Борщ
Червоний борщ, як крапля крові,
На столі дарує нам любов,
Його аромат летить в покої,
І серце бує у новий спів.
Буряк, капуста й м’ясо м’яке,
Сметана хмаркою лежить верх,
Коли сидаєш за столом ти в цьому раю,
Забув про світу весь занепад і мерк.
Автор: Традиційне
Борщ — це серце України,
В котлі кипить душа червона,
Як дід у День гвоздик готував,
Так і ми готуємо щодня.
Бограч
У казані на вогні гарячом,
Готується стерпе мяса паління,
Паприка, цибуля й багато спецій,
Бограч лунає в серці радістю.
Угорський гуляш, що став своїм,
Лежить в казані, парує білий дим,
Мандрівниці давно це полюбили,
І з далечі в нас це завезли.
Варенички
Іду по запаху до мами в дім,
Варенички гарячі лежать рядком,
З картоплею, м’ясом й сиром білим,
Зі сметаною вкус неповторимо пречудесним.
Розтираю тісто білі руки,
Наповню серцем кожну подлу,
І коли в окропі закипають,
До них тягнуся я, як до неба.
Автор: Анонім
Мамині варенички — райське блюдо,
З любов’ю зліплені на стол,
Кожна подля — як скарб усе буде,
І з сирком, і з м’ясом у ролі.
Холодець
Морозна красота в тарілці,
Холодець прозорий лежить гарний,
М’ясо в желатині, як у в’язниці,
Але смак його — неповторний, дарний.
На святкові столи ставлять гордо,
Холодець — ознака гостинності,
Коли сніг за вікном лежить щільно,
Це блюдо дарує нам щастя й дивність.
Сало
О, сало, сало, скарб України,
На чорний хліб його кладемо,
З гарячою горілкою й цибулею,
Колумба смаку все переможемо.
Дід закуповує в зиму прок,
Коптить у дощицю й солить щоденно,
Скибка сала — це вже успіх,
І радість в серці запалюється вічно.
Автор: Сільський
Слонина від покійної баби,
З чесноком й прянощами разом,
Така святиня в Україні,
Що ж це за смак! О, боже мій!
Пампушки
Маленькі подушечки пухкі,
З часничком пахуть солодко-гірко,
До борщу їх ламаємо по куснику,
Разом чудо робимо легко й вирто.
Піднялися в печі, як сонечко встало,
Золоті, з глянцем, такі чарівні,
Часничок розтертий все питання вирішав,
Пампушки й борщ — це вже гармонія!
Плацинта
Молдавське чудо на столі,
Пластина тонка розпростерта,
З сиром, з картоплею й голосом веселим,
Плацинта — доля, що при нас стоїть щодня.
Розкатуємо тісто мовою-річкою,
Наповнюємо щедрою рукою,
І в піч несемо з гарячою любов’ю,
Щоб вийшла плацинта як з казки золотою.
Автор: Гаврилюк Любов
Плацинта дідівська, плацинта мамина,
Розділяють поколінь спадщина,
Смак сиру й тепло тиді рук,
Це почуття — найчистіший звук.
Гуляш
Західна земля принесла до нас,
Гуляш угорський — дар святковий час,
М’ясо мяке й паприка червона,
Варимо його до того як вечір супокійна.
Запахи летять по селу усьому,
Гість приходить від цього аромату,
І сідаємо за стіл усім сім’єю,
Гуляш об’єднує нас у радості багатій.
Крупник
На полюванні й в полі при роботі,
Крупник гарячий дає мужам сил,
Перловка, коренів аромат святковий,
Калорій багато, й сам собою дорогий мир.
Сільський смак, что нас од дітей воспитав,
Крупник простий, но в серці живе,
Щоб як колись в полі нас охороняв,
І бойку жизни радість дарив.
Автор: Козак Максим
Крупник в котлі булькає веселий,
Дим піднімається в небо сніжне,
На охоті чи в роботі на полі,
Крупник дає силу й тепло безмежне.
Млинці
Золоті млинці, мов сонечко в тарілці,
З варенням, з медом, з творогом й сиром,
Розкладаємо в стопку один на одного,
Млинці — це щастя, що приходить долом.
Мама розбиває яйця в мисочку,
Мучиця біла, молоко гарячее,
На сковороді вони вируються жвавенько,
Млинці — то чудо на столі живаченько.
Галушки
Кукурудзяні галушки густі,
В горіху смачком рибному варилися,
Як снігу білого лежать в мисці,
Галушки — дар, що батьків годував.
Вариш в каші солоній або солоденькій,
Лежать гаркаємо з маслом й нідерненько,
Галушки — це любов на столі,
Українське чудо в кожній подільці.
Автор: Добрий
Галушки біленькі, як мрія в ночі,
З творогом й маслом на столі гарячі,
Коли мама варить їх для нас,
То смак небесний дарується нам.
Юшка
Юшка рибна, як річка скипляча,
З карасем, щукою й лящем танцюча,
Рис варений й цибуля гарячая,
Юшка — це смак морської стихії в ночи.
З озер й ставків несемо дари,
Юшка готуємо на вогні,
Рибак закидає сітку й мреї,
Юшка готова — приходьте скорей!
Котлети
Яйце, панірування, хліб молотий,
Котлети розпалювають в мастильці гарячій,
Мучниця золота на обидва боків,
Котлети — це святиня на столі ім батьків!
Розміщаємо на дошці, нарізуємо скоро,
Рис, гарнір, зелень і помідорка красуня,
Котлета — це успіх в кулінарії вольної,
Смак спадщини в кожній скибочці прекрасной.
Автор: Кравець Ніна
Мамині котлети — краща закуска,
Панірування хрустить на зубах,
Щось смачненьке, щось від серця,
Котлети мамі — вся Україна в них.
Піст — узвар
В піст готуємо узвар святковий,
Сухофрукт варимо в воді гарячій,
Груша, яблоко й цукор солодкий,
Узвар — молитва в напитку святій.
Запах корицы й гвоздик розходиться,
В храмі свічки палають святі,
Узвар піст святкує з нами разом,
Духовне почуття в кожній чашці пісні.
Кулеш
У казане на багатті кипить,
Кулеш проста, але чарівна,
Коноплине насіння й гречка їдять,
Кулеш — їжа предків, наша рідна.
Мешканці степу цього чудо знали,
Кулеш готували по-під небом зоряним,
Силу й здоров’я від землі беруть,
Кулеш — святиня нам, доля й визнання.
Автор: Стус Василь
Кулеш дарує нам простоту,
В простоті ховається величність,
Сумарна сила всіх земельних благ,
Кулеш — це душа села й дітей.
Мальва
Мальва солодка, як мед на мовах,
Тесто розшарене, у кільках прошаруваннях,
З маслом й цукром складені слої,
Мальва — розкіш на столі в святкові.
Глав’ємо мальву у святкові дні,
До кави чорної чи молока биливой,
Мальва гордо лежить на грудці,
На ротові вмирає, як улыбенька квіти.
Маківник
З маку нашого, що в полі рішав,
Маківник готуємо в святкові дні,
Мак молотий з медом чарівним,
Маківник — святиня на столі рідної землі.
У каші прихованом малі зернечко,
Мак дає серцю сні й спокій,
Маківник на столі — це намерення добра,
Святкова їжа для всієї родини.
Автор: Чорновіл Олег
Маківник дідівський, маківник світ,
В снах заборонлених його живе,
Мак наш український, що вів вибір душі,
Маківник — молитва в тісті, в мед.
Кисіль
Рожевий кисіль з ягід поліських,
Крохмаль розводимо в воді холодній,
Малина, чорниця й журавлина разом,
Кисіль — напиток здоров’я й ласки.
В чарці напиток позначує красу,
Кисіль слизьконька, як любов на губах,
Пиємо в рудозарді літніх вечорів,
Кисіль — це дар земель батьків навік.
Гарячка
На щепоткою солі й чеснику рубаним,
Гарячка гарячка кипить в казане,
Борошно висипаємо, мешаємо швидко,
Гарячка — каша гарячая, як серце велике.
Гарячка припадає, як казка старовіна,
На масло скопленому жарить його варим,
Гарячка — це спадщина, що жива по землі,
Їдимо її со дня дитинства скоро.
Автор: Анонім
Гарячка гарячая, золотарої,
В казане варилась на вогні святом,
Дідівські таємниці в гарячці засховані,
Кушаємо гарячку й спомню ми батьків.
Куліш
Куліш панівший, царь усіх гарнірів,
Ячмінь й гречка варилась на жиру,
В казане на вогні готувався дивний,
Куліш — геройський обід й гордість.
Каза по казам виходить куліш золотий,
Паляниця чорна й сало вбік лежить,
Куліш — це їжа Бердника-козака,
Куліш — то слава укоєння для душі.
Щи
У казане скипла щи зелена,
З капусти свіжої, як весна скипять,
Щи дарує нам велику радість,
Щи — це світ у мисці, зелень у дитинстві.
Щи з сиром, щи з грибом святковим,
Щи із м’ясом, щи із рибою чудесною,
Щи варимо з піснями веселими,
Щи — это домашній уют на столі.
Автор: Тетяна Коновалова
Щи зелені на столі лежать,
Капуста й укроп, любов у кожній ложці,
Щи готуємо із серця, без зла,
Щи — жизнь кипить у казане, як душа.
Печеня
М’ясо в панцирі печеней гарячій,
Розпікається у духовці золотою,
Запах м’яса розходиться по дому,
Печеня — це радість, що приносить світлу ласку.
На столі лежить святкова печеня,
Її нарізаємо ножем гарячим,
Сік бігтиме на тарілці рожево,
Печеня — велична їжа українських панів.
Рибник
З рибою в тісті золотім коровай,
Рибник нарізаємо, від запахом везень,
В тісто завернута рибка дива,
Рибник — святковий пиріг української мами.
Тісто розтягуємо тонко-тонко,
Селищем посипаємо й рибою повінчаємо,
В піч золотую затискуємо слідок,
Рибник — це мистецтво на столі, як твір поета.
Автор: Марія Балабан
Рибник на столі лежить гордо,
До нього проходять гості й сім’я,
В тісті завернута річка щоденна,
Рибник — це світ український у кусненні.
Іванівський хліб
Чорний, рудий, із закваскою чудесною,
Хліб український лежить на столі скорбою,
Батько хлібний, що надає нам силу,
Хліб — это святиня, що не можна зневажити.
В піч його спускаємо з піснею,
Дім наповняється запахом святим,
Хліб розломлюємо, ділимось з сусідом,
Хліб — это братство, скорбота й вірність.
Паляниця
О, паляниця, золотавая красуня,
На столі лежиш, як сонце малесенькое,
Можеш ми в дорогу, можеш у святиню,
Паляниця — радість у кожному укусненні.
Тісто розкатуємо ідеально тонко,
Скибку м’яса чи масла кладемо в центр,
Закрутимо, з’їдимо, як святкове лакомство,
Паляниця — українська раєюча душа.
Автор: Павлівський Павел
Паляниця на столі круглая,
Румяна, гарячая, со смаком долгим,
От батьківської печи летит,
Паляниця — вся моя дитинство в ній.
Чебуреки
Крутимо вогні у жирі гарячім,
Чебуреки смажимо до золота красуни,
М’ясо в половинці гарячой скидає
Чебуреки — татарський поклон до землі.
Укусимо, пара паруєтьсія,
М’ясний сік розливається по вуста,
Чебуреки хрустять на зубах веселі,
Чебуреки — це вкусний привіт від степів.
Православне причастя
В храмі свічки палають святі,
Комплете причастя — це хліб, це вино,
Це тіло, це кров, це чудо святое,
Причастя — це зв’язок з вічним смислом.
Причастя — це святкування душі,
Коли хліб освячений на язиці тане,
І вино святое по горлу спливає,
Причастя — это нав’язь з Богом навік.
Автор: Святий Василь
В причастї хліб і вино священе,
Таїнство Божье, что змінює душу,
Коли ми причастимо, ми зв’язані святі,
З Господом нашим у вічноєї молитви.
Смотана
Гарячей молоко у великій миске,
Кислі до смотани приносимо молочок,
Віджимаємо в тканині, висимо на вітрі,
Смотана готова — як мамине щастя біле.
Смотану їдимо з хлібом чорним,
Чи з печивом до кави сиром,
Смотана — это дар від коровки білої,
Смотана — това нам здоров’ю й радості.
Гарячка з огірками
На зиму солимо огірки в бочці,
Гарячка готується зі страв лишніх,
З хлібом, з огірками й сметаною білою,
Гарячка — це зима, что дарує любов батьків.
Огірки гарячі видаються в гарячці,
Запах укропу летить у ніс веселий,
Гарячка — это спокій зимовий,
Гарячка — то смак дому й щастя без меж.
Автор: Поліщук Олег
Гарячка зимова, гарячка святое,
Со огірками солоними і смотаною,
В холодні дні вона дарує тепло,
Гарячка — життя, что живе в тарілці.
Жур
Жур ржаной, що варится на ночи,
В казане на дровах й в печі гарячій,
Ржаний борошно розводимо з водою,
Жур — напиток козака, що йде в бенкет.
Жур чорний, жур ясний, жур святое,
В козацькі часи пивши його козаки,
Жур дає силу й мужність велику,
Жур — это дух України в чарці.
Коровай
На весіллю коровай громадський,
З орнаментом, з обручем золотим, із птахами,
Коровай — це святиня весілля,
Коровай — символ благословення, міцній сім’ї.
Теста білого, з маком, з насінням,
Коровай готуємо, поем пісні весільні,
Молодих шлюбників коровай дарує,
Коровай — это святиня того, що єдине.
Автор: Костомаров Микола
Коровай весільний, образ святовний,
З символами долю й любові завічкує,
Коровай — это святиня укоєння,
Щож дарує нам правду сім’ї й дітей.
Вареник зі сливками
З яйцем, цукром й сливками божественним,
Вареник готується в животі мами,
До борщу служить чи до трав’яного чаю,
Вареник зі сливками — це вважність рідної землі.
Слівки переливаємо з каструлі білої,
Варимо на ніжному вогні с любов’ю,
Вареник готовий — золотий й гарячий,
Вареник зі сливками — це радість на столі.
Каша гречана
В казане гречка гарячиться веселе,
На жирі скорописний образ вспихає,
Каша гречана, як золото, сяє,
Каша гречана — сила й здоров’я.
Дід мій ішов на роботу з кашею,
На обід міст відповід у тарілці гарячій,
Каша гречана — це спадщина дідів,
Каша гречана — це українська величність.
Автор: Анонім
Гречка у казане гавкає спокійно,
Мати мішає дерев’яною ложкою,
Каша гречана для всіх потрібна,
Каша гречана дарує нам довговічність.
Молочна каша
Молоко гаряче на печи скипить,
В нього круп насипаємо щедрою рукою,
Каша молочна варится поволі,
Каша молочна — дитинство в чарці.
Мама каша молочна варила в ночи,
Для малюків сладеньку й гарячу,
Каша молочна розповідала казки,
Каша молочна — мамине щастя й турбота.
Йогурт в керамічній посуді
У горнечку глиняному, що грець давніх,
Йогурт закваска в теплій печі варится,
З молока коровиного чудо створюється,
Йогурт — це живе молоко, що дарує здоров’я.
Йогурт готуємо в холодильнику дома,
З жирним молоком і закваскою честю,
Йогурт білий, як снег, лежит у мисці,
Йогурт — это любов до здоровя з давних часів.
Творог у золотій мисці
Творог білий, що завертаємо в тканині,
Рубаємо ножем гарячим до кубиків,
Творог — дитячее счастье, которое летит,
Творог — здоровя, що скривається в кожній крупи.
Творог з медом, творог із сахаром,
Творог у печивом, творог в пампушках,
Творог — це матеріал для всіх святкових страв,
Творог — украинская святиня здоровя.
Автор: Михайло Коцюбинський
Творог білий, як мова ідеальна,
З молока дарування небес,
Творог живе в кожній хатині сільській,
Творог — дар землі і праці рук.
Укроп зелений у піст
В піст зелень укропу свіжа йде в каші,
На столі земельний запах літа цілий,
Укроп святий дарує нам бадилість,
Укроп — це зелень молитви в піст святій.
Укроп сушимо зимі доля,
На святкові дні видаємо закуску,
Укроп — це дух землі, в жмені вміщеній,
Укроп — это музика природи, зелені.
Печена яблука з медом
На осередку печі золотейте,
Яблука печені з медом у серцю,
Запах кориці й гвоздик розходиться,
Печена яблука — дар осенни й збиранні.
Яблуко розкладається мякоттю нежною,
Мед розливається в полості гарячій,
Печена яблука — це природна сладость,
Печена яблука — это посилка від батьків.
Закінчення
Так у кульїнарії житлия України,
Живе смак, традиція й історія спільна,
Кожна страва — це частина душі,
Українська кухня — це серце нашої любові.
Час скінчився на цьому подорожу смаком
Сподіваюся, ці вірші дарували Вам радість і носталгію до rідних традицій України.
