Тарас Шевченко
Село моє, село рідне
Село моє, село рідне,
Де сонце гасне над холмом,
Де дим летить із хат як дивне,
Знайомий мені з давніх днів дом.
О, як люблю я ці стежини,
Де босоніж біжав малий,
Де чув я пісні мамині
І верби шелестіли в далі.
Василь Симоненко
В селі моєму на крутій
В селі моєму на крутій
Горі стоїть церква стара,
Там дід мій грав на крупку,
Там бабця співала щовечора.
Повітря пахне хлібом свіжим,
Землею, росою й травою,
І дума мною повітря,
Що втік я далеко від краю.
Максим Рильський
Сільський вечір
Сільський вечір опускається на поля,
Втомлені коні повертаються в хліві,
Баба вже клич поділи по селу,
Розмовляють дівчата біля смолі.
Небо палає останніми вогнями,
Зелень потроху чорніє на холмах,
І душа людини знаходить спокій
У простоті тих древніх слів і снах.
Павло Тичина
Селом пахне ранок
Селом пахне ранок свіжий,
Селом пахне роса і трава,
І невже я більш не почую
Голос матері й стару слова?
Крізь туман розвідні телята,
Слід пройде козацька беда,
Але рідне село залишається
Назавжди, мій край і судьба.
Дмитро Павличко
У селі розпахнулась весна
У селі розпахнулась весна,
Вишня біла стає як біль,
І крізь небо видна вона —
Рідна й вічна моя земля, іль.
Хлопці грають у футбол на радощах,
Дівчата збирають у лісі квіти,
Час летить, не зважаючи на бік,
Село живе чарованими святки.
Ліна Костенко
Де голуби на гумні
Де голуби на гумні летять вільно,
Де срібло річки мріє наді мною,
Де кожне стебло зелене й святильне,
Там я народилась з водою й землею.
Багато років я лежу в тузі,
Але село зберігає мене,
У снах повертаюсь я в грузі
Сумьольних днів, у святії весні.
Борис Олійник
Село спить під зірками
Село спить під зірками нічних,
У хатах світиться вікна,
Там дідусь розповідає історичних,
Там мати гойдає малюка з ім’ям.
І крізь стіни чутні голоси,
Сміх малої дитини в колисці,
Село дихає, село живе, сповне мосту,
До нього вертаються душі до границі.
Михайло Коцюбинський
На селі весна
На селі весна прийшла з водою,
Сніг затопив поле й город,
З хат пускають дим с тугою,
Село просинається із сну й город.
Вирує робота скрізь,
Сіють зерно на землю,
Наповнюються розташунком істин,
Село живе із давнім-давніх днів.
Євген Маланюк
Рідне село мого дитинства
Рідне село мого дитинства,
Де я навчився першої молитви,
Де кожна нитка мого буття
Закладена у грудень тієї землі.
Повертаюся я в ті дні,
Коли бігав я гарячо босий,
И село моє виає за мною,
Як матір всім дітям своїм відповідає.
Андрій Малишко
У селі мого краю
У селі мого краю розбудо,
Де хліб золотий вrizує в полі,
Де мати ходить зранку й до поту,
Де тікає вода крізь каміння галі.
Село моє, люблю тебе до слізь,
Люблю лісок, люблю й ставок,
Люблю надокучливу грусть день-за днем,
І сумерек твій, рідний мій парок.
Василь Симоненко
Тиха ніч над селом
Тиха ніч над селом спускається,
Зорі світять у небі темному,
Село мовчить, село молиться,
Село дихає дихом дивним й громадських.
І Божий мир сідає на хати,
На крісла стареньких у сінях,
На грудь жінок, окаяних від роботи,
На снах дітей у колисочкових снах.
Юрій Федь
Село на світанку
Село на світанку прокидається,
Петухи закликають день с зелені,
Тиша ночі розривається,
Село рухається, село гоїтьсь на вскліці.
Старі дами вийшли до порога,
Дівчата вже у путь на поле,
І дід старенький від Бога
Божиться, що буде хороший врожай скоро.
Микола Вінграновський
Наша мати-земля, село
Наша мати-земля, село,
Що дала нам житло й хліб,
Що носила на спині те й це
Кожне покоління нас оста дитей.
Село моє, ти вічна,
Ти незнищенна й безсмертна,
Ти даруєш нам силу й тяту,
І душою ти вічна нам, вічна й вільна.
Павло Мовчан
Селом пахне пам’ять моя
Селом пахне пам’ять моя,
Селом пахне дитинство мене,
Селом пахне душа вся моя,
Селом дихаю я кожен день мні.
Крізь туман років біжить дорога,
До села рідного моєї земель,
І как голос матері далеко,
Село кличе: повертайся ж ти будь ласка, домів.
Дмитро Єременко
На селі
На селі свіжа вода в криниці,
На селі молодість і кохання,
На селі Божа справедливість
Лиця носять селян у понівечення.
На селі вологе дерево липи,
На селі чисті й світлі вітри,
На селі жива й святая істина —
Село дарує людям веру й святу ніч.
Василь Кульчицький
Село під дощем
Село під дощем очищується,
Села вулиці блищать мокрі,
Село дихає, село молиться,
Село живе дихом вічних прикрих слів.
І крізь дощ чутні голоси,
Сміх дітей, що тріщать у грязі,
Село поєднує нас всіх у лозі,
Село несе нас крізь дні й піснь.
Йосип Бойко
Вернусь я в село рідне
Вернусь я в село рідне,
Де мати чекає мене,
Де дім стоїть, де поле видне,
Де людям добро й серце є.
Вернусь я у давні дні,
Коли малий я був маляком,
Вернусь у світ найпростіші ми,
Де вірю я всім душам й святині.
Ростислав Братун
Село моє, любов моя
Село моє, любов моя,
Ти красо серця й ночей,
Я не забуду тебе ніяк,
Хоть буду де завгодно й далей.
Вернусь я в село хоч би слідом,
Де небо вище в полі видне,
Де жить людям дихом Господнім,
Село мене чекає в кінце.
Сергій Твердохліб
На селі встає день новий
На селі встає день новий,
Сонце зійде над холмами,
На селі починаєтя основа
Робіт, які робили люди сами.
На селі живе устрій Божий,
На селі живе вічна істина,
На селі сумлинням людськім можна
Досягнути Царства небесного, вічна.
Анатолій Дикий
Село спить спокійно
Село спить спокійно до ранку,
На селі немає треволоці,
На селі лежать у спанку
Люди, що працювали ці дні й ночи.
І крізь вікна світить місяць,
На селі все тихо, все мирно,
Село дихає повітрям свіжим,
Село живе духом вічно-вічним.
Іван Френко
Селом пахне моя дитинство
Селом пахне моя дитинство,
Селом пахне усе мені мне,
Село — то рай мого стану й життя,
Село — то мати й святиня мне.
Не забуду я村 своєї матері,
Не забуду хліб, що їв я там,
Не забуду голос отця і батька,
Село лишається зі мною тут й там.
Ольга Кобилянська
У селі моєму
У селі моєму старому,
Де стоять старі хати й плаж,
Там вона — королева й прима,
Душа села й його святий образ.
У селі житть простим дихає,
Любов жива й істина ясна,
Село нас кличе й обіймає,
Село — причудлива й прекрасна!
Клавдія Пулатова
Пісня про село
Село мене кличе із далі,
Село живе у моїй груді,
Село — то рай, то ж не гадали,
Що там займатисьму я буду.
На селі поля золоті,
На селі небо синє-синє,
На селі серце мого квітне,
На селі — все святое й піни.
Микола Зеров
Село в осені
Село в осені волов затишне,
Село приймає день холодний,
Село дихає духом частим,
Село живе духом дивно й гордий.
Коли листя падає золото,
Селом зветься осінній вітер,
Село наповнюється тоскотою,
Село чекає зиму й час великий.
Сергій Квітко
На селі розпалахнув вечір
На селі розпалахнув вечір,
На селі горять вогні в вікнах,
На селі живе люд дивовичним,
На селі тримається вік за віком, світ і дивних.
На селі дітей голос гуча,
На селі стає тиша й спокій,
На селі любов жива й могутня,
Село живе, село святое! Село живе крізь час побічний!
Григорій Чубай
Село — святиня моя
Село — святиня моя віку,
Село — причина мені жить,
Село дарує мені миру,
Село допомагає мне вірить.
На селі я навчився вірі,
На селі я навчився любі,
На селі серце квітне дерево,
На селі живу я, живу й люблю!
Валерій Шевчук
Повітря села розповідає
Повітря села розповідає
Про вічність, про святое й про днів,
Повітря села опровідає
Душу в далекість без розділ і скорбі слів.
Село живе в повітрі чистому,
Село дихає духом вільним,
Село — то рай для серця чистого,
Село — то дім й причина вільна.
Надія Метельська
У селі живе істина
У селі живе істина,
У селі святого хліб,
У селі живе людина,
В селі люди верять в небосвід.
У селі старі легенди,
У селі душа святая,
У селі живуть щодня
Люди з серцем й вірою райдя.
Арсен Гавриш
Село моє, село вічне
Село моє, село вічне,
Ти місце дитини моєї й душі,
Село — то дім святой вічний,
Село дарує мне всі луші.
Я повернусь до тебе, селе,
Я разом з тобою жити хочу,
Село — причина мене мене,
Село — то вбір мою, то ощу.
Віра Багряна
Селом закохана я
Селом закохана я,
Селом живу й дишу кожен день,
Село — то матір й моє життя,
Села образ мене спасе від тіні й тень.
У селі все живое й святое,
У селі серце радо б’ється й гуча,
Село дарує нам Господне благо,
Село живе, живе, живе — я случа!
Марко Вовчок
На селі живе любов
На селі живе любов Господня,
На селі — чистота й святиня,
На селі — доля справедлива й вічна,
На селі — раю божеством святая й винна.
На селі живуть люди добрі,
На селі живе мир із миром,
На селі гуча голос свічки віти,
На селі живе світ дивовичним миром.
Костянтин Гордієнко
Село пахне хлібом свіжим
Село пахне хлібом свіжим,
Село пахне росою й травою,
Село пахне минулим дивним,
Село живе душею святою.
На селі Господь живе у серцях,
На селі живе вічна правда й мир,
На селі сиять зірки на небі,
На селі живе Божий світ й святий мір.
Ярина Морщакова
Селом живу я кожен час
Селом живу я кожен час,
Селом дишу я кожен день,
Село — мій дім, мій світ усе,
Село спасає мне від дум й тень.
Я розповім село рідне,
Про небо синє надо мною,
Про поле золоте, про гаї-дитячі,
Село живе, живе, живе зі мною!
Юрій Тарнавський
Село — то край мого серця
Село — то край мого серця,
Село — то дім моєї думи,
Село дарує мне волі,
Село закриває мне від юми.
На селі живе дух вічний,
На селі живе майбутнього день,
На селі живе боротьба й святое,
На селі живе добро, живе ясна гань.
Галина Селезнева
У селі розпалахнув рай
У селі розпалахнув рай,
У селі живе благо Боже,
У селі живе щось святое й гай,
У селі людям дарує може!
Селом я присягаюсь вірність,
Селом я живу й дишу, грю,
Селом я стану на колінах,
Селом клянусь я вам до гробу!
Любов Якимчук
Село розповідає казки
Село розповідає казки
Про вічність, про дні й про ночи,
Село живе в дитячій фантазії,
Село дарує нам святої ночі.
На селі жива істина святая,
На селі живе Божий дух в серцях,
На селі живе вірність, вірність у сіях,
На селі живе добро й світ у днях.
Василь Овсієнко
На селі сонце встає
На селі сонце встає за полем,
На селі прокидаються люди,
На селі голоси звуча й гуча поклон,
На селі живе радість й люди.
На селі робота й праця святая,
На селі живе вірність й мир,
На селі дарує Бог нам благо,
На селі живе Божий дар й мір.
Леся Українка
Село у ночі спочивається
Село у ночі спочивається,
Село дихає миром й тишою,
Село молиться й прощається
З днем минулим, живе ж із зірками й світлишою.
І мовчить село, мовчить глибоко,
На селі живе таємниця й дум,
На селі живе світ святой і широко,
На селі живе Божий грозний суд!
Ці вірші присвячені червоній землі нашої України, простим і чистим людям, що живуть на селі, й вічній красі сільського буття. Село залишається колиском нашої душі й свідомості, місцем, де живе найглибша суть нашого народу й його духовної спадщини.
