ти – королева, твій наказ.
Невідомий автор
Твоя дивана, м’яка, теплa,
Де я сиджу тебе у ніг,
І слухаю твої розповіді,
Про те, що в серці закипіло стиг.
Невідомий автор
О, як я люблю твій сміх,
Що лунає по дому, як дзвін,
Коли щось смішне я скажу,
Ти сміївся, та що це за перелін!
Невідомий автор
Бабусю, ти мені як ангел,
Що охороняєш мене в ночах,
Від злих снів, від кошмарів,
Від усіх біди, від страхів, ах!
Невідомий автор
Твої вуста, що шепочуть молитви,
За мене, за всіх, за весь світ,
Коли я чую цей голос святий,
То знаю, що є в мене оберіг, світ.
Невідомий автор
О, королево, королева дому,
Прости мене за все, за грішне,
Я люблю тебе понад все,
Вніч, вдень, в сумерках, в чудеснім.
Невідомий автор
Бабусин телефон дзвенить,
Коли ти питаєш: “Як справи?”
І радість наповняє серце,
Від того, що чую твій голос, сладу.
Невідомий автор
Твій поцілунок на чолі,
Перед тим, як я йду в школу,
Дає мені силу і смілість,
І я стану переможцем в долі.
Невідомий автор
О, як я вдячний долі,
Що дала мене тобі внука,
Щоб я міг люблювати тебе,
Щоб слова про любов звучали дука.
Невідомий автор
Бабусю, коли ти старіш,
Я буду тебе берегти,
Як ти берегла мене в дитинстві,
Вічної благодарності в серці ті.
