Авторське твір
Мама
Твої руки — святиня землі,
Що дарували мені життя,
Через біль, крізь ночі й біль,
Мама, ти — моя святість, святість.
Коли в мені палає грюч,
Твої слова — волоцюг надії,
І в тобі шукаю я ключ
До душі, де живе любов-святиня.
Прощу вибачення за сльози,
Що впадали на твоє чоло,
За дні бідні й ночі грозові,
Мамо, ти для мене — все, все.
Авторське твір
Тато
Крупий палець на моїй долоні,
Іс глаз святих — любов без слів,
Та в серці глиб, та в мене звони,
Коли я чую батьків голос.
Сильний, як скеля у морі,
Та ніжний, як летюча роса,
Тато мій, у радості й горі,
Ти — моя вічна чудо-краса.
Запам’ятаю образ й постать,
І руки грубі від праці днів,
Які могли мене обійняти,
І дать мені прощення й любовь.
Авторське твір
Батьківське серце
О, як важко любити дітей,
І гледіти, як вони растуть,
На шляхах, де так часто бувають біль,
І боротись за їхню суть.
Батьківське серце — це крамниця мрій,
Де зберігаються всі надії,
І кожна сльоза, що впадає крізь крізь,
Це молитва за щастя, за спасіння.
Кожен день — це боротьба, боротьба,
Але в мене для вас щось найсвяіше,
І мене ніхто не зможе взяти,
Вашу любов, вашу честь, вашу частину.
Авторське твір
Мамині руки
Мамині руки — це чудо творіння,
Що дарували мені теплий світ,
Розповідали про божественіння,
І захищали від біди, від бід.
Ці руки миїли мене в колисці,
Обіймали, коли чув я страх,
Дарували мені надію й іскри,
Й тримали мене в полі чудесах.
Як часто думав я про них,
Коли далеко був від дому,
І слізи котилися без утримання,
Бо розумів — немає нічого дорожче дому.
Авторське твір
До мами
Мамо, мамо, коли я був мал,
Твій голос був для мене як крило,
Котре мене від біль закривало,
І світ казався мені святим, святим.
Ти виростила мене з ніщо,
З маленької крихти болю й надії,
І в кожній клітині мого серця,
Живе святість матері, матері.
Коли я батько став, зрозумів,
Як важко отримувати й давати,
Як важко дітей своїх кохати,
І за них розпята серце жати.
Авторське твір
Батьківська мудрість
Не було в нього багато слів,
Та кожне слово було як зерно,
Що впало в грунт та пустило гілля,
І я виріс, як дерево сильно.
Тато навчив мене чесноти,
На власному прикладі показав,
Як треба жити в цьому світі,
І за інших людей боротьбу вести.
Тепер я розумію його душу,
І слізи капають з моїх очей,
Коли згадаю та батькову мудрість,
Що вечно живе в моїй грудях.
Авторське твір
Портрет матері
Порцелянові руки, очі неба,
Улюблена, святая, чутлива,
Вона — і світ, і щастя, і розрада,
Мати моя, моя, чудова!
Як часто гледів я на неї,
Коли вона сиділа вдома,
І в мене рвалось серце з жалю,
Що дав їй я так мало благодаті.
Мамо, прости мені сльози,
Що не сказав я вчасно слів,
Ти для мене — вся моя святість,
І мав би я тебе цінити вас.
Авторське твір
Стара хата
В старій хаті, під сокирою старою,
Сидяв я і слухав батька розповіді,
Про чесноту, про честь, про славу,
Про те, як треба жити праведно.
Мама шовкувала й дивилась на мене,
З любов’ю в очах, з молитвою в серці,
І я розумів без слів, що вони хочуть,
Аби я став дорослою, святою людиною.
Тепер вже давно пройшли ті дні,
Та в мені живе та святість простоти,
Батьківської любові, материнської ласки,
Що дарували вони мені крізь нашу простоту.
Авторське твір
Прошення
Простіть мені, що був невдячний,
Невдячний син вашій святій любові,
Я був сліпий, як невидимий птах,
Що не розумів вашої святої молитви.
Тепер, коли я став старішим,
Розумію, як вже пізно,
Щоб сказати вам всі слова,
Що мав би я сказати давно.
Але знайте, що в моїй грудях,
Живе вічна любов до вас,
І кожен день я благодарю Бога,
Що мав батьків, святих як ангели.
Авторське твір
Колиска
На колисці я колисався,
Маминою піснею усипаний,
І мріяв про красний світ,
З материнською молитвою.
Той голос мамі, що співав,
Живе в моїй душі все ще,
І коли мені самому,
Доводиться малих колисати.
Я чую голос матері давньої,
Й розумію величину дива,
Що батьківської любові,
Немає нічого святішого.
Авторське твір
Батьківський день
День батька, день святий для мене,
Коли в мене рваються сльози,
Бо знаю, як багато давав він,
А я не вмів того цінити.
Великий чоловік, сильний духом,
Та ніжний, як весняна роса,
Показав мені, що бути батьком,
Це означає жити для других.
І коли я батько став,
Розумів, що вибачають синам,
Все на світі, але не могу вибачити
Себе за те, що не цінив я його.
Авторське твір
Материнська мука
О, як вона страждала за мною,
Коли я був хворий, був в біді,
Вона молилась, вона чувала ночі,
І Бога молила про спасення.
Не було для неї більшої радості,
Ніж бачити мене здоровим й щасливим,
І я розумів це, але часто забував,
Дякувати їй за святу любов.
Мамо, прости мені, прости,
Що не цінив я твоїх мук,
За мною страждала, молилась,
А я навіть не розумів того.
Авторське твір
Старість батьків
Коли батьки старіються,
Світ немовби зупиняється,
Бо розумієш, що вони не вічні,
Й тоді приходить справжня біль.
Вони, що виростили мене,
Що дали мені всю своє,
Тепер потребують моєї опіки,
І це — мій святий обов’язок.
Як часто мені хочеться плакати,
Коли гледю я на них стареючих,
І розумію, що нема на світі,
Нічого святішого, ніж кохання до батьків.
Авторське твір
Останнє обійняття
Коли я обіймав батька,
Розумів я, що обійнення останнього,
Бо вік людський невидомий,
І завтра може не бути.
Його грудьми я чув,
Серцебиття швидке, й постійне,
І мені хотілось時間 зупинити,
Щоб той миг тривав вічно.
Я чув його дихання,
Біля мого вуха й волосся,
І слізи капали безконтрольно,
На його стару, гарну голову.
Авторське твір
Батькова професія
Тато був робітник, простий робітник,
Але я вважав його королем,
Його руки були грубими й сильними,
Від важкої праці, від життя.
Він мав мізерну заробітню плату,
Але дарував мені все, все найкраще,
Не дозволяв мені знати біді й голоду,
Сам голодував, щоб я був витопленим.
Тепер я розумію його жертву,
Й слізи капають з мого лиця,
Коли я гледю на його старі,
Зношені руки, що дарували мені щастя.
Авторське твір
Мамина молитва
Кожен вечір на колінах,
Мама молилась за всіх нас,
За батька, за мене й за братів,
За здоров’я, за безпеку, за щастя.
Я часто бачив світла свічки,
Відбивалась від святого образу,
І чув шепіт матері молитви,
Що поривалась в піднебесся до Господа.
Тепер я розумію величину,
Материнської молитви й любові,
Й сам молюся для своїх дітей,
За тим же стільки ж гарячкою молюся.
Авторське твір
Перший крок
Першого разу я ступив,
На мамину руку мімо,
На папину руку іншою мимо,
І вони дивились на мене з радістю.
Вони довіряли мені,
Вони вірили в мене повністю,
І я ступав вперед без страху,
Тому що знав, що мене ловитимуть.
Тепер я дорослий, я падав тисячу разів,
Не мав кого ловити мене,
Й розумів, що вони дали мені найбільше,
Вони дали мені крила, щоб я летів.
Авторське твір
Останнє слово
Коли батька не стало,
Останнім словом його було: “Люблю вас”,
І я стояв біля його ліжка,
Й плакав, як маленька дитина.
Я не сказав йому стільки слів,
Що мав би сказати при житті,
Й тепер я знаю, що вже пізно,
Й нема сили в мені більше.
Але я знаю, що він чує,
З неба, звідки дивиться на мене,
І мої слова, що я кажу через слізи,
Дійдуть до нього крізь завісу смерті.
Авторське твір
Батьківська лист
Мій батько мені залишив лист,
Що мама подала мені після його смерті,
На жовтому папері, його почерком,
Які слова правди, якої я очікував.
“Я люблю тебе, синок, мій сину,
Я знаю, що я був суворий,
Але я прагнув виховати тебе честным,
Щоб ти став справжньою людиною”.
І з тих пір я тримаю той лист,
Близько до серця, як найбільший скарб,
Й слізи капають на папір,
Коли я перечитую батькові слова.
Авторське твір
Материнська оспівувань
Коли я болів як дитина,
Мама ніч не спала біля мене,
Холодила мене рукою холодною,
І співала мені пісні старовинні.
Ті пісні живуть в моїй душі,
З давніхпівічних днів дитинства,
Й коли мені самому тужно на душі,
Я чую голос матері, що поспіває.
Ці пісні слів не мають,
Але вони повні любові й дбайливості,
І я розумію тепер, що мама,
Дарувала мені найбільше багатство в світі.
Авторське твір
Батькова робота
Тато працював розвантажувачем,
На складі, де важко й грубо,
Його спина зігнулась від праці,
А обличчя засмутилось від років.
Я пам’ятаю, як він повертався домів,
Спомучений, виснажений, розбитий,
Але коли бачив він мене,
Його обличчя озарялось святою радістю.
Тепер я розумію його бідність,
І знаю, що він жертвував собою,
Щоб я мав лучшу долю, ніж він,
І в мене серце розривається від любові до нього.
Авторське твір
Люблю маму
Люблю маму, люблю її одну,
На всьому білому світі, на всьому світі,
Люблю її за те, що вона мати,
За те, що вона мене виростила, зберегла.
Люблю її за те, що мовчить часто,
Коли я маю рацію і коли я помиляюсь,
Люблю її за те, що молиться за мною,
І за те, що вона є дарунком від Господа.
Люблю маму, люблю її,
До останнього дня мого,
І знаю, що коли я повмираю,
Перше, що я буду шукати — це мамині руки.
Авторське твір
Батькова ласка
Батько мав руку з залізною опалою,
Але коли торкалась він мою чоло,
Була вона м’яка, як весняна роса,
Й дарувала мені безмежну любов.
Батько мав сприйнятя суворим й крутим,
Але в очах його світило море тепла,
І коли я впадав, коли я був в слізах,
Батько мав мене, й говорив: “Усе буде добре”.
Тепер я батько, і я розумію,
Що була то не ласка в дотику,
Але це була безмежна любов,
Що батько дарував мені крізь його твердість.
Авторське твір
Мамина чашка чаю
Кожен ранок мама варила мені чай,
В чашці з блакитною квіткою,
І дарувала мені його з любов’ю,
На святість материнської любові.
Я пив той чай, не розуміючи,
Що кожен глиток був молитвою,
Що кожна капля була частинкою,
Материнського серця, що бив для мене.
Тепер я дорослий, я варю собі чай,
І кожен раз, коли я беру ту чашку,
Пам’ятаю мамину любов,
І слізи капають в той святий чай.
Авторське твір
Батьківське благословення
Перед іспитом батько благословляв мене,
Хрестом гнав він мені по чолу,
І казав: “Ходи й роби, що можеш,
А я молитимусь за тебе перед Господом”.
І я йшов у світ без страху,
Бо знав, що батько молиться за мною,
Й його молитва — то найбільший щит,
Від всіх невгод, від бід й болям.
Тепер я розумію ту силу,
Батькового благословення й молитви,
І я благословляю своїх дітей,
Так само, як мною благословляв батько.
Авторське твір
Дитячі спогади
Я був маленький, я був мал,
Коли мої батьки були моїм світом,
Мама готувала пиріги в печі,
А батько робив мені іграшки з дерева.
Ми сиділи за столом на вечерю,
З хлібом чорним і маслом,
І батько говорив байки старовинні,
А мама слухала й дивилась на мене з ніжністю.
Ті спогади живуть в моїй душі,
Як найдорогоценніші скарби,
І я розумію, що отримав я найбільше,
Коли мав батьків поруч, нічого більше не потребуючи.
Авторське твір
Слова вибачення
Батьків я не вибачив за те,
Що вони були суворі, що були строгі,
Я вважав, що вони не кохають мене,
Але тепер я знаю, що це була їхня любов.
За суворістю батькового голосу,
Крилась його глибока любов до мене,
За сльозами матері, коли я робив щось погане,
Крилась її страх, що я піду по хибному шляху.
Батьків прошу вибачення,
За те, що не розумів я їхніх жертв,
За те, що часто був невдячний,
За те, що пізно я це зрозумів все.
Авторське твір
Батьківське терпіння
Як часто я кричав на батька,
Коли він не купував мені іграшку,
Коли він говорив, що в нас нема грошей,
І я вважав його за скупого й жорстокого.
Але тепер я розумію його біль,
Коли він мав дарувати мені все,
Але не міг позволити собі,
Того, що я просив, той святої мрії.
Батьківське терпіння невичерпне,
Вони чекають, коли ми зростемо й зрозумієм,
Що всяка відмова з їхніх уст,
Це не суворість, а це любов й мудрість.
Авторське твір
Мамина сумка
Мама завжди носила сумку з тканини,
В якій було всьому миру все,
Пластир для мене, якщо я порізався,
І хліб з маслом, якщо я голодував.
Я сміявся над тією сумкою,
Коли я був дорослішим і горділивим,
Але тепер я розумію, що та сумка,
Містила всю материнську любов.
Тепер моя дружина носить таку ж сумку,
І я розумію, що це святість життя,
Що матері повинні мати сумки,
Наповнені любові й турботи.
Авторське твір
Батьківський подив
Коли я перший раз показав батькові,
Мої перші кроки, мої перші слова,
Його очі світили радістю й дивом,
І я бачив, що я для нього найбільший скарб.
Тепер, коли я бачу своїх дітей,
Я розумію той батьківський подив,
Я розумію, що мої батьки,
Бачили в мені весь сенс свого життя.
І я плачу, коли згадую,
Як батько дивився на мене,
З ніжністю й з гордістю в одному погляді,
Й я розумію величину батьківської любові.
Авторське твір
Вечірня молитва
Перед сном мама навчала мене молитись,
На колінах, вечір за вечером,
І казала: “Молись за батька, молись за розум,
Молись, щоб Бог охороняв нас від зла”.
І я молився дитячим голосом,
Не розуміючи сенсу всіх слів,
Але знаючи, що мама хоче, щоб я молився,
Й значить, це важливо для моєї долі.
Тепер я розумію ту святість,
Материнської молитви з мною,
Й я молюся так само зі своїми дітьми,
Й передаю їм той дорогоцінний спадок.
Авторське твір
Батьківський страх
Я не знав, але батько боявся,
Що він не зможе забезпечити мене,
Що він не буде достатньо хорошим батьком,
Що я виросту й він мене розчарує.
Але він намагався день за днем,
Навчати мене честі й шляхетності,
Й я розумію тепер, що його страх,
Був чистий в своїй любові до мене.
Батьківський страх невидимий для дітей,
Але він живе в батьківському серці,
І спонукає його робити все можливе,
Щоб його дітям була добра доля.
Авторське твір
Мамина краса
Мама була красивою, коли я був дитиною,
Або може я просто так думав,
Бо для мене не було красивішої жінки,
На всьому світі, крім моєї матері.
Тепер, коли мама постаріла,
Я бачу іншу її красу,
Краса мудрості, красу страждання,
Красу материнської любові, що живе в очах.
І я розумію, що жіноча краса,
Не залежить від років та від шкіри,
Але залежить від того, як вона кохала,
І як вона дарувала себе іншим людям.
Авторське твір
Батьківський голос
Батьківський голос живе в мені,
Як найбільший скарб мого дитинства,
Коли він казав: “Синок, будь чоловіком”,
Я почував, що я повинен бути сильним.
Його голос, глибокий і впевнений,
Дарував мені впевненість у собі,
Й коли я був у страхові,
Я пам’ятав голос батька й немав більше страху.
Тепер я сам говорю своїм дітям,
Голосом схожим на батьків голос,
І я передаю цю силу далі,
Батьківського голосу, що живе в моєму серці.
Авторське твір
Материнська жертва
Мама пожертвувала своїми мріями,
Щоб я міг осягти свої,
Вона не отримала освіти, яку хотіла,
Бо мала піклуватися про мене й про моїх братів.
Вона мала таланти, вона мала мрії,
Але вона вибрала наш шлях,
І я розумію тепер, наскільки важка,
Була ця жертва для матері моєї.
Материнська жертва невидима й невиразна,
Але вона живе в кожному поколінні,
І я обіцяю матері, що не проганяю її мрії,
Я втілюю їх, дякуючи їй за ту святу жертву.
Авторське твір
Батьківська гордість
Коли я закінчив школу,
Батько дивився на мене з такою гордістю,
Як ніби я завоював весь світ,
Як ніби я досягнув найбільшого успіху.
І я розумів, що його гордість,
Це не гордість за мої оцінки чи знання,
Це була гордість того, що його син,
Став частинкою майбутнього, що він будував.
Батьківська гордість святая й велика,
Вона живе в серці батька,
І в ту мить, я почув, що я люблю батька,
Як ніколи не любив раніше.
Авторське твір
Мамина відсутність
Коли мами не стало,
Я розумів, що вона мені була всім,
Не лише матір, але й друг, й учитель,
Й найбільший благодійник мого життя.
Дім став порожнім без її голосу,
Без її кроків, без її дихання,
І я помліяв, як вона давала сенс,
Найпростішим речам, найваннішим.
Материнська відсутність — то велика біль,
Що не може ніхто залікувати,
Тому що матір — то святість життя,
І без неї, світ стає сумним і холодним.
Авторське твір
Батьківське прощення
Коли я повернувся додому з ганьбою,
Батько не казав мені нічого,
Він просто обняв мене й почав плакати,
І я почув його серцебиття.
Батьківське прощення не потребує слів,
Воно виражається в простому дотику,
В обійманні, в безумовній любові,
Яка пробачає все й всім.
Я розумів, що батько не гнівався на мене,
Але він страждав через мою ганьбу,
І це було гірше за будь-яку покару,
Це була батькова любов через пришпильки болю.
Авторське твір
Материнський порад
Мама часто давала мені поради,
На которі я не слухав, бо я був молодий,
Вона казала: “Не роби цього, це погано”,
А я жартував і робив все ж таки.
Але коли я ріс, я розумів,
Що матері поради були правдивими й мудрими,
Вона знала мене краще, ніж я знав себе,
І вона хотіла захистити мене від болю.
Материнський порад — то скарб невичерпний,
Його дають з любов’ю й тривогою,
І хоча я часто не слухав у молодості,
Тепер я розумію величину материнської мудрості.
Авторське твір
Батьківське дію
Батько рідко говорив про любов,
Але кожний день показував її дієм,
Вставав зовсім рано, їхав на роботу,
Щоб я мав хліб, мав дах, мав надію.
Батьківське дію голосніше за слова,
Воно живе в кожному жертвуванні,
В кожній ночі без сну,
В кожній крапині поту на його чолі.
Я розумію тепер, що батька дію,
Це було найбільше визнання любові,
Яке я міг отримати,
І я благодарю йому за ту святу дію.
Авторське твір
Останній день
Коли мати була при смерті,
Я сидів біля її ліжка й тримав її руку,
І вона сказала мені: “Люби своїх дітей”,
Це були її останні слова для мене.
Я був приголомшений, я плакав гірко,
Бо розумів, що світ скоро втратить святість,
Що мати моя піде до неба,
І я залишуся тут з її спогадами.
Але коли я почув її останні слова,
Я зрозумів смисл життя й смисл любові,
Що батьків обов’язок — передати любов,
І так живе любов вічно, від дітей до дітей.
Авторське твір
Вічна подяка
Батьків я не вибачу кожен день,
Словами, які вони хочуть почути,
Але я благодарю їм кожен момент,
За те, що вони дали мені найдорогоценніше.
Вічна подяка батькам за їхні жертви,
За їхні молитви, за їхній героїзм,
За те, що вони виростили мене в любові,
За те, що вони дали мені крила й мрію.
І я буду передавати цю вічну подяку,
Своїм дітям, і їх дітям далі,
Бо батьківська любов — то святість вічна,
Що живе крізь сторіччя й крізь покоління.
