Автор невідомий
Уранці я встаю, спішу в садок,
Де чекає на мене мій дружок,
Там пісні гарні, ігри і танці,
І вчителька з гарними очима як сонце.
Автор невідомий
У садку квітки барвисті ростуть,
На клумбах метелики крильцями тріпоту́т,
А ми тримаємось за ручку й поміж них бігаєм,
І сміємось, й стрибаєм, й весело граєм.
Автор невідомий
Малюнки кольорові на стінах висять,
Вікна блищать на сонці, у світі лежать,
Дитячі голоси звуком в’ються,
Радістю білі хмари несуться.
Автор невідомий
З однокласниками мають ми гру,
Та скупай я б її до утра звезду,
Але тут дзвенить дзвін — час обіду,
І мы бігаєм всі до крісла, щоб хліб і коліду.
Автор невідомий
Осінь позолотила листя в саду,
Ми збиремо їх разом за ходу,
Вчителька розповідає казку чудесну,
Про дива і про країну чарівну.
Автор невідомий
На столі пластилін, всі творимо чудо,
Ліплю я собачку, хоч вийде вона грудко,
Але я люблю цей вислизкий матеріал,
І кожен день мене чекає новий карнавал.
Автор невідомий
Гойдалка, гойдалка качає мене ввись,
Облаки схожі на казку яких-то чудес,
“Вище, вище!” — я кричу у радості й злості,
І на миг я забуваю про що-те все всередині.
Автор невідомий
Ганочка садка — моя країна казкова,
Тут всі мо друзі, тут голос учителька нова,
Сморчеви, метелики, квітки і птиці,
І кожен день тут — чудо-сюрприз для дитини.
Автор невідомий
Мамо, я домів повернувся з вісьма казками,
Розповідав про друзів, про гру, про забави,
Про те, як ми малювали, як пісні співали,
І як мерзли від гойдалок до утра ночі!
Автор невідомий
На килимку сидимо, слухаємо казку,
Вчителька читає дивовижну маску,
За вікном гуляють крилаті товариші,
І ми летимо з ними у світ чаруючий.
Автор невідомий
Блакитне небо, сонце гріє розумно,
Грає музика, і танець чарівний,
Дитячі рученьки тримаються дужче,
І всі бігаємо легко, наче у хмарах над землею.
Автор невідомий
Дитячий сміх лунає по садку,
У кожному куті — веселя, розраду,
Ігри і заучування азбуки і букви,
І вчителька вміє робити навіть грустоту радістю.
Автор невідомий
На килимку малюнків — мій портрет висить,
Коло мене друзі, і кожен мій лиця светлит,
Гордо я дивлюся на свою роботу,
І вчителька хвалить, і це дає мені силу.
Автор невідомий
Від куля й піску, від гойдалок до неба,
Від чудес природи, від школи й хліба,
Садок мій любий — ти мій скарб і мій дім,
Тут я повинен щодня, щоби мене вислухав всім.
Автор невідомий
Együtt — це означає разом і дружба,
Кожен з нас розумі це, кожен нас чує слова,
Садок мене вчить дружити й допомагати,
І вчителька знає, як нас всіх виховати.
Автор невідомий
На столі розведена фарба і папір білий,
Мажу я мами портрет, хоча вийде він квадратний,
Але ж я люблю малювати, люблю творити,
І сьогодні для мами я намалює картину.
Автор невідомий
У садку живуть казки в кутку на полиці,
Вчителька їх читає, і ми слухаємо ліниці,
Про принцес і про королів, про волшебни й про чари,
І я вірю, що все це справді, що чудес навіть скарби.
Автор невідомий
Морозом вікна вкриті срібною малюнкою,
Ми гойдаємось на гойдалках, хоча зима й льодянка,
Щоки червоніють від холоду й від радості,
І кожен день у садку — це свято, це радість.
Автор невідомий
Летить, летить лист жовтий, осінь вже минула,
Приходить зима білою завісою й льодянула,
Але в садку тепло, тут дітки голосом гарячі,
І сніг на вулиці не страшний мам ні братику.
Автор невідомий
Годинник відраховує час, до дому час іти,
Мамочко мене чекає, хочу я їй усе розповіти,
Про друзів, про вчителя, про цвітки і про гру,
І мамочка слухає мене до утра в ночі.
Автор невідомий
Під раціонною покрівлею садка живемо,
Вчимось ми грамоти, мистецтву, і даному ім,
Формуєтесь ми, ростемо, міцніємо щодня,
І садок наш — це колиска надії і радості.
Автор невідомий
Дзвін дзвенить, і всі бігаємо на лінійку,
Дітей собрана в одну, одну велику сім’ю,
Пісню співаємо про Батьківщину й про сонце,
І каждый раз я чую це у своєму серці.
Автор невідомий
На столі книжка з малюнками у велику краску,
Вчителька показує, розповідає казку,
Про машинки, про куклиці, про медведиків й птичок,
І кожен з нас сидить як затаємо й мовчит.
Автор невідомий
Гра в теніс, в футбол, в салочки й в видовиськи,
На майданчику батьківської гри й розваги,
Усе веселе разом, дружимо без лікування,
І ніхто не знає про біль, про хворобу й про муки.
Автор невідомий
Вхожу я в садок, у дверях вчителька стояти,
Беремо за ручку, їдемо гарячі світи,
Щодня новизна, щодня дива й чудеса,
І я люблю чекати на ранок, щоби чути голоса.
Автор невідомий
На килимку музики вчимось ми грати,
Грає, бренча, гарячо й як у святі,
Кожен з нас почину свої мелодії гарні,
І вчителька слухає, і вона дуже з нами рада.
Автор невідомий
Дихаємо свіжим повітрям вранці в садку,
Світ розповідає нам про весну, про радість, про гладку,
Квітки розцвітають, птиці поють гарно,
І ми разом з природою живемо так вільно й вітерно.
Автор невідомий
Вчителька читає, а ми слухаємо уважно,
Про сміливість, про дружбу, про хорошу вчинок,
І в мені зростає сердце, бажання бути кращим,
І яв розумі, що садок вчить мене не тільки буквам.
Автор невідомий
На прогулянці повз парк ми іти, ми дивимось,
На природу й на небо, на хмарки ми сміємось,
Вчителька показує нам птичку, квітку й ріка,
І вся земля стає нам близька, рідна й велика.
Автор невідомий
До побачення, садку, завтра буду я тебе чекати,
Вночі про тебе буду я снарити й ти мене снувати,
Про гойдалки, про друзів, про поцілунки вчителька,
І завтра ранком сонце мене розбудить й знову до門окна.
Автор невідомий
Мамо, я такий щасливий, коли йду в садок,
Там чекають на мене чотири-п’ять докладних урок,
І хоча я маленький, я вже вчусь життю й доброті,
І садок мій любий — це перша школа мого щастя й в житті.
Автор невідомий
Сніг падає за вікном, поки мы сидимо в теплі,
Дитячі голоси звучать, ніби дзвеніщі пісні в селі,
Вчителька розповідає про чудо й про новий світ,
І я вірую, що найшел свою планету й свій той світ.
Автор невідомий
На гойдалці я думаю про небо й про хмари,
Думаю про те, як я виростану й ставати великим хлопцем,
Але тут жінка окликає, і я повертаюся до гри,
Адже дитинство коротке, треба його прожити близько й до краї.
Автор невідомий
Вчителька співає пісню, й ми їй підтримуємо,
Наші голоси лунають, розповідаємо,
Про весну, про літо, про краю й про добро,
І кожен з нас стає частиною цієї гармонії й про.
Автор невідомий
Картина вісить на стіні — це мій портрет, мені не вірити,
Я зробив його сам, мені не потрібні таланти й помочи,
Хіба що вчителька показала мені, як правильно утримувати фарбу,
Але це моя робота, і я горджуся цим дуже, дуже, дуже.
Автор невідомий
Дружба починається в садку, в той чудовий світ,
Тут я зустрів своїх перших друзів, своїх перших брат,
І хоча ми малі, ми вже розуміємо, що таке гідність і честь,
І садок наш — це школа дружби, місце де живе любов й честь.
Автор невідомий
Кольорові мокі в листку — це моя картина світу,
Синій дім, червоні хмари, жовте сонце в літу,
Вчителька дивиться й усміхається, й говорить мені “молодець”,
І я знаю, що моя картина — це почало мого успіху й честь.
Автор невідомий
Усередині садка квітуть квіти й вюжає радість,
Дітьми заповнене місце, наповнено їх безумовної сладість,
Уроки, ігри й танці, пісні й розповідання казок,
І кожен день — це дар для нас, даний от самих богів і власне.
Автор невідомий
На вулиці дує вітер, гойдаються гілочки дерев,
Але в садку тепло й затишно, і мене сумує утримує нема,
Вчителька тримає мене за руку й показує мені світ,
І я вірю, що все буде добре, що у мене буде щасливий світ.
Автор невідомий
Останній день перед канікулами — мне так грустно й радість,
Я люблю садок, люблю своїх друзів та вчительку, мамина радість,
Але й дома я буду чекати на момент, коли повернусь,
Адже садок — це друга мамина, де зростаю я й розбиваюся в пух.
