21 серпня Верховна Рада ухвалила закон, який обмежує доступ до частини даних державних реєстрів нерухомого майна та земельних ділянок. За нього проголосував 231 народний депутат. Своє рішення автори документа пояснюють міркуваннями безпеки, але експерти попереджають, що наслідком може стати зростання корупційних ризиків і шахрайських схем у сфері нерухомості.
Що змінюється?
Новий закон закриває інформацію про нерухоме майно юридичних осіб, кадастрові номери земельних ділянок, а також відомості про винаходи, промислові зразки, інтелектуальну власність і деякі судові рішення.
Для приватних осіб доступ нібито зберігається, але механізм перевірки суттєво ускладнився: тепер журналістам і громадянам доведеться надсилати запити та чекати офіційних відповідей.
Як це вплине на громадян?
Основний ризик полягає в тому втрата прозорості ринку нерухомості.
Купуючи квартиру чи будинок, люди більше не зможуть швидко перевірити забудовника чи переконатися, що нерухомість належить продавцю. Це створює нові можливості для шахрайських схем.
Журналісти втратять оперативний доступ до даних антикорупційних розслідувань, що може знизити рівень контролю над чиновниками та бізнесом.
Аргументи за і проти.
Ініціатор законопроекту Ігор Фріс («Слуга народу») наголошує: відкриті дані становлять загрозу національній безпеці, оскільки ворог може відстежувати місцезнаходження оборонних об’єктів і завдавати по них ударів.
Обмеження діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та через рік після його закінчення.
Водночас у Центрі протидії корупції назвали закон «подарунком для чиновників і бізнесменів, які ховають статки за підконтрольними компаніями». DEJURE попереджає, що кількість схем зростатиме, і громадськість ризикує втратити прозорість у ключовій сфері.
Баланс між безпекою та прозорістю
Таким чином, закон був прийнятий між двома крайнощами: з одного боку, війна та необхідність захисту критичної інфраструктури, з іншого – ризики втрати відкритості та зростання корупційних практик.
Джерело
