Автор невідомий
Коли гудуть сирени в ночі,
І небо палає вогнем,
Встають герої, грізні, мочі,
Вступають в битву вони в дім.
Вони залишили домівки,
Дітей, улюблених жінок,
І ллють за волю свої кривки,
Як крізь морозний час осінок.
Автор невідомий
На грудях орден честі,
На серці — дума вічна,
Герої мерзнуть у місці,
Там, де гуркіт вогня страшна.
Вони не просять похвали,
Вони не просять благ земних,
Лише щоб волю раді дали
I щасту синів і дітей.
Автор невідомий
О, добровольці вольні,
Що йдете в бій, не просячи благ!
Ваш подвиг буде вічно,
Як зірка в небі, як святий знак.
На вас надія нації,
На вас — молитва матерів,
За вашу мужність, за вдачу ви
Отримаєте честь від богів.
Автор невідомий
Вставай, Україно, з колін,
Вставай, герой, у путь святий!
Твій голос чути буде звін
У серцях всіх, у суді!
Добровольці йдуть в атаку,
Щоб вража сила не жила,
Навіки дарують битву
Любові до Божої землі.
Автор невідомий
Під гімном громового грому,
Під знаменами, крізь туман,
Вони йдуть далеко від дому,
На захист вільної землі, в брань.
І кожен знає свій фінал,
Але не просит пощади,
Бо честь й любов до рідних крал
Живе в герої, в його серці.
Автор невідомий
О, матері, слізьми обліті,
Ваші сини в далеких полях,
Вони не просять вашу ласку,
Лиш просять світлої любові.
Героям честь, героям слава,
Вони мерзнуть, але не згинуть,
Вони з огнем, з героїчною правдою
За волю будуть боротися.
Автор невідомий
Коли почнеться святий бій,
Герой стоїть, як гра в огні,
Він знає, що його чекає
Святий обов’язок людськи.
Він дарує життя своє,
За дітей майбутніх років,
Його дух ніколи не спаде,
Бо честь живе в серці героя.
Автор невідомий
На Донецьку щожденно грає
Музика грому та вогню,
І добровольці виступають,
Щоб вражу сил не допустити.
Вони герої без названя,
Вони живуть в морозі, в грязі,
Але живут в святому тіканні,
В любові до України й ази.
Автор невідомий
Прости, моя люба, прости!
Я йду далеко від тебе,
Але вернусь, коли зійде
Святий рассвіт на небі.
Я йду, щоб волю захистити,
Щоб діти мали розвиток,
Моя любов буде з тобою,
Як зірка вночі, як світ.
Автор невідомий
Героїзм — це не визначення,
Це дійсність, що живе в грудях,
Це готовність до жертви даня,
За дітей, за ідеали, за людях.
Добровольці — це люди праці,
Це люди честі й чистоти,
Вони готові в час вражди
Дати остаток груді.
Автор невідомий
В чорнобильськім туманні,
На фронті льоту і вогню,
Герої гинуть, але з честю,
Щоб жили діти на землі.
Їхні імена буде вічні,
В житті нації, в серці мамок,
Вони герої, люди ясні,
Що йшли в огонь, щоб дать нам світ.
Автор невідомий
О, вільна Україна, вставай!
На допомогу своїм синам!
Вони борються, не просять благ,
Лиш просять волю для землі.
Герої мерзнуть, герої гинуть,
Але не спадає їхня дух,
Бо честь і мужність в них живуть,
Як Божа воля, як святий рух.
Автор невідомий
Коли розходиться рассвіт,
І небо палає вогнем,
Герої чують древній зв’язок
З предками, що йшли вперед.
Вони наслідники борців,
Вони живуть наказом честі,
І дарують життя своє,
За Україну на землі.
Автор невідомий
Прощай, братерство, прощай, друже!
Я йду туди, звідки не вернеш,
Але знай, що любов мене дужа,
І честь живе в серці мене.
Вів я буду з вами вічно,
У сні, у думці, в мріях,
Бо добровольці — це святична
Душа землі, їх подвиг — час.
Автор невідомий
На грудях значок честі,
На серці — дума про землю,
Герой йде в бій, не просячи місті,
Щоб волю дати вільній демі.
Вон не боїться смерті-тьми,
Бо знає, що його ім’я
Живиме в серцях, в мілім
На вік вічний, на вік божества.
Автор невідомий
О, добровольці безіменні,
Що йдете в бій, не просячи благ!
Ваш подвиг буде вічно тлінний,
Як пісня, як святий знак.
На вас надія нації,
На вас живуть матусіні,
Вишліть нам своїм помахи,
Що волю дарує землі.
Автор невідомий
Коли сніг падає морозом,
На землі, в окопах, в грязі,
Герої чують древній розум
Предків, що йшли в такий раз.
Вони не просять монументів,
Вони не просять золотих благ,
Лиш просять волю в час битви,
І щастя для дітей в брань.
Автор невідомий
Вставай, героє, на коні!
Вставай на захист рідної землі!
Там, де гудуть сирени в ночі,
Там чекають тебе святі.
Добровольці йдуть в атаку,
Щоб вража сила не жила,
Вони герої, люди праці,
Що дарують честь землі.
Автор невідомий
На фронті мерзнуть, на фронті гинуть,
Герої мужні, герої сміливі,
Але не спадає їхня дух,
Бо честь живе в них, вічне й живе.
Вони борються в морозі,
В грязі, в крові, в огні,
Щоб діти мали розвиток,
І волю на землі.
Автор невідомий
О, матеріне сердце мамке,
Твій син герой, твій син — герой!
Він йде далеко від домашка,
Щоб волю дать землі святой.
Не плач, коли придеш вісти,
Коли почуєш гіркий звук,
Твій син живе в серцях людей,
Як честь, як святий дух.
Автор невідомий
Героїзм — це не слово просто,
Це дійсність, що живе в грудях,
Це готовність до смертельної зрості,
За дітей, за бозе, за брать.
Добровольці — це люди сміливі,
Це люди честі й чистоти,
Вони герої вікові ясні,
Що йшли в огонь ради любви.
Автор невідомий
В лиховиці грома й вогню,
На землі крові й бійні,
Герої гинуть, але в дню
Живуть в серцях людей вічні.
Їхні імена буде святі,
В житті нації, в стоголосі,
Вони герої дні святі,
Що дали волю, честь й голосі.
Автор невідомий
Коли розходиться рассвіт,
І небо палає світлом,
Герої чують древній зв’язок
З землею, з предками, з святим.
Вони наслідники борців,
Вони живуть законом честі,
І дарують життя своє,
За Україну в час битви.
Автор невідомий
Прощай, коханий, прощай, братче!
Я йду в далечінь, в час бою,
Але вірю, що в святім
Вернусь додому я до тебе.
Не забувай мене в молитві,
Не забувай про мої сни,
Я буду з тобою в світі,
Як честь, як святі вогні.
Автор невідомий
На Донецьку щожденно грає
Симфонія грому й вогню,
І добровольці виступають,
Щоб волю дать землі святой.
Вони герої без названя,
Вони живуть в морозі, в грязі,
Але живуть в священні,
В любові до України й ази.
Автор невідомий
О, Україна, мати-батьківщина!
Твої сини іду в бій,
Щоб волю дать землі чистій,
Щоб світ озарити святий.
Герої йдуть у закордон,
В атаку, в дим, в огонь,
Вони готові дать мільйон
Для волі, честі, для святій.
Автор невідомий
Коли почнеться святий бій,
Герой стоїть, як твердь в огні,
Він знає, що його чекає
Величний дол людськи, святий.
Він дарує душу свою,
За дітей грядущих років,
Його дух ніколи не впаде,
Бо честь живе в серці героя.
Автор невідомий
У серці кожного героя
Живе любов до рідної землі,
Живе священна дума про волю,
І готовність дать груди.
Добровольці — це люди справи,
Це люди честі й благородства,
Вони приносять світоч слави,
На рідній землі й вольно-радості.
Автор невідомий
На фронті мерзнуть, кровоточать,
Герої мужні, герої сміливі,
Але не спадає їхня мощь,
Бо честь живе в них, вічне й живе.
Вони борються в морозі,
В грязі, в крові, в огні,
Щоб діти мали щастя,
І волю жити на землі.
Автор невідомий
О, матеріне серце, мамкине!
Твій син герой, твій син — герой!
Він йде далеко від домашка,
Щоб честь давати землі святой.
Не плач, коли придеш вісти,
Коли почуєш слово-звук,
Твій син живе в серцях людей,
Як честь, як Божий дух.
Автор невідомий
Героїзм — це не просто слово,
Це дійсність, що живе в грудях,
Це готовність дати волю,
За дітей, за мрії, за брать.
Добровольці — це люди сміливі,
Це люди честі й чистоти,
Вони герої вікові ясні,
Що йшли в огонь ради любви.
Автор невідомий
В лиховиці грома й вогню,
На землі крові й битви,
Герої гинуть, але в дню
Живуть в серцях людей вічні.
Їхні імена будуть святі,
В житті нації, в голосі,
Вони герої дні святі,
Що дали волю й честь землі.
Автор невідомий
Коли розходиться рассвіт,
І небо горить у огні,
Герої чують святий зв’язок
З землею, з предками, з святій.
Вони наслідники борців,
Вони живуть законом честі,
І дарують життя своє,
За Україну в час битви.
Автор невідомий
Прощай, коханий, прощай, друже!
Я йду в далечінь, в час стради,
Але я вірю, що в святім
Вернусь донома я до тебе.
Не забувай мене в молитві,
Не забувай про мої сни,
Я буду з тобою в світі,
Як честь, як священні вогні.
Автор невідомий
На грудях значок, на серці — дума,
Герой йде в бій, не просячи благ,
Щоб волю дать землі спасибо,
Щоб світ озарити святий.
Вон не боїться темні смерті,
Бо знає, що його ім’я
Живиме в серцях людей, в земері,
На вік вічний, у піснях божества.
Автор невідомий
О, добровольці безіменні,
Що йдете в бій, не просячи благ!
Ваш подвиг буде вічно тлінний,
Як гасло честі, як святий знак.
На вас надія нації чекає,
На вас живуть матусині,
Дайте нам знак, світ починає,
Що волю дарує землі святий.
Автор невідомий
Коли сніг падає морозом,
На землі, в окопах, в грязі,
Герої чують древній розум
Предків, що йшли в святій раз.
Вони не просять монументів,
Вони не просять золотих благ,
Лиш просять волю й справедливість,
І щастя для дітей, для нас.
Автор невідомий
Вставай, героє, гідний муже!
Вставай на захист рідної землі!
Там, де гудуть сирени в ночі,
Там чекають твої святі.
Добровольці йдуть в атаку,
Щоб вража сила не жила,
Вони герої, люди праці,
Що дарують честь землі.
Автор невідомий
На фронті мерзнуть і страждають,
Герої мужні, герої сміливі,
Але не спадає їхня мощь,
Бо честь живе в них, вічне й живе.
Вони борються в морозі,
В грязі, в крові, в огні,
Щоб діти мали радості,
І волю жити на землі.
Автор невідомий
О, матеріне серце, мамкине!
Твій син герой, твій син святой!
Він йде далеко від домашка,
Щоб волю дать землі святой.
Не плач, коли почуєш вісти,
Коли придеш у час біди,
Твій син живе в серцях людей,
Як честь, як Божий дух живій.
Автор невідомий
Героїзм — це дійсність сива,
Що живе в грудях, в серці, в душі,
Це готовність дать свою криву
За дітей, за мрії, за брать.
Добровольці — це люди сміливі,
Це люди честі й чистоти,
Вони герої вікові ясні,
Що йшли в огонь ради любви.
Автор невідомий
В грозі грома й вогню палючому,
На землі крові й битвах,
Герої гинуть, але в звучанні
Живуть в серцях людей вічні.
Їхні імена будуть святі,
В житті нації, в небеса,
Вони герої дні святі,
Що дали волю й честь землі.
