Невідомий автор
Розбите серце
Мойс серце розколол на дві частини,
Як льодина під весняним сонцем тане.
Залишилась від щастя лиш святина,
І болю чорна хвиля охопляє.
Куди мені втекти від біля цього?
Він слідує, як тінь, за мною всюди.
Я чекаю неможливого чуда,
Щоб повернув мені любов я всю.
Невідомий автор
Самотність
У темрі ночей я чую крик,
Своєї душі стогін та беду.
Забув про те, що радість мне дарив,
Теперь страдаю, знаючи беду.
Порожня квартира, тиша й мрак,
На вікні рись від слізок і мук.
Забув я про тебе? Нема, не так!
Ти в серці моєму й тобою мук.
Невідомий автор
Відхід
Ти вийшла з мого дому й мого світу,
Залишила мене в холодних стінах.
Мовчу я, словно рана без повіту,
Болю від самоти в своїх долинах.
Прощай, прощай, мов пташка на крилах,
Летиш туди, де світ мене забув.
Залишився я з болем у могилах,
Де раніше я радість пізнав вдув.
Невідомий автор
Сльози
Сльози течуть, немов річка весняна,
По щоках мого визнають біль.
Любов твоя змінилась на зраду,
І мучить мене кожний новий миль.
Де ж ти, душе? Де ж радість невинна?
Коли я буду щасливим знову?
Болю моєму нема границі й стіни,
І мучить мене думка про попаду.
Невідомий автор
Розпач
Розпач охопив серце мне глибоко,
Як хвиля чорна в морі без берега.
Не знаю де шукати мне portatyku,
Від болю цього й стону та розпаду.
Забув я як сміяться й як дихати,
Як щастя й радість відчувати вдень.
Одна беда приходит мне як хвать,
Й накриває мене холодна ніч.
Невідомий автор
Пустота
В грудях мойх пустота й холод жахливий,
Де раніше палала ніжна страсть.
Забув я як бути людині чутливій,
Теперь одна мне кажет в душі власть.
Страдаю я від їдкої беди,
Яку несе любов й її зрада.
Куди мене не глянь — везде слід,
Следи утрати, біль й навала.
Невідомий автор
Коли ти йдеш
Коли ти йдеш, я чую в грудях крик,
Як ніж пронизує мою душу.
Залишилась від счастья не мен мік,
Тепер одна беда мене тисну.
І знаю я, що ти не повернешся,
Що світ розвернув мене від тебе.
Тобою буду мучитись навічно я,
І буду плакати в холодній ніч беже.
Невідомий автор
Болючі спогади
Спогади мої болять й гниють,
Як трупи в гробі під землею.
Воспоминанья мне не дають,
Спокою й радості со всею.
Вночі я чую твій голос вдалі,
І видится мне образ твій.
А ранком прокидаюсь у жалі,
Й розумію – тебе уже нема зі мною.
Невідомий автор
Серце без надії
Без надії серце мое стукає,
Як маятник без душі й без сил.
Любов твоя розколола й зломала,
Залишивши мене в боль й могил.
Куди мене не глянь — везде беда,
Везде печаль й холодний стан.
Ніколи я щастливим не буду вже,
Бо ти вже вийшла з мойх далей.
Невідомий автор
Останній поцілунок
Твій останній поцілунок стиглий,
На устах залишився сльозою.
Розумів я тоді що конечно,
Що більше ти не будеш мною.
Обіймав я тебе в останній раз,
Й чув як серце розривається на дрібки.
Тепер сидячи в ночі дома в час,
Болю від цього й від твойої рідкості.
Невідомий автор
Помирок серця
Помирок серця моєго прийшов,
Коли ти йшла й не озиралась вспять.
Весь світ, весь мій помер в один момент,
Й залишився я сам з болем стояти.
Що робити мне з жизню цією?
Коли нема в ній ні чорт ні смисла?
Куди мене вести має доля?
Де разлука й беда моя що скорша.
Невідомий автор
Нескінченна тоска
Нескінченна тоска в грудях палає,
Немов вогонь, що не дасть спокою.
Вночі мене від болю не спасає,
Й мучу себе I звертаю з болю.
Любов твоя була мне сонцем світу,
Теперь залишилась одна беда.
Забув я як дихати мне без біду,
Й не вижу я спасення нікода.
Невідомий автор
Смерть надії
Надія вмерла в грудях мойх давно,
Коли ти в последній раз сказала: “Прощай!”
Залишилась з мною одна беда,
Й страдаю я кожден день, кожен миг.
Мойс тело слабе, мойс дух разбит,
Мойс дом пустой, як гроб холодний.
Теперь одна беда мене томит,
Й нема навіки радости й пісні.
Невідомий автор
Любов розпаду
Любов твоя розпаду нас вела,
На дно морське, де нема світу.
Ти обманула, боль дала,
Й залишила мене без врятування.
Теперь я знаю що любов це смерть,
Розпач, беда й холодний стан.
Нема мне сил уже стояти,
Й падаю я вниз, у ночи чорної.
Невідомий автор
Через сльози
Через сльози я бачу світ,
Як в тумані, нечітко й бліло.
Мойс дух від болю кровью бліло,
Й не знаю більше я своїх сил.
Куди ти йшла? Чому ти мене кинула?
Я ждав тебе, але ти не прийшла.
Теперь одна беда мене мучила,
Й нема навіки мне щастя й добра.
Невідомий автор
Хрест страждання
На хресті страждання я висю,
Як христос в останні свої дні.
Розбитий, зломаний, без надії,
Я чеку кінця всім мойм мукам.
Теперь я знаю що любов це крест,
На якому розпинают тіло й душу.
Прощай, прощай, весь мойс приватний світ,
Залишатимусь я один в темрі глушу.
Невідомий автор
Безвихідність
В безвиході я знаходусь тепер,
Як в пастці звір, що чує смерть.
Люблю тебе, але ти мне давай відповідь,
Чому ти мене розбила, чому ти мене залишила в смерти?
Одна беда на мною нависла,
Й нема спасіння мне ніде й ніколи.
Молю я бога, молюсь я в церкві,
Але він також мене покинув у болі.
Невідомий автор
Вічна самотність
Вічна самотність чека мене вперед,
Без кінця й без надії на спасіння.
Люблю я тебе, як не раніше ніхто,
Але ти обманула й зробила мене нещасним.
Теперь я знаю що самотність це смерть,
Повільна, мучительна, холодна смерть.
Й буду страдать я до останньої мойс черти,
Без тебе, без радості, у вічній беді.
Невідомий автор
Розбита гра
В розбиту гру ми грали разом,
Але ти мене обманула й кинула.
Теперь одна беда палає вогнем в мене,
Й не знаю більше я як жити далі.
Мойс серце розбите, мойс дух убитий,
Мойс душа розпалась на дрібки.
Люблю я тебе, хоч ти мене зрадила,
Й буду тебе мучитись завіки.
Невідомий автор
Больной вик
Больной вик мене наповнив,
Коли ти йшла й не озиралась вспять.
Теперь я знаю що люблю я мучитися,
Що біль для мене це єдина правда.
Люблю твойо обман, твойо неправду,
Люблю страдать і плакати вночі.
Теперь одна беда мене напевне,
Й нема для мене більше радости й ночі.
Невідомий автор
Кінець світу
Для мене світ скінчився тоді,
Коли ти мене покинула й уйшла.
Теперь одна беда й холод мене оточує,
Й нема навіки для мене ні сонця ні зір.
Я падаю вниз у безодню чорну,
Й нікому немає до мене справи.
Люблю я тебе й буду мучитися,
До кінця своєї короткої й сумної брани.
Невідомий автор
Умиранне серце
Умираюче серце в грудях мене стукає,
Як останній удар дзвону перед смертю.
Люблю я тебе, але ти мене забула,
Й залишила мене один в темрі й холоді.
Теперь я знаю що конець мене чека,
Коли перестане серце мое битися.
Й буду я спати вічний сон,
Без сніж, без болю, без тебе в душі.
Невідомий автор
Не можу забути
Не можу забути я твойо імя,
Не можу забути твойо лице й очі.
Люблю я тебе й буду любити вечно,
Хоч ти мене зрадила й покинула в ночі.
Теперь одна беда мене просить,
Щоб я забув про тебе й про біль.
Але я не можу, не знаю як,
Ти в серці мойм й буду там навіки.
Невідомий автор
Образа й біль
Образа й біль живуть в серці мойм,
Від того часу як ти мене кинула.
Люблю я тебе, але ти мене обманула,
Й залишила мене один в темрі й холоді.
Теперь я знаю що любов це цвях,
Що вбиває в серце й не дає спокою.
Й буду я мучитися все мойс días,
До останньої хвилини мойс земної доли.
Невідомий автор
Шелест листя вересня
У шелесті листя вересня чую,
Твойо имя, твойо голос й слова.
Люблю я тебе й буду любити,
Хоч ти мене покинула й уйшла.
Теперь одна тоска мене обймає,
Й нема спасіння мне ні тут ні там.
Й буду я помирать поволі,
З кожним днем все більш й більш.
Невідомий автор
Холод в грудях
Холод в грудях поселився мне,
Коли ти вийшла за двері й уйшла.
Люблю я тебе, твойо имя палає,
Але ти вже далеко й не повернешся.
Теперь я знаю що самотність це холод,
Що морозить душу й вбиває тіло.
Й буду я мерзнути вічно,
До скінчення світу й життя.
Невідомий автор
Тихий плач
Тихий плач лунає в ночі,
Це мойс плач за тобою й за собою.
Люблю я тебе й буду любити,
Хоч ти мене зрадила й кинула.
Теперь одна беда мене просить,
Щоб я припинив плакати й жалітися.
Але я не можу, не знаю як,
Ти нема й це біль, що вбиває мене.
Невідомий автор
Рана в серці
Рана в серці мойм не гояється,
Як гнила ротом, яка не живе.
Люблю я тебе, але ти мене кинула,
Й залишила мене з болем й беда.
Теперь я знаю що любов це хвороба,
Що вбиває повільно й без пощади.
Й буду я хвороватися все мойс días,
До кінця мойс короткої й сумної доли.
Невідомий автор
Забуття
Забуття приходит мне, як блаженство,
Коли я закриваю очі й не думаю про тебе.
Люблю я тебе, але це болю мене,
Й чекаю я дня, коли забуду твойо имя.
Теперь одна надія мене утримує,
Що скоро я забуду про тебе й про біль.
Й буду я жити спокійно й тихо,
Без спогадів, без снів, без тебе в грудях.
Невідомий автор
Перехід в ніщо
Переход в ніщо мене чека вперед,
Коли я закрию очі й припиню дихати.
Люблю я тебе й буду любити,
Навіть коли я буду мертвий й холодний.
Теперь я чекаю смерті, як спасіння,
Від болю й беди, від тебе й від себе.
Й буду я рад, коли перестану існувати,
Й уйду в ніщо, в темряву, в небиття.
Невідомий автор
Любов й смерть
Любов й смерть це сестри близнюки,
Які ходять за мною й не дають спокою.
Люблю я тебе й це мене вбиває,
Повільно, мучительно, без пощади.
Теперь я знаю що дорога до щастя,
Це дорога в ад й в смерть.
Й буду я йти цією дорогою,
До кінця мойс життя й мойс доли.
Невідомий автор
Останнє слово
Останнє слово мое буде про тебе,
Коли я буду вмирати й закриватися вічність.
Люблю я тебе й це мене вбивало,
Але я не шкодую й не буду шкодувати.
Теперь я йду туди, звідки немає повороту,
У темряву, у холод, у безконечність.
Й буду я помнить про тебе й про біль,
Коли буду я спати вічний сон.
Невідомий автор
Вічна любов
Вічна любов живе в серці мойм,
Даже коли серце перестане битися.
Люблю я тебе й буду любити,
Через смерть, через вічність, через все.
Теперь я знаю що смерть не припинить,
Мойс любов до тебе й мойс біль.
Й буду я жити в спогадах й мріях,
Навіть коли мойс тіло буде прахом.
Невідомий автор
Закріпачення душі
Закріпачена моя душа розпачем,
У неволі у міцних стінах біля.
Люблю я тебе й це мене закріпачує,
До вічної в’язниці й до вічного страданння.
Теперь я знаю що вільність це миф,
Коли ти волієш серце й душу.
Й буду я сидіти в в’язниці,
До кінця мойс днів й всієї вічності.
Невідомий автор
Рай й пекло
Рай й пекло це одне й те ж саме,
Коли ти рядом чи коли ти далеко.
Люблю я тебе й це рай мне,
Но й це пекло, в якому я спалююся.
Теперь я не знаю де я знаходусь,
В раю чи в пеклі, в світлі чи в темрі.
Й буду я скитатися вічно,
Між радістю й болем, між життям й смертю.
Невідомий автор
Мойс останній день
Мойс останній день підходить до кінця,
Коли сонце заходит за горизонтом.
Люблю я тебе й буду любити,
Навіть коли я сніду перетворюся на прах.
Теперь я готовий піти в дорогу,
У невідоме й у вічність.
Й буду я вдячен судьбі й долі,
Що мне дала тебе, хоч і на короткий час.
Невідомий автор
Пісня розпачу
Пісню розпачу співаю я вночі,
Голосом скорбним, як хмарна ніч.
Люблю я тебе й це мене вбивает,
Но я не переставлю співати цю пісню.
Теперь моя пісня лунає в пустоті,
Й ніхто не чує мойс плач й мойс крик.
Й буду я співати до скінчення світу,
Цю вічну пісню любові й біля.
Невідомий автор
Світ по тобі
Світ по тобі перестав бути светлим,
Теперь все чорно, сиро й холодно.
Люблю я тебе й це мене робить нещасним,
Но я не можу припинити любити.
Теперь я йду по світу, як привидіння,
Без душі, без сенсу, без надії.
Й буду я скитатися вічно,
До кінця часів й до кінця вічності.
Невідомий автор
Помилка судьби
Помилка судьби що привела нас разом,
Й потім розорвала наше щастя.
Люблю я тебе й це помилка,
Коју я не можу виправити й забути.
Теперь я прокляну судьбу й долю,
За те що дала мне надію й потім відняла.
Й буду я мучитися всі дні,
За цю помилку й за твойо невіність.
Невідомий автор
Крик у пустоті
Крик мойс лунає у пустоті,
Й ніхто не чує мойс вик й мойс мук.
Люблю я тебе й цей крик про це,
Про биль, про беду, про самотність мою.
Теперь я кричу до невіддалі,
Сподіваючись що ти почуєш мойс голос.
Но ти далеко й не почуєш,
Й буду я кричати вічно в пустоті.
Невідомий автор
Останній привіт
Посилаю тобі останній привіт,
З світу живих, перед тим як піти.
Люблю я тебе й буду любити,
Навіть в житті потойбічному й в вічності.
Теперь я йду туди, де немає болю,
Де немає слізок, де немає тебе.
Й буду я помнить про тебе й про це,
Це любов, що вбила мене й спасла.
Невідомий автор
Молитва розпачу
Молюсь я богу в ночі й темрі,
Щоб він спасив мене від болю й беди.
Люблю я тебе й молюсь про це,
Щоб бог дав мне сили й надію.
Теперь я знаю що молитва мояя не чута,
Що бог давно мене покинув й забув.
Й буду я молитися вхідно,
До скінчення світу й до скінчення часу.
