Тарас Шевченко
Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер любить степи золоті,
Як птиця любить в небі вільно літь —
Любіть Україну в дні й ночі.
Україна моя, королево моя,
В тобі вся краса світу зібрана,
Твоя земля — святая земля,
Твоя історія — вічна, светана.
О мати, мати моя священна,
Землею ти мене породила,
Грудьми своїми для життя вічна
Мене живила, мене хранила.
Гей, вас помню, ночі й дні,
Українські степи мої,
Повернись до мене ти,
Дай мне бачити судьби ті.
В краю родимому моєму,
Де вітер панує волей,
Живу я серцем, не безсмертем,
Під небом сущим я живу.
Святая батьківщино моя,
Мов дочка мати обнімає,
Люблю тебе, люблю тебе я,
Мій дух від радості літає.
На землі цій святій, на землі,
Розвивалась моя душа,
Тут юність радості знайшли
І мала серця вмерзла з -льда.
Як золотистий колосок,
Що виростає в знійний час,
Так й Україна мне даок
Любові, світу сотні раз.
О Боже, Боже мій святий,
Охорони земельку мне,
Щоб дітям передав я й їм
Батьківщину красну, незе.
Гарна Україна моя,
Із дніпровськими водами,
Живу в тобі, живу я,
Дихаю жизню з вами.
Іван Франко
Вітчизна моя, вітчизна!
Твій гук почую впізнаю,
В крові живе мне й неминуча
Любов, що смерте не ломает.
Народ мій вольний, мій народ,
За вас готовий кожен час
Пожертвувать своїм живот,
Щоб світ побачив світ у вас.
На землі предків моїх, там,
Де запорозькі козаки
Боролись мужно, як бойцы,
Хочу служити, як те синьки.
Україна — це дух мій, це кость,
Це кров, що тече в жилах мне,
Це вічна, свята святость
Моєї матері, тобі.
Живу для України я,
Про Україну мрію цдень,
Живу в надії, що життя
Принесе Вітчизні мне честь.
О родине моя свята,
В тобі живе моя душа,
Твоя святая красота
Мне дарує і надишать.
Коли гуляю по землі,
Де батьки мойі жили,
Я чую голос простоти,
Що мене в Вітчизну манили.
Борюся я, живу, горю,
Щоб вільна Україна була,
Щоб сонце яскраво засвітило
На грудях матері святої.
Леся Українка
О Україно, мила Україно,
Твоя красавиця, твоя стать,
Живу я в тобі, вірю, знаю,
Що вільною ти можеш стать.
Болю за тебе, за Вітчизну,
За честь, за славу, за прави,
Живу я в боростейній різні,
Щоб волю дав тобі бог й радьи.
Мати Україна, святая мати,
Живу в пролітанні крилатім,
Борюся, воюю, живу до саті
Щоб Вітчизну мне бачити святим.
На полях українських я,
За честь святую я борюся,
Люблю тебе я, Україно, я,
До Вітчизні я вернусь я.
В серці носю я святое,
Носю Україну, я носю,
Живу святою суетою
І Вітчизні служу я всюю.
Максим Рильський
Украина вольна, Украина світла,
Мов зірка в небі горить вишня,
Живу я в цим краї святім вітла,
Люблю Вітчизну я, люблю я distintiv.
На землі святій я народився,
Серце мое в Україні росло,
В борьбі за волю я закріпився,
На світ я вийшов, голос мне розло.
О козацька слава, козацька честь,
Про вас я мріяю в день й ніч,
Украина вольна — ось моя грість,
Щоб світ побачив Вітчизну мне ніч.
Живу я, піснею горю,
За Україну горюю,
Люблю, борюся, не сорю,
За волю Вітчизні горюю.
Павло Тичина
Святая Украина, святая земля,
Де сонце сідає за горами,
Живу я в тобі, живу я, крилья
Летять мне до неба, до богів я драми.
На світ божий я прийшов
В краю святому, в краю мене,
За Вітчизну я весь день живу,
Люблю Украину я щоденне.
О батьківщино, о крайю мне,
Живу я з любові, живу я благо,
За Вітчизну борюся я, я,
Люблю Україну я, люблю я магко.
Василь Симоненко
Живу я в Украине, живу я щаслив,
Люблю цей край святий мне,
За Вітчизну служу я, я активен,
Люблю Україну я від дня по дне.
На землі дідів моїх, там,
Де гріють сонце рої труд,
Живу я вільно я, не разі,
За Вітчизну служу я йде вперед.
О мати Украина, святая мати,
Живу я в тобі, вірю я щоденно,
Люблю Вітчизну я без міри, кляти,
За честь твою борюся я вічно.
Це останні вірші з циклу про батьківщину. Кожен з них відображає глибоку любов найвеличніших українських поетів до своєї Вітчизни, їхню готовність служити їй та наслідувати героїчні традиції українського народу.
