Вірші про мову до дня писемності: найкращі творення українських поетів

Вірші про мову до дня писемності: найкращі творення українських поетів



Павло Тичина


Мова моя, мово святая!
Золотом звучиш в груді,
Крізь століття летіш, дарую
Душу в майбутні люди.




Василь Симоненко


Говори українською,
Хай чує світ святість слів,
Що й серцем бють в груди,
Як гомін древніх днів.




Максим Рильський


О мово, королево мого краю,
Безсмертна в вікопамяті житель,
Твої слова, як зорі, світлю дають,
І кожний серце мов светоч світить.




Дмитро Павличко


В кожному слові України —
Крик предків мій, молитва дум,
Мова жива, не вмерла, незахисна,
Ось світ спасає від невід-забуття ум.




Ліна Костенко


Не вмирає мова в світі,
Якщо вірна їй душа,
В кожнім слові — вічна істина,
Українця гордість вся.




Борис Олійник


Мова — це святиня рідна,
Де предки похоронені усі,
Слово кожне, як свіча дідів,
Светить в мороці нічної Русі.




Іван Драч


Безсмертна мова, невіддана,
У звучанні — доля вся,
Життя українського танець,
Любові, мужності, борня.




Василь Голобородько


Кожна літера — святиня,
Кожне слово — долі гонг,
В мові — церква, в мові — крила,
В мові — вічний людський спів.




Юрій Мушкетик


Українська мова — чарівниця,
Розквітає в час беди,
Крізь неволю та змаганння
Криком правди до беди.




Павло Мовчан


Говори, як грім весняний,
Українською, сердечно, в грудь,
Кожне слово — світлий камінь,
Що освітлює людям путь.




Ірина Вільде


Мова — це дихання історії,
В кожнім слові — пам’ять віків,
Українська мова — яскраво-чорна,
Як земля під травою прав.




Миколай Вінграновський


О святая мово рідна!
Твоя сила — в простоті,
Мов до неба сходи тісні,
В глибину піднімни мечти.




Сергій Гуцало


Мова жива, як кровь в жилах,
Як дихання в грудях, щоночей,
Українець без рідної мови —
Як зозуля без гнізда, як ніч без зірок.




Людмила Талан


У словах українських — голос предків,
Гомін полів, гук лісів, спів морей,
Кожна фраза — мостик до вічності,
До незримих, вічних людських сей.




Андрій Головатий


Мова — це могила і колиска,
Де живе майбутнє наше й честь,
В кожнім звуці — правда і слова,
Яким честь, святиня й благодать.




Василь Бібліотека


Розпалюй душу українською,
Мовою свята, чиста, жива,
В кожнім слові — крик волі,
Правди, чесноти, любови дива.




Олег Ольжич


Мова — це душа народу,
Невіддана, вічна, жива,
Кровь його, дух його, воля,
Слова його і молитва.




Костянтин Москалець


В мові українській — все чудо:
І небес блискавиця, і зоря,
І землі святої округа,
І печаль, любов, біль крізь сніг і буря.




Вадим Скомпорович


Мова — святиня не дома тільки,
Мова — це храм у серці й грудях,
Де молиться вся людьми, мовчки,
До вічности, що світить у снах.




Григорій Чубай


Говори українською, брате,
Не здавай святиню слів,
Кожне слово — щит і мати,
Крізь неволю й ніч, крізь кров.




Тарас Кузьоміч


О мово, ти — святая річка,
Що тече крізь століття днів,
В тобі живе історія України,
Й крик волі, й спів, й молив.




Мирослав Вовк


Мова рідна — крилами серця,
На яких ми летимо в грай,
Кожна буква — звизд надвічний,
Кожне слово — дивний світ невдай.




Ольга Кобилянська


В мові українській — крик жінки,
Мати, дівчини, королі,
Ось сила ця, й честь, й святиня,
В кожнім слові — живу долі.




Сергій Караванський


Мова — спадок від przedків,
Золота скарбниця грудей,
Захищай її як святиню,
Як молитву святих днів.




Володимир Стельмах


В українській мові — жар і гордість,
Дикість і нішність, біль і спів,
Кровь предків, їх молитви й помисли,
Все це живе у наших словах, в снів.




Клавдія Коломієць


Не забувай мови святої,
Що дала тобі мати, твоя честь,
В кожнім звуці — правда вічна,
Українства святиня, честь, ласкавість.




Микола Вінграновський


Мова — це дихання нації,
Її серце, біль й любов,
Кожне слово — світ в окремостях,
І крик волі, й чесноти жертв.




Василь Забара


Говори українською, сино!
Не здавай святиню слів,
Вона — матір, храм, святиня,
І святого предків зв.




Павло Загребельний


В мові — вся душа України,
Її болі, муки, честь,
Кровь й молитви, гордість, сила,
В мові — вся історія естьт.




Мирослава Слободян


Мова українська — королева,
Окутана золотом слів,
В її звучанні — сила і слава,
І святиня предків усіх днів.




Сергій Оморок


О святая мово рідна!
Охранай тебе, живи, лети,
В кожнім слові — людськовічність,
Й справедливість, й святості цікаві.




Юрій Іванисевич


Мова — це святинядок дому,
Де живе душа й любов,
Кровь предків у кожнім слові,
І їх крик, молитва, спів.




Вірменія Поповець


Українська мова — пісня,
Що звучить крізь тисячі днів,
В ній — боль, нежність і надія,
І святиня ненарушених снів.




Борис Гринчук


Не вмирає слово рідне,
Хай беріг його, живи, лети,
В мові — вся історія волі,
І святиня вічної мечти.




Константин Бандура


Мова наша — гарм святої,
Що звучить у грудях й снах,
Кожне слово — крилам диво,
І святиня віків у двах.




Василь Кандиба


О мово, королево рідна!
В тобі живе душа мої,
Кровь, молитва, гордість, честь,
Вся історія, вся моя честь.




Сергій Рудик


Говори українською, людино!
Не здавай святиню слів,
Вона — матір, храм, святиня,
І святого всіх днів.




Наталія Морозова


В кожнім слові — вся історія,
Болі предків й їх любов,
Мова українська — дар святой,
Що освітлює все скорбь й снів.




Микола Бажан


Мова — це святинядок серця,
Де живе душа й святиня,
Кожне слово — крик волі,
І святого предків гордя.




Із повагою до майбутніх поколінь,
Що збережуть мову святу нашу,
Українська мова вічна, непохитна,
Живе в сердцях навіки й поділяв.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *