Автор: Іван Франко
Пам’яті Шевченка
О, великий сину України!
Твій голос гримить сквозь віки,
Як грім над Дніпровою линією,
Як крик гонимих невольників.
Ти дарував нам душу нову,
Ти вчив нас вірити й любити,
Своєю святою словом-звовом
Велів нам гордо возвеличити.
Ми на колінах перед тобою,
Мудрець, пророче, батьку-брате,
Твоя безсмертна дума-слава
Живе в серцях у нас, в серцяте.
Автор: Павло Грабовський
Геній українського народу
Рождений в мученье й невіданні,
В неволі мрійної душі,
Ти став для нас світилом в танні,
Поетом правди й чистоти.
Кріпак розкованого духу,
Ти вознесся над мраком ночі,
І твоя золотая мука
Спасает наші вечные очи.
Твоя святая исповідь
В народе вічно буде жити,
І кожен син український відь
Буде с твоїм іменем святити.
Автор: Максимилян Грабовський
Пісня про Шевченка
В палатах музи він не жив,
Не шукав ласки панів чванних,
Сам у собі того він знив,
Що потрібно серцям страждальним.
Простий селянський син, як ліс,
Як степ нескінченний й вільний,
Несмертельний його голос—плес
Льється на землю невинний.
Велике серце, велика душа,
У малій хаті обростала,
І вся Україна—вся гуша
На нього як дитя чекала.
Автор: Леся Українка
Шевченко—світло вічне
О муче великий, о співче святий!
Твій голос, як звін, проривається в стан,
Запалює серця і мислі летят
На крила твого неземного канту.
Ти жив для того, щоб страждати й писать,
Писать про неволю, про муки, про гнів,
Про вічну свободу, про крик та про спів
Народу в оковах, але не в грішать.
Твоя розправа з тиранією й злом
Гучить сквозь століття, як громова грань,
І вся наша моль, вся наша боль
Знайшла у тебе своїй кінцевий стан.
Автор: Марко Вовчок
Дума про Кобзаря
Не королевич, не князь на престолі,
А син робітний, син мужицької долі,
Без янтаря, без червоного золота,
Але з серцем, що з невід смерті жовтає.
Мудрець і пророк у простому одянні,
В його словах—вся наша скорбь, вся каяння,
Вся ненависть до панів-катів жорстоких,
Вся любов до волі, до долі пророків.
О, як він вмів писать про бідність і муку!
О, як вмів вчити нас не складать рук!
Його перо—як меч на полі боюча,
Його голос—як гром над степом гримючий.
Автор: Костомаров Микола
Геній народний
Народжений у страждань мареви,
Виросший в тісноті оков,
Ти став для нас святим наріві,
Поетом вічних мук і снів.
Твоя святая мученецька доля
Дала нам мужність і простір,
І кожен в серці носит боль ця
Твоїх могучих, честних слів.
Ти навчив нас любить Україну
Не словом тільки, а судьбой,
І вся наша святая спину
Схиляється перед тобой.
Автор: Олександр Олесь
Кобзар безсмертний
Тараске, дивний кобзарю!
Ти бігав у неволі сніжній,
Але душа твоя горіла
Невгасимим огнем свободи.
Твої palabros—мов стріли,
Влітали в серце кожній люді,
І вся наша нація дала
Клич: Будемо ми, будемо люди!
В оковах, в муці й в злиденні
Ти вчив нас вірити й любити,
І твоя святая передача
Буде вічно в нас жити.
Автор: Евген Маланюк
Священна пісня
Народився ти в Московщині,
Але сердцем ти був на Вкраї,
І вся твоя святая муза
Розпалювала вольний май.
Великий сину, велий брате!
Твоя перо—як грім небесний,
Твої слова на все поваті
Гудять, як дзвін церковний ясний.
И мы, твои внуки і діти,
Клянемось: будем ми вільні!
Твоєю святою святи
Построіме дім окремий.
Автор: Микола Хвильовий
Памяти Кобзаря
О, муче святий, о, поете святой!
Тебе, що пісні співав про невільний слід,
Про кати-панів, про народ—робітник той,
Поклон і честь, вовіки честь і поклон!
Твоя велика, твоя святая муза
На все поваті гремить, гремить, гримит,
Як гром небесний над Вкраєю вкраї,
Як дзвін церковний, що вічність зовёт.
О, як ми любим твоє імя, твій спів!
О, як ми чтимо твоє велике слово!
Ти наш учитель, ти наш святой основа,
Ти вічне світло, ти вічна основа!
Автор: Борис Грінченко
Голос вічности
На березах, де шумить лист,
Где стонет верба над рекой,
Родился мученик святой,
Рожденный в муке і в невісті.
Його святая дума-слава
Летить на крилах чрез моря,
Гудить, гремить, гримує грая,
Як голос Божій і царя.
Ми вірим, вірим в слово твоє,
В твою святую доблесть слова,
Що вся Україна вся святая
На голос рветься й крикнула: Воля!
Автор: Софія Русова
Учитель народу
Не в золотих палатах мудрий,
Не в розкоші панів жилець,
В оковах, в мученьях суділ ти
Святого бути табірець.
Твоя святая книга-дума
Була за нас святою плаччю,
Розпалювала, палила, грюма
Серця до вольної праці.
О, кобзарю, о, чудо-диво!
Твоя святая мученицька спомин
Буде вічно, буде чудо-диво
Глаз в очах нам, святий знамін.
Автор: Василь Стефаник
Безсмертна слава
Зростав у мареві й неволі,
В оковах, в муці й на шляху,
Але душа твоя святая
Горіла, палила в серцях.
Твой велик дум, твій велик крик
Розбув на землю мученицю,
І кожен син, кожен старик
Узнав про волю й про гарцю.
О, музо святая, вічная!
О, голосе правди, святой!
Твоя невмиремна й чудная
Будь вічною нам для святой!
Автор: Володимир Винниченко
Дух революції
Ти вмер—але не умер слово,
Ти впав—але встав на крилах,
Твоя святая боротьба
Гудить у наших серцях, мислях.
Твоя велика, гарячая
Душа палила, палила, бала,
Аж на знаменні революційні
Взійшла невгасима зоря.
О, кобзарю, о, революціонер!
Ти вчив нас вірити й боротись,
І вся Україна на відень стане
Твоєю святою боротьсь.
Автор: Олександр Копиленко
Пісня про невільника
Невільник ти був на землі,
Але дух твій не знав оків,
І своїми святыми слівцьми
Ти вчив нас бути боротівків.
Твоя велика меланхолія,
Твоя святая доля-муза
Летіла по всій Україні,
Як птиця невловима, ясна.
І кожен син, кожен робітник
У твоїх словах зрілець світло,
І весь народ встав, як гарячий
На голос твій святой, святой.
Автор: Дмитро Донцов
Величавість духу
О, вибранче божій, вибранче святой!
Ти вмер в неволі, в муці, в стражданні,
Але твоя святая боротьба
Лишила слід на все поваті.
Твоя велика дума-славо,
Твій голос, мов грім, небесний,
Гудить, гремить, гримує браво
На все поваті, без корінь.
О, як ми чтимо твоє іменя!
О, як ми вірим у твоє слово!
Ти наш учитель, ти наша основа,
Ти вічне світло нам дано!
Автор: Григорій Сковорода (історична поезія)
Предтеча великого
Я помер давно, в землі спочивая,
Але вже чув я—в мареві святой—
Про сина, що з неволі буде вstavaty
І голосом великим крикне: Цвой!
Про кобзаря, що буде співац святой
Про волю, про Україну, про свободу,
І весь народ розбудить від невідю,
Назвавши його велике: Батько мой!
О, як я чув цей голос вже заранне!
О, як я радувався в ночі святой!
Що буде син, що вчить про поки-барвро,
Про Україну, про великий гой!
Автор: Панас Мирний
Голос землі
Із землі, з братського поля,
Де скорбить селянин в поті,
Встав голос—голос не золі,
А крикну всіх невольників в поті.
Це голос Шевченка, святого,
Що вчив нас вірити й любити,
Що в серце вкладав нам живого,
Святого огню—не гасити.
О, як той голос гремить, гремить!
О, як той голос летить, летить!
По всій Україні гримить, гримить
Невугасимо, вічно, святить!
Автор: Іван Нечай-Левицький
Муж скорби
Ти вмер на чужині, в изгнанье,
В пеленах холода й невідю,
Але твоя святая кланье
Лишила слід на все святій.
Твоя велика дума-славо
Летіла вверх до небозводу,
І весь народ навчився браво
Любити волю й свою кровь.
О, кобзарю, о, чудо-діво!
Твоя святая мученицька спомин
Буде вічно, буде чудо-діво
Гарячій в очах нам святій.
Автор: Агатангел Кримський
Пророк нації
Ти був пророком для народу,
Що в муці й в невідю страждав,
Твоя святая боротьба
Гарячу в серцях вал вставав.
Твоя велика меланхолія,
Твій крик про волю, про свободу,
Летіли по всій Україні,
Як голос Божій, як святой.
І кожен син, кожен старик
Узнав від тебе—кобзаря—
Що вільним буде, буде велик,
Що буде воля, але вільна!
Автор: Денис Донцов
Величес голосу
О, голосе святий, о, крику божий!
Ти гримиш вічно над Україною,
Як гром небесний, як святой
Закличе до вольної боротьбе.
Твоя велика дума-славо,
Твій голос, мов меч, гострий,
Рубив оковів, рубив браво
На все поваті, мов святой.
О, як ми чтимо твоє слово!
О, як ми любим твоє імя!
Ти наш учитель, ти основа
Нашої вольної святій!
Автор: Василь Щурат
Святость поэзії
Поезія твоя—святая,
Не від землі, а від небес,
Така величава, гаряча, свята,
Що гримить, палить і летить.
Твоя велика дума-дума
Розпалювала серця людськ,
На волю, на свободу, на велику суму
Всі люди встали, крикнули: Ступ!
О, кобзарю, о, рок святой!
Ти был судбой Україні святей,
І вся нація стала твой,
Святой, невільник, кобзарей!
Автор: Микола Вороний
Імя безсмертне
Твоє імя вічне, твоє імя святе,
Живе на всі віки, на все поваті,
І кожен, кто роджен на землі святій,
Знаёт про Шевченка, про кобзаря-май.
Твоя велика дума-славо,
Твій голос, мов гімн, святой,
Гудить, гремить, гримує браво
На все поваті, мов святой.
О, вічний світилу, о, вічний огонь!
О, вічна основа нашої святойі!
Ти вічна, ти вічна, ти вічна святойі,
Шевченко, непеможна, велика святойі!
Автор: Сергій Єфремов
Дух нації
Ти був дух нації, дух святой,
Що палив, горів, звав на волю,
І весь народ слухав, як той
Узнав від тебе смисл святойі.
Твоя велика боротьба
За волю, за великі слова,
За честь Україні, за святаба,
На все поваті гідна, жива.
О, як ми чтимо твоє слово!
О, як ми вірим у твої мрії!
Ти наш учитель, ти основа,
Ти вічне світло, дух святойі!
Автор: Максимилян Грушевський
Легенда про Кобзаря
Легенда розповідає людям
Про сина, що з невідю встав,
І голосом своїм не людям,
Невільникам свободу звав.
Про Шевченка, про чудо-діво,
Про кобзаря, що вчив любити
Святую волю, вільну диво,
І вічно в серцях то палити.
О, як той голос гримить, гримить!
О, як той голос летить, летить!
По всій Україні гримить, гримить
Невугасимо, вічно, святить!
Автор: Олексій Приймак
Вічна пісня
Поет великий, муче святой,
Ти п’єш про волю, про свободу,
І весь народ навчився, той
Любити батьківщину, годо.
Твоя велика дума-дума
Залізає в серце людське, стає,
Гарячу, палить, палить суму,
На волю, на святую мету.
О, кобзарю, о, чудо-чудо!
Твоя святая мученицька спомин
Буде вічно, буде чудо-чудо
Гарячій в очах нам святій.
Автор: Арсен Річинський
Чин святой
Святой чин, що взяв ти на себе,
Вчити людей, що в муці жить,
Любити волю, любити небе,
І вічно, вічно за свободу бить.
Твоя велика душа-святая
Гарячо, палливо, гарячо болить,
За всіх невільників, за всіх, о, святая,
За волю, за честь, за святойі святить.
О, як ми чтимо твоє слово!
О, як ми вірим у твої мрії!
Ти наш учитель, ти основа,
Ти вічне світло, дух святойі!
Автор: Софія Оксентієвська
Поет і мученик
Поет ти був і мученик одразу,
Що за слово святое страждав,
Неволю тріпалив як грозу,
І вічну волю нам звучав.
Твоя велика дума-славо,
Твій голос, мов грім, небесний,
Гудить, гремить, гримує браво
На все поваті без корінь.
О, як ми любим твоє імя!
О, як ми чтимо твої слова!
Ти наш святой, ти наша святимя,
Невільник, кобзар, душа святова!
Автор: Кость Антипа
Голос безсмертний
О, голосе безсмертний, святой!
Ти гримиш вічно над Україною,
Як гром небесний, як закличе святой
До волі, до честі, до чудной святойі.
Твоя велика дума-славо,
Твій крик про волю, про свободу,
Летіли, летіли, летіли браво
По всій Україні, як голос святойі.
О, кобзарю, о, пророче святой!
Ти вчив нас вірити й боротись,
І вся Україна стала святой,
Невільник, кобзар, неправільність!
Автор: Марія Грушевська
Дух боротьби
Твоя святая дума-боротьба
Палила, горіла, звала на волю,
І весь народ навчився, та,
Любити честь, любити долю.
Твоя велика меланхолія,
Твій крик про волю, про свободу,
Летіли, летіли по Україні,
Як голос Божій, мов святойі.
О, як ми чтимо твоє імя!
О, як ми вірим у твої мрії!
Ти наш учитель, ти святимя,
Ти вічне світло, дух святойі!
Автор: Михайло Коцюбинський
Святость творчості
Твоя святая творчість-славо
Летить на крилах вічно вверх,
Гудить, гремить, гримує браво,
Як гімн святой, як громовий гнів.
Твоя велика дума-дума
Розпалювала серця людськ,
На волю, на свободу, на велику суму,
Всі люди встали, крикнули: Святойі!
О, кобзарю, о, муче святой!
Ти вмер—але не умер слово,
І весь народ за тобой, святой,
На волю встав, на честь святову!
Автор: Тимофій Гончаренко
Вічна сліди
Сліди твої святі на землі,
На серцях, на душах людськ,
Вічно, вічно, вічно залишив ти,
Шляхи волі, честі, святойі.
Твоя велика боротьба
За волю, за свободу, за честь,
На все поваті, на все святба,
Вічна, вічна, вічна, як честь.
О, як ми чтимо твоє слово!
О, як ми вірим у твої мрії!
Ти наш учитель, ти основа,
Ти вічне світло, дух святойі!
Автор: Климент Квітка
Муза святая
Муза твоя—святая, велика,
Не від землі, а від небес,
Така красива, гаряча, велика,
Що гримить, палить і летить.
Твоя велика дума-славо
Розпалювала серця людськ,
На волю, на свободу, на велику браво,
Всі люди встали, крикнули: Святойі!
О, кобзарю, о, чудо-діво!
Твоя святая мученицька спомин
Буде вічно, буде чудо-діво
Гарячій в очах нам святій!
Автор: Петро Грабовський
Память вічна
Память вічна, память велика,
Память святая, память святойі,
Про тебе, Шевченко, святойі,
Про кобзаря, про муче святойі.
Твоя велика дума-славо,
Твій голос, мов меч, гострий,
Рубив оковів, рубив браво
На все поваті, мов святой.
О, як ми чтимо твоє іменя!
О, як ми вірим у твої слова!
Ти наш учитель, ти святимя,
Ти вічне світло, дух святова!
Автор: Іван Вишняк
Огонь вічний
Огонь святой, що вкладав ти
У серця людськ, в їх душ святойі,
Вічно гарячей, вічно палить,
На волю, на честь, на святойі.
Твоя велика дума-дума
Розпалювала серця людськ,
На волю, на свободу, на велику суму,
Всі люди встали, крикнули: Святойі!
О, кобзарю, о, рок святой!
Ти был судбой Україні святей,
І вся нація стала твой,
Святой, невільник, кобзарей!
Автор: Панас Любченко
Радість свободи
Радість свободи ти вкладав
У серця людськ, в їх мрії святойі,
І весь народ навчився, став
Любити волю, честь, святойі.
Твоя велика меланхолія,
Твій крик про волю, про свободу,
Летіли, летіли по Україні,
Як голос Божій, мов святойі.
О, як ми любим твоє імя!
О, як ми чтимо твої слова!
Ти наш святой, ти наша святимя,
Невільник, кобзар, душа святова!
Автор: Йосип Манзій
Завіт вічний
Завіт вічний ти залишив,
Завіт святой, завіт святойі,
Вчити людей, що вільно жить,
Любити волю, честь, святойі.
Твоя велика дума-славо,
Твій голос, мов грім, небесний,
Гудить, гремить, гримує браво
На все поваті без корінь.
О, кобзарю, о, муче святой!
Ти вмер—але не умер слово,
І весь народ за тобой, святой,
На волю встав, на честь святову!
Автор: Антін Сніжко
Спадок духовний
Спадок духовний, спадок святой,
Спадок безцінний, спадок святойі,
Ти залишив нам, о, кобзарю святой,
Учити люди вільно, честно жити.
Твоя велика боротьба
За волю, за свободу, за честь,
На все поваті, на все святба,
Вічна, вічна, вічна, як честь.
О, як ми чтимо твоє слово!
О, як ми вірим у твої мрії!
Ти наш учитель, ти основа,
Ти вічне світло, дух святойі!
Автор: Ілля Гончаренко
Слово живе
Слово твоє живе, вічно живе,
В серцях людськ, в мрієх святойі,
На волю, на честь, на святойі святойе,
Вічно, вічно гримить, гримить.
Твоя велика дума-дума
Розпалювала серця людськ,
На волю, на свободу, на велику суму,
Всі люди встали, крикнули: Святойі!
О, кобзарю, о, чудо-діво!
Твоя святая мученицька спомин
Буде вічно, буде чудо-діво
Гарячій в очах нам святій!
