Напередодні, 1 вересня, у Києві сталася пожежа в будівлі Національного авіаційного університету (НАУ). Але столами бомбосховище не обладнали, як торік. повезли на екскурсію міністрів Пожежа сталася на студентському складі, який перебуває у жахливому стані і його відвідують лише бездомні жінки. Про це повідомили Ксенія Семенова, депутат Київської міської ради на своїй сторінці у Facebook.

«Післязавтра, 1 вересня. Цікаво, що думає МНС про безпеку студентів»написала Ксенія Семенова. Вона відзначила Оксена Лісового на посаді міністра освіти і науки України. Останнім часом голова МНС — дорікнув ректор НАУ Максим Луцький. Донедавна такі новини були майже неможливими. Але часи змінюються.

“Підстава – порушення законодавства про освіту та вимог контракту. Зокрема, річний звіт керівника університету має містити інформацію про рівень досягнення університетом цільових показників, визначених контрактом. Звіт ректора НАУ такої інформації не містив. Нагадаємо, згідно з трудовим законодавством, повторне порушення може призвести до звільнення з посади”.– повідомили в МНС.

Почесний професор і почесний доктор ряду університетів України та за кордоном.

Максим Луцький очолив НАУ у 2021 році, коли міністром став Сергій Шкарлет. Після цього він неодноразово потрапляв у скандали, пов'язані зі своєю посадою. Так, наприклад, у 2023 році він погрожував студентам через жарти о, на той момент вже колишній міністр. А у 2022 році його розкритикували для фото зі Скарлетт, де вони позували в уніформі і зі зброєю в Києві, коли росіян уже було витіснено зі столиці. Більше того, автомат Луцького з пальцем на спусковому гачку був спрямований у коліно міністра.

Хоча про скандали з Луцьким раніше писали неодноразово. Наприклад, “Наші гроші” вказує, що керівництво НАУ, коли Луцький був проректором, змушував студентів купувати форму у заступника Луцького в обласній організації «Партії регіонів»..

Луцький народився 4 червня 1976 року в київській родині науковців – професора КПІ та співробітника Інституту кібернетики. У 1990-х роках навчався в КПІ (спеціальність «Обчислювальна техніка та інтелектуальні системи і мережі»), закінчив там аспірантуру, а в 2004 році став кандидатом наук (спеціальність «Автоматизовані системи управління та новітні інформаційні технології»). Під час навчання проходив стажування в Німеччині, потім почав бізнес-кар’єру та одружився.

З 2001 року – перший заступник голови правління страхової компанії «Українські резерви». З 2002 року очолює відділ «Центр обслуговування» Національного авіаційного університету. У 2005 році невдало балотувався до Київради.

З 2006 р. – проректор з корпоративного управління та міжнародного співробітництва НАУ, доцент. Від Блоку Юлії Тимошенко пройшов до Верховної Ради, де увійшов до антикризової коаліції регіоналів. У 2007 році Станіслав Ніколаєнко був заступником голови МОН. З 2008 р. – проректор з міжнародних зв’язків, потім – перший проректор НАУ. У 2010 році він знову став народним депутатом – від Партії регіонів. З 2012 року – радник прем’єр-міністра Миколи Азарова з питань освіти, наукової діяльності та інновацій. При цьому він знову балотувався до Верховної Ради від Партії регіонів – безуспішно.

Навесні 2013 року він очолив Солом'янську РДА Києва, звідки через рік був звільнений Турчиновим. Але успішно Кар’єра Луцького тривала. Ще у 2012 році Луцький отримав ступінь доктора технічних наук (математичне та програмне забезпечення комп’ютерів і систем), у 2013 році – вчене звання професора кафедри безпеки інформаційних технологій НАУ. У 2017-2018 роках працював заступником кафедри МАУП, потім заступником кафедри та проректором Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.. 28 січня 2021 року переміг на виборах ректора НАУ (63,9% голосів). Після цього він отримав звання почесного професора та почесного доктора низки університетів України та за кордоном. Він займався, зокрема, розробкою безпілотних літальних апаратів.

Кажуть, своїм успіхом Максим Луцький завдячує, зокрема, тому, що вміє знаходити спільну мову з можновладцями. Так, він є кумом Дмитра Табачника, який мав значну вагу за часів правління Леоніда Кучми, Віктора Януковича і навіть Віктора Ющенка. Але це не завжди рятувало його від проблем.

Ув'язнення і два замахи на життя

Так, у 2010 році «Україна молодь» опублікувала дані про те, що «Луцький Максим Георгійович засуджений за ч.3 ст.213 КК УРСР – «необіцяний збут або зберігання з метою збуту, а також придбання з метою збуту майна, завідомо одержаного злочинним шляхом». Також Луцький відбув невелике покарання за крадіжку комп’ютерів у Київському політехнічному інституті, де на той час працював його батько». Судимість Луцький чітко зняв».

У 2009 році на життя Луцького було скоєно два замахи, але жодна з півдюжини випущених куль не потрапила в ціль. Під час другої спроби охоронцям вдалося затримати стрільця, який вказав на замовників та організаторів замаху – зокрема, співробітників НАУ доцента Сергія Оніщенка (посередник) та професора, проректора Юрія Симоненка (замовник). Наступного року справу проти них передали до суду. Але на суді, який затягнувся на роки, були озвучені свідчення, які ставлять під сумнів реальність замахів. Наприклад, кулі були випущені з салону автомобіля жертви. Підсудні заявили, що замах організував сам Луцький; під час замаху на території НАУ спеціально чергували міліціонери. І на допитах затриманих катували, щоб змусити їх обмовити Симоненка. У 2014-2015 роках було відкрито кримінальне провадження за фактом фальсифікації цієї справи працівниками міліції, Луцьким і тодішнім заступником генпрокурора Рінатом Кузьміним.

“ВГОРУ” вказуєщо інсценування замаху було організовано з метою передачі права забудови території університету Луцькому: “Починаючи з 2002 року НАУ планував будувати житлові будинки на пустирях поряд з університетом, частину квартир, в яких планувалося віддати викладачам, на перших поверхах розташовувалися адміністративні та навчальні приміщення. Фірма, яка почала будівництво, належала Симоненку та ректору Бабаку. Коли перший пірнув у СІЗО на тривалий час, під контроль Луцького потрапили фірми ТОВ «Інвест-технології» та ТОВ «Фінансова компанія «Толока».

Схеми придбання фондів та земель університету

Першу інвестиційну угоду щодо будівлі університет уклав у 2007 році – її підписали тодішній ректор Віталій Бабак і Максим Луцький як заступник міністра освіти і науки. вказує «Вавилон». Забудовниками виступили «Житлоінвестбуд» і «Толока». А до 2018 року адреса «Толоки» збігалася з адресою компаній Луцького та його благодійних організацій «АЛЬФА КАПІТАЛ ГРУП», «ЛАГУНА ІНВЕСТ», «Фонд Максима Луцького» та «Соціальна ініціатива Максима Луцького». При цьому сам Луцький вказує, що не має жодного відношення до забудовників: “Засновником “Толоки” є брат колишнього ректора НАУ Віталія Бабака Сергія Оніщенка та замовника мого вбивства Юрія Симоненка. Близько 20 років тому вони продали приміщення, а я його купив”.

Викладачі університету, які сподівалися отримати житло в новобудовах, скаржилися, що співробітники отримали лише кілька квартир – та й то наближених до керівництва. Луцький свою причетність до будівництва заперечував, мовляв, просто завершував розпочате його попередниками. Однак у Facebook Діє «Група про рейдерів Луцького Максима Георгійовича та Сергія Дмитровича Клименків».які розкрали землі НАУ, пограбували Терра Банк і побудували ЖК «М. Донція, 1», «Відрадний 2», ЖК «Авіа Квартал», ЖК «Z Community», «Балухові пагорби», не платять податок на прибуток та ПДВ зі своїх Фінансові компанії ТОВ «Толока» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Груп», Агентство нерухомості ТОВ «Траєкторія». Девелопмент», ТОВ «ЮК Закон і Гроші», ТОВ «Альфа Капітал Інвест» займаються шахрайством, рейдерством, відмиванням грошей, залучаючи своїх родичів до свого ОЗГ.

Про непрозорі схеми придбання коштів та земель університету, а також За даними розвідки. Інформаціязгідно з якою гектари університетської землі надавалися забудовникам безкоштовно. Крім того, НАУ вклав свої кошти в розробку планів, але отримав значно менше приміщень, ніж було передбачено договорами. Що стосується Терра Банку, то, як повідомляє видання “Апостроф” з посиланням на інші ЗМІ, ЄРДР і рішення суду, він був придбаний у 2013 році у колишнього власника за 40 млн доларів, отриманих у кредит у тому ж банку. І наступного року це було доведено до неплатоспроможності шляхом видачі багатомільйонних безповоротних кредитів підставним особам.

Після Майдану 2014 року Луцький повернувся в НАУ на посаду проректора. Наступного року його було звільнено через те, що призначення відбулося «з перевищенням службових повноважень без погодження з Вченою радою НАУ, що суперечить Статуту». Але того ж року його було продовжено. Проте тодішній міністр освіти Сергій Квіт звільнив і Луцького, і в.о. ректора, який або звільнив, або продовжив термін. «через продовження ним фінансових схем з відмивання коштів з університету».

У 2019 році Луцький невдало балотувався до Верховної Ради від ОПЗЖ. Чергове повернення до НАУ відбулося за міністра Шкарлетова. На виборах ректора з великим відривом переміг Максим Луцький. Хоча його попередник Володимир Ісаєнко, звільнений у 2020 році, отримав рішення суду про поновлення на посаді за день до виборів і намагався визнати їх незаконними. І в той час Сергій Пєтухов, начальник Департаменту обов’язкових комплексних перевірок НАКС з посиланням на лист Міністерства юстиції заявив, що Луцький має пройти люстрацію і не зможе брати участь у виборах. Проте, попри все, нині університет очолює Максим Луцький.