Авторські твори на тему весни
1. Прихід весни
Коли сніг на схилах тане,
І сонце вище піднялось,
Земля від холоду щаслива,
До нового життя прокинулась.
Пробудження з довгого сну,
Природа вся розквітла,
І в серці радість розцвітає,
Як перший крок весни сама.
2. Пісня льодохода
По річці гине синій лід,
Течія його манить вниз,
І в розпущенні льодяному
Весна поет усім звучить.
Природа спішить голосно,
Потоки вперед несуть,
І далі вниз до морів синіх,
Весняні води мчать, поють.
3. Перші квіти
Крізь мокрий грунт пробиваються,
Маленькі квіточки встають,
Вони подих холодну мають,
Але живі, вони живуть.
Яскраво жовтим і голубим,
Вони красу нам дарують,
І в кожній крихітній квітці
Надія нова знов живе.
4. Пісня солов’я
В гілля берези совується,
Солов’й поспішив співати,
Його голос так чудовий,
Весну хвалить без утрати.
Він славить дні, що стали довші,
Привіт несе землі живій,
І кожна нота, як зірниця,
Весну прославить всім судить.
5. Зелені бруньки
На гілках дерев народжуються,
Бруньки, що живу готують,
Вони мовчать, але живі,
І через час листок випустять.
Зелень на ньому видна вже,
Сил щораз більше в них живе,
І скоро дерево розкриється,
Як долоня вітрам, тепла.
6. Журавлиний клин
На небі біліють крила,
Журавлі вищу летять вверх,
Вони повертаються додому,
Де чекає їх весна.
Їх крики чути хрипкі, дикі,
Вони зовуть нас у дорогу,
За ними летить вся природа,
До теплих днів, до дивних снів.
7. Льон у полі
По полю синім розцвітає,
Льон вишневий, як слізка ткне,
І небо в синьому дивиться,
Себе у квітах видить.
Хвиля синіх пелюсток,
За вітром хвилюється з гарцем,
І в кожній крихітній квітці
Весни мелодія живе.
8. Мелодія листопаду
Хоча весна прийшла з теплом,
Нам слід пам’ятати льон,
Що був осіннім золотавим,
І різнобарвним перелетом.
Природа вічно проживає,
Коло своєї мандрівки,
І осінь след в весні лишає,
У снах про вічні свої риски.
9. Весняна роса
На траві з’являється роса,
Крапельки, як перлини сяють,
Вони ловлять першу зорю,
І ніч минулу беруть.
Холодна чистота на листі,
Вона освіжує весь світ,
І в кожній крапельці росинки
Весна себе проглядає.
10. Теплий вітер
Вітер з півдня прилітає,
Він теплий, ніжний і дивний,
Він тягне запах землі живої,
І жаж до життя з собою.
Він гладить листя, траву дує,
Розносить запахи й семена,
І там, де вітер залітає,
Весна лишає свій слід.
11. Цвіт яблуні
На садовій яблуні білий цвіт,
Як сніг, що тільки звідси впав,
Духмяний, ніжний, дивовижний,
На ніжних гілках розцвітав.
І в кожній крихітній пелюстці,
Лежить судба майбутніх плодів,
І обіцянка світу нового,
Що буде корм для всіх живих.
12. Буцяло весни
Хоча весна прийшла з теплом,
Ще крига мерзне в деяких місцях,
Де сонце не встає залізна,
Там зимна мертвота живе.
Але й там вже чути голоси,
Птахів, що прилітають звідти,
І кажуть, що весна прийдеться,
Неправда, що вона не буде.
13. Капелі вдосконалості
З дахів крапають капелі,
Одна, інша, третя, четверта,
Вони мерзнуть у ночі холодній,
Але днем весною живуть.
І кожна капля, як дзвіночок,
Звучить про день, що вже прийшов,
І радість в кожній крихітній крапельці,
Весна живе без перейм.
14. Стежина у лісі
По лісовій стежині сніг,
Ще білий, чистий і холодний,
Але крок весни вже видно,
Земля уже себе знаходить.
І між корінням старих дерев,
Зелень пробивається в гору,
І коріння питають сонце,
Коли прийде до нас весна.
15. Голоси лісу
У лісі чути голоси,
Дятла, що стукає в кору,
Шелеставу листків молодих,
Потоків, що спішать в долину.
І в кожному звуці чути,
Пісня весни про щастя, утіху,
І радість світу, що пробуджується,
В кожному звуці лісу сірого.
16. Переказ зимі
Зимо, прощай, твоя пора,
Вже минула в минулих днях,
І тепла світ тебе забув,
Весна прийшла на твоє місце.
Але в пам’яті людської,
Ти будеш жить в морозу, в снігу,
Коли повернеш ти по лату,
І знов зробиш світ холодним.
17. Колісниця весни
На небі з’являється весна,
На чотирьох білих конях,
Вона мчить швидко по землі,
Розносячи тепло й жарт.
І там, де колісниця їде,
Земля розпускається, живе,
І сірий світ виходить стало,
В кольорах, яких раніше не було.
18. Сніг у весні
Хоча весна приносить тепло,
Ще можуть прийти морози,
І там, де сніг лежить, як знак,
Весна ще воює з зимою.
Але переважати буде,
Весна, яка готується в серці,
І сніг шанцю не матиме,
Перед теплом того дня.
19. Пробудження річки
Річка, де крига гине,
Просипається, живе,
Вода течіє, поет,
Спішить до морів синіх.
І в кожній хвилі річки,
Радість весни живе,
І біжить, поет, гарцює,
До нового життя вода.
20. Цвітіння медуниці
На схилі медуниця цвіте,
Тремтячим квітам живе,
Позаду остала зима,
А та почалася весна.
Вона цвіте в холодну пору,
Коли під снігом ще трава,
Але вона вже не рахує,
Хоробро, як й життя само.
21. Крик граків
Над полем граки кружать,
Вони кричать, поють,
Про те, що землю вони бачить,
І радість їм живе.
Вони вертаються додому,
Де чекає гніздо їм вже,
І в крику грака слухати,
Пісню весни живу ми.
22. Слідки звіра
На мокрій землі видно,
Слідки від звіра малого,
Він прокидався з сну давнього,
Весна його збудила.
І вже він ходить, стрибає,
По землі, що оживає,
І радість вся в його слідків,
Весна прийшла, живе, живе.
23. Цвіт черешні
На дереві черешня цвіте,
Як рожева дитина,
Пелюстки падають на землю,
Весни килим створюють.
І в кожній пелюстці падаючій,
Радість весни живе,
І світ стає розквітнілим,
В пелюстках черешні білій.
24. Комахи весни
На квітці комаха сидить,
Вона п’є нектар солодкий,
Вона живе, вона поет,
Весна її пробудила.
І в кожній комазі мала,
Радість весни живе,
І кожна комаха поет,
Про радість днів живих.
25. Дощ весняний
Дощ весняний йде на землю,
Він теплий, ніжний, м’який,
Він поіїть землю живу,
Її пробуджує для нового.
І в кожній крапельці дощу,
Весна себе дає землі,
Вода в кожній крапельці,
Живе, живе, поет.
26. Бджола на квітці
На жовтій квітці бджола,
Вона п’є, бере, живе,
Вона летить з квітки на квітку,
Весною пісню розносить.
І в кожному польоті бджоли,
Радість весни живе,
І в кожному гудінні стільки,
Пісень про дні нові ті.
27. Голос кукушки
У лісі чути кукушка,
“Ку-ку, ку-ку,” — вона гудить,
І в кожному звуці того,
Весна оповідує їм про роки.
Вона лічить нам роки,
Вона живе в лісу,
І гудить про те, що весна,
Прийшла, й тепло на землі.
28. Цвіт ландишу
На мокрій землі білий,
Ландиш росте, ніжний й сумний,
Духмяний, як слізка дитини,
Весни символ, красотер.
І в кожному цвіту білому,
Весна собою дає,
І запах ландишу духмяний,
Живе в серці весни моєї.
29. Тепло на сонці
На сонці сидить людина,
Вона відчуває тепло,
Вона мріє, вона живе,
Весною пісню поет.
І в кожному промінці сонця,
Радість весни живе,
І тепло, що дає сонце,
Розквітає в серці весна.
30. Стрижі в небі
По небу летять стрижі,
Вони щебечуть, поють,
Вони летять швидко, вільно,
Весною в небі танцюють.
І в кожному льоті стриця,
Радість весни живе,
І щебет їх у небі синім,
Гімн весни для землі.
31. Росток у груді
З груди вибиває росток,
Маленький, слабкий, але живий,
Він тягнеться до сонця,
Весна його вивела життю.
І в кожномуростку живому,
Весна себе виявляє,
І радість в кожному росточку,
Живе, живе, поет.
32. Запах землі
От гарячих днів приходить,
Запах землі живої,
Вона пахне, вона дишить,
Весна землі дає дихання.
І в кожному запаху того,
Радість весни живе,
І запах землі родитель,
Гімн весни для душі людської.
33. Первоцвіт на схилі
На схилі горі первоцвіт,
Він росте в холодну пору,
Його квіти як сонце мініатюрне,
Весни перший крок живий.
І в кожній квіточці тій,
Радість весни живе,
Первоцвіт як вісник,
Весни приходу до нас.
34. Пісня потоку
Потік бігтиме вниз,
Він поет, гарцює, живе,
Його голос як дзвіночок,
Весни пісня мла живу.
І в кожній хвилі потоку,
Радість весни живе,
И потік розносить вести,
Про те, що весна прийшла ось.
35. Кучеря вербові
На вербі з’являються кучері,
Вони пухнавіють, живуть,
Вони як символ весни ніжної,
На ветвях верби сірої.
І в кожній кучері вербови,
Весна себе виявляє,
Кучеря верби — прикраса,
Весни, яка прийшла на землю.
36. Метелик весняний
Метелик вилітає з коконду,
Він розтуляє крила,
Вони як райдуга живу,
Весна йому дала жизнь.
І в кожному польоті метелика,
Радість весни живе,
Метелик як душа землії,
Весна його здивила світу.
37. Лунь на полі
На полі лунь летить,
Вона кричить, поет,
Вона як вісник весни,
Що летить вперед для нас.
І в крику луні тій,
Радість весни живе,
Лунь як опікун поля,
Весну охороняє гарячу.
38. Цвіт слив
На дереві слива цвіте,
Вона біла, як сніг молодий,
Вона пахне, вона живе,
Весна її до цвіту привела.
І в кожному цвіті сливи,
Весна собою дає,
І запах цвіту сливи білий,
Живе, живе в серці весни.
39. Грім весняний
От гриміть над землею грім,
Він лунає, гарцює, живе,
Він каже про те, що весна,
Бур’яниста, влажна, жива.
І в кожному звуці грому,
Весна собою говорить,
Грім весняний як голос землі,
Що просипається від сну.
40. Весна у серці
Хоча весна прийшла на землю,
Найголовніше — в серці людини,
Там весна живе, поет, танцює,
Каждого дня обіцяючи нове.
І в кожному серці людини,
Весна себе проживає,
І весна у серці той,
Гімн нового життя, нових днів.
Ці вірші присвячені пробудженню природи весною та радості, яку вона приносить людям.
