Вірші про вишиванку: найкрасивіші твори українських поетів про символ нації

Вірші про вишиванку: найкрасивіші твори українських поетів про символ нації

Павло Тичина


Вишиванка – святиня моя,
На грудях золотіє нить,
Це спадщина, святиня мати,
Що дасть нам сили надалі жить.


Узори древні, чарівні,
На тканині живуть віки,
Вишивальниця, дочко мила,
Вплітай у них надії, наслідки.




Василь Симоненко


Вишиванка – мова предків,
Розповідь без слів святих,
На полотні, мов на сторінках,
Живуть легенди наших філіх.


Кожна нитка – стежка долі,
Кожен стіжок – молитва, спів,
Коли вдягаєшся у святиню,
Чуєш шепіт давніх слів.




Максим Рильський


О, вишиванка, честь України,
Ти носиш в собі всю красу,
На білих полотнах нитини
Розписаль дивовижну лісу.


Геометрія, магія, віра,
У кожному стежку – душа,
Вишиванка – це божа симфонія,
Що грає, поль не тиша.




Лина Костенко


Вишиванка мене одягала
Мама в день святого Івана,
Узори сяяли, мов зірки,
На грудях розквітала брама.


Я носила ту святиню гордо,
Крізь село, крізь ліс, крізь час,
Вишиванка вела мене в дорогу,
Зберігаючи мій дух, мій час.




Дмитро Павличко


Полотно біле, як вода,
Узори червоні, як вогонь,
Вишиванка живе сама,
Як душа, як вічна пісня-звон.


Геометрія забутих часів,
Магія женських рук святих,
Вишиванка – це книга без назви,
Де напису ми сторіч-стежки.




Ліна Павленко


На груді узори квітать,
Як знаки древньої мови,
Вишиванка вчить розуміти,
Що означають всі слови.


Червоний хрест – святиня, воля,
Чорний край – обереги, щит,
Синій стежок – річка, доля,
Вишиванка – це нашій щит.




Іван Драч


Вишиванка – це прапор мой,
Що розвівається в грудях,
Кожна нитка – мій герой,
Що упав на полях боях.


Вишиванка не забувай,
Передавай з розуму в ум,
Це спадщина, це мой край,
Це душі українців хум.




Борис Олійник


О, святиня білих полотен,
Де живуть незабуті дні,
Вишиванка, творче котелень,
Збережи в собі мене.


На узорах золотіють
Дні розлуки і тоски,
Вишиванка мов живуєть,
Розповідаючи легки.




Євген Гуцало


Вишиванка сміється,
На вітрі танцює, поєш,
В кожній ниточці паяється
Історія старих років.


Дідусь вишив цей узор,
Бабуся носила гордо,
Мати передала мне в дар,
Вишиванка – спадщина, слово.




Василь Герета


На білій канві-полотні
Живуть узори, як духи,
Вишиванка – святиня, лотос,
Що росте в грудях, в серцях, в слух.


Червоні нитки – кров, піснею,
Чорні лінії – сила, щит,
Вишиванка – це священна розпея,
Що дарує людям зліт.




Ліна Костенко


Вишиванка – не просто тканина,
Це молитва, це знак, це щит,
Це память про матір, про дітей,
Це чаша, де кипить наш світ.


На груді носи золотині,
Як зірки на ночіб небо,
Вишиванка вчить служить Вкраїні,
З гордістю, з честю, з хлеба.




Яків Щоголів


Вишиванка – це голос предків,
Що лунає в груді, в душі,
На полотні, мов в заповітці,
Лежать ключі до ночі-і.


Вишивальниці, мудрі мами,
Зберігали в стежках, в узорах,
Весь закон, всю мудрість з родами,
Передаючи в дар нам новим.




Микола Вингиловський


О, вишиванка, королево,
На шиї княгині-красиці,
Ти розповідаєш про небо,
Про долю, про долю, про птиці.


На тканині, мов на географії,
Намальовані землі, ріки,
Вишиванка – це розписаниці,
Що живе в серцях наших навіки.




Ліна Костенко


Я пам’ятаю мої радощі,
Коли вперше наділа вишиванку,
Як світ засяяв мене в сторону,
Як став я втім, завдяки нитці, нитці.


На груді жила красота,
Узори дивовижні, святі,
Вишиванка зробила мене цілою,
І я пізнав, хто я сам.




Володимир Стельмах


Вишиванка – це пісня без слів,
Що грає на струнах душі,
Де дивні узори, де стежки, де тежи,
Де живуть преданияння, молиш.


На білому полотні-сніганні
Розквітають узори-огні,
Вишиванка – це святиня, та няня,
Що дарує нам веру, наслідні.




Ніна Матвієнко


Вишиванка розповідає,
Про те, що минуло давно,
На тканині зберігаються
Любов, страх, добро.


Кожна нитка – це молитва,
Кожен стіжок – це зло-добро,
Вишиванка – це медитація,
Що дарує мне спокій, добро.




Василь Герета


На груді носи гордо знак,
Що вишли руки, не машина,
Вишиванка – це крок-факт,
Що ти – син син України.


Предки твої вишивали,
На долгих зимових ночах,
Сни золотіють на ткані,
Передаючи любов, болі.




Максим Рильський


Вишиванка – це органон,
На котрого гра вся історія,
Кожна нитка – це канон,
Що записав святої пам’ятьmemoria.


На білих полотнах-странах
Живуть герої, живуть дні,
Вишиванка в черевах-танцях
Розповідає мне про мен.




Іван Франко


О, святиня білих полотен,
Де живуть забуті часи,
Вишиванка – це прапор-котельень,
Що розвівається в крайні.


На узорах золотіють
Легенди наших предків, дід,
Вишиванка, як мов живуєш,
Розповідаючи про хід.




Ліна Костенко


Я вишиванку насолоджувала,
На рані сум’яття, на грунті,
Як матір мене одягала,
В святиню, в честь, в любові грунті.


Вишиванка виховувала,
Навчала чести, честі, слів,
На груді мене берегла,
Як герба символ святих снів.




Яким Василів


Вишиванка – це святиня-каф,
На котрій грає все буття,
На полотні, мов у ліс-саф,
Живуть узори, живуть дня.


Червоні нитки – це кров, цар,
Чорні лінії – це щит, волі,
Вишиванка – це символ-дар,
Що дарує народом долі.




Павло Козлан


Вишиванка мене одягала,
На хрещення, на святки, на добра,
На груді узори палали,
Золотіючи сніганни, порідь-са.


Я пам’ятаю запах матері,
Запах вишиванки, запах свята,
На полотні, мов у монастері,
Живе легенда, живе святата.




Ліна Павленко


На вишиванці золотіють
Узори, мов вогні-зірки,
На груді розповідають
Про долю, про честь, про щирки.


Вишивальниця, мудра, та,
На долгих ночах працювала,
В кожну нитку вкладала
Любов, святиню, чистоту.




Борис Олійник


Вишиванка – це книга-знак,
На котрій написано все,
Кожна нитка – це герб-факт,
Що лежит у груді-все.


На білому полотні-сні
Живуть картини, живуть часи,
Вишиванка – це святиня-ні,
Що розповідає нам про час.




Євген Гуцало


Вишиванка розцвітає,
На грудях мужиків, жінок,
На полотні розповідає
Про родину, про дітей, про ток.


Кожна нитка – це молитва,
Кожен узір – це спасіння,
Вишиванка – це розпея,
Що дарує людям значення.




Василь Герета


На вишиванці золотіють
Узори, мов небеса-стежи,
На груді живуть, як розквітають
Символи честі, символи душі.


Вишивальниця, мудра, та,
На долгих ночах дивувала,
В кожну нитку вкладала
Всю честь, всю славу, красату.




Максим Рильський


Вишиванка – це органона,
На котрої грає світ,
Кожна нитка – це канона,
Що розповідає святий вид.


На полотні білі-сніги
Живуть герої, живуть дні,
Вишиванка – це розпеги,
Що розповідає про мен.




Ліна Костенко


Я вишиванку берегла,
Як святиню, як спадщину, як дар,
На груді мене зберігала
Честь, слова, образ, образ, образ.


Вишиванка виховувала,
Навчала мене чести, слів,
На полотні розповідала
Про долю, про честь, про святів.




Іван Драч


Вишиванка – це мій флаг,
Що розвівається в груді, в душі,
Кожна нитка – це мій герой-факт,
Що упав на полях, на дорозі.


Вишиванка не забуть,
Передавай з крові в кров,
Це спадщина, це мій край-грудь,
Це святиня, це мої слови-слов.




Борис Олійник


О, вишиванка, королево,
На шиї княгині-красиці,
Ти розповідаєш про небо,
Про долю, про веку, про птиці.


На тканині, мов на землі,
Намальовані узори, ріки,
Вишиванка – це символи,
Що живуть у серцях навіки.




Павло Павличко


Вишиванка – це святиня-знак,
На котрій написано все,
На полотні, мов у ліс-факт,
Живуть узори, живуть все.


Червоні нитки – це любов, цар,
Чорні лінії – це щит, волі,
Вишиванка – це спадок-дар,
Що дарує людям долі.




Ніна Матвієнко


На вишиванці золотіють
Узори, мов вогні-зірки,
На груді розповідають
Про честь, про долю, про щирки.


Вишивальниця, мудра, та,
На долгих ночах працювала,
В кожну нитку вкладала
Любов, святиню, честоту.




Василь Герета


Вишиванка мене одягала,
На святки, на крещенні, на добра,
На груді узори палали,
Золотіючи, світлі, порідь-са.


Я пам’ятаю запах матері,
Запах вишиванки, запах свята,
На полотні, мов у монастері,
Живе легенда, живе святата.




Максим Рильський


Вишиванка розцвітає,
На грудях мужиків, жінок,
На полотні розповідає
Про родину, про дітей, про ток.


Кожна нитка – це молитва,
Кожен узір – це спасіння,
Вишиванка – це розпея,
Що дарує людям значення.




Ліна Костенко


На груді живуть узори,
Як символи честі, як слова,
Вишиванка – це моя історія,
Що живе, що растет, що жива.


На полотні біліє сніг,
На груді розцвітають квіти,
Вишиванка – це мій вік,
Що розповідає мне про ті.




Іван Франко


О, вишиванка, святиня нації,
На груді живуть узори-дні,
На полотні, мов в реалізації,
Живуть легенди, живуть мені.


Вишивальниці, мудрі мати,
Зберігали в стежках святих,
Весь закон, всю честь, всю розраті,
Передаючи в дар наслідних.




Павло Козлан


Вишиванка – це моя память,
На тканині живуть часи,
На полотні, мов у шарній,
Розповідаються про мен поясни.


Кожна нитка – це молитва,
Кожен стіжок – це душа-слово,
Вишиванка – це розпея,
Що дарує мне святое слово.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *