1. Любов Божа — Світло у Темряві
Коли темрява охоплює душу,
І втрачаєш надію в грудях,
Приходить Божа Любов, тишу шепче,
Розсіює мрак невдач і страхів.
Вона гарячіша за палаючий вогонь,
Ніжніша за лебедя на воді,
Вона дарує мир і спокій,
І ведення до святих обіцяних доріг.
2. Безумовна Любов
Господь любить не за що ми робимо,
Не за красу чи за наш блиск,
Він любить просто так, відданою любов’ю,
За те, що ми його — його найчистіший приз.
Немає умов у Його Серці,
Немає сумнівів і осуду,
Лиш Любов, що тече як чистая вода,
Безконечна, вічна, як зірки в небі.
3. Спасіння через Любов
У крові Христа — велика Любов,
Розпростерта на хресті святім,
Заради спасіння нашого,
Страждав Син Божий без утомленості.
Це найбільша Любов на землі —
Зложити своє життя за друзів,
За врагів навіть, за грішників всіх,
Щоб дарувати їм надію і спасіння.
4. Любов, що Трансформує
Коли Божа Любов входить у серце,
Вона змінює все назавжди,
Від ненависти до прощення дорога,
Від смерті — до воскресіння надій.
Вона плавить кам’яне серце,
Пробуджує совість і честь,
Дає крила для польоту до неба,
І міцність для хресту, що ношу ми.
5. Вічна та НевмирущА
Ніщо не може розривати Божу Любов,
Ні смерть, ні біль, ні розлука,
Ні темрява, ні морозні снігопади,
Ні ворожі стріли, ні людські страхи.
Вона вічна, як Господь у небі,
Вона невмирущА, як його трон,
Вона безсмертна в кожне мить,
І сяє яскравіше за сонце святе.
6. Любов у Молитві
Коли молимось з чистого серця,
І просимо Божої опіки,
Любов Його приходить миттю,
Йде нам назустріч з небес святих.
Вона чує кожне наше слово,
Кожний вздох, кожну сльозу біди,
І лагідно обіймає нас,
Дарує мир, затишок і спасіння.
7. Божа Любов — Дом для Душі
Як птах повертається до гнізда,
Як мандрівник знаходить дім,
Так й душа людини прагне Любові,
Що дарує Господь із неба дивного.
В тій Любові — безпека, притулок,
Гарячий очаг для озяблого серця,
Тепло материнських обіймів,
І мудрість отців на віки вічні.
8. Любов Біля Хреста
На горі Голгофа, де кров пролита,
Де стогнав Син Божий святий,
Явилася Любов найвеличніша,
Любов, що врятує світ від болі.
За гріхи наші Він помер,
За спасіння кожної людини,
І кров його — свідок і знак,
Найбільшої Любові на світі.
9. Відродження Душі
Коли падає людина в гріх,
Коли думає — вже немає надії,
Приходить Божа Любов, спасаючи,
І дарує можливість народитись вновь.
Вона омиває душу от скверни,
Дарує чистоту і невинність,
Повертає світло в потьмарені очі,
І радість нової, чистої життєвої стежки.
10. Захист від Лиха
Щит від усіх невмирущих зол,
Броня проти хворобличень часу,
Любов Божа — найтвердіша скеля,
На якій стоять вірні раби Його.
Вона охороняє від всіх утрат,
Від розпачу і від смертної ночі,
Дарує міцність у кожне мить,
І перемогу в найбільшій біді.
11. Прощення через Любов
О, як велико прощення Його!
Як безмежна милість Господня!
За всі гріхи, за всі помилки,
Дарує Він прощення від Любові.
Не дивиться Він на наші вади,
На гордість нашу, на невіру,
Лиш ласкаво простягає руки,
І приймає в обійми вовіки.
12. Любов — Мова Ангелів
Якби говорив я мовою людей,
І ангелів гарною мовою мудрості,
Але не мав б любові у сердці,
То був би лиш звенячий метал, порожній дзвін.
Божа Любов — то мова святої істини,
Що розуміють ангели й люди,
Що тріумфує надо всім світом,
І вічно звучить у небесних висотах.
13. Струмінь Жива
Як цілющий струмінь води цілющої,
Що протікає крізь пустелю спеку,
Як джерело в скельному безлюддю,
Так й Божа Любов — живиця души.
Вона утоляє спрагу духу,
Дарує здоров’я тілу та серцю,
Омиває від пилу земної дороги,
І дає силу для подальшого шляху.
14. Суд і Милість
Справедливим є суд Господній,
Але милість у серці Його,
І Любов переважає суд святий,
Як золото переважає мідь.
Вона не завишає над нами мечем,
Не засуджує вічно за гріхи,
Лиш дарує шанс на спасіння,
І крильми Любові простягає Свої руки.
15. Єдність в Любові
Де двоє або троє зібралось іменем Його,
Де серця б’ються в унісон Любові,
Там Христос у середині перебуває,
І Божа Любов об’єднує всі душі.
Вона розчиняє усі перегородки,
Що люди будують між собою,
Творить братство на святих засадах,
І єдність, що міцніша за сталь.
16. Невинність Дитячої Душі
Як невинна дитина довіряє батькові,
Як малене дитя спокійно спить у колисці,
Так й душа людини потребує довіри,
До Божої Любові, що никнути не кінчається.
Вона охороняє, як мати дитину,
Як орел берегтиме своїх птенців,
Дарує безпеку й спокій безсумнівний,
В об’ємах вічної, святої Любові.
17. Трансцендентна Красота
О, яка краса у Любові Божій!
Вона красивіша за квіти полів,
За зорі ночі й сонце зранку,
За все, що очам видається на землі.
Це краса духовна, невидима,
Але ясніша за сонце для сердець вірних,
Що сяє крізь душу, як промінь святий,
І дарує радість, що не можна забути.
18. Царство Любові
У царстві Божому панує Любов,
Де немає голоду, болю й смерті,
Де радість вічна і добробут святий,
І кожний глас лунає в гармонії.
Туди запрошені всі люди,
Що вірять у Христа й його святість,
Що дотримуються Божої Любові,
І йдуть дорогою світла й спасіння.
19. Послідовність Любові
За Божою Любов’ю йдуть святі апостоли,
За нею йшли мученики крізь страждання,
За нею святі люди йдуть дотепер,
Готові віддати всю себе для неї.
Вона спонукає на подвиги велики,
На самовідданість, на душевне жертви,
На служіння братам і сестрам,
На місійництво в світи й землі.
20. Боговлучення
Коли людина стремиться до Бога,
Коли возносить серце до неба,
Вона зустрічається з Божою Любов’ю,
Що чекає на кожну блудну овцю.
Це боговлучення — святий момент,
Коли дух людини торкається вічності,
Коли Любов Божа проникає в серце,
І все земне падає вниз, як небезна.
21. Евхаристичне Таїнство
У дарах Євхаристії — Тіло і Кров,
Симвіл Божої Любові безсмертної,
Жертва, що принеслась за спасіння,
Таїнство, що освячує кожну душу.
Коли причащаємось з чистим серцем,
Приймаємо Його, прилучаємось до святості,
Дозволяємо Його Любові входити в нас,
Бути частиною нас, і нам бути частиною Його.
22. Воскресіння Надії
О, як чудесно воскресіння!
Як чудесна перемога над смертю!
У воскресінні Христа явилась Любов,
Що сильніша від смерті й ада.
Вона дарує надію кожній душі,
Що віддалась Христу у вірі й любові,
Що буде й для нас воскресіння,
І життя вічне в небесних висотах.
23. Божа Любов — Огонь Небесний
Як огонь палить і прокалює метал,
Як полум’я очищує все від скверни,
Так й Божа Любов палить в сердцях вірних,
Очищує, вилущує грів, й палить гріх.
Це не страшний вогонь смерті,
Це вогонь святий, що дарує життя,
Що переплавляє душу у чистоту,
І знов творить нас, як сокровище дороге.
24. Совість Людини
В кожній людині живе совість голос,
Що говорить про добро і зло,
Це голос Божої Любові в серці,
Що спонукає нас на шлях святий.
Вона не дає спокою грішнику,
Але й не засуджує без пропозиції спасіння,
Це милостива голос, що зовом робить,
До Любові, до прощення, до святої надії.
25. Вічна Любов
О, вічна Божа Любов!
Ти існуєш перед світом,
Й існуватимеш, коли світ упаде,
Коли завершиться час земної слави.
Ти не зміниться, не ослабнеш,
Не забудеш кожного з нас, своїх дітей,
Ти будеш палити як вічна лампа,
В небесних просторах, на віки вічні.
Авто: Непідписаний Співець Віри
- Глас у пустелі
Як голос у пустелі кричить пророк,
Про Любов Божу, про спасіння,
Так й мої вірші звучать у світи,
Несучи звістку про святу Любов.
Вона говорить крізь голоси людські,
Крізь нарікання і молитви вночі,
Крізь піснями і через дива творення,
Божа Любов не умовкне ніколи.
27. Простота й Величність
О, як проста, а як велика Любов!
Як близька, а як глибока й безмежна!
Дитина розуміє Божу Любов,
І мудрець не вичерпає її глибин.
Вона записана в Святім Писанні,
Явлена в природі й в людських сердцях,
Проста, як хліб і вода на столі,
Велика, як небо і земля, що його тримає.
28. Крізь Страждання до光
Хто страждає за Божу Любов,
Хто несе хрест бідний чи болю,
Той не залишений в самоті своїй,
Любов Божа товаришує з ним дорогою.
Вона не забирає страждання раптом,
Але дарує силу його стерпіти,
Ілюмінує смисл кожної болю,
І обіцяє райське воздаяння в кінці.
29. Живе Слово
Божа Любов — це живе Слово,
Що пролунало в світі через Христа,
Воно не мертва буква на сторінці,
Але живий, дійсний, вічний факт.
Воно творить, перетворює, спасає,
Воно резонує в кожне богобоязливій душі,
Воно світить у темрині беззаконня,
І веде людей до світла істини.
30. Любов як Фундамент Віри
Якщо основою віри не є Любов,
То вірою кажемо — то палаци на піску,
Що рухаються при першому поривові вітру,
Падають під обвалом перших біль.
Але Божа Любов — це твердий гранітний камінь,
На якому стоїть церква, що мління не страшна,
На якому будується вірність, надія й милість,
І крутий час не в силі похитнути цю їжу.
31. Любов Священиків
Коли священик освячує цвинтар,
Коли молиться за живих і за мертвих,
За грішників і за праведних,
Він служить Божій Любові.
Його служіння не для себе самого,
Не для честі і не для земної слави,
А для Любові Божої, що тече крізь нього,
Як вода крізь русло річки святої.
32. Коли Брати Стають Ворогами
Коли люди воюють один з одним,
Коли матері плачуть на могилах синів,
Коли сестри розлучаються навік,
Тогда Божа Любов страждає як вся.
Вона призиває до миру й примирення,
До прощення й до братської любові,
До того, щоб переліки гордість,
І примирились у ім’я Христа святого.
33. Любов у Церкві
О, як свято, коли люди зібрались у церкві,
Коли голоси поднимаються в гімнах святих,
Коли сердця б’ються в унісон,
В одній молитві до Бога святого!
Тоді Божа Любов населяє святилище,
Зв’язує всіх в одне святе тіло,
Творить братство, що міцніше за браталнення крові,
І церква сяє, як храм святої Любові.
34. Материнська Любов як Відблиск
Матір любить дитину до самозабуття,
Готова поставити себе на рубіж смерті,
Щоб врятувати дитя від біди,
Це малий відблиск Божої Любові.
Так Господь любить кожну людину,
Як мати любить свого єдиного сина,
Він готів помертвіти за спасіння,
І это велика, вічна, материнська Любов.
35. Утіха Святого Духа
Святий Дух приходить як утіха,
Коли людина розпачується і тоскує,
Коли думає — все загублено назавжди,
Він внутрішньо говорить про Любов.
Його голос — це голос Божої Любові,
Що шепче у серці: «Я з тобою, не бійся»,
Він дарує мир, що розуміння не піддається,
І міцність, що сильніша від смерті й аду.
36. Євангелізм — Звіст про Любов
Коли проповідник несе Євангеліум,
Коли розповідає про Христа й спасіння,
Він розповідає про Любов Божу найбільшу,
Що дарується кожному, хто вірить.
Ця звістка — це не засуджування,
А запрошення до дому Отця,
Це гімн надії, милості й прощення,
Це гордість Божої Любові для світу.
37. Мученики за Любов
О, мученики, що кровю святою,
Лили кров за Христа й його вірослідоження!
Вони гоніння й смерть стерпіли,
Але не зрекались Божої Любові.
Для них страждання було честю й славою,
Бо знали вони — Любов Божа нескінченна,
І віри буде награда вічна,
В небесному царстві, дарованому святим.
38. Надія, що Не Тремтить
У Божій Любові живе надія,
Що не тремтить від вітру невдач,
Що не падає при першому ударі,
Що стиснена, як скеля, в основі віри.
Ця надія не з людської слабості,
Не з хиткої основи земних стремлінь,
Вона прошита в серце Божою Любов’ю,
І нічим не можна її розбити.
39. Синтез Истини
О, Боже, синтезуй істину мою,
З правдою Твоєї святої Любові!
Нехай мої слова сяють, як світ,
Лиш коли несуть у собі Твою Любов.
Без неї слова мої — то звук порожній,
Без неї вчення мого — то пісок безбережний,
Але поніцена Твоєю Любов’ю,
Істина моя творить диво спасіння.
40. В Кінці — Любов
І коли завершиться час земної ночі,
Коли зірки впадуть з неба святого,
Коли гірниця развалиться, гітра затоне,
Залишиться тільки Одно — Божа Любов.
Вона буде й залишиться вічно,
Як палаця святого багатств,
Як корона, покладена на чоло мучеників,
Як завітьям дружба, що світить без кінця.
Авто: Невідомий Мудрець Божого Царства
Ці вірші є гімнами Божій Любові, найбільшій силі у всесвіті, що спасає, вишиває, святить і освячує всю людськість і творення. Нехай вони дотягнуть до сердець читачів, як гарячі промені сонця, і запалять в них вогонь святої розпалено віри й Любові до Господа.
